Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Екологічна оцінка якості стану грунтових вод в зоні техногенного впливу (на прикладі а/п «Бориспіль»)

ДипломнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Згідно ГОСТ 24 902−81 «Загальні вимоги до польових методів аналізу» відбір проб для аналізу води повинен забезпечувати максимальне збереження природного складу досліджуваної води та виключити випадкове забруднення. Здійснювати відбір грунтових вод доцільно з насиченої зони (нижче горизонту грунтових вод) і ненасиченої зони (вище горизонту грунтових вод). Зміну забарвленості води в основному… Читати ще >

Екологічна оцінка якості стану грунтових вод в зоні техногенного впливу (на прикладі а/п «Бориспіль») (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Зміст

Дана робота спрямована на дослідження якості води криниць в селах Гора і Мартусівка, які знаходяться поблизу аеропорту Бориспіль, шляхом оцінки їх згідно існуючих стандартів. Для цього були використані гідрохімічний аналіз та методи біотестування, а також методи екологічної токсикології, які дали вичерпну інформацію про екологічний стан досліджуваного водного середовища.

Завдання:

1. Опрацювання літературних джерел з проблеми екологічної оцінки грунтових вод при техногенній дії на неї.

2. Засвоєння методик відбору проб, гідрохімічних, токсикологічних аналізів та визначення токсичності води методами біотестування.

3. Екологічна оцінка якості стану ґрунтових вод в зоні техногенного впливу аеропорту Бориспіль.

4. Формулювання висновків та надання рекомендацій щодо поліпшення стану грунтових вод в районі аеропорту.

2.1. Методика відбору проб води

ІСО 5667−11 встановлює вимоги до відбору проб грунтових вод для фізико-хімічної і біологічної оцінки.

Згідно ГОСТ 24 902–81 «Загальні вимоги до польових методів аналізу» відбір проб для аналізу води повинен забезпечувати максимальне збереження природного складу досліджуваної води та виключити випадкове забруднення.

Метод глибинного відбору проб полягає в тому, що на певну глибину опускають пробовідбірник, заповнюють його водою і підіймають вгору. Максимальну кількість вимірів необхідно робити відразу після витягання зразка. Це відноситься до таких параметрів, як рН, t°С, електропровідність, електрохімічний потенціал, лужне число і т.д. Якщо ці показники відхиляються від норми, роблять докладний аналіз. Аналіз нестійких компонентів (карбонат-іона, гідрокарбонат-іона, іона амонію, нітрат та нітрит іонів, заліза, а також рН) виконують у природній воді без її попередньої обробки не пізніше чим через 2 години після відбору проби. При необхідності тривалого зберігання зразка проводять його фільтрацію, охолоджування до 4 °C або заморожування до -20°С.

Залізо, іони амонія, нітрит-іони допускається визначати при умові консервування окремої проби води об'ємом 0,5 дм³ соляної кислоти у термін, який не перевищує 2 доби після відбору води. Решту компонентів визначають без консервування не пізніше 48 годин. Проби при транспортуванні та зберіганні повинні бути захищенні від впливу прямого сонячного проміння та нагріву.

Для кожної проби заповнюють формуляр:

Відбір проб грунтових вод Мета відбору

Місце відбору _______________________________________________

Опис точки відбору

Опис водоносного шару

Дата: день______________місяць________________рік

Вимірювання рівня води______________об' єм___________________

Час: початок _________________ закінчення

Метод відбору

Розміщення насоса/глибина установки насоса

Рівень води водоносного шару

Глибина відбору

Вигляд проби

Метод консервації

Умови зберігання

Ф.І.О. оператора

Примітки:

Здійснювати відбір грунтових вод доцільно з насиченої зони (нижче горизонту грунтових вод) і ненасиченої зони (вище горизонту грунтових вод).

2.2. Контроль органолептичних показників і фізико-хімічних характеристик

2.2.1. Методики визначення кольору, запаху, смаку та прозорості води Забарвлення води. Чиста вода, взята в малому обсязі, безбарвна. У товстому шарі вона має блакитно — зелений відтінок. Інші відтінки свідчать про наявність у ній різних розчинених і зважених домішок.

Зміну забарвленості води в основному обумовлюють органічні сполуки, що у природних водах дуже різноманітні.

Грунтові води збагачуються органічними речовинами при проходженні через грунт. Ступінь збагачення грунтових вод гумусовими речовинами залежить від багатьох причин: гумус підзолистих грунтів володіє найбільшою відносною розчинністю, гумус чорноземів — найменшою, лісові грунту займають проміжне положення. Розчинність гумусу орних земель вище, ніж цілинних. Змінюється розчинність гумусу і по горизонтах грунту.

ІСО 7887 встановлює три методи визначення кольору:

1 — метод визначення кольору шляхом візуального вивчення проби води в посудині;

2 — метод визначення кольору за допомогою оптичних приборів (спектрофотометром);

3 — візуальний метод визначення кольору води (порівняння з кольоровою шкалою).

Показати весь текст

Список літератури

  1. Г. О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. Навч. посібник. К.: Лібра, 2004. 368 с.
  2. Л.А., Гулевець В. Д. Охорона праці в авіації: Підручник. К.: НАУ, 2003. 448 с.
  3. Л.А., Ененков В. Г., Науменко И. М., Протоерейский А. С. Охрана окружающей среды в гражданской авиации. М.: Машиностроение, 1992. 320 с.
  4. В.М. Гидрогеологические основы охраны подземных вод от загрязнения. М.: Наука, 1984. 236 с.
  5. В.М. Грунтовые воды и их естественная защищенность. Воронеж.: Правда, 1986. 368 с.
  6. ГОСТ 2761–84. Источники централизованного хозяйственно питьевого водоснабжения. М.: Стройиздат, 1985. 12 с.
  7. ГОСТ 2874–82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. М.: Государственный Комитет Стандартов, Совет министров СССР, 1982. 7с.
  8. ДСанПіН № 136/1940. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько питного водопостачання. К.: МОЗ У, 1997. 11с.
Заповнити форму поточною роботою