Розділ 1 Загальна характеристика пасивного часу (passive voice) в англійській мові

Утворення часів пасивного стану

пасивний час англійський Граматична категорія стану виражає різне значення по відношенню до носія дії. Носієм дії може бути особа (предмет), яка виконує дію (I send) і особа (предмет), на яку направлена дія (I am sent). Отже, в англійській мові дієслово має дві форми стану: активний (The Active Voice) і пасивний (The Passive Voice). Активний стан означає, що дія виконується особою-носієм дії. Пасивний стан означає, що дія направлена на носія дії. Щоб виразити дію, спрямовану на підмет (дію в пасивному стані), після підмета ставиться дієслово «to be» у відповідному часі і дієприкметник минулого часу (Past Participle) основного дієслова [8, c. 63].

Слід зазначити, що в реченнях пасивного стану, виконавець дії невідомий, але там де це необхідно, може уточнюватися часом і місцем виконання дії. У сучасній англійській мові виконавець дії зазначається приблизно у 20% випадках вживання пасивних конструкцій. Зазначення виконавця дії виконується у формі прийменникового звороту з прийменником «by». Після дієслова, в пасивному стані вживається також доповнення з прийменником «with» для визначення знаряддя, за допомогою якого відбувається дія. Пасивні конструкції надзвичайно поширені в англійській мові. Вони використовуються на рівних умовах з активними конструкціями як в письмовій мові, так і в розмовній.

Пасивний стан не є звичайним відображенням активного стану, тобто, до конструкції у пасивному стані ні в якому разі не слід відноситись як до активних конструкцій. Ці два типа конструкцій не є паралельними у вживанні та слугують різним цілям. В більшості випадків ці конструкції не є такими, що взаємно заміщують одна одну. Існує багато так званих «мовних кліше», де прийнято використовувати лише пасивний стан: «The novel was published in 1929», «Shakespeare was born in 1564» [10, c. 102].

Таким чином, можна виділити два найважливіші принципи вживання пасивного стану. По-перше, як і в українській мові, пасивний стан, а не активний, вживається, коли в центрі уваги знаходиться особа або предмет, що піддається дії, а не особа чи предмет, що діють. У пасивному стані назва особи чи предмета, що піддаються дії є підметом і стоїть на першому місці, отримуючи тому більше уваги, ніж доповнення в активному звороті. По-друге, в українській мові, пасивні звороти вживаються у тих випадках, коли особа, що діє, є невідомою чи коли недоцільно її згадувати.

Часи пасивного стану утворюються за допомогою дієслова «to be» у відповідному часі активного стану і дієприкметника минулого часу (Past Participle) відмінюваного дієслова. Пасивний стан, на відміну від активного стану, має не чотири, а три групи часів: Indefinite, Continuous та Perfect.

При дієвідміні дієслова у пасивному стані змінюється тільки дієслово «to be», значеннєве дієслово має у всіх часах ту саму форму — Past Participle. Отже, час в якому вживається дієслово в пасивному стані, визначається формою, у якій стоїть допоміжне дієслово «to be» (у табл. 1.1, 1.2).

Таблиця 1.1.

Active and Passive Voices.

Таблиця 1.2

Часові форми дієслова в пасивному стані.

У питальній формі дієслово вживається у відповідному порядку, перед підметом: «Where was the automatic insertion equipment delivered?». — Куди поставили обладнання автоматичної збірки? [16, c. 13].

При складеній формі допоміжного дієслова перед підметом вживається перше допоміжне дієслово: «Has the house been built?». — Будинок збудовано? [9, с. 42].

У заперечній формі частка «not» вживається після допоміжного дієслова: «Equipment was not sent there». — Обладнання туди не посилали [21, с. 13].

При складеній формі допоміжного дієслова, заперечна частка «not» ставиться після першого допоміжного дієслова: «The bridge has not yet been built». — Міст ще не збудовано [21, с. 5].

У питально-заперечній формі допоміжне дієслово (або перше допоміжне дієслово в складеній формі) ставиться перед підметом, а частка «not» після підмета: «Has the telegram not been sent?». — Телеграму не відіслано? [21, с. 5].

The Future-in-the-Past Indefinite Passive: «(He said that) the letter would (wouldn't) be written the next day». — (Він сказав, що) лист буде (не буде) написано наступного дня. The Future-in-the-Past Perfect Passive: «(He said that) the letter would (wouldn't) have been written by 5 o’clock the next day». — (Він сказав, що) лист буде (не буде) написано до п’ятої години наступного дня [15, c. 23].

Часові форми пасивного стану вживаються за тими самими правилами що й відповідні часи активного стану (у додатку А).

Так, часи групи «Indefinite» пасивного стану виражають одноразову, повторювану дію в теперішньому, минулому або майбутньому часі і вживаються для вираження майбутньої дії в підрядних реченнях часу та умови: «Today English is written, spoken, broadcast and understood on every continent» [21, с. 23]. Часи групи «Continuous» пасивного стану, виражають тривалу дію, що відбувається в якийсь певний момент або період часу в теперішньому чи минулому часі: «A multistoried house is being built near our school» [18, с. 42].

Часи групи «Perfect» пасивного стану, як і активного, виражають дію, що передує іншій дії або якомусь моменту в теперішньому, минулому або майбутньому часі. Перфектні часи, особливо «Present Perfect Passive», вживаються для підкреслення результату дії, що відбулась: «The windows have still not been repaired». Замість «Present Perfect Continuous» та «Past Perfect Continuous», які не мають форм пасивного стану, відповідно вживаються «Present Perfect» і ««Present Perfect»: «I knew the plant had been built for two years» [15, с. 8].

Пасивний стан вживається тоді, коли в центрі уваги співрозмовників є особа або предмет, на які спрямована дія (об'єкт дії). Суб'єкт дії при цьому здебільшого не вказується: «Our institute was founded 50 years ago». Не особові форми дієслова (інфінітив, дієприкметник, герундій) також мають форму пасивного стану. Форми пасивного стану мають не всі дієслова, а в основному перехідні дієслова (Transitive Verbs), які означають дію (табл. 1.11).

Таблиця 1.11

Порівняння активного та пасивного стану.

Неперехідні дієслова (Intransitive Verbs) — дієслова, які не приймають додатка і означають дію, що характеризує підмет, але не спрямовану на якийсь об'єкт.

Неперехідні дієслова, як правило, форм пасивного стану не мають або мають лише в окремих випадках «I live in Ukraine. I am engineer» [12, c. 43]. Те ж саме дієслово може бути перехідним або неперехідним, залежно від значення дієслова. Наприклад, дієслово «to grow» в значенні «рости» є неперехідним і не має форм пасивного стану, а в значенні «вирощувати», дієслово перехідне і може вживатись в пасивному стані: «Corn grows very fast» (неперехідне значення, активний стан), «We grow many plants in our garden» (перехідне значення, активний стан), «Many useful plants are grown in our garden» (перехідне значення, пасивний стан) [9, с.78].

Таким чином, речення із присудком, що виражено дієсловом в активному стані, називається активним станом дієслова, а речення із присудком, вираженим дієсловом у пасивному стані, називається пасивним станом дієслова.