Вступ. 
Соціальне страхування від нещасних випадків

Попри існування різних моделей страхування від нещасних випадків у державах — членах ЄС, залишається один незаперечний факт у соціальній політиці: держава гарантує і підтримує існування незалежних правлінь соціальних партнерів, які забезпечують управління установами соціального страхування. Стосовно страхування від нещасних випадків існує цілий ряд поважних причин для незалежної організації цього виду страхування.

Як роботодавці, так і працівники зацікавлені в забезпеченні високих стандартів безпеки праці. Нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання шкодять економічним показникам підприємств, несуть юридичні ризики для підприємців та представляють безпосередню загрозу для життя працівників.

Сучасні підходи та особливості страхування від нещасних випадків в Україні

Страхування від нещасних випадків фінансується сукупністю підприємств. Оскільки це їхні власні гроші, вони самі повинні контролювати використання соціальних бюджетів в межах правового поля, з метою досягнення найкращих економічних результатів та втілення найефективнішої профілактичної політики.

Незалежне правління соціальних партнерів є найкращим шляхом для узгодження та регулювання диференційованих страхових тарифів відповідно до ризиків та стану охорони праці на кожному підприємстві, та з урахуванням економічної справедливості та солідарності. Соціальні партнери не дозволять перерозподіляти соціальні бюджети не за призначенням та не допустять невиправданих адміністративних витрат.

Оскільки починаючи з 2001 року Україна подолала значний шлях, створюючи цю систему, то злиття фонду страхування від нещасних випадків з іншими установами може призвести до обмеження досягнутого рівня соціального партнерства. Зарубіжні колеги настійливо рекомендують, що при будь-якій реорганізації соціального страхування, необхідно забезпечити функціонування незалежного правління, яке має бути наділеним повноваженнями для вирішення питань бюджету, тарифів та профілактичної політики.

Західний досвід та рекомендації міжнародних організацій доводять, що вище зазначені завдання можуть бути виконані належним чином лише спеціалізованою та самоврядною установою. В чому ж полягає розбіжність між страхуванням від нещасних випадків та іншими фондами соціального страхування?

Якщо усі інші фонди відповідають перш за все за надання соціальної допомоги, то для страхування від нещасних випадків найважливішим завданням є профілактика. Це завдання реалізується страховими експертами шляхом надання консультацій та нагляду за підприємствами. Крім того, страхування від нещасних випадків повинне забезпечувати навчання фахівців підприємств та проводити наукові дослідження в сфері охорони праці. Жоден інший фонд не має ані досвіду, ані ресурсів для виконання таких комплексних профілактичних програм.

Страхування від нещасних випадків повинне організовувати та фінансувати комплексне лікування та реабілітаційні процеси. Головна мета полягає не у виплаті страхової компенсації, а поверненні постраждалих внаслідок нещасних випадків та профзахворювань до роботи, відновленні їх працездатності усіма відповідними засобами. Цей підхід є унікальним, і не притаманним іншим напрямкам соціального страхування.

Страхування від нещасних випадків — єдина галузь системи соціального захисту, фінансування якої забезпечується винятково роботодавцями, а не працівниками. Цей вид страхування також звільняє роботодавця від зобов’язань за позовами, що виникають внаслідок нещасних випадків та профзахворювань. Таким чином, відокремлення бюджету цього виду страхування від інших соціальних бюджетів — є передумовою для справедливого розподілу коштів між бенефіціарами та обчислення найнижчих тарифів.

Страхування від нещасних випадків не може виконувати свої правові завдання в сфері профілактики, реабілітації та страхових виплат в разі державного регулювання соціальних бюджетів. Натомість, доходи та витрати повинні бути збалансовані відповідно до фактичних вимог, а їх контроль має забезпечуватися соціальними партнерами.

Для обчислення індивідуальних тарифів, страхування від нещасних випадків має вести індивідуальний реєстр з інформацією по кожному підприємству щодо його страхових ризиків та відповідної кількості та серйозності страхових випадків. Така база даних має дуже небагато спільного з потребами інших галузей соціального страхування.

У той, час коли всі інші соціальні бюджети в західних країнах несуть велике навантаження, збільшуючи витрати, незалежне страхування від нещасних випадків, наприклад у Німеччині, змогло навіть зменшити внески останнім часом. А це відповідає очікуванням роботодавців та працівників: позитивний економічний результат та оптимальний соціальний захист. Отже проект TACIS рекомендує:

• · не об'єднувати фонд страхування від нещасних випадків з іншими фондами.
• · зберегти та посилювати вплив соціальних партнерів на вирішення питань використання соціального бюджету, адміністрування та профілактики.
• · не змішувати та не переадресовувати доходи страхування від нещасних випадків до інших соціальних бюджетів.
• · вдосконалити нормативно-правову базу, таким чином, щоб фонд страхування від нещасних випадків зміг працювати на основі збалансованих доходів та витрат.