Система добровільного соціального страхування там

Найбільш розвинена система ДМС США, де увійшла у період розквіту ще далекі 1930;ті роки. Загалом у США сьогодні медичним страхуванням займається понад тисячі компаній, а системою ДМС охоплено понад 160 мільйонів, тобто 70% від населення Штатів. ДМС дає до третини фінансування американської охорони здоров’я, вважається самим витратним у світі. Понад три чверті обсягу ДМС і в Америці становить групове (корпоративне) страхування, яке проводять фірми щодо своїх працівників (46).

У медичне страхування добровільне і майже зовсім здійснюється роботодавцями. Страхування хвороб — найпоширеніший вид страхування від місцеві роботи, проте наймачі зовсім не від зобов’язані її надавати. Не все американські службовці отримують таку страховку. І все-таки у найбільш великі компанії медичне страхування є невід'ємним умовою.

Є багато видів соціального страхування. Найпоширенішим є зване компенсаційне страхування, чи страхування «і щодо оплати послуги». Під час цієї формі страхування роботодавець виплачує страхової компанії страхову премію кожного працівника, забезпеченого відповідним полісом. Потім страхової компанії оплачує чеки, представлені лікарнею або іншими медичним закладом або лікарем. Отже, оплачуються послуги, що входять до страхової план. Зазвичай страхової компанії покриває 80% витрат лікуватися, за інше мусить сплачувати сам застрахований (47).

Існує альтернатива — страхування про керованих послуг. Кількість американців, охоплених цим виглядом страхування, швидко зростає. У разі страхової компанії укладає контракти з лікарями, іншими медичними працівниками, і навіть з установами, включаючи лікарні, для подання всіх послуг, передбачених цим виглядом страхування. Зазвичай медичні заклади отримують фіксовану суму, яка виплачується заздалегідь кожного застрахованої.

Відмінності між двома описаними видами страхування дуже істотні. При страхуванні «і щодо оплати послуги» оплачується вартість послуг, які надаються пацієнтам. При страхуванні «керованих послуг» медичні заклади можна лише фіксовану суму з розрахунку кожного застрахованої пацієнта незалежно від обсягу наданих послуг. Отже, у разі працівники галузі зацікавлені у залученні клієнтів — і наданні їм різноманітних послуг, тоді як у другому — швидше відмовляться від призначення пацієнтам додаткових процедур, по крайнього заходу, навряд чи призначать їх побільшає, ніж потрібно (33, з. 49).

У Америці страхова медицина з її добровільним медичним страхуванням слід за сторожі здоров’я своїм клієнтам, гарантуючи як оплату наданого медичного сервісу, а й якісне лікування традиційними лікарськими засобами. Жодна страхової компанії не оплатить лікування із застосуванням гіпнозу, голковколювання, гомеопатичних чи фітопрепаратів. З погляду медицини така терапія є нетрадиційної і ефект від участі застосування сили спірний.

Медичне страхування США мають ще одній особливості. Існує певний кредит довіри лікарських препаратів, призначуваних лікарем. Але якщо результат від застосування недостатній і захворювання повільно, але неухильно прогресує, наступний єдино правильний етап лікування клієнтам страхової компанії — не призначення ліків, а хірургічне лікування. вони займають перше місце кількості операцій аортокоронарного шунтування (23, з. 68).

Одне з основних принципів соціального страхування — високою ефективністю медичної допомоги. Що ж до витрат за лікування, то страхової компанії покриває витрати, пов’язані із застосуванням єдино правильного способу лікування за високим коефіцієнтом позитивного результату. Звісно, вартість операції у серце дуже високий, але вже менше вартості лікарських засобів, які треба приймати час. Та й ефект від участі консервативної терапії який завжди бажаний. Тому страхові компанії воліють нести великі витрати, але одного разу.

Американці відрізняються серйозним ставленням до свого здоров’я. З одного боку, страхові компанії захищають своїм клієнтам від непрофесійної медичної допомоги, з іншого — американці довіряють своїм лікарям й не купують ліки без рекомендації фахівця.

Що ж до добровільного медичного страхування країни, то тут у вона найчастіше ДМС посилено розвивається доповнення до державного фінансування медицини, розширюючи спектр лікувально-профілактичних послуг і можливості охорони здоров’я. Наприклад, у маленькому Ізраїлі, яка славиться найвищим рівнем медичного обслуговування, у системі ДМС діє понад 70 фірм (включно з іноземними), тим більше, що половину від цього ринку контролюють чотири найбільші страхові компанії. Системою ДМС охоплена майже п’ята частина від ізраїльтян, які користуються послугами, не включеними в базові програми обов’язкових страхових фондів, зокрема —сестринским іпатронажним відходом (переважно для людей). Держкомісія з аналізу охорони здоров’я на Ізраїлі вважає, що роль ДМС надалі неухильно зростати. Аналогічні тенденції простежуються Росії у цілому, і у регіоні, де діє мережу великих страхових компаній (17, з. 46).

У Німеччині альтернативою (і доповненням) обов’язковому медичного страхування є добровільне (приватне) медичне страхування, розповсюджується на громадян, що з високих доходів чи професійної діяльності не підлягають обов’язковому медичного страхування, і навіть за тими осіб, які мають кошти і бажання отримувати додаткову альтернативну обов’язковому медичного страхування допомогу. Існування країни двох різної форми страхування від хвороби є позитивним чинником, стимулюючим конкуренцію над ринком медичних послуг, що створює умови ще ефективного і динамічного розвитку яка у Німеччини галузі, поліпшення запропонованих послуг й інноваційної активності. Основним чинником, визначальним різницю між системами обов’язкового та приватного соціального страхування, є дохід, розмір якого, перевищує кордон обов’язкового соціального страхування (сьогодні це 40,034 євро на рік), причина звернення до послуг системи приватного соціального страхування. Зазвичай, учасниками цією системою стають підприємці чи представники вільних професій, і навіть особи найманої праці, доходи яких — понад встановлену законом кордон. Разом про те добровільне (приватне) медичне страхування означає також дії і можливість отримання додаткового медичної допомоги понад передбаченої системою страхування, що актуально всім тих категорій населення. Це важливо у разі, якщо застрахований в ЗМС бажає одержати більш розширений комплект медичних послуг. По статистичних даних, близько 15% населення застраховані у системі добровільного соціального страхування, 80% — у системі ЗМС, 3% у тому числі одночасно користуються додатковими послугами із програм ДМС (41).

На відміну від обов’язкового добровільне медичне страхування пропонує більший обсяг медичних послуг. Наприклад, у межах ДМС існує вільний вибір стаціонару, і навіть поліпшені умови перебування у ньому, послуги особистого лікаря, відшкодування до 100% витрат, пов’язаних із стаціонарним лікуванням (в ЗМС, зазвичай, частина витрат відшкодовується пацієнтом). У порівняні з ЗМС, у якому розмір внесків залежить від ступеня ймовірності наступу страхового випадку, внесок у системі добровільного соціального страхування формуються з урахуванням індивідуального ризику. Приватні страхові компанії використовують із цього багато різноманітних регіональних еліт і професійних тарифів. Оскільки значний вплив на розмір страхових внесків надають вікові характеристики, найбільш вигідними ставки ДМС для людей молодого віку. Слід зазначити, що останні роки обсяг витрат населення Німеччині добровільному медичне страхування стає більше загалом п’ять %. Істотною відмінністю не від системи ЗМС і те, що з кожної вікової групи застрахованих в ДМС існує власне фінансування своїх витрат. У разі загального ускладнення демографічній ситуації переважають у всіх країни (збільшити кількість пенсіонерів стосовно працюючої частини населення) таку систему формування страхових внесків залежить від цієї тенденції і у перспективі ДМС то, можливо однією з способів уникнути нагромаджуються не фінансові обмеження у системі обов’язкового соціального страхування (14, з. 82).

Як відмінних рис добровільного соціального страхування можна й вищі розміри посібників з хвороби (вони страхуються окремо), відшкодування витрат на курортне лікування, можливість одержання повної медичної допомоги там (оскільки потрібно укладання до основного додаткового договору страхування), і навіть звільнення від сплати внесків у разінеобращения за медичної допомоги у протягом від 1 до 6 місяців (ЗМС такий послуги коштів). Перевагою добровільного медичного страхування і те, що застрахований може у широких рамках самостійно вибирати бажаний їм обсяг медичної допомогу й послуг, і навіть їх комбінації. Вибір тієї чи іншої комплекту медичних послуг залежить від страхової програми (30, з. 43).

На відміну від обов’язкового у системі приватного соціального страхування висновок страхового договору відбувається виключно на добровільних засадах, зміст якого (об'єм і якість медичних послуг) обмовляється сторонами. Якщо основі ЗМС лежить принцип солідарності, то функціонування системи приватного соціального страхування полягає в принципі еквівалентного відшкодування витрат, за яким розмір внесків у страхової фонд відповідає обговореним у договорі обсягу надання послуг, страховому ризику, і навіть залежить від його віку, статі, стану здоров’я дитини і інших умов, визначальних розмір страховки та незначною сумою виплачуваних внесків. На відміну від ЗМС у системі приватного страхуваннястрахуемий, одержуючи обслуговування, зобов’язаний оплатити його сам, після чого, пред’явивши оплачений рахунок страхової компанії, може мати простий відповідну компенсацію витрат лікуватися згідно з договором страхування. Виняток існує на оплату лікування стаціонарі, Витрати яке може стати обтяжливими для пацієнта. За наявності домовленості між страхова компанія і застрахованим ці розрахунки може бути оплачені й без участі останнього.

На відміну від ЗМС у системі добровільного соціального страхування страхові установи, здійснюють страхування з хвороби, пов’язані договірних відносин з учасниками галузі (лікарями, спілками лікарів, аптеками, лікарнями та інших.). Оплату половини страхових внесків перебирає роботодавець, але лише тому випадку, якщо їхній загальний розмір вбирається у обсягу страховки у межах обов’язкового соціального страхування. Страхування в ДМС для таких тих категорій населення, як безробітні (якщо вони були раніше застраховані в ДМС) і студенти, відрізняється від загального порядку. Річ у тім, що часткове фінансування їхньої участі перебирає відповідне державна установа (33, з. 49).

Якщо ЗМС є можливість безплатного страхування всіх членів сім'ї при невеличкому сукупному доході, то системі ДМС такої можливості немає, тому незалежно від рівня доходів всі члени сім'ї змушені укладати окремі договори соціального страхування.

Страхові компанії, працюють приватного соціального страхування, безпосередньо не обмежують обсяг медичної допомоги. Застрахований повинна сама стежити, щоб необхідні йому медичні послуги покривалися обсягом страхування від договору, отже, самостійно розв’язувати, яка форма лікування чи обстеження йому більше підходить. У цілому нині, на відміну ЗМС, добровільне медичне страхування пропонує вищий рівень самостійності пацієнта і водночас значну її відповідальність. Як і обов’язковому медичне страхування, у системі приватного соціального страхування держава законодавчо встановлює принципи його функціонування та стандарти, і навіть здійснює над його діяльністю.

Отже, діюча у Німеччині система добровільного соціального страхування, виконуючи самі функції, як і ЗМС, є як альтернативою, і істотним доповненням обов’язкового соціального страхування. Маючи різну організацію та влитися принципи роботи, кожна гілка систем водночас спрямовано вирішення однієї завдання — надання доступною, висококваліфікованої медичної допомоги всьому населенні країни, що могла б стати позитивним прикладом реалізації і існування ефективну систему медичного страхування умовах структурної перебудови економіки та соціальної сфери Росії.

Висновки.

• 1. Страховое справа — важливий економічний інститут, яка існувала у різних економічних формаціях, одне із та розвитку видів бізнесу. Страхування покликане задовольнити насущну і фундаментальну потребу людини — потреба безпеки.
• 2. Добровільне медичне страхування складає основі програм добровільного соціального страхування і відданість забезпечує громадянам отримання додаткових медичних та інших послуг понад встановлених програм обов’язкового соціального страхування. ДМС складає основі договору міжстрахователем і страховиком. Як суб'єктів ДМС виступають: громадянин, страхувальник, страхова медична організація, медичний заклад.
• 3. Об'єктом добровільного медичного страхування страхової ризик, пов’язані з витратами надання допомоги у разі виникнення страхового випадку. Страховим ризиком є передбачене подія, у разі наступу якого проводиться страхування. Подія, аналізованих як страхового ризику, має мати ознаками ймовірності та випадковості його початку.
• 4. Добровільне медичне страхування Росії одержало бути лише 1991 року, коли став дію Закону «Про медичне страхування громадян, у РРФСР». Мета такої страхування — згладити можливі фінансових втрат застрахованої, понесені ним внаслідок ушкодження здоров’я. Об'єктом страхування виступали у разі майнові інтереси застрахованої особи.
• 5. Чинний нині закон РФ «Про медичне страхування громадян, у Російської Федерації» як об'єкт ДМС визначає ризик, пов’язані з витратами надання допомоги у разі виникнення страхового випадку. У цьому добровільне медичне страхування «забезпечує громадянам отримання додаткових медичних послуг та інших послуг понад встановлених програмами страхування» .
• 6. Найбільш розвинена система ДМС США, де увійшла у період розквіту ще далекі 1930;ті роки. Загалом у США сьогодні медичним страхуванням займається понад тисячі компаній. У медичне страхування добровільне і майже зовсім здійснюється роботодавцями. Страхування хвороб — найпоширеніший вид страхування від місцеві роботи. Одне з основних принципів соціального страхування — високою ефективністю медичної допомоги.
• 7. У багатьох країн Європи ДМС посилено розвивається доповнення до державного фінансування медицини, розширюючи спектр лікувально-профілактичних послуг і можливості охорони здоров’я. Спершу в Ізраїлі у системі ДМС діє понад 70 фірм, системою ДМС охоплена майже одна п’ята частина ізраїльтян, які користуються послугами, не включеними в базові програми обов’язкових страхових фондів, зокрема —сестринским іпатронажним відходом.
• 8. У Німеччині добровільне (приватне) медичне страхування поширюється на громадян, що з високих доходів чи професійної діяльності не підлягають обов’язковому медичного страхування, і навіть за тими осіб, які мають кошти і бажання отримувати додаткову альтернативну обов’язковому медичного страхування допомогу. Особливість ДМС — високі розміри посібників з хвороби, відшкодування витрат на курортне лікування, можливість одержання повної медичної допомоги там, і навіть звільнення від сплати внесків у разінеобращения за медичної допомоги у протягом від 1 до 6 місяців (ЗМС такий послуги коштів).