Особливості функціонування та перекладу сталих виразів у діловій англійській мові

Новітній світ швидко глобалізується та вдосконалюється, що знаходить своє актуальне відображення і в змінах мовної системи. Економічні та культурні відносини міцно пов’язують всі країни світу. Бізнес здійснює необмежений вплив на розвиток міжнародних відносин, який, природно, виходить за рамки керування однієї країни і призводить до необхідності міжнаціональних контактів у цій галузі. Тому перекладознавчий аспект у сфері сучасного бізнесу є невід'ємним компонентом фукціонування ділової сфери. Англійська мова сфери ділового спілкування має характерні риси функціонування та використання. На її формування та розвиток як галузевої мови, що домінує в сфері комунікації, обмеженої рамками професійної діяльності бізнесменів, великий вплив мають екстралінгвістичні аспекти мовленнєвої ситуації. На склад і загальну характеристику тексту, написаного діловою англійською мовою, впливають не тільки правила і обмеження, які властиві англійській мові як цілісній скомпонованій системі, а й норми і правила специфічні для даної галузевої мови, котрі обов’язково враховуються користувачем. Проблеми сталих виразів (фразеологічних одиниць, термінів, латинських запозичень) знаходяться сьогодні в аспекті найактуальніших та найнагальніших питань перекладознавства та лінгвістики. Адже термінологічні, фразеологічні одиниці належать до того шару лексики, який, з одного боку, посідає значне місце в загальнонаціональному словнику будь-якої мови, розвивається стрімкими темпами, користується підвищеним попитом серед фахівців будь-якої галузі суспільного життя й через це зосереджує на собі увагу багатьох філологів, а з іншого, здатен створювати певні труднощі для перекладача спеціальної літератури. Без знань, пов’язаних з походженням, способами утворення, класифікацією, функціонуванням, особливостями перекладу сталих виразів, важко здійснити адекватний переклад.

В умовах невпинного науково-технічного прогресу XXI століття, розвиток будь-якої ланки науки залежить від створення та всебічного вдосконалення її лексикологічної системи, у процесі чого відшліфовуються наукові поняття, визначаються їх взаємозв'язки і взаємини, подаються їх видові класифікації. У діловій мові терміни, фразеологізми, запозичення несуть основне смислове навантаження, займаючи головне місце серед інших загальнолітературних та службових слів.

В утворенні сталих мовних виразів величезну роль відіграє фактор присутності людини, так як переважна більшість цих виразів пов’язано з людиною, з різноманітними сферами її діяльності. Ще Ш. Баллі стверджував: «Споконвічна недосконалість людського розуму проявляється також і в тому, що людина завжди прагне одухотворити все, що її оточує. Вона не може уявити собі, що природа мертва і бездушна; її уява постійно наділяє життям неживі предмети».

В.Г. Гак вносить істотний коректив у вислів Ш. Баллі: «Оскільки в центрі уваги людини знаходиться вона сама, то звідси її постійне прагнення описувати навколишній світ за образом і подобою своєю. Мовний антропоморфізм є не пережитком первісного мислення, як це стверджують деякі філософи, але загальним законом розвитку засобів номінації в мові».

Мова ділової комунікації не передбачає наявності емоційної лексики. Прийнято вважати, що мова ділового спілкування буквальна, що ділові люди, спілкуючись між собою не використовують ідіоматику, фразеологічні звороти та інші засоби виразності, вони оперують лише окремими усталеними термінами, характерними для певного напрямку бізнесу. І тим не менш, в мові не існує без емоційності. Насамперед в офіційно-діловому стилі також, як і в стилі наукової прози виробляється специфічна термінологія та фразеологія, використовується велика кількість мовних запозичень.

За допомогою фразеологічних висловів, які не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, посилюється естетичний аспект мови. «За допомогою ідіом, як за допомогою різних відтінків кольорів, інформаційний аспект мови доповнюється чуттєво-інтуїтивним описом нашого світу, нашого життя». За допомогою термінів, запозичень ділова мова стає більш ефективною і здатна конкретніше виражати певні аспекти офіційно-ділового стилю.

У характеристиці стійких словосполучень англійської мови академік В. В. Виноградов виходить із того, що «більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул, кліше. У системі сучасної літературної мови, слова, більшою мірою, функціонують не як вільні, раптово зіткнуті і зчеплені окремі компоненти, а займають постійні місця в традиційних формулах». З цією думкою збігаються і висловлювання М. М. Шанського про те, що основною ознакою фразеологічних одиниць є відтворюваність. Такі міркування дають можливість усі загальновживані сполучення слів поділити на два типи: не відтворюванні та відтворюванні.

Перший тип — це сполучення слів (словосполучення і речення), які ми легко складаємо в процесі мовлення на основі особливого сприйняття і уявлення. Такі сполучення не зберігаються у готовому вигляді. Другий тип становлять вирази (словосполучення і речення), які засвоюються у нашій пам’яті як готові одиниці мови. Такі словосполучення не доводиться щоразу будувати заново. Їх ми лише відтворюємо у тому вигляді, в якому вони закріпилися в мові. Оскільки відтворюваність властива не лише стійким словосполученням, але й цілим реченням (прислів'ям, приказкам, афоризмам), то виникла розбіжність у поглядах мовознавців як на предмет фразеології, так і на її обсяг.

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.

Фразеологізм — це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційними ознаками. Такими ознаками для фразеологічних одиниць є: 1) фразеологічне значення; 2) компонентний склад; 3) граматичні категорії.

Фразеологічні одиниці слід вивчати не самі по собі, не ізольовано, а в тісному зв’язку з іншими одиницями мови. Сполучаючись у процесі мовлення зі словами, словосполученнями, вони виступають органічними елементами цілісної комунікативної одиниці, беруть активну участь у формуванні її змісту, надають йому особливої виразності, яскравого стилістичного забарвлення.

Розглядаючи терміни як певний елемент сталих мовних виразів, як фахову терміносистему ділового мовлення, стикаємось із рядом труднощів у розумінні того, що таке термін.

О.С. Ахманова визначає термін як «слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.ін.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів».

Лінгвісти, котрі досліджують термін у складі його терміносистеми, приймають слово у такому термінологічному значенні за самостійну одиницю терміносистеми. Наприклад, слово lоan має як другорядне значення так і термінологічне значення банківської сфери кредит, позика. Саме у цьому значенні спеціальні словники містять це слово як термін.

Розмежування терміна і загальновживаного слова у таких випадках орієнтовано на вирішення практичних цілей, якщо розглядати лексичні одиниці з точки зору їх основних і другорядних значень. Так, загальновживані слова, будучи, як правило, багатозначними, мають у ролі своїх основних значень загальномовні, тоді як термінологічні значення виступають у їхній структурі як другорядні. Загальновживане слово о може вживатися у своєму другорядному значенні у ролі банківського терміна партія цінних паперів, що є одиницею угод на фондовій біржі. Терміни ж вже своїми основними значеннями виражають відповідні спеціальні поняття і, як правило, мають загальномовні значення у ролі значень другорядних.

Терміни існують не просто у мові, а у складі певної термінології. Термінологія, як система наукових термінів, є підсистемою усередині загальної лексичної системи мови. Згідно з О. О. Реформатським, термінологія — це система понять даної науки, що закріплені у відповідному словесному вираженні. Якщо у загальній мові (поза даною термінологією) слово може бути багатозначним, то, потрапляючи в певну термінологію, воно набуває однозначності.

Для ділової мови також є характерним використання деякої кількості запозичень.

Запозичення — елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція), яку було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів. Зазвичай запозичуються слова, а рідше — синтаксичні та фразеологічні вирази.

В даній роботі ми використовуємо за основу латиномовні запозичення, які отримали свого роду термінологічне забарвлення в мові офіційних документів. Найчастіше зустрічаються такі слова і вирази: persona grata — персона грата (бажана особа, яка користується довірою); persona nongrata — персона нон-грата (не бажана особа, особа під забороною); pro tempore — тимчасовий; the quorum — кворум; conditio sine qua non — обов’язкова умова; status quo — статус-кво.

Кожна з груп сталих виразів має свої характеристики, структурні властивості притаманні лише тій чи іншій групі сталих виразів. Що ж стосується кількісної характеристики, то ми дійшли висновку, що в діловій англійській мові найбільше використовуються фразеологічні одиниці — 65%, терміни — 30% та 5% складають латинські запозичення.

Ділове спілкування — це міжособистісна, міжкультурна зона професійної комунікації, яка передбачає перспективний, комунікативний та інтерактивний рівні поведінки, обумовлена прагмалінгвістичними і прагмапсихологічними (зацікавленість, конфліктність, взаєморозуміння і розуміння) характеристиками спілкування. Ділове спілкування, здійснюване з метою ефективної співпраці людей, що вступають в мовне спілкування, і спрямоване на оптимізацію того чи іншого виду діяльності, представленої у двох формах: усній і письмовій, остання включає в себе договори, накази, положення, інструкції, акти, угоди, заяви, контракти, резюме, приписи до законів, резолюції і ділову переписку.

Англійська мова ділового спілкування володіє певними особливостями, які необхідно враховувати і обов’язково дотримуватися при перекладі.

«Суть ділового стилю — це терміни + прецизійна інформація + кліше + фразеологічні та ідіоматичні одиниці. Володіння всіма чотирма компонентами — основа і гарантія успіху». Ця формула користується заслуженою популярністю в силу своєї афористичності. Але до неї треба ставитися, як і до інших наукових узагальнень: з урахуванням того, що дійсний стан речей спрощується.

Абсолютною ознакою ділової англійської є специфічне поєднання кооперативної і контроверсійної модальності в межах рольових відносин «ведучий — ведений», коли ситуація дискурсу впорядковує комунікативний обмін за формулою «якщо,… то…» і вимагає від учасників певних мовних обмежень (найчастіше з орієнтацією на формальні регістри).

Крім ознак, які були описані вище, необхідно звернути увагу на бізнес-ідіоми універсального призначення, які є найважливішими фактором стилеутворення ділової англійської.

Більшість англійських сталих виразів є препозитивно-атрибутивними словосполученнями, тобто, такими, де є означення та означуваний компонент, причому означення займає в словосполученні початкову позицію.

Переклад таких виразів складається з двох основних етапів — аналітичного та синтетичного. Велику роль при перекладі відіграє саме аналітичний етап — переклад окремих компонентів сталого виразу. А для цього потрібно вміти правильно їх визначити, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу виразу. Важливо також встановити, в яких семантичних відношеннях перебувають компоненти між собою та головним компонентом виразу. Синтетичний етап перекладу передбачає вибудовування компонентів в залежності від вищезазначених семантичних відношень і отримання остаточного варіанту перекладу складного виразу. Сталі вирази офіційно-ділового стилю, що являють собою препозитивно-атрибутивні словосполучення, можуть становити певні труднощі при перекладі внаслідок різноманітності семантичних зв’язків між їх членами та відмінності структур англійської та української мов, а також внаслідок багатозначності їх компонентів (особливо якщо означення виражене іменником). Препозитивні атрибутивні словосполучення можуть бути як двокомпонентними, так і багатокомпонентними. Таким чином, аналіз лінгвістичних праць Т.А. Казакової, В.І. Карабана щодо досліджуваного питання дає змогу зробити висновок, що у будь-якому випадку, щоб правильно перекласти дані словосполучення, необхідно проаналізувати внутрішні смислові зв’язки між їх компонентами, беручи також до уваги широкий контекст. Вибір способу перекладу залежить також і від лексичного наповнення атрибутивної групи.

Необхідно зазначити, що не існує єдиного універсального способу перекладу препозитивно-атрибутивних словосполучень. У більшості мовознавчих праць виділяють наступні основні способи їх перекладу:

1) Калька.

Як зазначає В.І. Карабан, калькування (дослівний або буквальний переклад) — це такий спосіб перекладу, при якому відповідником слова вихідної мови в цільовій мові вибирається, як правило, перший за порядком відповідник у словнику. Цей прийом перекладу сталих виразів застосовується тоді, коли перекладений таким чином вираз цілком зрозумілий носіям мови перекладу, наприклад: сидіти, склавши руки — to sit with ones arms folded; надрати чуба — to pull smb. by the hair; price risk — ціновий ризик; share capital — акціонерний капітал.

2) Морфологічна трансформація.

Цей спосіб перекладу широко використовується особливо тоді, коли атрибутивне словосполучення виражає різноманітні адвербіальні відношення. Наприклад: the bearer depository receipt — депозитне свідоцтво на пред’явника; retail price inflation — намічений рівень інфляції.

3) Конкретизація.

Конкретизація — це лексична трансформація, внаслідок якої слово ширшої семантики в оригіналі замінюється словом вужчої семантики. Ця трансформація зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та частіше застосовується тоді, коли перекладаються слова із широким, навіть можна сказати, розмитим значенням.

Anyone sentenced to death shall have the right to seek pardon. — Кожний, кого засуджено до смертної кари, має право просити про помилування.

В результаті процесу конкретизації значення слова seek, загальне словникове значення якого «шукати, розшукувати» передається з узгодженням контексту даного речення і уточнюється до значення «просити».

4) Генералізація.

Генералізація — лексична трансформація, протилежна конкретизації, внаслідок якої слово із вужчим значенням замінюється у перекладі на слово із ширшим значенням. Оскільки застосування такої трансформації може призводити до певної втрати точності інформації, використовувати її слід тільки у тих випадках, коли вживання у перекладі словникового відповідника слова, що перекладається, може призвести до порушення граматичних або стилістичних норм мови перекладу.

No State Party shall expel, return or extradite a person to another State where there are substantial grounds for believing that he would be in danger of being subjected to torture.

Жодна держава-учасниця не повинна висилати, повертати чи видавати будь-яку особу іншій державі, якщо є серйозні підстави вважати, що їй там може загрожувати застосування катувань.

5) Транслітерація Транслітерація — це спосіб запозичення, при якому запозичується написання іноземного слова: літери запозиченого слова замінюються літерами рідної мови. При транслітерації слово читається за правилами читання рідної мови.

6) Переклад за допомогою еквівалента чи аналогу Еквівалент — постійний лексичний відповідник, який точно співпадає із значенням слова.

The Resolution «On the Course of Economic Reforms» taken by the Verkhovna Rada (Ukraine's Parliament) is a Pyrrhic victory over common sense rather than over the government, President and executive branch as whole. — Постанова «Про хід економічних реформ», прийнята Верховною Радою, є пірровою перемогою над здоровим глуздом, а не перемогою над урядом. Президентом чи виконавчою владою в цілому.

Як бачимо, при перекладі речення був використаний абсолютний еквівалент англійського фразеологічного виразу, його значення та структура є повністю збережинеми при перекладі.

7) Описовий переклад.

Переклад шляхом передачі змісту англійського звороту вільним словосполученням. Описовий переклад застосовується тоді, коли в мові відсутні еквіваленти та аналоги, наприклад: to rob Peter to pay Paul — віддати одні борги зробивши нові (взяти в одного, щоб віддати іншому), to burnthe candle on both ends — працювати з раннього ранку і до пізнього вечора, не горить — there is no need to hurry up.

Таким чином, під час перекладу текстів офіційно-ділового стилю ми зустрічаємося з багатьма лексичними труднощами, причинами існування яких перш за все є розбіжності в картині світу англійської і української мов. Основними причинами існування лексичних труднощів в текстах офіційно-ділового стилю є відсутність в мові перекладу відповідників нових термінів, особливості багатозначності англійських і українських слів, особливості словотвору і термінотворення в англійській та українській мовах та ін. Стійкість і чіткість побудови речень допомагає легко розпізнати трансформації та конструкції, що мають місце у текстах оригіналах і їх відповідниках. Саме тому, досліджуючи переклад текстів офіційно-ділового стилю, дуже важливо відмітити, які конструкції вживаються найчастіше, і який спосіб передачі матеріалу слід застосовувати в тій чи іншій ситуації.

Саме тому хотілося б зазначити, що при перекладі сталих виразів англійської мови домінує описовий переклад та метод перекладацької кальки 65%, аналоговий метод та метод еквіваленту — 25% та всі інші види перекладу сталих одиниць ділової англійської мови складають 10%.

Яскраво виражений емоційний, оціночний і експресивний характер в англійській мові має особливий, генетично досить неоднорідний шар лексики — сталі вирази, що водночас широко використовуються в діловій мові. Необхідно відзначити, що власне особливість явища сталих одиниць мови полягає в тому, що, будучи невід'ємною частиною мови, вони розвиваються і еволюціонують разом з людством, а, отже, будуть залишатися актуальною проблемою лексикології та перекладознавства так довго як існує сама мова та її носії. перекладознавчий діловий граматичний фразеологізм Таким чином, у ході нашого дослідження було окреслено коло питань, пов’язаних з перекладом сталих виразів в текстах ділової англійської мови. Ми намагалися дати свою власну оцінку дискусійним питанням в галузі перекладознавства, зокрема проблемі необхідності збереження формальної складової офіційно-ділового тексту при перекладі та перекладацьких стратегій щодо перекладу сталих виразів. У процесі дослідження поставленого питання було розглянуто основні проблеми та способи перекладу сталих одиниць. Слід підкреслити, що при перекладі такого прошарку лексики як сталі вирази (фразеологізми, терміни, латинські запозичення) простіше за все керуватись спеціальними словниками, яких в наш час існує чимало, проте вони не завжди надають доцільну та повну інформацію.