Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Битва під Берестечком. 
Білоцерківська угода

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах; Гетьман зобов’язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони. Територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством; Гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами. Реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч… Читати ще >

Битва під Берестечком. Білоцерківська угода (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Битва під Берестечком (28 червня—10 липня 1651 року) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма ІІІ Герая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира ІІ з іншого.

Передумови:

У 1651 році Польща після Зборівського миру відновила воєнні дії проти козацької України. Однак через позицію хана Іслам-Гірея, котрий не хотів допустити розгрому Речі Посполитої, Богдан Хмельницький змушений був відмовитися від активних наступальних дій (понад місяць 100—110-тисячна українська армія маневрувала в районі Тернополя — Озерної — Колодного), що дозволило королю Яну Казимиру провести військо (близько 90—100 тисяч жовнірів, шляхтичів і 100 тисяч озброєних слуг) до Берестечка й до 25 червня переправити його через річку Стир. Лише діждавшись у середині червня прибуття хана з 30—40 тисяч татар, гетьман негайно вирушив у похід. Не знаючи про це, 27 червня поляки подалися до місто Дубно, і коли їхній авангард уже подолав 7—8 км, стало відомо про наближення українців. Тоді було вирішено повернутися до табору під Берестечком. Ранком наступного дня почалися сутички з татарами (українських кіннотників було небагато), які й розпочали Берестецьку битву.

Наслідки:

Поляки не зважилися продовжити війну й розпочали переговори. Внаслідок битви Хмельницький був змушений прийняти дискримінуючий мир (Білоцерківський мирний договір), підписаний під Білою Церквою 28 вересня 1651р. За цим договором число реєстрового війська зменшувалось до 20 000, козацьку територію обмежено тільки до Київського воєводства, шляхті привернуто її давні володіння, а селяни мали повернутися на панщину.

Однак битва під Берестечком не стала завершенням війни. Білоцерківський договір, який так і не був затверджений сеймом, не тривав і року, а 2 червня 1652 року відбулась нищівна для польського війська Битва під Батогом.

Білоцерківський мирний договір 1651 — договір між польським урядом і гетьманом України Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви.

Умови договору були важкими для України. За Білоцерківським договором Україна залишалася під владою шляхетської Польщі.

  • · Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах;
  • · територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;
  • · реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;
  • · Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством.
  • · гетьман зобов’язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.
  • · гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами.

Народні маси України й запорозькі козаки були невдоволені Білоцерківським миром настільки, що Богдану Хмельницькому довелося їх утихомирювати. Боротьба повинна була розгорітися з новою силою.

Богдан Хмельницький використав Білоцерківський договір для перепочинку і підготовки нового воєнного виступу проти шляхетської Польщі. Після початку воєнних дій Білоцерківський договір в травні 1652року був анульований Б. Хмельницьким.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою