Сутність та класифікація банківських інновацій

Банківська інновація, або сукупність нових банківських продуктів і послуг — це результат діяльності банку, спрямованої на отримання додаткових доходів у процесі створення сприятливих умов формування та розміщення ресурсного потенціалу за допомогою нововведень, що сприяють клієнтам в одержанні прибутку. У вузькому значенні, банківські інновації — це впровадження нових або суттєво вдосконалених банківських продуктів і послуг, які відповідають існуючим або потенційним фінансовим потребам клієнтів, власним інтересам банку та вимогам банківського законодавства, надають зацікавленим сторонам У широкому розумінні банківські інновації визначаються як процес створення додаткової цінності для клієнтів, працівників та власників банку шляхом внесення якісно нових змін в усі сфери його діяльності - продукти, послуги, процеси, бізнес-моделі та стратегії, що стали результатом практичної реалізації нових ідей, знань та стороннього досвіду. Найголовнішою внутрішньою причиною впровадження інновацій є необхідність забезпечення прибуткової діяльності банку, причому не тільки у короткостроковій, а й у довгостроковій перспективі, що, зрештою, має на меті зростання вартості бізнесу.

Класифікація банківських інновацій:

За масштабами впровадження: локальні; системні.

За умовами виникнення:стратегічні; реактивні.

За характером потреб, що задовольняються: орієнтовані на існуючі потреби;орієнтовані на формування нових потреб.

За характером ідеї:винахідницькі;імітаційні.

За методикою розробки:розроблені власними силами; створені у рамках концепції «відкритої інновації».

За формою захисту прав інтелектуальної власності:запатентовані; інновації, торговельна марка яких реєстрована; захищені авторським правом; інновації, що є комерційною таємницею;інновації, щодо яких не застосовувався захист прав інтелектуальної власності.

Продуктові інновації означають впровадження товару або послуги з новими або суттєво покращеними якостями або способами їх використання. Інноваційні продукти й послуги поділяють на такі, що пов’язані з традиційної діяльністю банків як фінансових посередників (депозитною, кредитною, розрахунковою), та ті, що відображають їх проникнення в інші сфери фінансової діяльності - страхову, інвестиційну, довірчого управління тощо.

Під процесною інновацією розуміється застосування нових або суттєво вдосконалених методів виробництва або доставки, що може включати зміни у способах діяльності, обладнанні, програмному забезпечення.

Процесні банківські інновації покликані вдосконалювати умови та механізми виконання банками своєї основної ролі у суспільстві, яка полягає у задоволенні потреб економічних суб'єктів у різноманітних фінансових послугах.

Для банківської діяльності, до даної групи виділяють наступні:

• · інновації технологічних процесів, що пов’язані з розвитком технічних можливостей функціонування банку, насамперед, за рахунок використання ефективнішого комп’ютерного та апаратного обладнання, впровадження нового або суттєво вдосконаленого програмного забезпечення;
• · сервісні інновації, які полягають у впровадженні нових підходів до процесів обслуговування клієнтів (організація надання послуг через персональних менеджерів, введення у відділеннях посад менеджерів операційних залів та ін.).

Маркетингові інновації — це впровадження нового маркетингового методу, що стосується суттєвих змін у дизайні або упаковці продукту, його просуванні на ринку, рекламі або встановленні ціни. Ці інновації призначені для забезпечення кращої відповідності виробництва потребам споживачів, нового позиціонування продукту на ринку, для відкриття нових ринків з метою зростання продаж.

Серед маркетингових інновацій, котрі, пов’язані із вдосконаленням чотирьох «пі» комплексу маркетингу — продукт, ціна, місце, просування — для банківської діяльності найактуальнішими є такі їх види:

• · ринкові інновації, що пов’язані з виведенням вже існуючих продуктів на нові ринки або застосуванням відомих процесів для обслуговування інших клієнтських груп;
• · інновації у маркетингових комунікаціях(реклама, програми лояльності, зв'язок з громадськістю);
• · інновації у каналах збуту банківських продуктів, що включають розвиток нових організаційних форм та нової філософії діяльності банківських відділень, застосування онлайнових методів, а також впровадження концепції мультиканального обслуговування.

Організаційними інноваціями є впровадження нових методів у бізнес-практику фірм, організацію виробничої діяльності та у відносини із зовнішнім середовищем (публічними інституціями, дослідницькими організаціями, клієнтами, постачальниками.

У межах організаційних інновацій необхідно виділити:

• · управлінські інновації, що стосуються змін організаційної структури банку, механізмів планування, контролю, управління персоналом, стимулювання тощо;
• · концептуальні інновації, які втілюються у змінах моделей та стратегій діяльності комерційних банків.

За масштабами впровадження, інновації поділяються на локальні та системні.

Локальні інновації можна охарактеризувати як автономні, не пов’язані з іншими нововведення, що мають місце на певному ринку, в окремому банку або просто в окремому бізнес-процесі й вирішують достатньо вузьке завдання.

Відмінністю системних інновацій є неможливість їх автономного втілення без перебудови всього механізму створення цінності, а також залежність їх виникнення та ефективності впровадження від стану та технологій різних галузей. Системні інновації, які використовуються у банківському бізнесі комп’ютерна техніка, мережа.

В залежності від ринкової ситуації та обраної стратегії, банк може здійснювати реактивні або стратегічні інновації. Реактивні є відповіддю на нововведення, що впроваджені конкурентами, фактично вони є вимушеними і здійснюються з метою утримання ринкових позицій.

Реактивні інновації бувають двох видів. Насамперед, банк може впровадити, слідом за банком-ініціатором, аналогічну послугу, процес або управлінську зміну. З іншого боку, кредитний інститут має можливість використати лише інноваційну ідею й розробити на її основі інновацію, що суттєво відрізнятиметься від існуючого прототипу.