Сучасна технологія фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров'я в умовах інклюзивної освіти

Сучасна технологія фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров’я в умовах інклюзивної освіти

Принцип рівності прав людей з інвалідністю передбачає, що кожний індивідуум має рівні можливості для участі у житті суспільства. Про це зазначається у Стандартних правилах забезпечення рівних можливостей для інвалідів. Люди з інвалідністю повинні одержувати необхідну підтримку при набутті освіти, працевлаштуванні. Отримання якісної освіти стає однією з умов їх інтеграції у суспільство. Дослідження сучасного ринку праці показали, що серед інвалідів випускники вищих навчальних закладів (ВНЗ) мають на 80% більше шансів знайти роботу, ніж люди без вищої освіти [2, 8, 13, 21]. Зазвичай інтеграцію пов’язують із формою навчання осіб з інвалідністю разом із здоровими. Вважається, що при інтеграції особа з інвалідністю приймає існуючі норми, дотримується їх і є рівною з усіма. Але для цього їй необхідно затратити багато сил і часу на адаптацію до непристосованого середовища [8, 16].

Інша форма навчання — інклюзія. Вона припускає зміну існуючих норм, уявлень і стилю поведінки групи здорових осіб. У цьому випадку виходять із того, що кожна людина має право на індивідуальність. Вона повинна навчатися у звичайному освітньому середовищі, за звичайною освітньою програмою нарівні з іншими. Для цього вона включається до загального освітянського процесу, до звичайного режиму і забезпечується всім необхідним обладнанням і супроводом [10, 13]. Інклюзія означає зміну суспільства і його інститутів таким чином, щоб вони сприяли включенню різних людей (людини іншої раси, віросповідання, культури, людини з обмеженими можливостями здоров’я, різним соціальним статусом тощо). Вона сприяє інтересам всіх членів суспільства, зростанню їх здатності до самостійного життя, забезпеченню рівності їх прав та ін. Однією з важливіших складових соціальної та психічної адаптації до навчання у вищих навчальних закладах студентів з обмеженими можливостями здоров’я є фізичний розвиток та фізична підготовленість. Тому відношення молоді з різними нозологіями до фізичного виховання та спортивної діяльності протягом навчання у вищих навчальних закладах освіти — одна з актуальних соціально-педагогічних проблем сьогодення. Фізичне виховання це єдиний предмет, в якому сфокусовано повагу людини до власного тіла, розвитку рухових здібностей, отриманні необхідних знань, розумінні необхідності систематичних занять фізичними вправами. Такий підхід є основою підвищення впевненості в собі, самооцінки, формування позитивної мотивації до здорового способу життя [6, 9, 11, 14, 17−20].

Мета дослідження — науково-експериментальне обґрунтування технології фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров’я в умовах інклюзивної освіти. Також формування на цій основі напрямків подальшого вдосконалення системи фізичного виховання та спортивної діяльності (структури та змісту) молоді з різними нозологіями відповідно до їх вад і захворювань, потреб і інтересів, умов майбутньої професійної діяльності.

У дослідження взяли участь 644 студенти, які мають 2 та 3 групи інвалідності. З них — 337 юнаків і 307 дівчат. Всі вони — студенти Університету «Україна».

Реєструвалося 43 показників, що характеризують рівень фізичного розвитку, фізичного здоров’я, фізичної працездатності, фізичної підготовленості, прояви психічного стану студентів.

Оцінку рухової активності студентів з різними нозологіям (зору, слуху, опорно-рухового апарату та наслідками дитячого церебрального паралічу, з соматичними хворобами і хворих на цукровий діабет) здійснювали за допомогою показників і тестів. Ці тести розкривають рухові можливості у динаміці педагогічного процесу, що був скорегований нами в експериментальній групі. Дидактичні правила було покладено в основу методики навчання руховим діям й підвищенню рухової активності студентів. Система комплексів вправ розподілялася на три ступені складності: найпростіша, середньої складності і доволі складної. Кожна ступінь мала загальний алгоритм дії: індивідуальний підхід на заняттях фізичними вправами з оздоровчою спрямованістю. Такий підхід виражався у диференціюванні тренувальних завдань, засобів та норм фізичних навантажень. Головним критерієм оцінки був рівень приросту цих показників у кожного студента з нозологією. До критеріїв було віднесено також щоденне виконання фізичних вправ, поступове збільшення обсягу та інтенсивності навантаження, перехід від одного ступеню до іншого. Також отримання знань, вмінь і навичок, які можуть бути застосовані ними на практиці.

Рис. 1 Рівень фізичного здоров’я студентів з особливими потребами до проведення педагогічного експерименту (Л.Г. Апанасенко)

Умовні позначки: R — рівень фізичного здоров’я, бали; сума балів 3 і менше — низький рівень, 4−6 балів — нижче середнього рівня, 7−11 балів — середній рівень, 12−15 балів — вище середнього рівня, 16−18 балів — високий рівень фізичного здоров’я; 1 — зір; 2 — слух; 3 — опорно-руховий апарат (ОРА); 4 — дитячий церебральний параліч (ДЦП), СХ 5 — соматичні хвороби (СХ); 6- цукровий діабет (ЦД); A студенти; B — студентки.

Рис. 2 Вихідний рівень фізичної підготовленості студентів з різними нозологіями (Т.Ю. Круцевич)

Умовні позначки: R — рівень фізичного здоров’я, бали; 45−5- балів — високий рівень, 35−44 — вищий за середній, 24−34 балів — середній рівень, 15−24 бали — нижчий за середній, 10−14 балів — низький рівень фізичної підготовленості. 1 — зір; 2 — слух; 3 — опорно-руховий апарат (ОРА); 4 — дитячий церебральний параліч (ДЦП), СХ 5 — соматичні хвороби (СХ); 6- цукровий діабет (ЦД); 7 — контрольна група (КГ); A студенти; B — студентки.

систематичному повторенню раніше вивчених вправ. Таким чином, на кожному ступеню підвищувалась складність рухових завдань, планувалась оптимальна кількість повторення рухів. Наведемо отриману динаміку інтегральних показників фізичного здоров’я та фізичної підготовленості студентів з обмеженими можливостями здоров’я (юнаків і дівчат) до проведення педагогічного експерименту (рис. 1, 2).

Отримані результати показують (рис. 3), що студенти з вадами зору, опорно-рухового апарату та наслідками дитячого церебрального паралічу, соматичними хворобами та цукровим діабетом мають рівень фізичного здоров’я нижчий за середній (4,4 ум.од. — у юнаків з дитячим церебральним паралічем; 4,8 ум.од. — у студентів з вадами зору; 5,0 ум.од. — в студентів, які мають соматичні хвороби; 5,3 ум.од. — в студентів з цукровим діабетом; до середнього рівня наближаються студенти з вадами опорно-рухового апарату — 5,8 ум. од). Середній рівень фізичного здоров’я мають студенти з вадами слуху (7,6 ум. од). Суттєво не вирізняються результати оцінки рівня фізичного здоров’я і у студенток з різними нозологіями. Середній рівень розвитку мають студентки з вадами слуху (8,5 ум.од.) та хворі на цукровий діабет (6,2 ум.од.). Нижчий за середній рівень мають студентки з іншими вадами.

Відомо, що для уніфікації тестів і максимального інтегрування їх до Європейської системи в Україні було розроблено Державну систему тестів та оціночних нормативів фізичної підготовленості населення. У цій системі окремий розділ відведено студентству. У розроблену низку тестів увійшли вправи, що дозволяють оцінити рівень розвитку всіх п’яти фізичних (рухових) якостей людини: витривалості, сили, швидкості, координаційних здібностей (спритності) та гнучкості. В комплексі все це дає адекватну уяву про фізичну підготовленість студента.

Педагогічне тестування фізичної підготовленості студентів з обмеженими можливостями здоров’я здійснювали за стандартом Державної системи тестів та оціночних нормативів для студентів без вад і захворювань (здорових). Це пов’язано з тим, що для іншої категорії студентської молоді (інвалідів) такої системи не існує. Результати вихідних даних фізичної підготовленості студентів з обмеженими можливостями здоров’я показали, що між студентами з різними нозологіями суттєві відмінності в переважній більшості показників відсутні (Р>0,05) (рис.2).

Значні розбіжності виявлено тільки в показниках розвитку фізичних якостей між студентами з вадами слуху та студентами з вадами зору. У першій категорії студентів рівень фізичної підготовленості за більшістю показників відповідає середньому рівню розвитку, у другій — низькому рівню розвитку.

Нижче середнього рівня розвитку характеристики фізичної підготовленості у студентів з вадами дитячого церебрального паралічу. При цьому 70% нормативних тестів вони не в змозі виконати. Так, у юнаків з вадами зору, опорно-рухового апарату і з дитячим церебральним паралічем низький рівень фізичної підготовленості (особливо, у студентів з дитячим церебральним паралічем). Прояв їх рухових якостей можна оцінити тільки за чотирма тестами: на силу, спритність, гнучкість, вміння плавати (кількість балів у них відповідно 10, 10 й 4). Середній рівень фізичної підготовленості мають студенти з вадами слуху і прояв їх рухових якостей оцінюється за всіма тестами. Результати тестів на спритність і вміння плавати оцінюються на «відмінно». Сума балів в них 30. Майже середній рівень (сума балів — 24) — за прояв рухових якостей за всіма тестами у юнаків, що мають соматичні хвороби. Сума балів -16 — за прояв рухових якостей студентів з цукровим діабетом. Це відповідає рівню нижчий за середній. У студенток з особливими потребами рівень фізичної підготовленості в порівнянні з юнаками дещо кращий. Так, у студенток з вадами слуху фізична підготовленість відповідає рівню «середній» (сума балів 34). Всі нормативи вони виконують на оцінку «добре». Дівчата з соматичними хворобами і цукровим діабетом також мають середній рівень прояву рухових якостей. Їх сума балів складає 29 і 26 відповідно. Нижчий за середній мають студентки з вадами опорно-рухового апарату і дитячим церебральним паралічем (сума балів 19 і 15 відповідно). Студентки з дитячим церебральним паралічем не виконують тести на витривалість й спритність. Низький рівень фізичної підготовленості мають дівчата з вадами зору (сума балів13). Вони не виконують тести на витривалість й силу. Отримані результати дослідження фізичного здоров’я та фізичної підготовленості студентів з обмеженими можливостями здоров’я впродовж їх навчання свідчать, що за більшістю досліджуваних показників спостерігаються поступові позитивні зрушення з року в рік. Це пов’язане із втіленим нами новим навчально-методичним змістом занять та організаційними особливостями фізичного виховання та спортивної діяльності студентів з обмеженими можливостями здоров’я. Результати порівняльного аналізу тестування рівня фізичного здоров’я та фізичної підготовленості студентів свідчать про те, що програми занять з використанням різних інноваційних засобів і форм фізичного виховання та спортивної діяльності впливають на досліджувані показники. Ці програми скореговані нами відповідно до їх нозології. Значні позитивні зрушення відбулися на різний рівень відсотків в досліджуваних показниках у студентів з вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату та наслідками дитячого церебрального паралічу, з соматичними хворобами і хворих на цукровий діабет (табл.1.).

Скорегований нами процес фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров’я призвів до значних позитивних зрушень в стані здоров’я і в опануванні знанням про фізичну культуру і спорт, в навчанні різних рухових дій.

Дискусія При розробці технології фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров’я враховували результати наукових досліджень вітчизняних та іноземних фахівців стосовно засобів і методів фізичного виховання та спортивного тренування,.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика впливу нової технології фізичного виховання на рівні фізичного здоров’я і підготовленості студентів по завершенню педагогічного експерименту (% від вихідного рівня)

форм занять та етапів формування рухової активності людини з обмеженими можливостями здоров’я [7, 12, 14−16, 22−25]. Вважаємо представлений нами підхід своєчасним в зв’язку з особливостями напрямку досліджень і контингенту досліджуваних.

При розробці технології фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров’я ми враховували вирішування навчальних, оздоровчих і виховних завдань. Також необхідність у впровадженні оздоровчих технологій та інноваційних програм з обов’язковим дотриманням принципу використання спортивних технологій, кондиційного та оздоровчого тренування в фізкультурну практику. До цього слід додати занять за видами спорту, які вважаються більш відповідними для студентів з різними нозологіями та викликають у них зацікавленість і потребу в руховій активності. Різноманітні форми й види занять фізичними вправами та спортивною діяльністю забезпечували наступне: профілактику гіпокінезії й гіподинамії за рахунок збільшення життєво необхідного обсягу рухів і навантаження; розширення резервних можливостей дихальної і серцево-судинної систем організму; підвищення загальної стійкості організму до різних захворювань. Впровадження індивідуальної системи оцінювання до кожного студента з обмеженими можливостями здоров’я сприяло підвищенню рівня мотивації до практичних занять та отримання більш високої оцінки при складанні доступних для них рухових тестів. Відмінності в рівні фізичного здоров’я, фізичної працездатності і фізичної підготовленості, психічного стану стали підставою для впровадження диференційного підходу до студентів з обмеженими можливостями здоров’я у визначенні оптимальних фізичних навантажень. При цьому було враховано особливості нозології в процесі адаптації до систематичних занять фізичними вправами та спортивною діяльністю. Аналіз результатів власних досліджень показав, що фізкультурнооздоровча та спортивна діяльність для студентів з обмеженими можливостями здоров’я поступово набуває статусу об'єктивної необхідності. Це пов’язано з тим, що студенти відчувають позитивні зрушення в рівні свого здоров’я, психофізичному стані і фізичній підготовленості. Ці зміни в значній мірі залежать від змісту і форми проведення навчального процесу з фізичного виховання студентів з різними нозологіями.

Аналіз даних спеціальної літератури (філософія, соціологія, загальна і спеціальна педагогіка, гуманістична психологія, культурологія, валеологія, анатомія, нормальна і патологічна фізіологія, загальна психологія, морфологія, генетика та інші) дозволяє виділити концептуальні положення, які є основними для формування особистості з обмеженими можливостями здоров’я, його духовного і фізичного розвитку, соціалізації і інтеграції в суспільство [2, 7, 11, 12, 17, 18]. Найбільше значущими для людини з обмеженими можливостями здоров’я і для формування теорії і методики фізичного виховання студентів з різними нозологіями виступають відправні концептуальні засади, які є складовою частиною Концепції розвитку ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Також це стосується і всіх структурних підрозділів Університету «Україна», що здійснюють процес фізичного виховання студентів з різними нозологіями. Основними напрямками фізичного виховання та спортивної діяльності студентів з обмеженими можливостями здоров’я є:

• — підвищення якості навчального процесу з фізичного виховання;
• — формування у студентів з різними нозологіями потреби та мотивації у покращенні здоров’я засобами фізичного виховання та спортивної діяльності;
• — інноваційне наповнення технології фізичного виховання;
• — фізкультурна освіта — формування системи знань про фізичну культуру та спорт;
• — адекватний обсяг рухової активності відповідно до психофізіологічних потреб, вад і захворювань;
• — залучення до систематичних занять фізичним вихованням і спортом;
• — фізкультурно-оздоровча та реабілітаційна робота, що спрямована на закладання основ фізичного та духовного здоров’я і реабілітацію втрачених функцій;
• — підвищення компенсаційних можливостей організму;
• — розвиток спортивного руху серед студентів з особливими потребами;
• — сприяння розвитку Параолімпійських видів спорту та активна участь у міжнародному Параолімпійському русі;
• — формування навичок та виховання звичок особистої гігієни і здорового способу життя;
• — оволодіння методами контролю та самоконтролю за функціональним станом організму в процесі виконання фізичних вправ;
• — створення науково-методичного центру з фізичного виховання, фізичної реабілітації і рекреації.

До проведення навчально-виховного процесу з фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров’я передбачали:

• — створення передумов навчання руховим діям і підвищення рухової активності впродовж всього процесу навчання у ВНЗ;
• — наявність рухового досвіду;
• — варіативний зміст занять та методики їх проведення з урахуванням нозології студентів та оперативного стану їх здоров’я;
• — формування умінь та навичок основних і прикладних рухових дій;
• — оптимальний вплив фізичних вправ на розвиток рухових якостей з урахуванням вад і захворювань студентів;
• — покращення психічного стану та фізичної підготовленості студентів з обмеженими можливостями здоров’я;
• — психічну готовність до оволодіння руховою дією;
• — організацію здоров’язбережувального середовища у ВНЗ.

Технологія фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров’я являє собою цілеспрямований педагогічний процес фізичного виховання та спортивної діяльності, що включає до себе ефективні засоби, методи і методичні прийоми. Вони адаптовані до нозологій студентів з обмеженими можливостями здоров’я. Така адаптація впливає на їх рівень здоров’я і фізичну працездатність, фізичну підготовленість та психічний стан. Все це сприяє розвитку професійних умінь та навичок. Наші дослідження доводять те, що підвищення рухової активності студентів з обмеженими можливостями здоров’я на заняттях фізичного виховання представляє собою складний багатосторонній процес. У цьому процесі діють закономірності загального і спеціального характеру. Цей процес здійснювали на основі певних принципів, правил, наукових і методичних положень фізичної культури.

Навчально-тренувальний процес з фізичного виховання був основою фізичного розвитку, фізичної працездатності і фізичної підготовленості студентів. Він визначає характер й зміст всієї рухової діяльності. Формування рухової активності студентів з обмеженими можливостями здоров’я в умовах ВНЗ відбувалося поетапно:

• 1. курс — навчання рухам та формування загального рівня рухової активності;
• 2. курс — навчання рухам та організаційнопедагогічні підходи до стимулювання рухової активності;
• 3. курс — навчання рухам та реалізація інтегративних форм підвищення рухової активності;
• 4. курс — навчання рухам та сформованість рухової активності студентів з різними нозологіями.

Використання технології фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров’я приводить до результату, що свідчить про:

• — підвищення рівня здоров’я та пізнання можливостей власного організму;
• — формування стійкої мотивації та потреби в систематичних самостійних заняттях фізичними вправами різного спрямування;
• — формування фізичної культури молоді з обмеженими можливостями здоров’я;
• — залучення до здорового способу життя та підготовка до умов життєдіяльності;
• — відповідність вимогам навчально-кваліфікаційної характеристики обраної професії;
• — сприяння у самовизначенні, самореалізації у фізкультурно-оздоровчій та спортивній діяльності і в професії;
• — активізація науково-дослідної роботи студентів. Запропонована нами технологія фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров’я має ряд переваг: вона в повній мірі враховує раніше виконані науковцями фрагментарні розробки відносно фізичного розвитку молоді з особливими потребами [1, 2, 8, 12, 15], адаптована до особливостей психофізичного стану студентів з різними вадами здоров’я. Технологія адаптована до існуючої в Україні нормативної бази. Нами сформовано спрямованість та зміст фізкультурно-оздоровчого та спортивного забезпечення навчання студентів з обмеженими можливостями здоров’я.

Висновки

Результати педагогічного експерименту, впровадження їх у освітній процес ВНЗ дають підстави стверджувати, що застосування технології фізичного виховання студентів із обмеженими можливостями здоров’я дозволяє знайти найбільш ефективний шлях до поліпшення їхнього здоров’я засобами фізичної культури і спорту, підвищення рухової активності й виховання здорового способу життя. При цьому необхідно враховувати, що традиційні засоби і методи навчання здорових студентів для молоді з вадами здоров’я не завжди підходять. Різноманітність рухових дій, потреб, мотивів, цілей їх засвоєння і використання, наявність великої кількості індивідуальних рис молоді з особливими потребами ставить під сумнів власне можливість розробки єдиної теорії навчання руховим діям.

Експериментально перевірено напрямки поліпшення здоров’я студентів та підвищення їх фізичної підготовленості рухової активності. Цьому сприяють:

• — використання засобів різної спрямованості;
• — застосування диференційованого підходу до фізичних навантажень;
• — врахування функціональних можливостей й оперативного стану здоров’я, інтересів студентів. Результати педагогічного дослідження доводять інтеграцію студентів із обмеженими можливостями здоров’я до студентського середовища. Запропоновані форми організації занять із фізичного виховання та спортивного тренування володіють такими резервами інтеграції, яких не існує в жодній освітянській діяльності. Спільне перебування має таку користь:
• — у здорових студентів пробуджується, поглиблюється милосердя, доброзичливість, піклування;
• — у студентів з обмеженими можливостями здоров’я — довіра, відчуття захисту і подяка.

Студенти з обмеженими можливостями почуваються комфортніше, ніж у колі собі подібних (морально вирівнюються). У них змінюється ставлення до власної особистості: сприйняття, пошук засобів маскування вади, боротьба з вадою, самопрезентація. Конфлікт інтересів.

Автор заявляє, що не існує конфлікту інтересів.

Література

• 1. Адаптивное физическое воспитание и спорт /под. ред. Джозефа П. Винника. К.: Олимпийская литература, 2010. 608 с.
• 2. Адирхаєв С.Г. Організаційно-педагогічні основи фізичного виховання студентів з особливими потребами у вищому навчальному закладі: монографія / С.Г. Адирхаєв. К.: Університет «Україна», 2013. 381 с.
• 3. Адирхаєв С. Г Фізична культура в житті студентів з обмеженими можливостями здоров’я / С.Г. Адирхаєв // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків, 2013. № 12. С. 3−9. http://dx.doi.org/10.6084/m9.figshare.879 634.
• 4. Адырхаев С. Г К проблеме физического воспитания студентов с ограниченными возможностями здоровья / С. Г. Адырхаев // Молодой ученый: научный журнал. Казань, 2014. № 1 (60). С. 459−465.
• 5. Адырхаев С. Г. Научно-методические аспекты физического воспитания студентов с ограниченными возможностями здоровья / С. Г. Адырхаев // Альманах современной науки и образования. Тамбов, 2014. № 3 (82). С. 16−20.

a. Адирхаєв С. Г. Проблеми навчання руховим діям і оптимізація рухової активності студентів з обмеженими можливостями здоров’я під час занять фізичного виховання / С. Г Адирхаєв // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т Г Шевченка (Серія: педагогічні науки). Чернігів: ЧНПУ, 2015. Вип. 124. С. 3−7.

• 6. Апанасенко ГЛ. Рівень здоров’я і фізіологічні резерви організму/ Г. Л. Апанасенко, Л. П. Долженко // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. К., 2007. № С. 17−21.
• 7. Байкіна Н. Г. Методика викладання фізичної культури та спорту інвалідів / Н.Г. Байкіна, Я. В. Крет, Д.О. Силантьєв //навч. Посібник для студентів ф-ту фізичного виховання, вчителів-дефектологів і тренерів з інвалідного спорту. Запоріжжя: ЗДУ, 2002. 86 с.
• 8. Бойко Г. Н. Критерий психологической эффективности реализации системы психолого-педагогического сопровождения в спорте инвалидов/ ГН. Бойко// Педагогика, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2010. № 2. С. 23−26.
• 9. Бондар Т.І. Створення інклюзивного освітнього середовища в системі вищої освіти України// Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, 2014. (14), Issue: 27, C. 100−105.
• 10. Евсеев С. П. Адаптивная физическая культура в реабилитации и социальной адаптации инвалидов / С. П. Евсеев // Физическая культура и спорт в современном обществе. Смоленск, СГАФКСТ, 2010. Ч.1. С. 11−17.
• 11. Ермаков С. С. Особенности мотивации студентов к применению индивидуальных программ физической самоподготовки / С. С. Ермаков, С. Н. Иващенко, В. В. Гузов // Физическое воспитание студентов. 2012. № 4. С. 59−61.

a. 13. Забезпечення інклюзії молоді з інвалідністю в університетське середовище /К.О. Кольченко, Г. Ф. Нікуліна // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. К.: Ун-т «Україна», 2009. № 6 (8). С. 10−15.

• 12. Круцевич ТЮ. Теорія і методика фізичного виховання: підручник в 2-х томах/Т.Ю. Круцевич. К.: Олімпійська література, 2008. Т. 2. 382 с.
• 13. Круцевич ТЮ. Контроль у фізичному вихованні дітей,