Висновки. 
Психолінгвістика: теоретико-методологічний дискурс

Отже, сучасна психолінгвістика розширює об'єкт дослідження, вивчаючи можливості мовних здібностей людини, що розкриваються в актах її свідомості через розкриття індивідуальної семантичної наповненості змісту слів, які вона вживає. Психолінгвісти доводять, що саме мовні сигнали виконують інтегративну функцію: розкривають усю глибинну суб'єктивну сутність розуміння людиною світу, який її оточує; сприяють процесу подолання хаотичності мислення, а сенсорно-перцептивний процес надає нових форм вираження як образу, так і комунікативному актові, що його творить. Загалом лінгвістика і психологія розкривають низку взаємопов'язаних систем на рівні дуалістичних зв’язків: знак-контекст, мова-мовлення, текст-контекст, слово-значення, символ-кодування тощо. Замислюючись над їх вивченням, усвідомлюєш, як одне й те саме слово, один і той самий контекст породжує різні візуальна та аудіальні образи, що так правомірно передають не тільки дух епохи, а й національний колорит як цілого народу, так і носія його мови зокрема.

Саме тому в подальших дослідженнях варто звертати уваги на вияв результатів цих наукових суджень у прикладних галузях психолінгвістики: психолінгвістиці реклами, психолінгвістиці засобів масової інформації та психолінгвістиці перекладу — й розробити методологічні підходи до їх дослідження.