Словник діалектної лексики

А.

• 1. АБИ, АБИСТЕ, сполучник мети [19, c. 17]. Kоби ти, брате Василю, і ви, мамо, аби-сте за мої діти дбали. Аби їм голову у суботу змити, а в неділю білу сорочку аби дати. Аби вони чорні не ходили, аби їх нендза не їла [22, c. 101].
• 2. АДІ, виг. Ось дивись! [19, c. 18]. Та й, аді, так сталоси, як небіщик віщував[22, c. 85]
• 3. АЛЕ, част. Ну й (вживається для підсилення) [19, c. 18]. Сонце пражить, але не пражить, аж вогнем сипле, а я колінкую з гноєм наверх, аж шкіра з колін обскакує[22, с. 68].

Б.

• 4. БАДЯі, Форма звертання до старшого чоловіка [19, c.21]. Гадаю собі: ото зараз упалить град, бадю, бадю, піде хліб унівець[22,c.86].
• 5. БАНУВАТИ. Сумувати, журитися, шкодувати[19, c. 24]. А взимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки, але так сумно, як би банували за молодим віком [22, c. 102].
• 6. БАРАБОЛЯ, -і, ж, БАРАБУЛГ, мн. Картопля[19, c. 24]. Зіхле бадилля бараболі шелестить на нім[22, c. 98].
• 7. БЕЗПЕШНО, незм., рідк. Напевне, дуже ймовірно, найімовірніше [19, c. 303]. Є, каже, в мене і їсти, і пити, як якись казав: і хліб, і до хліба, — та ще забавтеси, бо, безпешно, як умру, то в ці хаті не мете напиватися [22, c. 85].
• 8. БЕРВЕНО, -а, с, БЕРВІНЄ, -я, с. (рідк.). Колода, деревина [19, c. 29]. Показала ноги сині і блискучі, як скляні бервена [22, c. 89].
• 9. БІГМЕ, незм., заст. Їй-богу [19, c. 31]. Та й поховають нас, як псів, бігме, чобота на ногу не покладут [22, c. 94].
• 10. БОРЗО, незм. Швидко. Вищ. ст. БОРШЕ, БОРШІ [19, c. 36]. Та коби хоть бог змилувавси та муки вам довгої не дав та й лежі гнилої, аби вас борзо спрєтав…Не далекі ваші гони, кості, як мечі, із шкіри вілазє, — коби борше [22, c. 89].
• 11. БУЗЬКОм, а, чол., діал. Лелека[21, c. 251]. Ой не коси, бузьку, сіна, Бо ся зросиш по коліна. Та най тота чайка косить, Що набакир шапку носит [22, c. 103]
• 12. БУКАТА, -и, ж. Шматок [19, c. 41]. А всього маєтку лишив йому тато букату горба щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське полe[22, c. 68].
• 13. БУЛЬБОНА, -ї, ж. Найглибше місце в річці з постійним водоворотом [ 19, c. 42]. Геть люди падуть удолину так, якби їх хто трутив у бульбону[22, c.88].

В.

• 14. ВАНДРУВАТИ, знев. Ходити без діла, тинятися [19, c. 47]. По межі, по межі та й дідів голос цілим полем вандрував, та й усі оберталися в сторону за дідом[c. 93].
• 15. ВГАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. тільки док., у що, розм. З силою встромити якийсь гострий предмет у що-небудь; усадити[c.374]. Озміть та вгатіть ми сокиру отут у печінки, та, може, той жовч пукне, бо не вітримаю! Люди, такий туск, такий туск, що не памнєтаю, що си зо мнов робить [22, c. 71]
• 16. ВІДЦИ, незм. Звідси [19, c.56]. Та й робіт так, аби моїм дітем кривди не було, бо я маю таку гадку, шо відци я вже не годен віти [22, c. 101].
• 17. ВІНЧУВАТИ, заст. Поздоровляти, вітати [ 19, c. 57]. …Будь же нам здоров, пане Максиме, в неділю, В неділю рано дзелене вино саджене. Вінчуем тебе щістєм, здоров'єм в неділю[22, c. 84].
• 18. ВОЛІЧКА, -и, ж., зб. Шерстяні нитки вищої якості [ 19, c. 63]. Фасольку вишивала начервоно, хвостики синьо, а межі поміж фасольками обкидала чорною волічкою [22,c.103].
• 19. ВУЙКО, -а, ч. 1. Дядько, батьків або материн брат. 2. Чужий чоловік старшого віку [19, c.64]. Ба, вуйко Василь ідут до нас із Николов Сименовим, із тим, шо в школах він си вчіє [22, c. 99].

Г.

• 20. ГАЗДА, и, ч., діал. Господар [ 21, c. 12]. Відколи Івана Дідуха запам’ятали в селі газдою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем [22,c. 67].
• 21. ГАДКУВАТИ. Думати, гадати [19, c. 65]. Боже, боже, як народови тісно стало жити, а як свєта надійдут, та й нарід таки веселитси, — гадкувала собі баба [22, c. 99].
• 22. ГЛИПАТИ. Поглядати [19, c. 71]. Ану ж ко глипни на моє, бо я вже єго чешу другий вечір, аж ні груди болi. Ану читай, що я написав [ 22, c. 95].
• 23. ГОРІВКА, и, ж., діал. Горілка[ 21, c. 130]. Стояв перед гостями, тримав порцію горівки у правій руці і, видко, каменів, бо слова негоден бувзаговорити [ 22, c. 69].

Д.

• 24. ДЗУМБЕЛАТИ. Гнуздати [ 19, c. 93]. То, бувало, так бігли, як коні. А як їхав-єм до міста, то-м дзумбелав [ 22, c.79].
• 25. ДОЛІШНІЙ, я, є. діал. Який міститься або розташований внизу; нижній [21, с. 359 ]. Часом на долішні ниви спадав із горба його голосний крик [22, c. 68].
• 26. ДОСТА, незм. Досить, достатньо [19, c. 100]. Горівки вже кілько було, шоби вужі мали доста[ 22, c. 84].
• 27. ДОХТОР, -а, ч., Лікар [19, c. 101]. Павло мнєгкий на голову, та ми лиш пчихаємо, а він таки спить. Треба дохтореві сказати, аби нам не обмертвлював радних, бо рада буде до нічого [22, c.78].
• 28. ДРАНКА, -и, ж. Стара драна сорочка [19, c. 102]. Аді, приніс-сми вам хліб, та й горівки крішку, та й білу дранку, та обійдіт собі світа побожому [22, c. 89].

З.

• 29. ЗАГАТА, -и, ж. Зовнішнє утеплення стін старих хат кукурудзинням, очеретом [19, c.127]. Як уходили назад до хати, то ціла хата заридала. Як би хмара плачу, що нависла над селом, прірвалася, як би горе людське дунайську загату розірвало? такий був плач [22, c. 76].
• 30. ЗАГРІТИ.Підігріти [19, c. 128]. Та й не знати, хто тими грішми загрівси [22, c. 84].
• 31. ЗАКИ, 3АKI, спол. Поки [19, c.132]. Кожний, заки входив до хати, висікався у сінях, обтирав ніс полою від кожуха і далонею ще доправляв[22, c. 78].
• 32. ЗАКОНТЕНТОВУВАТИ, док. ЗАКОНТЕНТУВАТИ. Пригощати, за? довольняти [19, c. 133]. Господа воля! А законтентуйте ж си, газди, та й вібачєйте за решту [22, c. 70].
• 33. ЗАРІБНИЙ. Багатий заробітком [19, c.142]. А ніби так не пішли усі господарства? Лиш Максимове? Аді, ваш тато ще мав грунт і воли, а ви вже зарібний чоловік[22, c.88].
• 34. ЗВІЗДА, -и, ж. Зоря, зірка [19, c. 154]. А крізь грати видко звізди. А я на них дивлюси, як вони котре більші та менші за собов проваді [22, c. 100].
• 35. ЗДОЙМАТИ, док. ЗДОЙМИТИ. Знімати [19, c. 160]. Аді, рвуть шкіру, здоймають, як з вола [22, c.97].
• 36. ЗІЦІРУВАТИ. Муштрувати [19, c. 168]. Ще Івана знали в селі з того, що до церкви ходив лиш раз у рік, на Великдень, і що курей зіцірував.
• 37. ЗРОБОК ім. до ЗРОБЛЕНИЙ. Виснажений, зношений, стертий [19, c. 174]. Я зробок? ціле тіло мозиль, кості дрихлаві, що заки їх рано зведеш докупи, то десіть раз йойкнеш[22, c. 71].

Й.

38. ЙМИТИ. Ловити, спіймати [19, c. 178]. Мама ймилм мене, посадили на коліна та й почали співати [22, c. 103].

К.

• 39. КАВАЛОК, КАВАЛИК, -лка, ч. Шматок, частина від цілого [19, c. 180]. І ходив я по тім світі, і гнувся, як лоза, для кавалка хліба, і чув на собі сотки гордих очий[22, c. 103].
• 40. КАЛЬВІН, -а, ч. Зла, безсердечна людина [19, c. 185]. Здурів чоловік, та й решта! …Та й поволочив, кальвін, таку збиту на друге село [22, c.87].
• 41. КИЦКА, -и, ж. Земля з травою [19, c. 201]. Іван бив палі, бив кілля, виносив на нього тверді кицки трави і обкладав свою частку довкола, аби осінні і весняні дощі не сполікували гною і не заносили його в яруги [22, c. 69].
• 42. КІЛЬКО, КІЛКО. Скільки [19,c. 203]. Горівки вже кілько було, шоби вужі мали доста[22,c. 84].
• 43. КОЖДИЙ, а, е, займ. означ., діал. Кожний [21, c. 208]. У хаті було так ясно, що баба Грициха виділа кождий палець Іванків, де він до стіни притулився[22, c. 99].
• 44. КОЛЕШНЯ, -і, ж. Стайня, сарай, хлів [19, c. 217]. Дес я побіг за рускалем, дес я спускаю ту водув став, дес та вода снопи підмулює, колешні підмиває [22, c. 86].
• 45. КОЛІНКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Повзати на колінах [21, c.223]. Сонце пражить, але не пражить, аж вогнем сипле, а я колінкую з гноєм наверх, аж шкіра з колін обскакує [22, c. 68]
• 46. КОНОВКА, -и, ж. Дерев’яна посудина овальної форми у вигляді високого цебра [19, c. 221]. Ноги, синку, як коновки, набриніли: ані їх пігнути, ані їх зібгати [ 22, c.89].
• 47. КОРЧ, а, чол. Кущ, викорчуваний з корінням [21, c. 302]. Зісхле бадилля бараболі шелестить на нім. Під корчем мала дитина [22, c. 98].
• 48. КРАНКАТИ. Крякати [ 19, c. 231]. Чорний ворон знявся, облітає та й кранче [22, c. 98].

Л.

• 49. ЛАЙДАК,-а, ч. знев. Ледар [19, c. 250]. Зроби з них газдів та й наказуй, аби свого тата та й маму не забували, бо їх тато не був лайдак, але своє право тримав[22, c. 101].
• 50. ЛАНТУХ, -а, ч. Старий подертий одяг [19, c. 252]. Обшуруєш трохи підлогу, посиплеш піском, розкладеш сінники по підлозі, понакриваєш їх лантухами, поналиваєш тої смердячої води з баньки по кутах? та й очі заткаємо [22, c. 78].
• 51. ЛІЦИТУВАТИ (СИ, -СА). Продавати (-ся) з аукціону [19,c. 263]. Спить на приспі та крізь сон гукає: аді, аді, вже ліцитуют, вже б’ють печітки, вже на бубень вікликають[ 22, c. 85].
• 52. ЛУФКО, -а, с. Олівець [19, c. 268]. Наука йшла тихонько, лишень чути було мляскання губів, як газди мочили луфко в роті [22, c. 95].
• 53. ЛУПАТИ. Колупати, відлуплювати від цілого [19, c. 267]. Сонце лупає з нього черепочки давнього намулу і малює по нім маленькі фосфоричні звізди [22, c. 70].
• 54. ЛУЧАТИ (-СИ, -СА), док. ЛУЧИТИ (-СИ, -СА). Траплятися [19, c.268]. То як їм траплялося сходити з горба, то бігли [ 22, c. 67].

М.

• 55. МАЙ, присл., діал. Більше [21, c. 597]. Гандзю, Гандзю, а на тобі бучок, бо як на тебе пес надибає, то й роздере, а з бучком май безпечніше.
• 56. МЕЛЬДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. Відмічатися (в якому-небудь списку і т. ін.) [19, c. 670]. Ні, ні, не буду, але Доці вже ліпше буде, як тобі. То вертайся до села, а я йду мельдуватися [22, c.99].
• 57. МИмКАТИ, аю, аєш і мимчу, мимчеш, недок., перех. діал. Виривати що-небудь звідкись[19, c.107]. Аді, видите, як плаче, та на кого, на мене? На мене, газдине моя? То я тебе вікорінував на старість із твої хати? Мовчи, не хлипай, бо ти сиві кіски зараз обмичу, та й підеш у ту Гамерику, як жидівка[22,с.71].
• 58. МІНУТА, -и, ж. Хвилина [ 19, c. 291]. А підіть же, як мене за мінуту в попереці зачєло ножами шпикати — гадав-сми, що минуси.
• 59. МЛАКА, -и, ж. Заболочена низина [ 19, c. 293]. Та й тоді бузьок на млаку таки коло нас. Мама взяли мене, посадили на коліна та й почали співати[ 22, c. 103].
• 60. МОЦУВАТИСИ (-СА). Напружуватися, силкуватися [19, c. 298]. То як тягнули снопи з поля або гній у поле, то однако і на коні, і на Івані жили виступали, однако їм обом під гору посторонки моцувалися, як струнви, і однако з гори волочилися по землі[ 22, c. 67].
• 61. МУС, незм. Обов’язково, неодмінно [19, c. 300]. Де та сума, де ті маєтки? Та й не знати, хто тими грішми загрівси? Прийшла смерть, та й мус усе покидати [22, c. 84].

Н.

• 62. НАЙ. спол. Мети [19,c. 311]. Віколідуєм що віколідуєм, а він віходить із хати та й: проше, братя, до хати, най вам файно подєкую за колєдку [22, c. 84]
• 63. НАПА, -и, ж., заст., рідк. Географічна карта [19, c. 315]. Сини, уважієте, письменні, так як дістали якесь письмо до рук, як дістали якусь напу, та як підійшли під стару, та й пилили, пилили, аж перерубали [22, c. 71].
• 64. НЕЗАБАВКИ, незм. Незабаром [19, c. 328]. Якось незабавки, як Максим умер, та в мене хлопець заслаб [22, c. 85].
• 65. НЕНДЗА, -и, ж. зб. 1. Нужа, воші [19, c. 329]. Я, дитинко, замерзну, як ти мене в білу сорочку вбереш. Я рада, що-м цу на собі загріла, та й, як якийсь казав, своїм нендзі рада, що-м заплодила, бо все вкусить, то от як тепліше в шкіру [22, c. 90]. 2.згруб. Злидні, клопіт, хвороба. Ви вже розум вістаріли, таже не мете на різдво у такі нендзі сидіти [22, c.90].
• 66. НІЦ, присл. Зовсім, абсолютно [19, c. 337]. А ноги ніц не стухають [22, c. 89].

О.

• 67. ОБКИДОК, -у, ч. Гроші для дрібних господарських витрат [19, c. 349]. Та-бо тісно стало! А кождий собі гадає: куплю телетко, прикохаю, десь трохи полови запарю, гарбузів кину, та й, уважиєте, щось приросте на обкидок. Тісні роки настали [22, c. 79].
• 68. ОБМІНЕНИЙ. Сам не свій [19, c. 352]. Сів він на лаві та й такий обмінений сидить, що аж [22, c. 86].
• 69. ОБПОЛІКУВАТИ. Мити [19, c. 353]. Іван бив палі, бив кілля, виносив на нього тверді кицки трави і обкладав свою частку довкола, аби осінні і весняні дощі не сполікували гною і не заносили його в яруги.
• 70. ОБТУЛЮВАТИ, док. Обтулити. Обгорнути, закутати [19,c. 356]. Сидіть на печі, обтулюйтеси в лахмітя, як можете, та й тепла чекайте.
• 71. ОБЦАС, -а, ч. Підбор, каблук [19,c. 357]. А рано вона хотіла втечи, але ймив, та прив'єзав, та місив обцасами, як у глину. Най бог боронить від такого.
• 72. ОДЕНОК, -а, ч. Спеціальна підстилка (з соломи, хмизу) під великими кладками снопів, сіна [19, c.361]. Ані хліба в оденках, ані худоби, все Тимофій поспродував.
• 73. ОКРАЙКА, -и, ж., етн. Домотканий пояс з кольорової шерсті [19,c. 364]. Але була одна білоголова вівця, та така влазлива, що в жадній сіянці не дарувала. Та й я скинув окрайку, і ми її спутали [22, c. 103].

П.

• 74. ПАЛІТОК ім. до ПАЛІТИ. Достигати, рум’яніти, червоніти [19, c. 380]. Але хоч той горб його переломив, то політки давав добрі [22, c. 68].
• 75. ПАРШЄК, -а, ч., згруб. Хвора пархами, квола, непоказна тварина [19,c.389]. Ого, вже за мінуту та й верещить, аж крізь вуха промикаєси: паршєку, а ти ж, мой, що корову із колешні віводиш?! Та я тобі амінь зроблю! Та й знов літав, як несповна розуму, по тоці [22,c. 85].
• 76. ПАТОРОЧ,-и, ж. 1 Неприємна пригода [19,c. 392]. Але ци-сте чули, яку Тимофій має патороч із жінков? Та, бачу, вже її добиває [22,c. 87].
• 77. ПАХА, им, ж., діал. Пахва [19, c. 100]. Шлеї не мав на собі, лишень ішов з правого боку і тримав дишель як би під пахою[22,c. 67].
• 78. ПАЦИТИ, док. ПОЛАДИТИ. Зазнавати лиха, переживати неприємні пригоди, страждати [19, c. 394]. Так як просишся, то не буду, але тобі було б ліпше, а мені однаково пацити, чи за одну, чи за дві. Будеш біди-ти змалку, а потім підеш у мамки6 крамарям та й знов бідуватимеш. Як собі хочеш. 22, c. 98]
• 79. ПЕРЕПОРПАТИ. Нищити посіви, псувати грядки, розгрібати їх [19,c. 403]. То так він їх научував, що жадна не важилася поступити на подвір'я і порпати гній [22,c. 69].
• 80. ПЕСІЙ. Собачий [19, c. 408]. Такий песій горб, що стрімголов удолину тручіє [22,c. 69].
• 81. П'ЄТКА, -и, ж. Грошовий знак або сума в п’ять гривень [19,c.409]. Лиш, каже, раз або два рази в рік вперізував черес, клав у «злодійку» п'єтку та й гайда до коршми [22,c. 85].
• 82. ПІГНУТИ, ну, неш, док., перех., діал. Погнути [21, с. 391]. Ноги, синку, як коновки набриніли: ані їх пігнути, ані їх зібгати[22, c.89].
• 83. ПЛАХТА, -и, ж. Брезент [19, c. 429] Поклав-сми гроші у скриню, а сам до Доці: «Ти, Доцько, діда навчи підписати намено, най дід панам горло не напихає, бо воно напхане. Я волію тобі плахтиночку купити…».
• 84. ПОЗІР, зору, чол., діал. Давати позір на кого? що і без додатка? назирати, наглядати за ким-, чим-небудь [21, c. 817]. А найдужче, аби ви, мамо, на найменшу Марійку позір дали. Аби воно, маленьке, не слинило сорочки та аби воно не плакало, бо слина у грудці си вжирає [22, c. 101].
• 85. ПРАЖИТИ. Смажити [19, c.514]. Сонце пражить, але не пражить, аж вогнем сипле, а я колінкую з гноєм наверх, аж шкіра з колін обскакує.

Р.

• 86. РАБІВНИК, -а, ч. Грабіжник, злодій [19, c. 448]. Стогне, стогне, як худобина, та й сфатитси з приспи та довкола хати біжит, біжит та кричит: рабівники, злодії, що мою працу розтєгаєте [22, c. 85].
• 87. РАДНИЙ, ного, чол., діал. Член сільської управи [21, c. 437]. Радні поволі стягалися до канцелярії [22, c. 78].
• 88. РИЙКА, -и, ж. П’ятачок у свині [19, c. 454]. Мій Василь, як був у Відні при воську, то казав, що видів такі свині, що ані вух, ані рийки, ані ніг не видко, лиш таки толуб [22, c. 80].
• 89. РИСКАЛЬ, -я, ч. Заступ [19, c. 467]. Взяла рискаль і копає, раз попри раз корчі розриває [22, c. 98].
• 90. РИХТ, -у, ч. Право [19, c. 456]. Ой, не твоя! Я собі без тебе раду дала, я собі торби пошила тай межи люди пішла. Як-єм с торбов за твій поріг переступила тай я вже не твоя ґаздиня, нема рихту [22, c. 91].
• 91. РІЗНИЧКА, -и, ж. Дружина різника [19, c. 457]. А солонини як унесе, то така, як долоня завгрубшки. Такої сегодні і в різничок не видко.
• 92. РУНТАТИ. Ворушити щось, перевертати [19, c. 470]. Воно правда, що то вже здрихлавіли ті дошки, але як то з-під церкови рунтати.

C.

• 93. САПАНЯ, -я, зб. Час (сезон) обробітку просапаних культур [19, c. 477]. Якос паламариха на сапаню вповідала, шо він, небіжчик, не любив до коршми заходити [22, c. 85].
• 94. САРАЧЯ, -ати, с. Зм. форма від САРАКА. Бідолашне дитя [19,c. 478]. У мене малі діти, та п'єнуть, сарачіта, на морозі [22, c. 89].
• 95. САРДАК, -а, ч., заст. Рід теплого верхнього жіночого та чоловічого одягу з грубого домотканного сукна [19, c.477]. А ти, брате Василю, дбай за мої хлопці. Не пускай їх у мішку по дощеви ходити, але ти їм сардачинки поший[22, c.101].
• 96. СВЕРЩОК, щка, а, чол., діал. Цвіркун [21, c.70]. Чорний сверщок дотулився ніжки та й утік [ 22, c. 98].
• 97. СІТИ, -ів, мн. Риболовна снасть[19, c. 490]. Згори кінь виглядав, як би Іван його повісив на шильнику за якусь велику провину, а ліва рука Івана обвивалася сітею синіх жил, як ланцюгом із синьої сталі [22, c. 67].
• 98. СКАПРАВІТИ.Загноїтися (про очі), недобачати [19, c.492]. Очі ми вже скаправіли [22,c.82].
• 99. СЛАВАЙСУ, виг., діал., заст. Слава Ісусу [21, c. 346]. Отак кожний ішоз між люди. «Славайсу».? «Навіки слава»,? та й сідав на лаві, що стояла довкола хати [c.78].
• 100. СЛЮБ, -у, ч. Шлюб [19,c.502]. Так, як слюб-сми перед ними брали, та так хочу перед ними віпрощитиси з тобов на смерть [22,c.72].
• 101. СМІХОВАНЕЦЬ, нця, чол., розм. Посміховище, сміховище Це хтось так брав на сміх Івана, що видів його патороч зі свого поля. Але Іван здавна привик до таких сміхованців і спокійно тягнув бодяк дальше.
• 102. СОЛІМКА, -и, ж., бот. Безсмертники однорічні [19,c.506]. Але коби нотар десь вечером подививси до хати. Син на постелі, невістка на печі, а я з старов на землі, на солімці валєємоси [22,c.94].
• 103. СОЛОНИНА, -и, ж. Сало [19, c. 507]. А солонини як унесе, то така, як долоня завгрубшки [22, c.84].
• 104. СОПУХА, -а, жін., діал. 1. Сажа. [21, c. 462] Якби не він, тайби нї аж на весні найшли, якби сопуха з печі аж на дорогу вдарила [22, c. 91]. 2. Неприємний запах, сморід. То як радні пчихали від сопуху шпитального, то все казали[22, c. 78].
• 105. СОТКА, -і, ж. Те саме, що сотня [19, c.509]. І ходив я по тім світі, і гнувся, як лоза, для кавалка хліба, і чув на собі сотки гордих очий [22, c. 103].
• 106. СТЕКЛИЙ. Скажений [19, c. 571]. А Михайло ймив Івана за барки, і шалено термосив ним, і верещав як стеклий [22, c. 76].
• 107. СТРУНВА, -и, ж. Струна [19, c. 529]. То як тягнули снопи з поля або гній у поле, то однако і на коні, і на Івані жили виступали, однако їм обом під гору посторонки моцувалися, як струнви, і однако з гори волочилися по землі [22, c.67].

Т.

• 108. ТЕРМОСИТИ, ошу, осиш, недок., перех. і неперех., розм. Трясти, смикати, шарпати. 21, c. 90]. Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук [22, c.76].
• 109. ТРУНОК, нку, чол. діал. Шлунок [21, c. 298]. Був-сми наймитом, а потім вібув-сми десіть рік у воську, та я стола не знав, та й коло стола мені їда не йде до трунку [22, c. 69].
• 110. ТРУЧАТИ. Штовхати[19, c.555]. Такий песій горб, що стрімголов удолину тручіє [22, c.69].

У.

• 111. УГУРНИЙ, а, е, діал. Упертий, норовистий, зухвалий. [21, c.381]. Ти, небоже Петре, не будь угурний, таже знаєш, що молодий мусить старшому змовчети [22, c. 81].
• 112. У ДОЛИНУ, діал. Вниз[21, c. 358]. Такий песій горб, що стрімголов удолину тручіє [22, c.69].
• 113. УПАЛИТИ (-СИ), (-СА). Сильно зненацька вдарити [19, c.568]. Гадаю собі: ото зараз упалить град, бадю, бадю, піде хліб унівець[22, c. 86].

Ф.

• 114. ФАЙНО, діал. присл. Гарно, приємно [21, c.551]. Таже він рано відв'єзав її та й казав, аби файно вбраласи, бо підуть на храм [22,c. 87].
• 115. ФАСОЛЯ, і, жін., діал. Квасоля[21, c. 567]. Марійка вишивала собі рукави, такі у фасольки [22, c.102].
• 116. ФИЛ, -у, заст. Різновид, ґатунок[19, c. 588]. За малу филю був би-м си затєг [22, c.74].

Х.

• 117. ХАРИТИ. Готувати[19, c.610]. Вже, небоже, мусиш завтра прихарити канцелярію, бо, аді, прийшло письмо, що дохтор приїде [22, c.78].
• 118. ХЛИПАТИ, аю, аєш, недок.розм. Рухаючись, видавати плескіт хлюпати[21, с. 76]. Аді, видите, як плаче, та на кого, на мене? На мене, газдине моя? То я тебе вікорінував на старість із твої хати? Мовчи, не хлипай, бо ти сиві кіски зараз обмичу, та й підеш у ту Гамерику, як жидівка[22, с. 71].
• 119. ХОЛІТАТИСИ. Коливатися, гойдатися[19, c.614]. Придорожнє зілля і бадилля гойдалося, вихолітувалося на всі боки за возом і скидало росу на ті сліди[22, c. 67].
• 120. ХРАМУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Відзначати храмове свято, брати участь у цьому святі[21, с. 137]. А вона, бідна, в плач! Всі храмові іззираютси, як на чудо. А Тимофій, бачу, встав із-за стола та й: жінко, каже, марш додому! Та так вони похрамували. Як вертали додому, то лиш бог один знає [22, c. 88].

Ц

• 121. ЦАЙГОВИЙ. Виготовлений з цайгу, чи цайґи, ?фарбованої бавовняної тканини фабричного виробництва [19, c.617]. Він ішов зі старою, згорблений, в цайговім, сивім одінню і щохвиля танцював польки[22, c.77].
• 122. ЦАЛКОМ, присл. Повністю, точно [19, c.618]. Чорне лице гет цолком і руки[22, c.80].
• 123. ЦИНТОЛЯ, -і, ж. Корова світло-червоної масті [19, c.625]. Лиш мене, каже, припорпають, а мій Тимофій все пустить? що до цинтля[22, c. 85].
• 124. ЦУКНУТИСИ. Злякатися [19, c.633]. Потім мене такий туск напав, що-м чиколонки гриз і чупер собі микав, качєв-єм си по соломі, як худобина. Та й нечисте цукнулоси до мене [22, c.74].

Ч.

• 125. ЧИКОЛИНОК, -нка, ч. Суглоб пальця [19, c.641]. Потім мене такий туск напав, що-м чиколонки гриз і чупер собі микав, качєв-єм си по соломі, як худобина[22, c.74].
• 126. ШУРУВАТИ. Згруб. Забиратися геть[19, c.680]. Ой правда, шо дурна! Друга жінка та й дітий нема. Та най бичоловікови яка примха саласи, та й шуруй, бабо, під чужіплоти[22, c.87].

Щ.

127. ЩЕЗНИК, -а, ч., заст. Чорт [19, c.681]. Та я тобі амінь зроблю! Та й знов літав, як несповна розуму, по тоці… Відай, воно правда, що він ще іззамолоду купив собі щезника [22, c.85].

Я.

128. ЯКУРАТ, незм. Якраз, саме так [19, c.18]. Якурат вона надійшла, примовила хлопцеві та й, як то, знаєте, пошта,? сіла та й розповідає.

діалектизм фонетичний синтаксичний лексичний.