Скорочення в романах Дена Брауна «The lost symbol» та їх передавання

Скорочення в романах Дена Брауна «The lost symbol» і та їх передавання

У статті досліджуються закономірності й способи перекладу стилеутворювальних мовних засобів. Проаналізовано особливості їх уживання в романах автора. З’ясовано тематичні категорії абревіатур. Виявлено своєрідність письменницької манери письменника.

Відтворення індивідуального стилю письменника є однією з ключових проблем перекладу художніх творів і сучасного перекладознавства. Актуальність дослідження також визначається важливістю адекватності інтерпретації елементів авторського стилю для правильного сприйняття і створення позитивного естетичного впливу на читача художнього твору. Подібні твори поступово стають предметом мовностилістичного аналізу, що призводить до постановки нових завдань перед стилістикою, фундаментальні основи якої склалися в другій половині XX століття. Не менш складні завдання постають у зв’язку із зазначеними змінами в літературній індустрії перед практиками й теоретиками перекладу. Дослідження перекладацької стратегії в роботі із творами Дена Брауна як творами з особливою жанровою специфікою є унікальним предметом, що потребує ретельного наукового аналізу.

Аспекти авторського стилю розглядаються в роботах вітчизняних і зарубіжних учених-лінгвістів. Так, В. Волошук займалася проблемою понятійного визначення індивідуального стилю автора; О. Мусієнко вивчала ідіостиль крізь призму прийомів перекладу; свій внесок у дослідження авторського стилю зробили Ю. Караулов, В. Кухаренко, В. Григор'єв, В. Леденьова, Д. Ліхачов, О. Северська, Ю. Лотман, В. Виноградов, Р Якобсон, Ю. Тинянов, М. Бахтін, В. Жирмунський.

Мета статті полягає у визначенні основних лексичних, синтаксичних і стилістичних особливостей скорочень творів Д. Брауна «The Lost Symbol» (2009) і «The Da Vinci Code» (2004), грекомовного та україномовного перекладів Хрістоса Капсаліса й Анжели Кам’янець.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• — дослідити закономірності і способи перекладу стилеутворювальних мовних засобів;
• — проаналізувати особливості їх уживання в романах автора;
• — з'ясувати тематичні категорії абревіатур;
• — виявити своєрідність письменницької манери письменника.

Виклад основного матеріалу дослідження. Скорочення здатні передавати не лише предметно-логічну інформацію, а й особистісні установки, ціннісні орієнтації, наміри, особливості світобачення та світосприйняття мовної особистості [1, с. 8].

«THE DA VINCI CODE».

ПІД ЧАС ПЕРЕКЛАДУ Скорочення в тексті художнього твору надають йому певну технологічність і наукову спрямованість, як результат, надають тексту більш переконливого й беззаперечного характеру [2, с. 30]. Вищезазначене можна вважати причиною того, що Ден Браун досить часто використовує скорочення в текстах аналізованих романів. Ліпгарт пропонує й інше пояснення частотного використання абревіатур, зокрема професійна звичка Дена Брауна, оскільки для того, щоб надати публіцистичному повідомленню солідності й значущості, журналісти часто наповнюють його скороченнями і термінами [2, с. 34]. стилеутворювальний мовний браун переклад Скорочення, що зустрічаються в досліджуваних романах, є ініціальними. Скорочення, які включають акроніми належать до спеціалізованої або професійної термінології, а тому є ускладнюючим фактором виконання перекладу. Адекватне розуміння ініціального скорочення та його переклад неможливі без використання спеціальних словників скорочень. Для правильного трактування скорочень необхідно використовувати кілька спеціалізованих словників різних сфер наукового знання [3, с. 139].

Абревіатури в художньому тексті вимагають точності їх уживання, оскільки, якщо буде допущена помилка, читач засумнівається в достовірності розповіді загалом [2, с. 31].

Тематично абревіатури в текстах романів «Втрачений символ» і «Код да Вінчі» можна об'єднати в кілька категорій. До першої групи належать абревіатури, які співвідносяться з назвами організацій, відомств, структурних підрозділів тощо. Як правило, назви являють собою складні номінативні утворення, і, відповідно, до цієї групи належать скорочення, утворені шляхом складання початкових букв повнозначних слів, що входять у назву організації.

Наприклад, для досягнення високого рівня достовірності викладення матеріалу в романі «Код да Вінчі» Ден Браун спочатку знайомить читача з назвою організації французькою мовою, пояснює її значення англійською через внутрішню мову головного героя й лише потім наводить французьку абревіатуру:

«My name is Lieutenant Jerome Collet. Direction Centrale Police Judiciaire». Langdon paused. The Judicial Police! The DCPJ was the rough equivalent of the U.S. FBI [4, с. 10].

Це лейтенант Жером Колле. Центральне управління судової поліції. Ленґдон розгубився. «Судова поліція?» Центральне управління судової поліції - це приблизно те саме, що у Сполучених Штатах ФБР [5, с. 14].

" Еї^аі о vnaawvф/joз Zepфp. KolЙ щ Кжріщ Aievdvvayз щ Аікаотіщ Аoтvvo^^aз". О AmYKvmv ащідіаощкє. Evaз аЈ,іощатіщ щ Аікаотіщ Аотмоцїад То oњ^a avm, аж' ф, n цфрє, rpav каті oav то а^ерікауіт FBI [6, c, 16].

Наведені приклади ілюструють два окремих способи відтворення іншомовних абревіатур. Перша абревіатура — DCPJ — є достатньо специфічною, невідомою для масового читача. В обох варіантах перекладу використовується повна назва організації, написання скорочення уникають. Уважаємо це перекладацьке рішення правильним, адже подібні абревіатури, відомі в межах невеликого географічного простору, можуть викликати сумнів та ускладнити розуміння художнього твору пересічним читачем. Щодо другої абревіатури — FBI, відомої в усьому світі завдяки її медійній популяризації, варто зауважити, що в цьому випадку як україномовний переклад за допомогою скорочення, так і збереження латинських літер у грекомовному варіанті перекладу є однаково правильними способами її відтворення.

У текстах романів Дена Брауна іншомовними виявляються не тільки повні назви організацій та їхні скорочення, а й окремі їхні елементи. Так, назва the Opus Dei Awareness Network (ODAN) містить словосполучення латинською мовою — Opus Dei, яке являє собою назву католицької організації, створеної в першій третині XX століття в Іспанії.

Sadly, all of these events had helped spawn the new watch group known as the Opus Dei Awareness Network (ODAN) [4, с. 32].

Усі ці сумні випадки частково сприяли утворенню нової організації, що спостерігала за «Опус Деї», — її назвали Мережею інформування про «Опус Деї» [5, с. 36].

Avawxйз, фla аита та жеріататіж оіїщоах агц Зщиоируїа prnз vйaз o^акaз жоХтщ ежаурбжуцацд, yvњax^з њз Aпkido ПХцрофрцацд уіа то Opus Dei (Opus Dei Awareness Network [6, с. 45].

Обидва тексти перекладу свідчать про те, що адекватний переклад повної назви організації був достатньо складним завданням, тому перекладачі використали зміст словосполучення the new watch group, яке в тексті оригіналу виступало як означення до the Opus Dei Awareness Network, і відтворили його як частину повної назви організації українською та новогрецькою мовами. При цьому не виникло необхідності зберігати абревіатуру в текстах перекладу.

Ден Браун широко застосовує загальновідомі скорочення назв організацій, а також структурних підрозділів усесвітньо відомих установ. Підкреслюємо, що подібні абревіатури нерідко мають стійкі відповідники в мові перекладу, включаючи їх загальноприйняті варіанти. У цьому випадку завданням перекладача є вибір прийнятного саме для нього варіанта. До цієї групи скорочень належить назва Британської телерадіомовної корпорації - British Broadcasting Corporation. Зауважимо, коли автор уперше згадує цю організацію, він використовує її повну назву. Наступний приклад ілюструє це твердження:

The central office of the British Broadcasting Corporation (BBC) is in London just west of Picadilly Circus [7, с. 197].

Центральний офіс Британської телерадіомовної корпорації, відомої в усьому світі як Бі-Бі-Сі, розташований у Лондоні, на захід від Пікаділі [8, с. 194].

То кшржо урафєю tov British Broadcasting Corporation, yvњaxц ae фXo tov коаро фnњз то BBC, ^окєтш ато AovSi’vo, Smirn щ Picadilli [9, с. 199].

Після первинного використання повної назви Британської телерадіомовної корпорації Ден Браун користується тільки її відомою абревіатурою.

Абревіатура PTS функціонує як визначення до слова team. Передавання цього скорочення мовою перекладу вкрай ускладнене. З одного боку, можна припустити, що це скорочення французького словосполучення, оскільки його використовує капітан французької поліції капітан Фаш. З іншого боку, якщо це англійське скорочення, то йому відповідає кілька повних назв — Principal Technical Services, Practical Standard Tests. Перекладачі, виходячи із ситуативного контексту, спираються на його загальний зміст і підшукують відповідний варіант перекладу. Анжела Кам’янець використовує описовий переклад і будує словосполучення навколо його змістового компонента team. Хрістос Капсаліс під час перекладу новогрецькою мовою обирає узагальнений термін af^avar| - експертиза, звертаючись до граматичної заміни та узагальнення:

The PTS team found flashback residue from a gun. He fired through the bars [4, с. 36]. Працівники науково-технічного відділу виявили там частинки пороху. Він стріляв крізь ґрати [5, с. 45].

H Ецрахац rnфniae v/уц nvpmSaз anф то фmXo. O SpaaTnз nvpofiфXnae avageaa anф та каукєХа [6, с. 50]. Крім ініціальних скорочень, у романі «Втрачений символ» використовуються слова-скорочення, утворені в результаті усічення. Так, наприклад, зустрічається скорочення lab (laboratory). При перекладі як новогрецькою, так і українською мовами перекладачі користуються повним словом лабораторія, еруаатцрю для передавання англійського lab.

Наступна тематична група абревіатур включає скорочені назви приладів, пристроїв і механізмів, а також методів і прийомів.

Серед скорочень, що входять у цю групу, є абревіатури, які позначають останні технологічні досягнення. їх використання робить тексти не тільки переконливими, а й підкреслює сучасність героїв, їхню належність до сучасного високотехнологічного світу. Це такі скорочення, як GPS або МРЗ. Ці скорочення допомагають автору локалізувати події в часі, зробити їх сучасними. Перші два увійшли в міжнародне використання й зараз уже досить широко використовуються у зв’язку із широким розповсюдженням нових пристроїв і технологій. Такі скорочення використовуються або самостійно, або в поєднанні з іменником, який безпосередньо позначає пристрій. У той період часу, коли був написаний роман «Код да Вінчі», можливо, що така система, як GPS, ще не отримала широкого розповсюдження й тому була знайома небагатьом. Про це свідчить контекст уживання цього скорочення. Тому автор супроводжує його поясненням, яке дає Софі, героїня роману:

" GPS tracking dot", Sophie said. «Continously transmits its location to a Global Positioning System satellite that DCPJ can monitor» [4, с. 99].

«Спеціальний маячок стеження, — пояснила Софі. — Постійно передає сигнал про пересування об'єкта через супутник Глобальної системи орієнтування на комп’ютер в управлінні судової поліції» [5, с. 84].

" Еюакеюц жокіароб GPS", еїже ц Еофі. «Екжержеі Srnprnз то атїура Tnз ae йva Sopvfфpo tov ZvaTяpaTOз Паутарт Evmniapov tov ожоїо хрцаїрожот ц Кжрікц Аіеювтац Tnз AirnaTiKnзАашорїа^» [6, с. 97].

Під час перекладу українською мовою, замість абревіатури GPS, перекладач передає її описовим способом для досягнення інформативної рівноцінності тексту оригіналу й тексту перекладу для читача початку двохтисячних років. У перекладі новогрецькою мовою скорочення виступає як інтернаціоналізм, зберігаючи графічну форму.

Решта скорочень, які зустрічаються в текстах обох романів, належать до різних денотативних сфер і можуть бути зведені в одну групу під назвою «Різне». До неї належать такі скорочення: PHI, US, PS, а також абревіатури, що входять до складу позначень літаків і зброї, наприклад USP 40 (The thirteen-round Heckler and Koch USP 40) [4, с. 108].

Скорочення PHI та PS автор уплітає в мовну гру, яка є частиною дешифрування таємничих явищ, що відбуваються в романі. Автор підсилює атмосферу загадковості, таємничого переплетіння подій у часовому просторі. Анжела Кам’янець, яка переклала твір українською мовою, зберігає англійську абревіатуру, однак їй не вдається зберегти гру слів, тому вона супроводжує текст перекладу коментарем, у якому надає роз’яснення задуму автора. Перекладач Хрістос Капсаліс, навпаки, відмовляється від абревіатури, при цьому зберігаючи сенс написаного. Переклад імені за допомогою транскрипції не заважає передаванню основного змісту загадки, а зміна графічної форми підтверджує орієнтованість саме на грекомовного реципієнта. Уважаємо, що подібні перекладацькі підходи до відтворення абревіатур повністю відповідають основній меті перекладу художнього твору — передавання змісту й емоційно-експресивного навантаження оригіналу.

Наведені приклади яскраво ілюструють своєрідність письменницької манери Дена Брауна, підкреслюють його схильність до таємничості та загадковості, дають змогу простежити певні закономірності й основні способи перекладу абревіатур. Перспективою цього дослідження є подальша розробка питань теорії перекладознавства й поширення інтерпретації скорочень як ключового стилеутворювального елемента.

Література

• 1. Браун Д. Код да Вінчі: [роман] / Д. Браун. — М.: АСТ, 2005. — 542 с.
• 2. Комиссаров В. Н. Теория перевода: [учебное пособие для студентов институтов и факультетов иностранных языков] / В. Н. Комиссаров. — М.: Высшая школа, 1990. — 253 с.
• 3. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: [учебное пособие] / В. Н. Комиссаров. — М.: ЭТС, 2002. — 424 с.
• 4. Калинычева Е. В. Структурно-семантические характеристики ЛСГ современных английских глаголов «свечения»: автореф. дисс. … канд. филол. наук / Е. В. Калинычева. — М.: МГУ, 2002. — 17 с.
• 5. Карпова О. М. Термины в художественном тексте и писательском словаре / О. М. Карпова // Материалы Международной научно-практической конференции «Коммуникация: теория и практика в различных социальных контекстах — 2002″ (Communication Across Differences»). — Пятигорск: ПГЩ 2002. — Ч. 1. — 2002. — С. 188−190.
• 6. Кожина М. Н. Стилистика русского языка / М. Н. Кожина. — М.: Просвещение, 1983. — 223 с.
• 7. Комиссаров В. Н. К вопросу о сопоставительном изучении переводов / В. Н. Комиссаров // Тетради переводчика. — Вып. 7. — М.: Высшая школа, 1970. — С. 46−50.
• 8. Комиссаров В. Н. Лингвистическое переводоведение в России /
• 9. Н. Комиссаров. — М.: ЭТС, 2002. — 192 с.
• 10. 9. Комиссаров В. Н. Перевод и интерпретация / В. Н. Комиссаров // Тетради переводчика. — Вып.19. — М.: Высшая школа, 1982. — 3−20.