Дебати.
Використання iнтерактивних технологiй у навчаннi іноземної мови в старшiй школi
Оцінювання — хтось запитує, наскільки група задоволена ходом обговорення самої теми, привертає увагу до прихованих або явних норм поведінки, прийнятих у групі, і пропонує альтернативні завдання. Примирення — хтось намагається примирити протиріччя, жартує в потрібний момент для зняття напруженості, підбадьорює менш активних товаришів. Пропозиції консенсусу — хтось запитує, наскільки близько група… Читати ще >
Дебати. Використання iнтерактивних технологiй у навчаннi іноземної мови в старшiй школi (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Один із найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватися й публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію.
Однак можна поставити й інше завдання спільно вирішити поставлену проблему. В такому разі учні повинні будуть, висловивши свою точку зору, уважно вислухати протилежну сторону, щоб знайти точки дотику. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувались спокійно. [8, с. 16−24].
Можливі моделі поведінки учасників дискусії.
Ініціювання — хтось пропонує завдання, визначає проблеми, обговорює процедуру проведення дискусії.
Стимулювання — хто запитує інформацію, спонукає до реагування, закликає до вираження своїх думок.
Інформування — хтось надає інформацію, реагує, закликає до вираження своїх думок.
Прояснення — хтось прояснює непорозуміння, відновлює логіку розмови, пропонує альтернативні підходи до проблеми.
Підсумки — хтось узагальнює висловлені думки, пропонує висновки, намагається пояснити зміст висловлювань інших.
Тлумачення — хтось привертає увагу чиїхось дій або висловлень і намагається їх розтлумачити.
Пропозиції консенсусу — хтось запитує, наскільки близько група підійшла до рішення, і пропонує дійти висновків на основі загальної згоди.
Примирення — хтось намагається примирити протиріччя, жартує в потрібний момент для зняття напруженості, підбадьорює менш активних товаришів.
Оцінювання — хтось запитує, наскільки група задоволена ходом обговорення самої теми, привертає увагу до прихованих або явних норм поведінки, прийнятих у групі, і пропонує альтернативні завдання.
Зрив — хтось вторгається в роботу групи, намагається внести напруженість, маскуючи образливі зауваження або погрози під жарти.
Блокування — хтось припускає недоречні висловлення, змінює тему розмови, ставить під сумнів можливості товаришів.
Напад — хтось припускає цинічні зауваження, вносить розбрат, усіма силами намагається забезпечити безпеку для самого себе.
Плутанина — хтось створює плутанину, заявляє, що значення слів «дійсно» неможливо визначити, спеціально заходить у безвихідь, веде від суті проблеми за допомогою гри із семантичними розходженнями слів, затуманює поняття. [4, c. 300−320].