Що розуміють під технологією у педагогічній науці

Педагогічна технологія — це наука про розвиток, освіту, навчання і виховання особистості школяра на основі позитивних загальнолюдських якостей та досягнень педагогічної думки, а також інформатизації.

Предмет педагогічної технології - це навчально-виховний процес у сучасній школі, який впливає на розвиток особистості школяра як вільною і вільного громадянина суверенної держави. Предмет педагогічної технології є стрижнем науки, головною її базою і визначає основні завдання розвитку педагогічної науки.

Завдання сучасної педагогічної технології є:

• а) виховувати інтелектуально розвинуту особистість (цінити людину за розум, її ділові та людські якості);
• б) виховувати свідомих громадян незалежності України;
• в) формувати творчу особистість для праці в майбутніх ринкових відносинах, з почуттям гідності, розумінням суті приватної та державної власності;
• г) виховувати почуття потреби для одержання високих професійних якостей у майбутньому, вміння при необхідності змінювати професію.

Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність» .

Поняття «педагогічна технологія» останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти «педагогічна технологія», .технологія навчання", «освітні технології, технології її навчанні», «технології в освіті» — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно під того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу.

По-перше, педагогічна інновація новостворена (застосована) чи вдосконалена технологія, яка істотно змінює обсяги, структуру та якість освіти.

По-друге, педагогічна інноваційна діяльність є однією з форм інвестиційної діяльності, що забезпечує розробку, поширення та застосування інновацій у системі освіти з метою її вдосконалення чи оновлення і характеризується такими процесами, як: виявлення інноваційної ініціативи, власне створення самої інновації, експерименту, апробації, поширення, освоєння, збереження та постійної експертизи кожного з названих етапів.

По-третє, встановлення системи оцінювання педагогічних інновацій, яка включає три сторони розгляду: мотиваційну, змістову, операційну — складається з таких основних параметрів як: новизна, необхідність, можливість реалізації, перспективність, цілісність, мобільність, результативність, надійність та економічність.

Застосовуючи таку систему оцінювання педагогічних інновацій, можна визначити той чи інший педагогічний проект на предмет його інноваційності (об'єктивної чи суб'єктивної).

Проаналізувавши сукупність експериментальних педагогічних програм, що діють у системі загальної середньої освіти України на експериментуваннях, об'єктивно інноваційними педагогічними програмами загальної середньої освіти можна вважати такі, як вносять суттєві зміни в :

освітні, дидактичні і виховні системи;

державні стандарти освіти;

інваріативпий компонент змісту загальної середньої освіти;

систему організації навчально-виховного процесу;

технологію управління освітою певного регіону.

Під такі вимоги підлягають, на наш погляд, і заслуговують на занесення їх у Всеукраїнський банк педагогічних інновацій АПН України такі педагогічні інноваційні проекти, як: навчальна програма «Довкілля» (програма інтегрованого навчання з природничих дисциплін, автор — доктор педагогічних наук, В.Р. Ільченко); програма «Росток» (програма гуманістичного виховання, автор — кандидат педагогічних наук Т.В. Пушкарьова); «Життєтворчість» (програма оптимістичного розвитку особистості, автор — кандидат історичних наук І.Г. Єрмаков); «Крок за кроком» (програма навчання учнів із застосуванням інтерактивних методів навчання, керівник — доктор педагогічних наук, Л.І. Кочина); програма «Особистісно-зорієнтованого навчання» (програма реалізації принципу індивідуалізації в навчанні, керівник програми — кандидат психологічних наук С.І. Подмазін.).

Всі названі програми є розвивальними, бо в них кардинально змінюється парадигма освіти: від знання до розвитку, тобто від того, що в процесі навчання знання є пріоритетними, до того, що в процесі навчання важливими за знання стають творчі якості особистості - такі, як: уява, фантазія, інтуїція. А ці якості, у свою чергу, надають можливість учневі швидше зорієнтуватися в сукупності теоретичних знань, викликають у нього інтерес до навчання, спонукають до постійного пошуку, розвивають самостійність, сміливість, оригінальне мислення.

Особливе місце серед педагогічних технологій у світлі освітніх реформ займає технологія інтерактивного навчання.

Технологія інтерактивного навчання — це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть у процесі пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за виконання якого він має публічно відзвітуватися, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання. Інтерактивні технології охоплюють чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процеси пізнання, а також умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

Кенц О.Д. заступник.