Розділ 3. Напрямки удосконалення науково-методичних підходів до оцінки ефективності управління кредитним портфелем банку ПАТ КБ «ПриватБанк»

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Розділ 3. Напрямки удосконалення науково-методичних підходів до оцінки ефективності управління кредитним портфелем банку ПАТ КБ «ПриватБанк» (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Оцінка ефективностіуправління кредитним портфелем банку ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі комплексної моделі.

Досліджуючи стан ефективності управління кредитним портфелем банку ПАТ КБ «Приватбанк» було виявлено, що протягом аналізованого періоду керівництво банківської установи вдавалося до зважених та ефективних управлінських заходів. Результатом такого управління є щорічне підвищення обсягу кредитного портфелю банку та отримання прибутків від здійснення кредитної діяльності. Однак, незважаючи на досить успішну діяльність комерційного банку, слід відзначити зниження ефективності управління кредитним портфелем банку, що підтверджується наступними тенденціями:

— за досліджуваний період відбулося погіршення структури забезпечення за кредитними операціями, а також підвищення питомої ваги незабезпечених кредитів. Така тенденція є негативною адже свідчить про підвищення ризиків кредитної діяльності банку;
— відбулося значне підвищення у структурі кредитного портфелю банку кредитів, умови яких протягом року були переглянуті. Зазначену ситуацію можна пояснити нестабільною економічною ситуацією у країні, що призводить до зниження платоспроможності позичальника банку. Зниження платоспроможності клієнта, у свою чергу, змушує банківську установу йти на поступки клієнту, пом’якшувати кредитну політику;
— зростання обсягу знецінених кредитів у кредитному портфелі банківської установи;
— у результаті перелічених вище тенденцій, протягом досліджуваного періоду відбулося підвищення можливих обсягів збитків за операціями з кредитування на 3 440 254 тис. грн.;
— відбулося незначне зниження показника, який комплексно характеризує ефективність управління кредитним портфелем банку (КЕУК).

З усього зазначеного вище можна зробити висновок про те, що хоча наявна методика управління кредитним портфелем банку ПАТ КБ «Приватбанк"є доволі ефективною, але деяке підвищення кредитного ризику вказує на існування певних недоліків у ній. Таким чином, для того щоб у подальшому банківська установа продовжувала нарощувати кредитний портфель й збільшувати прибутки від здійснення кредитних операцій, доцільно впровадити нову методикуоцінки ефективності управління кредитним портфелем банку, яка б дозволяла банківській установі більш гнучко реагувати на зміни зовнішнього середовища та уникати збитків при здійсненні кредитування.

Перш ніж перейти добезпосереднього удосконалення методики оцінки ефективності управління кредитним портфелембанківської установи, слід дослідити вже існуючі науково-методичні підходи. Для ефективного управління кредитним портфелем використовуються різні підходи та методи.

Методи управління кредитним портфелем банківської установи доцільно розглядати за рівнями діяльності:

— на рівні банку (економічні показники, авторизація);
— на рівні кредитного портфеля (диверсифікація, лімітування, створення резервів, страхування, продаж кредитів, сек’юритизація);
— на рівні окремої позички (аналіз кредитоспроможності позичальника, аналіз та оцінка кредиту).

Наведений вище поділ методів управління кредитним портфелем банківської установи дозволяє не тільки використовувати широкий спектр управлінських інструментів, а й посилити контроль за виконанням встановлених результатів[7, С.162].

Проводячи подальше дослідження існуючих науково-методичних підходів до управління кредитним портфелем банку, слід виокремити також традиційні та нетрадиційні управлінські підходи.

Досліджуючи сутність традиційних підходів управління кредитним портфелем банку слід зазначити, що вони ґрунтуються на неформалізованих філософських методах пізнання (наукової уяви, інтуїції), через що можуть використовуватися у будь-яких умовах. В основі обрахунків при традиційному підході лежать прості арифметичні дії, які дозволяють провести аналіз змін у динаміці досліджуваних показників або коефіцієнтний аналіз. Завдяки нескладним обрахункам, традиційні підходи до управління кредитним портфелем вважаються простими, а також швидкими та дешевими у застосуванні [5,С.341; 51, С.252].

Нетрадиційні підходи до управління кредитним портфелем банківської установи є набагато складнішими, адже ґрунтуються на загальнонаукових методах пізнання. В основі обрахунків, які лежать в основі подальших управлінських дій, широко використовуються прийоми математичного моделювання, економетрики та теорії ймовірності, через що нетрадиційні підходи до управління можна застосовувати в умовах стабільного ринкового середовища. На відміну від традиційних підходів до управління кредитним портфелем банку, нетрадиційні підходи є складнішим, повільнішим та дорожчим у застосуванні порівняно з традиційним.

Для визначення основних відмінностей у традиційних та нетрадиційних підходах в управлінні кредитним портфелем, доцільно дослідити їх сильні та слабкі сторони (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Сильні та слабкі сторони традиційних та нетрадиційних підходів управління кредитним портфелем банківської установи.


«Сильні сторони» традиційних підходів.	«Сильні сторони» нетрадиційних підходів.

1. Можливо використовувати у будь-якому середовищі.	1. Висока точність розрахунків.
2. Методичні прийоми, що використовуються у традиційних підходах є більш простими, тому їх легше використовувати.	2. Можливість досить точно ідентифікуватита оцінити кредитний ризик, що досягається через застосування загальнонаукових методів (прийомів математичного моделювання, економетрики, теорії ймовірності).
3. Можливість швидкого прийняття рішень при використанні традиційних підходів.	3. Застосування при обрахунках більшдосконале технічне оснащення ніж при використанні традиційних методів.
4. Впровадження традиційних методикв систему управління кредитним портфелем є більш дешевим ніж нетрадиційних.	4. В основі нетрадиційних методів управління кредитним портфелем лежать раціоналізм та об'єктивізм.
«Слабкі сторони» традиційнихпідходів.	«Слабкі сторони» нетрадиційнихпідходів.
1. Важкість ідентифікувати та обрахувати наявні та можливі ризики.	1. Можливість використання тільки у стабільному ринковому середовищі (ідеальна конкуренція, вільне отримання та надання позичок).
2. Розрахунки дають меншу точність у результатах, через використання звичайних арифметичних обрахунків (аналіз показників динаміки, коефіцієнтний аналіз та ін.).	2. Складність застосування на практиці та необхідність у доопрацюванні та удосконаленні.
3. Не можливість дотримання послідовності етапів в процесі здійснення управління кредитним портфелем.	3. Високі витрати на розробку та впровадження.

З інформації, що міститься у таблиці 3.1 можна побачити, що кожний із існуючих науково-методичних підходів щодо управління кредитним портфелем банку має свої сильні та слабкі сторони. У сучасній управлінській практиці широкого використовуються традиційні підходи. Така ситуація пояснюється відсутністю у банківських установ вільних коштів та досвідчених спеціалістів для проведення серйозних досліджень, які базуються на складних розрахунках.

Однак, як можна побачити з таблиці 3.1, традиційні методи управління кредитним портфелем, які набули сьогодні широкого розповсюдження у вітчизняній банківській практиці мають ряд недоліків, що здатні суттєво знижувати ефективність управліннякредитними операціями. Серед таких недоліків існують й досить суттєві, наприклад, використання традиційних підходів не дозволяє ідентифікувати та оцінити кредитні ризики, а також дають меншу точність результатів, що є досить важливим в управлінській політиці. До того ж доцільно розуміти й те, що політика з управління кредитним портфелем банківської установи повинна бути комплексною й всеохоплюючою, тобто плануватися та реалізовуватися крок за кроком. Також використання традиційних підходів не дає можливості дотримуватися певної послідовності в процесі управління кредитним портфелем банку, а це, у свою чергу, призводить до розбиття процесу на відокремлені та непов’язані між собою частини. Через таку ситуаціюунеможливлюється проведення комплексного аналізу, тобто аналіз проводиться не повний (а лише вибірковий), що й сприяє зниженню ефективності та точності управлінських дій в процесі формування кредитного портфелю комерційного банку.

Виходячи з зазначених тенденцій, які спостерігалися в процесі здійснення кредитної діяльності ПАТ КБ «Приватбанк», а також враховуючи існуючі недоліки традиційних наукових підходів до управління кредитним портфелем, можна зробити висновок про актуальність розроблення та впровадження такої управлінської політики, яка б базувалася на нетрадиційних управлінських підходах.

Нетрадиційні методики управління кредитним портфелем банку ґрунтуються на імітаційних та економетричних моделях. Наприклад, на сьогодні у сучасній банківській практиці доведена можливість використання елементів навіть сучасної портфельної теорії, представниками якої є такі відомі науковці як Г. Марковітц та У. Шарп.

Г.Марковітц відомий своїми працями, які присвячувалися питанню диверсифікації інвестиційних портфелів. Застосування на практиці моделі, що розробив цей науковець, дає можливість будь-яким компаніям мінімізувати ризики втрат та максимізувати можливі прибутки, тобто сформувати найбільш ефективний інвестиційний портфель.

Виходячи з наведеного вище, можна зробити висновок щодо необхідності впровадження нової методики оцінки ефективності управління кредитним портфелем банку ПАТ КБ «Приватбанк».

Зазначена методика повинна враховувати наступні фактори:

— враховувати вплив макроекономічних факторів на стан кредитного портфеля банку;

— враховувати ризики кредитува…

— надавати можливість комплексно оцінити ефективність кредитної діяльності банківської установи;
— визначати подальші шляхи покращення результатів операцій з кредитування.

Нова методика оцінки ефективності управління кредитним портфелем ПАТ КБ «Приватбанк» повинна бути спрямована на покращення результатів кредитної діяльності комерційного банку та базуватися на принципах мінімізації ризику та його диверсифікації. Таким чином, зазначена методика допоможе банківській установі значно знизити втрати від кредитної діяльності.

Одним із методів оцінки ризику кредитного портфеля банку є математичне моделювання. Серед великої кількості математичних моделей виділяють й моделі, які вирішують завдання оптимального формування кредитного портфеля та прогнозування. Розглянемо методику побудови оптимізаційної моделі на основі теорії Марковітца.

Оптимізаційна модель кредитного портфеля повинна буди побудована для вибору оптимальних портфелів, та концентрувати увагу на поведінці портфеля, а не його складових. Зазначена модель допоможе банківській установі оцінити кредитний ризик й скоординувати роботу банку відносно зниження ризику.

У ході розроблення нового науково-методичного підходу управління рівнем ефективності кредитного портфеля ПАТ КБ «Приватбанк», для вибору оптимального портфеля пропонується досліджувати окремо ефективність кредитування юридичних та фізичних осіб. Тобто у процесі впровадження зазначеного методичного підходу у кредитному портфелі банку буде відокремлено дві його складові - кредитний портфель фізичних осіб та кредитний портфель юридичних осіб. Саме такий розподіл допоможе визначитися у тому, які програми кредитування є більш перспективними для банківської установи з огляду на їх прибутковість та рівень ризику.

Основним завданням у процесі оптимального формування кредитного портфеля, є отримання максимального прибутку банківської установи за усіма напрямками кредитування. Таким чином, у загальному випадку задача оптимізації кредитного портфеля полягає у виборі такого розподілу коштів між активами, при якому відбувається максимізація прибутку при заданих обмеженнях на рівень ризику.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою