Емпіричне дослідження особливостей пам'яті молодших школярів

Організація та методи дослідження особливостей пам’яті молодших школярів

Характеристика вибірки. У дослідженні брали участь учні молодших класів Козелецької ЗОШ I-III ступенів № 3, смт. Козелець у кількості 20 дітей, з яких 12 — дівчат та 8 — хлопців, віком 9−10 років. Дослідження проводилось з січня по березень 2011 року.

Дослідження проводилося в два етапи:

• 1. На першому етапі було здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з аналізу пам’яті та її природи з позицій різних психологічних теорій, особливостей розвитку пам’яті у молодших школярів.
• 2. На другому етапі проведено емпіричне дослідження особливостей пам’яті у молодших школярів. На цьому етапі було здійснено: 1) підбір діагностичних методик для експериментального дослідження; 2) проведення констатуючого дослідження, обробка, аналіз та інтерпретація його результатів.

Обґрунтування та зміст методик дослідження.

Для емпіричного дослідження були підібрані методики, які дозволяють дослідити опосередковану та короткочасну пам’ять учнів молодшого шкільного віку:

• 1) «Піктограма».
• 2) «Дослідження переважного типу запам’ятовування».
• 3) «Методика для виявлення об'єму пам’яті»

Методика «Піктограма» [22].

Методика «Піктограма» була розроблена радянським психологом О.Р. Лурією у 30-х роках 20-го століття. За допомогою даної методики досліджуються особливості опосередкованого запам`ятовування та його продуктивності, а також характеру мисленнєвої діяльності.

За допомогою цієї методики ми досліджували який тип мислення переважає у дитини.

Для проведення цієї методики використовувались наступні матеріали: чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці, секундомір.

Учням роздавались чисті аркуші паперу, олівці. Потім зачитувались слова та словосполучення, а діти в свою чергу повинні були намалювати картинку, по якій потім змогли б згадати це слово.

Для запам’ятання було дано такі слова:

Через 40 хв. учні відтворювали матеріал, підписуючи малюнки.

У результаті проведення методики ми отримали намальовані у стовпчик або по рядках різні зображення, які при обробці поділялись на 5 основних видів.

• 1. Абстрактні зображення (А) — це штрихування, лінії або геометричні форми, розшифрувати зміст яких може тільки людина, яка їх намалювала (рис. 3.5, див. додаток 1).
• 2. Знаково-символічні зображення (3) — це малюнки щодо правильних геометричних форм, серед яких часто зустрічаються відомі символи, наприклад, на слово «Любов» — сердечко, на словосполучення «Глуха стара» — закреслене вухо (рис. 3.6, див. додаток 2).
• 3. Конкретні зображення (К) — зазвичай містять конкретні предмети або явища, наприклад, на словосполучення «Веселе свято» зображується святковий стіл, на «Хлопчик-боягуз» — труси, на відчай — сльози з очей і т.д. (рис. 3.7, див. додаток 3).
• 4. Сюжетні зображення (С) — це зображення будь-яких дій та дійових осіб, пов’язаних певної ситуацій. Наприклад, на слово «Гра», що зображають гравців, які грають у м’яч, групу, яка вийшла на прогулянку і т.д. (рис. 3.8, див. додаток 4).
• 5. Метафоричні зображення (М) — це позначення заданого слова або словосполучення через метафору, «іносказання», художній образ, наприклад, на слово «Любов» малюють дві свічки, що горять, на слово «Дружба» — які суперечать руки, що символізують про подвійність дружби і т.д. (рис. 3.9, див. додаток 5).

Робота із зображеннями у піктограмах здійснювалась по етапах.:

1. Етап диференціації малюнків. Ми уважно переглянули всі малюнки і біля кожного малюнка ставили букву, відповідну початковій букві назви виду зображення (А, 3, К, С, М). У випадку ускладнень співвіднесення малюнків до того чи іншого виду, що часто буває при визначенні метафоричного зображення, ставлись дві букви, наприклад, МК, що метафора виконана на основі конкретного зображення, МС — метафора на основі сюжетного зображення.

Для більш точної диференціації малюнків за видами зображень необхідний певний досвід, тому ми тренувалися і переглядали піктограми кілька разів. Підрахували скільки всього виконано зображень, а потім кількість зображень за видами (табл. 5).

Інтерпретація здійснювалась за переважанням видів зображень.

• а) Якщо домінували такі види зображень, як «абстрактні» і «знаково-символічні», то дитина відносилась до «розумового типу», причому до такого, який організовує свій розумовий процес у напрямку узагальнення. Ці діти, які можуть критично ставитися до тих чи інших ситуацій, формувати про них певні судження, робити відповідні висновки.
• б) Якщо домінували «конкретні» зображення, то це найчастіше відноситься до людини цілеспрямованої, орієнтованої на конкретну діяльність, чіткий кінцевий результат.
• в) При домінуванні «сюжетних» і «метафоричних» зображень можна говорити про наявність художніх здібностей. По витонченості і лаконічності малюнків можна судити про художню обдарованість дитини, її фантазію та уяву.
• г) При відсутності яскраво вираженого переважання тих чи інших видів зображень можна говорити про те, що у дитини «змішаний» психологічний тип, для якого характерні різноманітні прояви в поведінці і діяльності.

Методика «Дослідження переважного типу запам’ятовування»

Методика спрямована на дослідження переважаючого обсягу пам’яті при різних типах пред’явлення словесного матеріалу.

Для проведення методики нами застосовувалися: чотири набори слів, що виражають конкретні поняття, один з наборів виконаний на окремих картках, чотири невеликих листи паперу для запису й ручка, секундомір.

Переважний тип пам’яті встановлювався методом по-різному пред’явлених слів. Дослідження складалося із чотирьох етапів. На першому етапі слова для запам’ятовування пред’являлися на слух. На другому — візуально, причому кожне слово повинне було чітко записане на окремій картці. На третьому етапі використовувалась моторно-слухова форма пред’явлення й у четвертому — комбінована, котра сполучає в собі слухове, зорове й моторне сприйняття матеріалу.

Щоб не було перевантаження при визначенні пам’яті, для кожного етапу досить підготувати ряд з 10 слів.

Етап № 1. Чітко з інтервалом 3 секунди читали досліджуваному слова для запам’ятовування.

Слова для запам’ятовування на першому етапі: машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, горобець.

Етап № 2. Другий етап проводили після 5-хвилинної перерви після закінчення першого.

На цей раз послідовно пред’являли випробуваним слова, написані на окремих картках. Експозиція кожного слова відповідала тривалості читання слова першого етапу, інтервал між словами той же, тобто 3 секунди.

Слова для запам’ятовування на другому етапі: літак, груша, ручка, зима, свіча, поле, горіх, сковорода, качка, блискавка.

Етап № 3. Третій етап, аналогічно другому, проводився після 5-хвилинної перерви.

Досліджуваним пропонувалося слухати слова й прописувати їх ручкою в повітрі, щоб забезпечити моторну форму сприйняття матеріалу. Інтервал між словами, які читалися, 3 секунди, а швидкість читання та ж, що й у першому досвіді.

Слова для запам’ятовування на третьому етапі: пароплав, слива, лінійка, літо, ліхтар, ріка, грім, ягода, тарілка, гусак.

Етап № 4. Через 10 хвилин після третього етапу проводився четвертий. Темп читання слів і паузи між словами залишалися тими ж, що й у попередніх вправах. Щоб забезпечити комбінований тип сприйняття матеріалу, досліджуваним не тільки читали слова, але й пропонували слідом за читанням записувати їх на окремому аркуші, а після запису останнього десятого слова лист перевертали і по сигналу «Пишіть!» на звороті треба написати ті слова, які він запам’ятав.

Слова для запам’ятовування на четвертому етапі: поїзд, вишня, зошит, осінь, люстра, галявина, гроза, гриб, чашка, курка.

Показником обсягу пам’яті в є кількість правильно згаданих слів. Отримані дані заносились в таблицю.

Методика для виявлення об'єму пам’яті [35].

Ця методика спрямована на визначення об'єму пам’яті у дитини.

Досліджуваним послідовно пропонували спочатку три цифри і просили їх відновити, потім пропонували чотири цифри і просили їх відновити, потім пропонували п’ять цифр і т.д. Кількість цифр, які піддослідний міг відновити після одноразового повторення і була показником його об'єму короткочасної пам’яті.

Ряд запропонованих цифр:

• 975
• 1406
• 39 418
• 67 285
• 3 516 927
• 58 391 204
• 216 408 957
• 3 752 984 612
• 45 382 170 369
• 870 932 614 280

Об'єм пам’яті обчислювали за формулою:

Кількість вірно відновлених цифр*100%.

Кількість запропонованих цифр Середній об'єм пам’яті диференціюється наступним чином:

відмінний результат — 85−100% відтворених цифр;

гарний результат — 70−85% відтворених цифр;

задовільний результат 50−70% відтворених цифр;

поганий результат <50% відтворених цифр.

Наступним кроком нашого дослідження була обробка та інтерпретація отриманих даних.