Види анімації. 
Світове анімаційне кіно періоду становлення. 
Творчість Уолта Діснея та Владислава Старевича

· графічна (мальована) анімація — класичний вид анімації, де об'єкти малюються вручну (сьогодні часто переносять малюнки на комп’ютер). Спершу мальовані фільми були орієнтовані на дорослу аудиторію. Зміни в цій сфері відбулися в 30-ті рр. ХХ ст. Засновник російської мальованої анімації — І. Іванов-Вано («Зимова казка», 1945, «Казка про мертву царівну та сімох богатирів», 1951). В. Котьоночкіну належать твори «Ну, постривай!», «Незвичайний матч», «Сліди на асфальті», «Пісня про юного барабанщика», 1972). Ю. Норштейн — автор казок «Лисиця і заєць», 1973, «Чапля і журавель», 1974, «Їжачок в тумані», 1975).

· об'ємна (матеріальна) анімація — об'єкти є окремими елементами матеріального світу (лялька, пластилін, витинанка, сіль, голки тощо). Діючими особами можуть бути цвяхи, сірники (фільми Е. Коля, Х. Парса).

· пластилінова анімація;

· лялькова анімація. Винахідником лялькової анімації є В. Старевич (1912) — «Прекрасна Люконада, або війна Рогачів з Вусачами», «Місце кінематографічного оператора», «Чотири чорти».

· сипка анімація;

· перекладна анімація посідає проміжне місце між мальованою та об'ємною. Ляльки рухаються не в тримірному просторі, а тільки в площині екрану — горизонтально й вертикально (І. Гурвич «Як жінки чоловіків продавали», А. Крижанівський «Жив-був Козявін», 1955, «Скляна гармоніка», 1958).

· голчастий екран — мультиплікація, що досягається за допомогою переміщення шпильок з голівками. Винахідник — гравер А. Алексєєв («Ніч на Лисій горі», 1933, «Картинки з виставки», 1972).

· тіньова анімація — першовідкривачем вважають Л. Рейнегера («Пригоди принца Ахмета»).

· комп’ютерна анімація — вид анімації, в якому об'єкти створюються з допомогою комп’ютерних засобів.

· 3-d анімація;

· 2-d анімація (flash-анімація тощо);