Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Дослідженням виявлено, що і сформовані в Україні нормативні засади, і стратегії стосовно проблем грудного вигодовування дітей грудного і раннього віку загалом відповідають міжнародним документам — декларації «Охорона, заохочення, підтримка практики грудного вигодовування. Особлива роль родопомічних служб» ВООЗ /ЮНІСЕФ (1989), «Інносентійській декларації про охорону, заохочення і підтримку грудного вигодовування» (Флоренція, 1990), ініціативі «Лікарня, доброзичлива до дитини» ВООЗ /ЮНІСЕФ (Анкара, 1991), «Глобальній стратегії щодо годування дітей грудного і раннього віку» ВООЗ/ЮНІСЕФ (Женева, 2002), європейській стратегії «Здоров'я та розвиток дітей та підлітків» (Копенгаген, 2005), «Глобальный стратегії охорони здоров’я жінок та дітей» ООН (Нью-Йорк, 2010) -і спрямовуються на необхідність забезпечення грудного і виключно грудного вигодовування дітей, розробку і впровадження сучасних медико-організаційних технологій, що сприяють його розширенню, забезпечення розвитку і моніторингу діяльності закладів, доброзичливих до дитини. Основу стратегії складають наявні ресурси чинної системи охорони здоров’я матері і дитини, комплексний інтегрований міжсекторальний підхід у діяльності ЗОЗ із залученням ресурсів міжсекторальної і міжнародної технічної допомоги, що не вимагає особливих додаткових фінансових витрат.

Моніторинг та оцінка впровадження грудного і виключно грудного вигодовування дітей грудного і раннього віку засвідчив достатню його ефективність. Створена за період впровадження Глобальної стратегії мережа «доброзичливих до дитини» закладів сприяла збільшенню питомої ваги прийнятих в них пологів в середньому по Україні з біля 0,5% у 2001 р. до 62,0% у 2010 р. Наразі в «доброзичливих до дитини» закладах партнерські пологи сягають 75%, раннє прикладання новонароджених до грудей матері - 92,7%, виключно грудне вигодовування до 6 місяців — 56,8%. Водночас оцінка розширення грудного і виключно грудного вигодовування дітей грудного і раннього віку в цілому в Україні утруднена внаслідок відсутності у статистичних формах даних для розрахунку рекомендованих ВООЗ індикаторів грудного і виключно грудного вигодовування, таких як частка новонароджених, які були прикладені до грудей матері протягом першої години після народження; частка дітей, які до 6 місяців знаходилися на виключно грудному вигодовуванні; частка дітей, які у віці 12−15 місяців отримували грудне молоко; частка дітей віком 20−23 місяців, які отримували грудне молоко тощо. Аналіз та оцінка існуючих даних державної статистики виявили позитивну тенденцію частоти грудного вигодовування загалом в Україні - частка дітей, що закінчили грудне вигодовування у 3 місяці, зменшилася з 2000 р. до 2011 р. на 42,2%, а дітей, що закінчили грудне вигодовування у 6 місяців, — на 13,1% і у 2011 р. становила відповідно 27,9% та 52,6%.

Позитивна тенденція частоти грудного вигодовування дітей підтверджується даними спеціальних досліджень щодо впровадження грудного та виключно грудного вигодовування.

Перспективи подальших досліджень у зазначеному напрямку. Для подальших розвідок доцільними є розробка і впровадження моніторингу грудного і виключно грудного вигодовування дітей грудного та раннього віку за основними критеріями ВООЗ на національному і регіональному рівнях.