Вступ. 
Хірургічне лікування запальних і спайкових процесів черевної порожнини у підлітків із використанням струменевого гідроскальпеля

Хірургічні захворювання черевної порожнини, що виявляються запальними, а в подальшому спайковими процесами з ознаками непрохідності, є актуальними, незважаючи на розробку новітніх технологій як проведення операцій, так і відновлення прохідності при спайковому процесі [1, 13].

Ускладнені форми гострого апендициту з проявами інфільтратів та обмежених апендикулярних абсцесів відзначаються у 75% хворих хірургічних відділень, яким проводяться ургентні оперативні втручання. За даними досліджень, на сьогодні деструктивні форми гострого апендициту становлять до 76% випадків, із яких у 43% є перфорація червоподібного відростка, що призводить до розвитку інфільтратів та абсцесів черевної порожнини. Поміж тим як ускладнення (апендикулярний інфільтрат) діагностується від 0,2 до 14,6% клінічних спостережень, а супутнє гнійне запалення великого сальника — у 30% дітей віком до 7 років і у 70% пацієнтів старше від 7 років [1, 2, 6, 7, 13].

Загальновідомим є те, що при запаленні та перфорації апендикулярного відростка розвивається періапендкулярний абсцес, що становить, за даними різних дослідників, від 1,5 до 12,6% [1, 2, 6, 13].

Непрохідність кишечника належить до найбільш складної для діагностики, вирізняється тяжким клінічним перебігом та становить до 25—30% хворих хірургічних відділень [4, 5, 13]. Найчастіше спайки утворюються після абдомінальних операції, причому доведено, що тяжкі і великі за обсягом хірургічні втручання набагато частіше стають причинами формування зрощень між органами черевної порожнини, що становить до 15% пацієнтів. У частини хворих утворюються зрощення після операції у результаті розвитку запального процесу, що виникає у відповідь на операційну травму, проникнення в черевну порожнину інфікованого вмісту кишечника або атмосферного повітря [1, 13].

За даними літератури відомо, що, незважаючи на значні напрацювання в питаннях діагностики непрохідності кишечника, у близько 50—83,8% випадків на етапах обстеження та лікування бувають діагностичні і прогностичні прорахунки, зумовлені пізньою діагностикою, що в подальшому вимагає зміни тактики ведення хворих — від консервативного до оперативного. У значної частини пацієнтів (до 21,2%) виникає необхідність проведення резекції кишечника з накладенням як міжкишкового анастомозу, так і кишкової стоми [1, 2, 13]. Частота неспроможності міжкишкових анастомозів становить до 32% [1, 13].

Поміж тим, незважаючи на застосування сучасних і новітніх методів діагностики та лікування, і до сьогодні наявні стабільні показники летальності при ускладненому перебігу деструктивного апендициту з формуванням інфільтрату та абсцесу, що становлять від 0,2 до 0,4%, при апендикулярному перитоніті з органною та поліорганною недостатністю вони варіюють від 0,7 до 23% [1, 2, 13], а при непрохідності кишечника показники досягають 78,5% [5].

На сьогодні в практичній хірургії обмаль робіт стосовно лікування запальних процесів черевної порожнини та спайкової непрохідності з використанням струменевого гідроскальпеля у хворих усіх вікових груп [8—11]. Як правило, використання струменевого гідроскальпеля має лише описовий характер при діабетичній стопі, пухлинах паренхіматозних органів та нервової системи [3, 14—16].

Таким чином все вищевикладене має актуальне значення та спрямовано на покращення лікування запальних і спайкових процесів черевної порожнини у підлітків із використанням струменевого гідроскальпеля вітчизняного виробництва.

Мета роботи: покращення результату хірургічного лікування запальних і спайкових процесів черевної порожнини у підлітків із використанням струменевого гідроскальпеля.