Аналіз ліквідності

ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

ПИСЬМО.

від 27 липня цього р. N 139-Т.

Про РЕКОМЕНДАЦИЯХ ПО АНАЛІЗУ ЛИКВИДНОСТИ.

КРЕДИТНИХ ОРГАНИЗАЦИЙ.

У разі потенційного збільшення кредитних і інвестицій банків реальну економіку за хронічного дефіциту посередньоі частка довгострокових ресурсів Банк Росії вважає за необхідне звернути додаткову увагу територіальних установ Банку Росії і близько кредитних організацій на першочергового значення управління ліквідністю, включаючи процедура прийняття рішень, які впливають стан ліквідності, і більш ефективний контролю над її состоянием.

Банк Росії пропонує територіальним установам Банку Росії під час здійснення нагляду над станом ліквідності кредитних організацій використовувати рекомендації з організації управління й контролю над ліквідністю в кредитних організаціях і з оцінки впливу ліквідності на фінансове становище кредитних організацій (прилагаются).

Доведіть що докладалися рекомендації до кредитних организаций.

Заступник Председателя.

Банку России.

В.Н.ГОРЮНОВ.

Приложение.

до листа Банку России.

від 27.07.2000 N 139-Т.

I. РЕКОМЕНДАЦИИ.

ПО ОРГАНІЗАЦІЇ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЯ.

ЗА ЛІКВІДНІСТЮ У КРЕДИТНИХ ОРГАНИЗАЦИЯХ.

Умовою управління ліквідністю є у кредитної організації офіційно затвердженого (схваленого) й за необхідності пересматриваемого керівним органом кредитної організації (зборами акціонерів, Радою директорів) документа про політику у сфері управління й контролю над станом ліквідності. Зазначений документ мусить мати систему вимог до роботи із управління ліквідністю. Його становища повинні суворо дотримуватися усіма підрозділами кредитної організації, вирішення яких впливають на стан ліквідності. У документі має бути передбачено, що керівні органи кредитної організації, передусім Рада директорів, отримують інформацію про стан ліквідності кредитної організації регулярно, а разі істотних погіршень поточного чи прогнозованого стану ліквідності кредитної організації - незамедлительно.

1. Основні елементи документа про политике.

з керування й оцінці ліквідності кредитної организации.

1.1. Документ про політику з управління та оцінці ліквідності у кредитній організації повинен принаймні утримувати такі элементы:

1.1.1. Управлінська підхід для оцінювання ліквідності, який передбачає наличие:

— органу (органів), відповідального за розробку й проведення відповідної політики, прийняття рішень щодо управлінню ліквідністю; забезпечення управління ліквідністю й організацію контролю над станом ліквідності і виконанням відповідних решений;

— чіткого поділу між керівними органами і підрозділами кредитної організації повноважень і персональної відповідальності із управління ликвидностью;

— формалізованого описи процедур визначення раціональної потреби кредитної організації у ліквідних засобах, включаючи визначення надлишку / дефіциту ліквідності і гранично допустимих значень надлишку / дефіциту ликвидности;

— порядку проведення аналізу стану миттєвою, поточної і довгостроковій ліквідності, причин невиконання обов’язкових нормативів та визначенням заходів для доведення показників принаймні до нормативних значений;

— вимог до організації управління активами і зобов’язаннями з погляду управління ліквідністю. Проведення аналізу стану вимог (особливо з простроченими термінами) та зобов’язання (особливо в наявності загрози дострокового предъявления);

— процедур прийняття рішень за виникнення конфлікту інтересів між ліквідністю і прибутковістю кредитної організації, виникає зокрема через низьку дохідності ліквідних активів або високу вартість ресурсов;

— порядку складання короткострокового прогнозу ликвидности;

— порядку проведення аналізу стану ліквідності з допомогою сценаріїв негативного для кредитної організації розвитку подій, що з станом ринку, становищем боржників, кредиторів, іншими обставинами, впливають на стан ліквідності кредитної организации;

— процедур відновлення ліквідності кредитної організації, зокрема процедур прийняття рішень щодо мобілізації ліквідних активів, залучення додаткових ресурсів у разі виникнення дефіциту ліквідності. До того ж кредитна організація повинен мати сценарій, розрахований найгірші можливі умови здійснення діяльності, і план заходів ліквідності у условиях.

1.1.2. Основні елементи політики щодо управлінню й оцінки ліквідності кредитної організації у іноземній валюті повинні принаймні определять:

— порядок оцінки впливу стан поточної та перспективної ліквідності операцій на іноземній валюті, проведених кредитної организацией;

— порядок проведення аналізу стану ліквідності в іноземній валюті з допомогою можливих сценаріїв негативного для кредитної організації розвитку событий;

— граничні значення коефіцієнтів дефіциту ліквідності за всі валютам в кожній валюті в отдельности.

1.1.3. Положення, що визначають обов’язкове наявність інформаційної системи для збирання й аналізу інформації про стан ліквідності у кредитній организации.

Інформаційна система про стан ліквідності то, можливо частиною інформаційної системи з управлінню діяльністю банку цілому і має забезпечувати надання точних і своєчасних даних про стан вимог, і обязательств.

1.1.4. Перелік та зміст періодичної інформації, представленої органами і підрозділами кредитної організації, що у управлінні ліквідністю, включаючи питання контролю над її станом. Зазначена інформація повинна бути достатньою для адекватної оцінки ліквідної позиції кредитної організації у цілому і з окремим направлениям.

1.1.5. Періодичний огляд стану ліквідності, заснований на зіставленні короткострокових прогнозів про стан ліквідності і передачею даних отчетности.

За наявності невідповідності між прогнозом і фактичним результатом діяльності, можливо, такий огляд слід розглядати як джерело інформації з погляду внесення коректив у систему управління ликвидностью.

1.1.6. Розкриття інформації про стан ліквідності кредитної организации.

Публічне розкриття кредитної організацією достовірну інформацію про стан ліквідності у цілому про діяльність є важливим елементом управління ліквідністю, т.к. надає позитивний вплив думку учасників ринку України і, відповідно, на стійкість кредитної організації, зокрема у разі виникнення несприятливих обстоятельств.

2. Контроль над виконанням політики і процедур

із управління ликвидностью.

У межах системи внутрішнього контролю організується контролю над дотриманням вимог документа про політику із управління ліквідністю і передбачених їм процедур. Контроль здійснюється працівниками та керівниками всіх підрозділів, вирішення яких впливають на стан ліквідності. Зазвичай, кредитна організація визначає співробітників служби внутрішнього контролю, безпосередньо відповідальних по здійсненню контроль над дотриманням процедур із управління ліквідністю, передбачені зазначеною документом. У межах системи внутрішнього контролю слід определить:

— лад і періодичність проведення перевірок дотримання встановлених процедур із управління ликвидностью;

— порядок проведення оцінки якості управлінські рішення працівників, відповідальних за стан ликвидности;

— порядок інформування службою внутрішнього контролю керівних органів кредитної організації про порушення, виявлених частини виконання вимог документа (про политике);

— порядок прийняття рішень щодо питання про усунення виявлених порушень сну і контролю над їх выполнением.

3. Розробка заходів щодо відновлення ликвидности.

Заходи, розроблені кредитної організацією відновлення ліквідності у разі непередбачуваного розвитку подій, повинні містити перелік конкретні дії, організованих через управлінські рішення, і терміни їхнього реализации.

Можливими складовими переліку дій являются:

а) збільшення статутного капіталу кредитної организации;

б) отримання субординованих позик (кредитов);

в) реструктуризація зобов’язань, наприклад, депозитів (вкладів), зокрема. що належать акціонерам (учасникам) та його співробітникам, з короткострокових в довгострокові зобов’язання кредитної організації та / чи субординированные кредити / депозиты;

р) залучення короткострокових кредитів (депозитов);

буд) залучення довгострокових кредитів (депозитов);

е) обмеження (припинення) кредитування певний срок;

ж) реструктуризація активів, зокрема продаж частини активов;

із) скорочення або призупинення проведення витрат, зокрема. управлінських, включаючи (частково) зарплатню сотрудников.

4. Роль територіальних установ Банку России.

щодо оцінки й контролю ризику ликвидности.

Територіальні установи Банку Росії мають проводити оцінку політики і процедур із управління ліквідністю у кредитній організації, в т. ч.:

— визначати адекватність вимог документа характеру ризиків ліквідності, які вже вживає він кредитна организация;

— визначати ступінь реалізації вимог документи й ефективність реализации;

— визначати якість і адекватність заходів, розроблених кредитної організацією, відновлення ликвидности;

— оцінювати ефективність системи внутрішнього контролю у частині управління ликвидностью.

Оцінка повинно бути з урахуванням які у територіальні установи Банку Росії документів, під час інспекторських перевірок, соціальній та ході регулярних контактів співробітників наглядового блоку територіальних установ із управлінням Мінпаливенерго і співробітниками кредитних організацій (зокрема. під час відвідання кредитних організацій поза межами інспекторських проверок).

II. РЕКОМЕНДАЦИИ.

ПО ОЦІНЦІ ВПЛИВУ ЛІКВІДНОСТІ НА ФІНАНСОВЕ СОСТОЯНИЕ.

КРЕДИТНИХ ОРГАНИЗАЦИЙ.

1. Аналіз ризику зниження рівня ликвидности.

з допомогою обов’язкових нормативов,.

встановлених Банком России.

1.1. Для аналізу ризику втрати ліквідності необхідно провести оцінку відповідності фактичних значень обов’язкових нормативів ліквідності і дрібних розмірів прийнятих кредитної організацією ризиків використовувати з залученням і розміщення коштів — Н2, Н3, Н4 вимогам Інструкції Банку Росії від 01.10.97 N 1. Аналізуються зміни фактичних значень рівня ліквідності стосовно зазначеним вище обов’язковим нормативам протягом останніх 3 місяці. Виявляються вимоги, і / чи зобов’язання кредитної організації, які вплинули виконання нормативів ліквідності. У цьому слід оцінити, який вплив дані вимоги / зобов’язання, які порушення нормативів ліквідності, надають на здатність кредитної організації погашати свої поточні обязательства.

У межах аналізу ліквідності особливу увагу варто приділити концентрації кредитного ризику, тобто. зосередженню великий суми кредитів, виданих одному позичальнику чи групі взаємозалежних позичальників (показник Крз, використовуваний при розрахунку обов’язкового нормативу Н6). Нерідко концентрація кредитного ризику негативно б'є по здібності банку наявними грошима обслуговувати узятими зобов’язаннями. Слід проаналізувати також причини концентрації депозитів, вкладів чи отриманих кредитної організацією кредитів і побачити ризик, що з таку концентрацію. Зміни зазначених співвідношень аналізуються кредитної організацією протягом останніх 3 месяца.

З погляду чутливості до ситуації на грошовому ринку кредиторів кредитної організації можна підрозділити ми такі категорії, які визначають структуру залучених коштів кредитної организации:

а) Кредитні организации.

Ця група кредиторів найбільш вразлива щодо ризику, володіє ситуацією на грошовому ринку має можливість діяти швидко. У зв’язку з цим банк — позичальник в разі настання терміну повернення депозитів, кредитів та інших залучених коштів може втратити доступу до ресурсів цих організацій за наявності негативною інформації про власну фінансовому состоянии.

б) Клієнти — інші юридичні лица.

Кошти, представлені даними кредиторами, вважаються менш уразливими, позаяк у певної міри окремі клієнти залежать від кредитної організації у разі потреби отримання кредитов.

Рекомендується також аналізувати залежність ресурсної бази банку засоби, наданих нерезидентами, позаяк у разі втрати банком репутації зазначені кошти можуть бути затребуваними досрочно.

в) Клієнти — фізичні лица.

Слід виходити із те, що вкладники є найменш поінформованим сегментом грошового ринку. Проте за отриманні негативною інформації банк — заемщике вкладники найчастіше пред’являють свої вимоги банку, навіть якщо відлік терміну погашення їх вимог не наступил.

З погляду оцінки ризику бракує втрати ліквідності необхідно виявити ступінь залежності банку від міжбанківського ринку, кредитів Банку Росії, коштів, залучених з інших клієнтів, випущених власних боргових зобов’язань. Рекомендується аналізувати на зміну структури залучених коштів загалом обсязі зобов’язань кредитної організації, порівняно з звітними периодами.

Одночасно треба враховувати тенденції у погіршенні результатів роботи банку і прогнозуванні ризику втрати фондирования.

1.2. Що стосується стійкого (поспіль 3 звітні дати й більш) погіршення значень показників ліквідності, зокрема без порушення вимог Банку России:

1.2.1. Кредитової організації рекомендується розробити заходи щодо відновленню ликвидности;

1.2.2. Територіальному установі Банку Росії рекомендуется:

— запросити інформацію про діяльності органу (органів) кредитної організації, відповідального за прийняття рішень щодо управлінню ліквідністю, про засоби оцінки стану ліквідності, і навіть запросити заходи щодо відновленню ликвидности;

— направити кредитної організації рекомендації із управління ликвидностью.

2. Аналіз ризику втрати ліквідності у зв’язку з разрывом.

у період погашення вимог, і обязательств.

2.1. Найбільш кращим методом аналізу ризику втрати ліквідності є метод аналізу розриву у період погашення вимог, і зобов’язань. Аналіз ризику втрати ліквідності здійснюється з використанням Додатка 17 «Дані активів і пасивах за термінами запитання погашення «(форма N 125) до Інструкції Банку Росії від 01.10.97 N 17 «Складання фінансової звітності «(надалі - форма N 125).

У цьому розраховуються такі показатели.

і коэффициенты:

2.1.1. Показник надлишку (дефіциту) ліквідності, розрахований наростаючим результатом, окреслюється відмінність між на суму активів та зобов’язання, розрахованих наростаючим результатом за термінами погашення. Позитивне значення цього показника (надлишок ліквідності) означає, що кредитна організація може виконати свої зобов’язання терміном погашення, наприклад, від «до запитання «до 30 днів включно, негативного значення (дефіцит ліквідності) — суму зобов’язань терміном погашення від «до запитання «до 30 днів включно, не покритих активами кредитної організації терміном погашення від «до запитання «до 30 днів включительно.

Показник надлишку (дефіциту) ліквідності, розрахований наростаючим результатом, окреслюється сума надлишку (дефіциту) ліквідності, певного за период:

— від «до запитання «до 1 дня включительно;

— від «до запитання «до 7 днів включительно;

— від «до запитання «до 30 днів включительно;

— від «до запитання «до 90 днів включительно;

— від «до запитання «до 180 днів включительно;

— від «до запитання «до 1 року включительно;

— від «до запитання «до 3 років включительно;

— «за всі термінів » .

Надлишок (дефіцит) ліквідності, розрахований наростаючим итогом.

х.

SUM (ст. 14 грн. і - ст. 25 грн. і + ст. 24 грн. і) — ст. 25 грн. 3 (форми N 125),.

і = 4.

де x — номер графи, до якої виготовляється обчислення, може приймати значення від 4 до 12.

Якщо кредитна організація має прострочені зобов’язання (ст. 25 грн. 3), то, при розрахунку показників і коефіцієнтів, характеризуючих ліквідність кредитної організації (пп. 2.1.1 — 2.1.3), характеристика повному обсязі враховується у зобов’язаннях до востребования.

Якщо ж під час аналізу ліквідності у кредитної організації утворився надлишок ліквідності за певним терміну погашення, то тут для кредитних організацій доцільно визначати можливі напрями тимчасового вкладення даних коштів із термінами, враховують очікуваний дефіцит ликвидности.

При розрахунку надлишку (дефіциту) ліквідності за термінами погашення кредитна організація аналізує вимоги / зобов’язання, вплинули освіту надлишку (дефіциту) ліквідності, й за можливості реструктурирует вимоги / зобов’язання з метою максимізації фінансового результату винятку втрати ліквідності у зв’язку з розривом у період погашення вимог / обязательств.

Використовуючи принцип консервативності в оцінці термінів погашення вимог / зобов’язань, у разі відсутності чітко визначених термінів погашення вимог / зобов’язань (наприклад, за наявності можливості дострокового вилучення зобов’язань у договорі про притягнення коштів кредитної організацією чи необмеженій кількості пролонгаций у кредитному договорі тощо.) кредитна організація відносить суму цих вимог в графу 13 «без терміну », а зобов’язання — в графу 4 «до запитання » .

З метою мінімізації ризику, що з втратою ліквідності, має бути дотримано рівновагу між ліквідними активами і депозитами «до запитання », і навіть між короткостроковими і довгостроковими активами і короткостроковими і довгостроковими зобов’язаннями. Особливу увагу варто приділити розбіжності зобов’язань та вимог щодо термінів погашення «до запитання «і по 7 дней.

При аналізі ліквідності кредитної організації з термінів погашення треба врахувати можливий ризик зміни терміновості вимог, і зобов’язань на випадок непередбаченого зняття вкладів і депозитов.

У зв’язку з цим інструментом управління ліквідністю є прогнозування кредитної організацією потоків коштів. У основі реальної прогнозу потоків коштів повинні враховуватися приплив коштів у результаті зростання зобов’язань, не відображених у структурі договірних термінів погашення, оскільки відповідних договорів ще укладено, і навіть зменшення достроково погашаемых вимог. Так прогнозується відтік коштів у результаті збільшення неліквідних активів (ймовірність перенесення позички до категорії безнадійних) чи вилучення коштів, залучених за умов «до запитання «і термінових залучених коштів. Під час упорядкування реального прогнозу ліквідності, на відміну прогнозу, здійснюваного підставі даних балансового звіту, кредитна організація має вирішити, коли найімовірніше затребувані кредиторами кошти, залучені за умови «до запитання ». Це має прийматися з цих, відображених у звітності протягом останніх, наприклад, 3 місяці, включаючи сезонні чинники (наприклад, відпустки, свята) й економічні чинники. Отже, кредитна організація може розподілити зобов’язання в тимчасовим діапазонів з найімовірніших термінів їх. Кредитна організація він може скоригувати ліквідність попри всі гадані позабалансові позиції. Отже, з урахуванням даних прогнозів кредитна організація може становити графік майбутнього надходження й витрачання коштів. За підсумками даних прогнозів кредитна організація виробляє керівні принципи, що стосуються стратегічну мету кредитної організації з управлінню ліквідністю, й встановлює власні коефіцієнти ліквідності, які мають соблюдаться.

Показник дефіциту ліквідності відбивається зі знаком «мінус » .

2.1.2. Коефіцієнти надлишку (дефіциту) ліквідності, розраховані наростаючим результатом, визначаються як відсоткове співвідношення величини надлишку (дефіциту) ліквідності, розраховане наростаючим результатом до спільної сумі зобов’язань. Порядок розрахунку надлишку (дефіциту) ліквідності, розрахованого наростаючим результатом, визначено п. 2.1.1 справжніх рекомендаций.

Коефіцієнт надлишку (дефіциту) ліквідності, розрахованого наростаючим итогом.

х.

SUM (ст. 14 грн. і - ст. 25 грн. і + ст. 24 грн. і) — ст. 25 грн. 3 (форми N 125).

і = 4.

——————————————————————————————————————— x 100%,.

ст. 25 грн. 14 — ст. 24 грн. 14 (форми N 125).

де x — номер графи, до якої виготовляється обчислення, може приймати значення від 4 до 12.

Кредитным організаціям рекомендується встановлювати граничні значення коефіцієнтів надлишку (дефіциту) ліквідності, розраховані наростаючим итогом.

Значення коефіцієнтів дефіциту ліквідності встановлюються кредитної організацією самостійно. Банк Росії рекомендує терміни, якими кредитним організаціям слід встановлювати граничні значення. Такими термінами являются:

— термін погашення від «до запитання «до 7 дней;

— термін погашення від «до запитання «до 30 дней;

— термін погашення від «до запитання «до 1 года.

Порівняння встановленого кредитної організацією граничного значення коефіцієнта надлишку (дефіциту) ліквідності з фактично сформованим його значенням складає підставі показників надлишку (дефіциту), розрахованих наростаючим результатом. Коефіцієнт дефіциту ліквідності, розрахований наростаючим результатом з початку року, відбивається зі знаком «мінус » .

Для виявлення тенденцій у частині поліпшення чи погіршення стану ліквідності кредитної організації значення коефіцієнтів ліквідності за звітний період сопоставляются зі значеннями даних коефіцієнтів у попередні звітні періоди принаймні протягом останніх 3 месяца.

Приклад розрахунку дефіциту (надлишку) ліквідності і коефіцієнтів ліквідності відбито у рекомендованої разработочной таблиці для аналізу ликвидности.

РЕКОМЕНДОВАНА РАЗРАБОТОЧНАЯ ТАБЛИЦА.

ДЛЯ АНАЛІЗУ СОСТОЯНИЯ ЛИКВИДНОСТИ.

тис. руб.

Сума за термінами погашения.

терміни погашения.

статья.

БО.

просро;

ченные.

до вост;

ребования.

1 день.

від 2 до.

7 днів.

від 8 до.

30 дней.

від 31 до.

90 днів.

від 91 до.

180 дней.

від 181 дня.

до 1 року.

від 1 года.

до 3 років.

свыше.

3 лет.

без.

срока.

всего.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14.

АКТИВЫ.

1.1. Денежные.

кошти 1×141 x x x x x x x x x 141.

1.2. Рахунки в.

Центральному.

банку.

Російської.

Федерации.

1 x 385 x x x x 349 838 832. Государст;

венні долговые.

зобов’язання 2 282 114 46 775 12 173. Кошти в.

банках 3 523 523 4. Чистые.

вложенияв.

цінні бумаги.

для перепродажу 75 66 141.

5.Ссудная.

заборгованість,.

зокрема.: 5 2869 372 7809 11 138 4241 995 961 427 1 445 302 575.1. банків 167 372 7790 10 335 3050 21 37 217 725.2. клієнтів.

19 803 1191 974 924 427 144 584 856. Проценты.

нараховані.

(включаючи.

прострочені) 6 2 20 48 16 35 1 16 9 147.

7. Средства,.

передані в.

лізинг 7 8 Основные.

средства,.

нематеріальні.

активи,.

господарські.

матеріали,.

малоцінні и.

быстроизнашива;

ющиеся предмети 10 4 15 8 76 54 365 522 9. Чистые.

довгострокові.

вложенияв.

цінних паперів и.

частки 11 4 410.Прочие.

активи 13 1 130 2105 8 2244.

11. Разом (с.

1.1 по 10) 3226 1603 7830 11 320 6377 1046 1038 543 259 435 023 907 912. Резерви на.

возможные.

втрати 8 2573 3 80 148 68 211 27 22 123 325 513.