Облік операцій банку в іноземній валюті

Обліковий супровід операцій в іноземній валюті здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої ПП НБУ від 17.11.04 за № 555.

Важливими елементами методики обліку операцій в іноземній валюті є курси валют (офіційний та ринковий), часові періоди (дата операції, дата розрахунку), процедура переоцінки монетарних статей у зв’язку зі зміною офіційного курсу гривні щодо інших валют, за якими ці статті обліковуються в аналітичному обліку.

Основним принципом обліку операцій в іноземній валюті є принцип мультивалютності. Це означає, що зміст усіх здійснюваних банком операцій незалежно від того, в якій валюті проводяться розрахунки за операцією (у національній чи іноземній), в обліку відображається з огляду на економічний зміст операції, а не її юридичну форму. У цьому зв’язку валюта розрахунку за операцією віднесена до обов’язкових параметрів аналітичного обліку. Цифровий код валюти відповідно за загального класифікатора валют країн світу є обов’язковим елементом аналітичних рахунків. Часові терміни у правилах конкретизуються з таких позицій:

• — дата розрахунку — дата, з якої актив передається банку або банком;
• — дата операції — дата, з якої банк зобов’язується придбати або продати актив.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті банки здійснюють у подвійній оцінці, а саме: у номінальній сумі іноземної валюти та її гривневому еквіваленті за офіційним курсом.

Під час первісного визнання операції в іноземній валюті відображаються у валюті звітності (грошовій одиниці України) способом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів, витрат).

Природно, протягом часу обліку операцій в іноземній валюті за статтями балансу офіційний курс гривні до іноземних валют може змінюватися, що зумовлює потребу в їх переоцінці на кожну наступну після визнання дату балансу. За цією процедурою важливо враховувати правило: усі монетарні статті в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату балансу. Під монетарними статтями розуміємо статті балансу про грошові кошти, а також про активи і зобов’язання, які підлягають отриманню або сплаті (відповідно до термінів за конкретними угодами) у фіксованій сумі грошей або їх еквіваленті.

Відповідно, решту статей балансу відносимо до немонетарних статей, які в балансі можуть обліковуватися:

• а) за собівартістю;
• б) за справедливою вартістю.

Немонетарні статті, що обліковуються за собівартістю, відображаються у бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визнання, тобто на дату здійснення операції.

Інакше кажучи, під процедуру переоцінки ці статті не підпадають; немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за справедливою вартістю, у бухгалтерському обліку фіксуються за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визначення їх справедливої вартості. Це зумовлює потребу в їх переоцінці щоразу за зміни справедливої вартості.

За ринковим курсом в обліку фіксуються операції купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку як за дорученням клієнтів, так і за власною ініціативою банку.

Пункти обміну валют банку щодо операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти і обмінні каси банків також працюють за ринковим курсом.

Решта операцій в обліку фіксуються за офіційним валютним курсом на дату здійснення операції. Ідеться про такі операції: з обліку доходів, витрат, що нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті; усі зарахування та списання з кореспондентського рахунка; облік внесків до статутного капіталу в іноземній валюті; сплата авансу в разі придбання за іноземну валюту основних засобів, фінансових активів, товарно-матеріальних цінностей; одержання авансу (попередньої оплати) за надання послуг, реалізації немонетарних активів.

Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими проводяться в короткий термін, що не перевищує двох робочих днів, називають операціями спот.

Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими здійснюються після двох робочих днів від дати укладення відповідного контракту до дати зазначеної в контракті, називають форвардними операціями.

Методика обліку валютних операцій базується на мультивалютності діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Мультивалютність Плану рахунків полягає в тому, що операції в різних валютах (як в іноземних, так і в національній) обліковуються за одними й тими ж балансовими рахунками.

Мультивалютність притаманна не всім класам Плану рахунків.

Мультивалютними є рахунки лише першого — четвертого та дев’ятого класів. Облік за рахунками п’ятого, шостого і сьомого класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків ведеться тільки в національній валюті.

Порядок обліку операцій за мультивалютними рахунками передбачає розмежування облікових записів за видами валют на аналітичному рівні. Тож валюта операції є параметром аналітичного обліку. У номері аналітичного рахунка код валюти представлений як три останні знаки зазначеного номера.

Облік операцій за валютними рахунками ведеться у двох оцінках: у валюті за номіналом і в гривнях за офіційним курсом НБУ Офіційний валютний курс — курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

В особовому валютному рахунку вказуються обидві зазначені суми. У балансі комерційного банку за мультивалютними балансовими рахунками залишки показуються в гривневому еквіваленті в такому розрізі: національна валюта; вільно конвертована валюта; неконвертована валюта.

Балансова вартість іноземної валюти — це вартість іноземної валюти у грошовій одиниці України, за якою вона відображена в балансі (гривневий еквівалент за офіційним валютним курсом).

При здійсненні операцій з іноземною валютою розрізняють три часові категорії: дату операції, дату валютування і дату розрахунку.

За датою операції в бухгалтерському обліку виконуються записи за позабалансовими рахунками.

Проведення за балансовими рахунками здійснюється за датою валютування.

Найчастіше дата розрахунку і дата валютування збігаються. Різниця між цими датами виникає у випадку передоплати або відстрочення платежу. Якщо дата розрахунку і дата валютування не збігаються, то для відображення в бухгалтерському обліку операцій з купівлї-продажу іноземної валюти від дати розрахунку до дати валютування або навпаки, від дати валютування до дати розрахунку, використовуються такі рахунки:

• 2800 А «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів»;
• 2900 П «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів»;
• 3540 А «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку»;
• 3640 П «Кредиторська заборгованість із придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку».

Обмінні операції - це операції; які передбачають обмін однієї валюти на іншу. Кінцевим результатом відображення таких операцій у бухгалтерському обліку є проведення їх за дебетом рахунка в одній валюті та за кредитом — в іншій. Як готівкові, так і безготівкові обмінні операції обліковуються за монетарними статями балансу банку.

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у визначеній сумі грошових коштів або їхніх еквівалентів.

Готівкові обмінні операції мають ту особливість, що з відображенням їх у бухгалтерському обліку виникає тільки одна часова категорія — дата операції, яка одночасно є датою валютування і датою розрахунку. Тож бухгалтерські записи здійснюються тільки за балансовими рахунками. Вказані операції відображаються в обліку за такими курсами:

• * за офіційним валютним курсом відображається іноземна валюта в подвійній оцінці - за номіналом і в гривневому еквіваленті;
• * за ринковим курсом гривні відображаються у разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривні. Якщо здійснюється купівля однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту, вартість придбаної валюти визначається на рівні вартості проданої валюти за офіційним курсом.

Оскільки готівкові обмінні операції в іноземній валюті впливають на валютну позицію банку за такою валютою, то вони відображаються в обліку з використанням технічних рахунків 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти і банківських металів» та 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти і банківських металів». При цьому різниця між ринковим та офіційним валютним курсом відображається за рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Безготівкові обмінні операції в іноземній валюті - це операції, що здійснюються на міжбанківському валютному ринку з приводу купівлі-продажу іноземної валюти.

Безготівкові обмінні операції класифікуються за термінами їх виконання.

Зазвичай міжбанківські угоди з приводу купівлі-продажу іноземної валюти укладаються на умовах спот або форвард.

Обмінна операція в іноземній валюті, здійснена на умовах спот, — це операція з купівлі-продажу однієї валюти за іншу за ринковим курсом, що склався на дату розрахунку, розрахунок за якою здійснюється у період не більший, ніж два робочі дні після дати укладення угоди.

Обмінна операція в іноземній валюті, здійснена на умовах форвард, — це операція з купівлі-продажу однієї валюти за іншу, курс за якою визначено в контракті, з терміном виконання понад два банківські дні.

Форвардна операція є різновидом строкової валютної операції, яка на сьогоднішній день не здійснюється комерційними банками України.

У підсумку безготівкові обмінні операції (так само, як і готівкові) відображаються в обліку за дебетом рахунку в одній валюті та за кредитом в іншій. Їх облік здійснюється за датою операції незалежно від дати валютування. У разі виникнення часового розриву між датою операції та датою валютування безготівкові обмінні операції в іноземній валюті обліковуються за такими позабалансовими рахунками:

• * рахунки групи 920 «Валюта та банківські метали, які куплені, але не отримані»;
• * рахунки групи 921 «Валюта та банківські метали, які продані, але не відіслані»;
• * 9350 А «Активи до отримання та депозити до розміщення за спотовими контрактами»;
• * 9360 П «Активи до відсилання та депозити до залучення за спотовими контрактами».

У випадках здійснення бухгалтерських проведень за позабалансовими рахунками:

• * іноземна валюта обліковується в подвійній оцінці - за номіналом і в гривневому еквіваленті за офіційним валютним курсом на дату здійснення проведення;
• * гривні обліковуються за курсом, зазначеним у договорі, в разі купівлі-продажу іноземної валюти за національну валюту з одночасним відображенням майбутніх доходів чи витрат.

При цьому операції, здійснені на умовах спот і форвард, впливають на позабалансову позицію банку за іноземною валютою і відповідно відображаються за рахунком 9920 АП «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами».

Бухгалтерські записи за балансовими рахунками здійснюються за тими ж курсами, за якими обліковуються готівкові обмінні операції.

Під час здійснення форвардних операцій курс форвард зазвичай не збігається з офіційним обмінним курсом. Різниця між курсом форвард і офіційним курсом складає премію, або дисконт, за форвардним контрактом.

Указана премія, або дисконт, відображається в обліку позабалансово як майбутні доходи чи витрати банку за рахунками:

• * 9205 А Дисконт/Премія до отримання за форвардними валютними контрактами;
• * 9215 П Дисконт/Премія до виплати за форвардними контрактами.

Комерційні банки України, крім обмінних, здійснюють низку інших операцій в іноземній валюті.

У разі внеску в іноземній валюті до статутного капіталу банку на дату укладення установчого договору гривневий еквівалент іноземної валюти відображається за офіційним валютним курсом за рахунком 3630 «Внески за незареєстрованим статутним капіталом». Виконуються бухгалтерські проведення:

• * Дт1500 «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках»
• * Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»; одночасно:
• * ДТ 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»
• * Кт 3630 «Внески за незареєстрованим статутним капіталом». Перше проведення виконується в подвійній оцінці: у валюті за номіналом і в гривнях за офіційним курсом НБУ Друге проведення виконується у гривневому еквіваленті іноземної валюти за офіційним курсом НБУ.

Різниця, що виникає під час оцінювання внеску за офіційним валютним курсом на дату внесення коштів в іноземній валюті й на дату укладення установчого договору під час формування статутного капіталу за участю іноземних інвесторів, відображається за рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Рахунок дебіторської заборгованості за отриманими активами закривається з їх оприбуткуванням:

• * Дт 4400 «Основні засоби або 4300 «Нематеріальні активи» або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи»
• * Кт 3511 «Дебіторська заборгованість із придбання нематеріальних активів та основних засобів».

Вказане проведення виконується у гривнях за офіційним курсом НБУ.

У разі реалізації нематеріальних активів, виконання робіт чи надання послуг указані операції відображаються в обліку за офіційним курсом НБУ на дату одержання авансу в іноземній валюті. Схема відображення таких операцій в обліку аналогічна викладеній вище.

Загалом дебіторська заборгованість за авансами з придбання основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей тощо і кредиторська заборгованість із продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей відображаються у фінансовій звітності за офіційним валютним курсом на дату розрахунку.

Немонетарні статті, зарахування яких до балансу банку пов’язане з операціями в іноземній валюті, у фінансовій звітності відображаються в гривневому еквіваленті за валютним курсом на дату здійснення операції та не підлягають переоцінюванню.

Слід зауважити, що кредиторська заборгованість із придбання за іноземну валюту основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей та дебіторська заборгованість із продажу за іноземну валюту основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей є монетарними статтями балансу [32]. Вони підлягають сплаті та одержанню у визначеній в іноземній валюті сумі, а тому переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу.

Довгострокові вкладення банку в іноземній валюті в асоційовані та дочірні іноземні компанії відображаються за вартістю їх придбання на рахунках груп 410 «Вкладення в асоційовані компанії» та 420 «Вкладення в дочірні компанії». Облік ведеться за офіційним валютним курсом на дату здійснення операції так само, як і за іншими немонетарними статтями балансу.

Інвестиції в іноземні підприємства, в яких банк не бере істотної участі, обліковуються на рахунках групи 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції». Облік здійснюється за офіційним валютним курсом на дату визначення справедливої (ринкової) вартості інвестицій.

Облік цінних паперів в іноземній валюті, що придбані з метою продажу, ведеться на рахунках групи 310 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж» у подвійній оцінці: у валюті, в якій виражено їхню вартість, і в гривнях за офіційним курсом НБУ на поточну дату. їх переоцінювання здійснюється в порядку, визначеному для монетарних статей в іноземній валюті.

Висновки та пропозиції щодо порядку обліку, контролю та аналізу ефективності банківської діяльності.

«Приватбанк» у 2013 році отримав майже 1,9 млрд грн чистого прибутку. У першому кварталі він заробив 624 млн, в другому — 758 млн. Потім прибуток почав знижуватися — до 349 млн в третьому кварталі і 141 млн в останньому.

Про це свідчить фінансовий звіт установи (Додаток А2-А4).

Активи «Приватбанку» в 2013 році виросли до 214,5 млрд гривен, власний капітал банку складає 20,3 млрд гривен.

Мільярдні прибутки для банку вже звичні. У 2012 році він заробив понад 1,5 млрд грн, в 2010;2011;му — по 1,4 млрд грн, в 2009 — близько 1 млрд.

Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s оголосило про перегляд прогнозу по рейтингах найбільшого українського банку Приватбанку на «Стабільний» і підтвердило довгостроковий рейтинг банку на рівні «B -». Як мовиться в повідомленні агентства, перегляд прогнозу по рейтингах банку обумовлений переглядом прогнозу по суверенних рейтингах України.

Експерти Standard & Poor’s у черговий раз відмітили, що Приватбанк має більш високу оцінку власної кредитоспроможності («В+»), чим інші українські банки, що відбиває його сильну бізнесі конкурентну позиції, а також сприятливіший профіль фінансових ризиків. В той же час, згідно методології агентства, кредитний рейтинг Приватбанку не може бути вищий за суверенні кредитні рейтинги України.

Підвищення суверенного рейтингу України або перегляд прогнозу до «Позитивного» приведуть до аналогічних рейтингових дій відносно Приватбанку, оцінка характеристик власної кредитоспроможності якого нині на два ступені перевищує рівень суверенного рейтингу.

Нагадаємо, раніше Standard & Poor’s оцінив оцінив кредитоспроможність Приватбанку вище за Україну. Власна кредитоспроможність банку SACP оцінена на рівні («B+») — на 2 значення вище суверенного рейтингу, враховуючи лідируючі позиції на ринку, високу якість активів і адекватні показники ліквідності.

На думку європейських фінансових експертів, кращим українським банком в 2013 році став «ПриватБанк», який увійшов до топа кращих банків світу в рейтингу «Банк года-2013» авторитетного британського журналу The Banker. Як повідомляє The Banker у своєму грудневому випуску, таке рішення було прийняте експертним комітетом Bank of the Year Awards 2013 за підсумками аналізу роботи банку за останній рік.

Як відмічає The Banker, те, що «ПриватБанк» вже п’ятий рік підряд визнаний банком року, підтверджує успішність стратегії розвитку на ринку і технологічних інновацій.

У 2013 році The Banker виділив перехід «ПриватБанку» на цілодобове обслуговування корпоративних клієнтів і впровадження в національному масштабі системи безвідсоткової розстрочки для населення.

" Наші клієнти мають право розраховувати на високу якість обслуговування у банку на справедливих умовах. Ми хочемо максимально швидко реагувати на будь-які запити і скарги від наших клієнтів, і цей напрям є стратегічним для банку" , — цитує The Banker Голови Правління «ПриватБанку» Олександра Дубілета.

The Banker також відмічає, що орієнтація на сучасні технології дозволила банку за останній рік подвоїти кількість операцій, які проводяться клієнтами через системи Інтернет-банка, і стати лідером в регіоні за популярністю платіжних сервісів для смартфонів.

Експерти провідного журналу фінансової індустрії The Banker (входить до групи The Financial Times) щорічно визначають банк року серед фінансово-кредитних організацій 150 країн світу. Цього року на престижну нагороду претендувало більше 530 банків світу. Усі банки оцінювалися по групі критеріїв, серед яких були як якісні (прибутковість, якість активів і фінансова стійкість), так і кількісні(великі залучення капіталу; угоди M&A; впровадження нових технологій, продуктів і бізнес-напрямів).

«ПриватБанк» є найбільшим комерційним банком України. І, якщо вибрати навмання десять людей з натовпу, то виявиться, що як мінімум у п’яти з них буде хоч би одна пластикова карта цього банку, і, напевно, все десять хоч раз в житті знімали гроші у банкоматах «ПриватБанку». За що його вибирають мільйони українців? За розвинену мережу банкоматів, велику кількість відділень, зручний інтернет-банкінг, за зручні сервіси, які не надають інші банки і навіть за такі дрібниці як smsсповіщення. У «ПриватБанку» українці оформляють кредити, міняють валюту, роблять вклади, на карти цього банку підприємства нараховують своїм співробітникам зарплату. Словом, «ПриватБанк» щільно увійшов до нашого життя. Тільки ось чи дійсно якісні послуги він робить?

Розпочнемо з того, що останнім часом одна з найбільш популярних операцій з пластиковими картами — це переказ на них грошей. На жаль, але здійснити цю операцію в касі вийде далеко не в кожному відділенні. Касири просто відмовляються тим, що це зручніше робити через термінал. Мабуть, дійсно зручніше — не треба стояти в довгій черзі в касу. Тільки от, як же бути у випадках, коли клієнт не може впоратися з операцією переказу коштів на карту сам, у тому числі із-за фізичних недоліків, або ж йому у нього на руках занадто багато купюр, так що простіше віддати їх в руки касирові. Проте, про такі питання в «ПриватБанку», мабуть, не замислюються, зводячи в культ заощадження часу.

Про техпідтримку «ПриватБанку» багато українців можуть відгукуватися несхвально. Безумовно, багато операторів гарячої лінії цілком адекватні і оперативно допомагають усунути проблеми. Але, бували випадки, коли через помилку оператора люди могли втратити грошей — просто тому, що карта не була заблокована, або не заблокувалася повністю. До того ж, людський чинник — це ще і, на жаль, повідомлення недостовірної інформації, а то і зовсім ускладнення в цьому питанні і багато що інше. За прикладом далеко ходити не треба — тоді, як оператори гарячої лінії на ваше прохання підніматимуть кредитний ліміт, оператор у відділенні спокійно розповість, як це можна зробити самостійно, чим полегшить життя.

Але треба віддати належне — на скарги клієнтів банк реагує досить оперативно. Тільки ось невідомо чим це у результаті закінчується, і чи дійсно керівники розбираються в ситуаціях, де їх підлеглі повелися так, що викликали бажання поскаржитися на них.

Агресивна політика нав’язування окремих послуг і сервісів також не доставляє клієнтам «ПриватБанку» приємних емоцій. Так щоб, наприклад, оформляючи пластикову карту, відмовитися від платежів по страховці, яку останнім часом стали пропонувати в «ПриватБанку», треба буде пробитися крізь стіну питань оператора. Він наполегливо цікавитиметься причиною відмови, а у гіршому разі, почне переконувати відмовитися. Перемога в цій ситуації чекає тільки найнаполегливіших. Така політика банку.

Ще один жирний мінус, який поставлять «ПриватБанку» ті, хто ще не став його клієнтом, — це агресивна політика нав’язування своїх послуг. Що таке «спам» сьогодні знає багато хто. Насправді впізнанних логотипів цього банку і його відділень і банкоматів настільки багато, і стільки людей користуються його послугами, що за бажання приєднатися до його клієнтів можна і так. А нав’язливість, як відомо, завжди тільки відлякує.

Проблема захисту особистих даних сьогодні хвилює багато людей. Серед них, звичайно ж, і клієнти «ПриватБанку». Оформляючи пластикову карту або вклад, ми повідомляємо банку свої дані, у тому числі і номер телефону, і припускаємо, що ніде більше ці дані використовуватися не будуть. Проте, тут самий час вивчити умови і правила надання банківських послуг. Там в пункті 1.3.2.16 написано про те, що клієнт на необмежений період часу дає свою згоду на обробку усіх своїх персональних даних з певною метою. Опустимо фразу про те, що банк може використати дані, отримані із загальнодоступних джерел, хоча це теж звучить чудно. Замислитися пора на наступній фразі, яка повідомляє, що у банку є право передавати персональні дані клієнта, зокрема третім особам, у випадку якщо виникає ситуація, де потрібний захист прав і інтересів клієнта. При цьому клієнт банком про таку передачу даних не повідомляється. Простіше кажучи, особисті дані клієнта «ПриватБанку» можуть потрапити в руки кому завгодно, і він навіть не буде про це знати. І про такі випадки можна прочитати в інтернеті.

Окремо варто згадати і про те, яка ситуація склалася у «ПриватБанку» з персоналом. А саме загострити питання на тому, що як це часто буває, гроші для керівництва фінансової установи важливі навіть більше, ніж життя його співробітників. У багатьох українців ще свіжий в пам’яті новинний сюжет, який розповідав про вбивство інкасаторів «ПриватБанку». Тоді йшлося про те, що, доклавши певні зусилля, а точніше, витративши деяку суму грошей, життя людей можна було б врятувати. Якщо не вірите — давайте підрахуємо. Вартість одного квадратного метра куленепробивного скла для кабіни машини інкасаторів складає приблизно $ 250. Щоб зробити одну машину повністю безпечною і звести до мінімуму ризик інкасатора загинути, виконуючи свої обов’язки, потрібно буде витратити максимум $ 1000. Чому цього досі не сталося — питання відкрите, але ймовірно, відповідь довго шукати не треба.

З рекламних листівок «ПриватБанку» нам посміхається Олександр Дубілет, голова правління банку, обіцяючи робити все, щоб робота цієї фінансової установи тільки покращувалася. Проте, невідомо, чи так сильно впливають на щось рядові українці. І чи буде коли-небудь «ПриватБанк» дійсно орієнтований тільки на зручність своїх клієнтів і безпеку їх особистих коштів. Мати з ним справу або не мати — кожен вирішує сам для себе. Хтось бачить в цій співпраці більше плюсів, хтось — більше мінусів. Головне — не розчаруватися у своєму виборі.

В умовах переходу на ринкові засади існуюча система розрахунковокасових операцій в цілому є централізованою та адміністративною. Зокрема, складання прогнозів касових оборотів (починаючи від суб'єктів господарювання і закінчуючи НБУ) є трудомістким і тривалим процесом, кількість показників та відповідних розрахунків досить значна, недостатньо аналізуються стан і динаміка готівкового обігу в регіонах у зв’язку з економічною ситуацією, яка там склалася. Не виключені й окремі недоліки у практиці ведення касових операцій. Вони пояснюються певною мірою тим, що інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України не передбачено розмежування функцій регіональних управлінь НБУ та комерційних банків, а також єдиного порядку виконання комерційними банками операцій зі зберігання цінностей у депозитних сховищах і операцій з приймання комунальних та інших платежів від населення тощо. Є й очевидні негативні фактори у напрямі поліпшення організації здійснення операцій з готівкою. Які саме? Це, насамперед, відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки. Чому саме? Бо це, як свідчить набутий досвід, веде до зростання витрат на їхній обіг, збільшення чисельності обслуговуючого персоналу, пов’язаного з обробкою готівки, зменшення швидкості обігу грошей, посилення вірогідності зловживань з боку обслуговуючого персоналу, обмеження можливостей банку щодо надання клієнтам різноманітних послуг тощо. А суттєвим чинником, що негативно впливає на розвиток готівкового обігу, є недосконалість нинішньої вітчизняної законодавчої та нормативної бази, якою регулюється більшість етапів обігу готівки в Україні.

Маємо переконання, що у встановленому порядку мають бути розроблені нові або вдосконалені існуючі законодавчі та нормативні документи, які б створили необхідну нормативно-правову базу цілеспрямованого впровадження у практику концептуальних положень щодо дії ефективної системи управління готівковим обігом у державі. Нормативно-правового врегулювання потребують, насамперед, такі питання:

• * порядок виконання комерційними банками депозитних операцій та операцій із приймання комунальних платежів від населення;
• * порядок організації зберігання цінностей у депозитаріях установ комерційних банків.

Задля децентралізації управління готівковим обігом у країні, забезпечення оперативного і безпосереднього ефективного регулювання взаємовідносин із комерційними банками регіональні управління НБУ наділяються правами самостійного розпорядження готівкою, що зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі — передача банкнот і монет зі сховища до оборотної каси та з оборотної каси до сховища, здійснення підкріплень комерційних банків готівкою з оборотної каси за їхніми заявками, приймання надлишків готівки від комерційних банків. А в позабанківській сфері політика банку має спрямовуватися насамперед на:

• * проведення гнучкої, виваженої політики щодо організації розрахунків для активізації підприємницької діяльності;
• * постійне здійснення аналізу операцій за рахунками клієнтів, виключаючи можливість проведення сумнівних і некоректних операцій;
• * надання права комерційним банкам самостійно встановлювати тарифи на розрахунково-касове обслуговування клієнтів без обмеження їх граничного рівня;
• * поступову передачу функцій контролю за дотриманням суб'єктами господарювання касової дисципліни органам Державної податкової адміністрації;
• * скорочення готівкових розрахунків на основі розширення обсягів безготівкових платежів населення у сфері торгівлі, послуг шляхом створення національної системи масових електронних платежів, використання розрахункових чеків, векселів, акредитивів тощо та здійснення соціальних виплат населенню через установи банків;
• * сприяння автоматизації та механізації касових операцій, здійснюваних суб'єктами господарювання в торгівлі та інших сферах обслуговування;
• * розроблення ефективних санкцій за порушення суб'єктами господарювання правил готівкового обігу та застосування дійових економічних важелів для запобігання таких порушень.

Слід зауважити, що маємо й чималий досвід провідних країн світу у цих напрямах діяльності банків, де протягом чималого часу шляхом випробувань та помилок надбано величезний позитивний досвід вирішення таких проблем. Нині у центральних банках багатьох розвинених країн успішно застосовуються нові високоефективні технології зберігання, транспортування та обробки банкнот, засновані на автоматизованих системах у поєднанні з інформаційними технологіями. Це дає змогу контролювати готівковий обіг, управляти ним, отримувати своєчасну і якісну інформацію про стан готівки та підтримувати його на належному рівні, узгоджуючи можливості виробництва готівки з потребами обігу.

Задля створення і функціонування цілісної ефективної системи управління готівковим обігом в Україні, яка враховувала б зміни, що відбулися останнім часом в нашій економіці і банківській системі, а також для визначення у стратегічному та тактичному планах підходів, спрямованих на комплексне вирішення орга нізаційних і технічних питань на сучасному технологічному рівні на всіх етапах руху готівки, потрібні нові підходи.

Які саме? Насамперед, вони мають базуватися на:

• * принципах застосування таких заходів, які спроможні створити умови для повного і своєчасного забезпечення потреб економіки у готівці;
• * зменшенні питомої ваги готівки у загальному обсязі грошової маси; * запровадженні прогресивних технологій та сучасного обладнання для всіх операцій, пов’язаних з обробленням готівки;
• * оптимізації витрат на підтримку готівкового обігу та чисельності обслуговуючого персоналу на операціях з готівкою;
• * посиленні безпеки при здійсненні готівкових операцій;
• * вдосконаленні організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки;
• * перебудові системи інкасації та перевезення готівки;
• * вдосконаленні нормативного забезпечення ведення операцій з готівкою.

Звісно, хотілося б, аби проголошене у уьому пункті (де, можливо, чимало є для багатьох фахівців-банкірів рутинним повторенням азів) нагадало б про основні непорушні постулати банківської діяльності в її одних з найголовніших підвалинах — розрахунково-касовій діяльності, та всіляко сприяло б не лише підвищенню діяльності банківських закладів, й розвою нашої незалежної Української держави, одним із основ-китів якої була, є й буде державна та комерційна фінансово-банківська система. Тим більш, коли йдеться про її сучасне подальше вдосконалення та зміцнення, яке диктує час невизначеного сьогодення в умовах подальшої можливої ескалації нової хвилі руйнівної глобальної економічної кризи.