Анотація. 
Приватні міста Київського воєводства в першій половині XVII ст.: кількість, особливості розвитку та функціонування

типологія київський воєводство урбанізаційний У статті вперше в українській історіографії розглядаються типологія, функції, кількісні характеристики та особливості розвитку приватних міст Київського воєводства у першій половині ХУІІ ст. Застосовано умовний поділ на привілейовані міста (з магдебурзьким правом), що складали третину від усіх міст, та непривілейовані, які становили більшість. Ґрунтуючись на змісті збережених міських привілеїв, відтворено специфіку перебігу урбанізаційного процесу в цьому регіоні як пограничній зоні.

У додатку подано перелік відомих на сьогодні приватних міст і містечок Київщини та їх власників станом на 1640-і роки, що засвідчує високий рівень урбанізації регіону.

Ключові слова: приватні міста, магдебурзьке право, привілеї, пограниччя, Київське воєводство, XVII ст.

Приватновласницькі міста в країнах Центрально-Східної Європи виникли у ХІІІ ст., а в наступному столітті вони вже чисельно переважали королівськіOpas T. Miasta prywatne a Rzeczpospolita // Kwartalnik Historyczny. — R. LXXVIII. — Z. 1. — Warszawa, 1971. — S. 28. Стрімкий розвиток міст відбувався в руслі соціально-економічних перетворень, чому сприяло запозичення західних організаційних взірців міського життя, зокрема, магдебурзького права. На початок XVI ст. центральні й західні землі Польського королівства були оптимально насичені міськими осередками, яких нараховувалося 819 (у т. ч. міста Червоної Русі і Західного Поділля)Щигел Р. Проблеми урбанізації Центральної Європи у ХІІ-XVI ст. // Проблеми слов’янознавства. — Вип. 42. — Львів, 1990. — С. 21. У Великому князівстві Литовському цей процес розпочався за правління Казимира Ягеллончика (14 401 492 рр.), що було пов’язано з завершенням воєн і стабілізацією політичної обстановки в державі, розвитком внутрішнього ринку і зовнішньої торгівлі.

Наприкінці XV ст. ціла низка міст, у т. ч. Київ, отримали привілеї на магдебурзьке право, але активний урбанізаційний рух у Київському воєводстві розпочався значно пізніше — після Люблінської унії 1569 р., яка стала поштовхом для заснування не лише нових королівських, а й чисельних приватних міст з одночасним або пізнішим наданням їм магдебурзького праваBiious N. Wplyw unii lubelskiej na rozwoj urbanizacji wojewodztwa kijowskiego // Unia lubelska z 1569 roku. Z tradycji unifikacyjnych I Rzeczypospolitej / Red. T. Kempa, K. Mikulski. — Torun, 2011. — S. 201−208. Цим процесам сприяла прихильна політика правлячих кіл по відношенню до нових міст. Свідченням тому є, зокрема, ухвалення 1587 р. на варшавській конфедерації «Bezpieczenstwa miast i miasteczek ze wszelkiej kondycji ludem prawa ich wcale zachowjc» та видана 1598 р. «Approbacja miasteczek nowych"Volumina legum Regni Poloniae et Magni Ducatus Lithuaniae ab anno 1347 ad annum 1780 / Wyd. J. Ohryzko. — Petersburg, 1859. — Vol. 2: Ab anno 1550 ad annum 1609. -;

S.229, 378; Opas T. Miasta prywatne a Rzeczpospolita … — S. 28−29.

У XVI ст. поставали переважно середні і малі міста, що було характерною особливістю урбанізаційного процесу в Речі Посполитій. Пов’язувалося це з затребуваністю на такі осередки у зв’язку з соціально-економічними змінами в суспільному поділі праці, що було обумовлено розвитком фільваркового господарства, необхідністю заповнення й ущільнення існуючої міської мережі містами з окресленими функціями — економічними, соціальними, культурними чи політичнимиWyrobisz A. Male miasta w Polsce w XVI i XVII w. // Miasta doby feudalnej w Europie Srodkowo-Wschodniej. Przemiany spoleczne a uklady przestrzenne / Pod red. A. Gieysztora,.

T. Roslanowskiego. — Warszawa-Poznan-Torun, 1976. — S. 177−178; Szczygiei R. Udzial magnaterii w urbanizacji ziem polskich w XVI wieku // Acta Universitatis Wratislaviensis, nr 945. Historia LXVI. — Wroclaw, 1988. — S. 249−250. За підрахунками Р. Щигла, на початок XVII ст. на коронних землях нараховувалося загалом 932 містаSzczygieiR. Lokacje miast w Polsce XVI wieku. — Lublin 1989. — S. 102.