Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі інтернаціоналізації господарських зв’язків між країнами світу для вітчизняної фінансової системи набуває особливої актуальності питання підвищення конкурентоспроможності та ефективності надання банківських послуг. Зазначена актуалізація, на наш погляд, зумовлена багатьма чинниками, серед яких найважливішими є такі. По-перше, слабкість банківських систем перехідних економік як похідна недостатньо розвиненого рівня надання сучасного інструментарію розрахунково-платіжного обслуговування. По-друге, стійка тенденція щодо наповненості ринку класичних односкладових банківських послуг як специфічної ніші міжбанківської конкуренції. По-третє, цілком реальна загроза втрати конкурентоспроможності українських банків на ринку фінансових послуг. Саме вплив цих чинників значною мірою визначає логіку стійкої спрямованості щодо масового переходу кредитно-фінансових установ на сучасні перспективні форми роботи зі споживачами своїх послуг — надання їм комплексних банківських розрахунково-платіжних послуг.

Відповідно дієвим чинником підвищення конкурентоспроможності стають нецінові методи розширення асортименту та якості так званого комплексу розрахунково-платіжних і фінансових послуг як альтернативи зниження розцінок і тарифів. У зв’язку з цим вітчизняні банки приділяють суттєву увагу операціям з використанням платіжних карток як одного з дієвих чинників ефективного розвитку банківської системи та її інтеграції у світовий простір. Тому дослідження теоретико-методологічних засад функціонування платіжних карткових систем, аналіз різних підходів до їх регулювання, визначення передумов та особливостей взаємодії міжнародних платіжних карткових систем з банківською системою України, вивчення та імплементація міжнародного досвіду в цій сфері набуває важливого значення.

Серед зарубіжних вчених, які зробили значний внесок у розвиток теорії та практики функціонування міжнародних платіжних систем, впровадження нових платіжних інструментів у світогосподарських зв’язках, слід відзначити таких, як Р. Вілсон, Е. Доллан, Р. Кембелл, Ж. Перар, Е. Рафаель, П. Роуз, Б. Сміт, К. Шміттгофф та ін.

На дослідженні концептуальних засад, методологічних та інституційних аспектів розвитку платіжних систем і перспективи їх запровадження у банківську практику в Україні зосереджена значна увага вітчизняних науковців В. Батрименка, М. Безнощенка, О. Береславської, В. Вергуна, О. Дзюблюка, М. Дудченка, О. Євнуха, В. Левківського, Ю. Лисенкова, Д. Лук’яненка, З. Луцишин, Б. Луціва, І. Лютого, В. Мазуренка, Ю. Макогона, В. Міщенка, А. Мороза, В. Новицького, М. Олексієнка, О. Плотникова, А. Поручника, О. Рогача, М. Савлука, А. Савченка, І. Співак, А. Філіпенка, С. Циганова, С. Цокола, О. Шниркова, С. Якубовського та ін. Суттєвий внесок у розробку цієї проблематики зробили представники економічної наукової школи інших країн СНД, зокрема Росії. Серед них треба відзначити праці Л. Батракової, М. Грачової, Є. Жукова, А. Кирєєва, Л. Красавіної, А. Кузнецової, М. Лаврика, В. Потєхіна, В. П’ятакової та ін.

Проте окремі питання впливу міжнародних платіжних карткових систем на розвиток банківських послуг в Україні, зокрема можливість адаптування концепцій розвитку платіжних систем, що використовуються в розвинених країнах, у вітчизняну практику, методичний інструментарій оцінки впливу міжнародних платіжних карткових систем на банківський ринок України, є недостатньо дослідженими. Потребує системного аналізу і проблема пошуку шляхів оптимізації взаємодії комерційних банків з міжнародними платіжними картковими системами та мінімізації ризиків, пов’язаних з цією діяльністю.

Об'єктивна необхідність подальшого поглибленого дослідження теоретичних засад та обґрунтування методологічних і практичних підходів з метою оптимізації розвитку ринку платіжних карткових інструментів в Україні зумовили вибір теми дисертації, її структуру та зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю «Організація управління на національному і господарському рівнях», яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи» № 06БФ048−01 (2006;2010 рр.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці теоретичних та методологічних засад і практичних рекомендацій щодо оцінки ефективності та пріоритетів розвитку взаємодії ринку банківських послуг України з міжнародними платіжними картковими системами. Досягнення мети потребує виконання таких завдань:

дослідити теоретичні основи функціонування міжнародних платіжних карткових систем;

проаналізувати екзогенні фінансові фактори становлення ринку банківських послуг України;

визначити специфіку нормативно-правового забезпечення вітчизняних банків у сфері функціонування міжнародних карткових платіжних інструментів;

зробити аналіз економіко-організаційного регулювання комерційних банків на ринку міжнародних карткових платіжних інструментів;

обґрунтувати передумови та пріоритети розвитку вітчизняного ринку карткових платіжних інструментів за умов інтеграції України у світовий фінансовий простір;

розробити моделі взаємодії комерційних банків з міжнародними платіжними картковими системами;

обґрунтувати необхідність посилення ролі Національного банку України у формуванні вітчизняного ринку карткових платіжних інструментів та його залучення до світового фінансового ринку.

Об'єктом дослідження є процес функціонування міжнародних карткових платіжних систем в умовах глобалізації та їхній вплив на економічний розвиток країн світу.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи, механізм регулювання та пріоритетні напрями розвитку взаємодії банківської системи України з міжнародними платіжними картковими системами.

Методи дослідження. Під час виконання дисертаційної роботи були використані такі загальні та спеціальні методи наукового дослідження. Системний метод, що дає змогу розкрити економічну природу платіжних карткових систем, зробити аналіз особливостей становлення ринку банківських послуг України (розділ І), діалектичний (при визначенні перспективних напрямів розвитку взаємовигідної співпраці комерційних банків України з міжнародними платіжними системами), історико-логічний (при аналізі становлення вітчизняного ринку карткових платіжних інструментів); методи аналізу та синтезу (для розкриття особливостей зв’язків між банківською системою України та міжнародними платіжними системами) (розділ ІІ); економіко-математичні методи та методи програмного моделювання (для розробки та обґрунтування напрямів оптимізації впливу міжнародних платіжних карткових систем на банківський ринок України) (розділ ІІІ). банківський послуга картковий платіжний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у всебічному, комплексному аналізі механізму функціонування міжнародних платіжних карткових систем, розробці пріоритетних напрямів їх взаємодії з банківською системою України. Найсуттєвішими результатами, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження та особистий внесок автора, є такі:

вперше:

обґрунтовано концептуальні підходи щодо оцінки стану та перспектив розвитку взаємодії банківської системи України з міжнародними платіжними картковими системами. До них зараховано: а) формулювання об'єктивних основ необхідності більш тісної взаємодії банківської системи України з міжнародними платіжними картковими системами; б) визначення пріоритетних рівнів розвитку банківської системи України у взаємодії з міжнародними платіжними системами; в) систематизація основних організаційних, політичних, економічних, фінансових принципів цього процесу; г) виокремлення пріоритетних напрямів реалізації фінансового співробітництва у сфері дії міжнародних платіжних карток; д) обґрунтування параметрів економічної ефективності фінансової взаємодії національної банківської системи з міжнародними платіжними системами; е) розробка практичних заходів з мінімізації негативних викликів і загроз у сфері дії міжнародних платіжних карток в умовах сучасної глобальної фінансової кризи;

розроблено економіко-математичну модель порівняльного аналізу використання платіжних карток і готівки на національному та інтернаціональному рівнях. Це дозволило виокремити сутнісні риси, переваги та можливості оптимізації національного ринку карткових інструментів на рівні його основних суб'єктів, зокрема, підприємств, фінансових інститутів, державних установ;

обґрунтовано стратегічні орієнтири оптимального розвитку національного ринку карткових платіжних інструментів під впливом міжнародних платіжних карткових систем. До них віднесено посилення взаємодії з міжнародними платіжними системами; орієнтація на розвиток кредитних карткових продуктів; випуск вітчизняними комерційними банками власних банківських карток для споживачів своїх послуг; використання сприятливих умов технологічного розвитку міжнародних платіжних систем з метою створення концептуально нових проектів у соціальній сфері; впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких верств населення і обслуговуватиметься всіма банками України; широке запровадження чіп-карт та смарт-карт; розв’язання проблеми безпеки збереження коштів і використання кредитних карток;

удосконалено:

стратегічні засади нормативного забезпечення функціонування та розвитку ринку платіжних карткових інструментів в Україні. Серед основних напрямів його удосконалення виокремлені: 1) досягнення термінологічної єдності, брак якої ускладнює дослідження правової природи карток, які застосовуються у банківській діяльності; 2) визначення правових засад банківської платіжної картки; 3) розробка єдиної системи класифікації банківських платіжних карток; 4) використання закордонного досвіду функціонування міжнародних платіжних карткових систем у регулюванні процесів розвитку національного ринку карткових платіжних інструментів;

форми, методи та інструменти економіко-організаційного розвитку діяльності вітчизняних банків у сфері функціонування міжнародних платіжних систем. Найбільш раціональним напрямом є удосконалення механізму вступу вітчизняних банків до міжнародних платіжних систем та стимулювання цього процесу з боку державних фінансових установ;

набули подальшого розвитку:

• — механізм оптимізації банківської політики у сфері взаємодії з міжнародними платіжними системами, що знайшов прояв у організаційно-функціональній моделі розвитку національної платіжної карткової системи з урахуванням особливостей економічного, політичного, організаційного характеру, притаманних її функціонуванню;
• — система заходів розвитку ринку платіжних карткових інструментів з боку Національного банку України та державних органів влади, до яких належать: оптимізація нормативного забезпечення функціонування сфери платіжних карток; організація соціальних виплат через систему пластикових карток; зниження податкового тягаря під час оплати електронними грошима; повна автоматизація платіжних операцій компаній за допомогою застосування платіжних карток; надання масових можливостей населенню оплати через систему пластикових карток за комунальні послуги; організована виплата пенсій через платіжні картки; організація на вітчизняних підприємствах випуску техніки для електронних платежів (банкомати, імпринтери, ембосери, енкодери і т.д.); організація вітчизняного виробництва пластикових карток всіх класів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані при розробці та вдосконаленні механізму розвитку взаємодії банківської сфери України з міжнародними платіжними картковими системами, в економічно-аналітичній та прогностичній роботі Міністерства фінансів та Національного банку України, у роботі вітчизняних комерційних банків під час планування та організації діяльності у напрямі розвитку взаємодії з міжнародними платіжними картковими системами. Це підтверджується довідками ВАТ «Сведбанк» (довідка № 51/256 від 20.11.2008 р.), ВАТАБ «Укргазбанку» (довідка № 125/3415 від 18.02.2009 р.). Окремі теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використані у навчальному процесі Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисциплін «Сучасні економічні системи» (теми 1, 8, 9), «Менеджмент проектів» (теми 3, 4), «Техніка банківських операцій» (теми 1, 3, 7), «Менеджмент і маркетинг» (теми 6, 8), «Управління міжнародним бізнесом» (теми 5, 12) (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи № 048/11−116 від 06.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, автор отримав особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на 7 науково-практичних конференціях, зокрема: XIV Міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи» (19−20 жовтня 2006 р., м. Київ); Другій міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації» (20−21 квітня 2006 р., м. Сімферополь); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика» (11−12 жовтня 2007 р., м. Трускавець); міжнародній науково-практичній конференції «Україна та світове співтовариство: теорія та практика господарювання» (31 жовтня — 1 листопада 2008 р., м. Сімферополь); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євро — інтеграції» (29 травня 2003 р., м. Київ); науково-практичній конференції студентів і молодих учених «Міжнародний бізнес: розвиток ринку інформаційно-комунікаційних технологій» (9−10 жовтня 2003 р., м. Київ); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Економічне зростання і посилення соціальної спрямованості розвитку» (4−5 червня 2004 р., м. Умань).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 10 наукових публікаціях (в тому числі: 6 одноосібних статті, 4 тези конференції), що розміщенні у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 3д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертаційне дослідження має 185 сторінок, 5 таблиць, 30 рисунків. Список використаної літератури містить 215 позицій на 19 сторінках.