Вторая Світова Война

Вступ: Становище Радянського Союзу напередодні Великої Вітчизняної війни Початковий період війни (червень 1941 — листопад 1942 р.). Головне завдання армії й народу — вистояти! 2-ой період війни (листопад 1942 — кінець 1943 р.). Ініціатива переходить на бік Червоною Армією. Німецькі війська терплять великі поразки на території Радянського Союзу. Заключний період війни (січень 1944 — травень 1945 р.). Звільнення СРСР і більш Східної Європи від Фашистського ярма. Укладання: Великий подвиг воїнів Червоної Армії та трудівників тыла.

Боевой шлях Радянських Збройних сил. Воениздат. М. 1960 р. Велика Вітчизняна. Воениздат. М. 1989 р. Хто був які у Великої Вітчизняної війні 1941 — 1945 р. Короткий довідник. Вид. Республіка. М. 1995 г.

Всё далі і далі до історії йде героїчна епопея Великої Великої Вітчизняної війни — самої жорстокої із усіх війн, які пережила наша страна.

Напередодні війни було проведено корінна перебудова наших збройних сил. Сухопутні війська включали у собі стрілецькі (піхоту), бронетанкові і механізовані війська, артилерію і кавалерію. До їх складу також входили спеціальні війська: зв’язку, інженерні, протиповітряної оборони, протихімічної захисту та інші. Організаційно вони об'єдналися в ЗоЗ стрілецькі, танкові, моторизированные і кавалерійські дивізії, 170 з яких містилися у західних військових округах. У сухопутних військ проходило смрибу понад 80% особового складу Збройних сил. Значно були посилені військово-повітряні сили та Военно-Морской флот. Обмежене час, яким мала Україна, позбавила змоги вирішити всі питання, яких залежало наземне забезпечення безпеки держави Радянський уряд всіляко намагалося виграти час, хоча б ще на рік-два, якщо буде завершено чергова п’ятирічка, головною завданням якої було переозброїти армію і флот. З 1939 р. до військ почали надходити зразки нового сучасним озброєнням і техніки: танки Т-34 і КВ, реактивне зброю залпового вогню БМ-13 («Катруся»), самозарядна гвинтівка Ф. Токарєва (СВТ-40), крупнокаліберний пулемёт (12,7 мм) на тринозі. Багато заходи були до початку війни незавершёнными. Мирні зусилля Радянського Союзу й до приборкання фашистської агресії були підтримані Англією, Францією та. Франція невдовзі була завоёвана Німеччиною і капітулювала, а уряд Великобританії, побоюючись висадки німецьких військ на острова, робило все, щоб підштовхнути німецький фашизм на Схід, до війни проти СРСР. І вони домоглися цього. 22 червня 1941 року Німеччина віроломно натрапила на Радянський Союз перед. У війну проти СРСР вступили і європейські союзників Німеччини — Італія, Угорщина, Румунія та Фінляндія. Німецькі генерали попереджали Гітлера щодо небезпеки війни проти Росії, підкреслюючи, війна має завершитися перемогою Німеччини то за 3 місяці від початку, оскільки Німеччина не мала економічними ресурсами для ведення тривалої війни на величезних теренах Росії. Для здійснення плану блискавичної війни («бліцкриг») названого «Барбаросса» — план знищення Москви, Ленінграда, Києва, Мінська і захоплення Північного Кавказу, а головне Баку з його нафтою, гітлерівці створили виняткову військову міць, головною ударний кулак якому було танкові армії, здатні швидко пересуватися вперед. Щоб завдати раптового удару Гітлер стяг до кордонів СРСР 157 німецьких і 37 дивізій європейськими союзниками Німеччини. Ця армада мала на озброєнні близько 4,3 тисяч танків і штурмових знарядь, до 5 тисяч літаків, 47,2 тисячі знарядь злочину і миномётов і 5,5 мільйонів солдатів. З цієї жахливої військової машиною зіштовхнулася Червона Армія у червні 1941 р. Радянська Армія у червні 1941 р. у прикордонних військових округах мала 2,9 мільйона чоловік, 1,8 тисячі танків, 1,5 тисячі літаків нової конструкції. Але, «бліцкриг» у фашистів був, їм не судилося воювати майже 4 року (а точніше 1418 днів і ночей), а результаті втратити все і ганебно капітулювати у Берліні. Війну можна умовно розділити втричі періоду: період — червень 1941 — листопад 1942 г.; другий період — листопад 1942 — кінець 1943 р.; третій період — січень 1944 — травень 1945 р. Отже, як проходили воєнні дії о протягом першого періоду. Основні напрями бойових дій: північно-західні (Ленінград), західні (Москва), південно-західні (Україна). Основні події: прикордонні бою влітку 1941 р., оборона Брестської фортеці; захоплення німецько-фашистськими військами Прибалтики, Білорусі, початок блокади Ленінграда; Смоленські бою 1941 р.; Київська оборона, Одеська оборона 1941 — 1942 р.; німецько-фашистська окупація та Криму; Московська битва у вереснігрудні 1941 р. У листопаді 1941 р. німці зрозуміли, що «бліцкриг» був, тому треба переходити до оборони, ніж втратити основних сил взимку 1941;1942 р. 5 грудня 1941 р. Червона Армія перейшов у наступ під Москвою. Це було перше велике поразка німецьких військ у Другій Світовий війні, починаючи з осені 1939 р. То справді був крах ідеї «бліцкригу» — блискавичної війни війна і початок перелому у її ході. Фронт Сході для Німеччині, й її союзників зупинився під Москвою. Проте Гітлер було погодитися, подальше ведення бойових дій проти Росії не приведе Німеччину до перемоги. У червні 1942 р. Гітлер змінив план — головне захопити Поволжі та Кавказ, щоб забезпечити війська пальним і продовольством. Почалося немецко-фашистское наступ на югосході нашої країни. Яскравою сторінкою історії Великої Великої Вітчизняної війни стала героїчна оборона Сталінграда (17 липня — 18 листопада 1942 г.). Битва за Кавказ тривала і липня 1942 р. до жовтня 1943 р. Другий період війни починається з контрнаступу наших військ під Сталінградом (19 листопада 1942 — 2 лютого 1943). На той час з нашого країні відзначалося зростання виробництва військової продукції, збільшення бойових резервів СРСР. Розгром над Сталінградом 330-ти тисячною німецько-фашистської угрупованню означали досягнення корінного перелому під час війна. Наступальні операції у північному Кавказі, Середньому Дону, і навіть прорив блокади Ленінграда у грудні 1943 р. — усе це розвіяло міф про непереможності фашистської армії. Влітку 1943 р. Гітлер змушений був провести тотальну мобілізацію у Німеччині й в державах-сателітах. Йому терміново треба було реваншувати за поразки під Сталінградом і Кавказі. Німецькі генерали не вірив у перемогу над Росією, але зробили ще одну спробу ініціативу у війні на Курській дузі. Тут німці готували грандіозне танкове спорядження з єдиною метою знову перейти у настання. Курська битва тривала впродовж місяця (з п’ятьма липня по 5 серпня 1943 р.). Радянське командування завдало потужний артилерійський попереджуючий удар, але, попри це, німці пішли у наступ, що тривало з п’ятьма по 11 липня 1943 р. А 12 по 15 липня Червона Армія перейшов у контрнаступ. 5 серпня були звільнені Орел і Белград, на вшанування що у Москві прогримів перший за роки салют нашим генералам і солдатам, одержавшим велику перемогу. Перемога в Курській битві розцінюють як подія війни, під час якого Радянська Армія «зламала хребет» німецьким військам. Відтепер на перемозі СРСР ніхто у світі не сумнівався. Відтоді до Радянської Армії перейшла повна стратегічна ініціатива, яка трималася остаточно війни. У серпні-грудні 1943 р. всі наші фронти перейшли у наступ, німецькі війська відступали повсюдно за Дніпро. 16 вересня освобождён Новоросійськ, 6 листопада — Київ. У 1943 р. Росія домоглася повного економічного й військової переваги над Німеччиною. Почалося відновлення народного господарства за освобождённых областях й райони. Західні країни (Англія та) розуміли, що у наступного року Радянська армія почне звільнення країн Європи. Боючись спізнитися і прагнучи розділити перемогу над фашистської Німеччиною, правителі навіть Великобританії погодилися для відкриття другого фронту. І тому вони маємо справу з Радянської делегацією, очолюваної Сталіним, на Тегеранської конференції у 1943 р. Але й домовленості про про спільні дії, навіть Великобританія не поспішали з відкриттям другого фронту, керуючись власними далекосяжними планами знекровити СРСР, а після війни нав’язати Росії своєї волі. Третій період війни розпочався з розгрому фашистських військ під Ленінградом і звільнення Правобережної України (грудень 1943;апрель1944). Уберезні 1944 р. були цілком розгромлені німецько-фашистські війська під Ленінградом і Новгородом. Ленінград став символом непереможності духу совєтського люду. У квітні-травні 1944 р. проводилася Кримська операція. 11 квітня наші війська звільнили Керч, а 9 травня — місто слави російських моряків — Севастополь. У червні-серпні 1944 р. завершився розгром фінської армії, і з 19 вересня Фінляндія вийшов із війни, а Німеччина втратила однієї з союзників. У 1944 р. було проведено наступальні операції Червоною Армією: Білоруська, у Прибалтиці, Яссо-Кишинёвская та інші. Радянські війська перейшли державний кордон СРСР і почали звільнення країн Європи: Польщі, Болгарії, Угорщини, Північної Норвегії, Югославії. Союзники Німеччини Угорщина, Румунія вийшли з війни. Загальний підсумок: відновлення державної кордону СРСР та виведення з війни всіх союзників Німеччини. Нарешті, у червні 1944 р. відбулося відкриття навіть Великобританії Другого фронту проти Німеччини. У Північної Франції союзницькі армії висадили десанту завдання якомога швидше зайняти території країн Західної України і Східної Європи і сподівалися ввійти у Берлін. Не натрапляючи на опір із боку відступаючих німецьких військ, англо-американські дивізії швидко просувалися вглиб Європи. Вже у лютому 1945 р. у Криму відбулася Ялтинська конференція глав урядів СРСР, навіть Великобританії, де обговорювали питання співдії і проблеми повоєнного устрою Європи. У січні-квітні було звільнено території Польшы, Чехословаччини, Східної Пруссії, Померанії, Сілезії, звільнені Будапешт і Варшава, узята Відень. 16 квітня почалася Берлінська операція. 8 травня підписано німецьким верховним командуванням акт про капітуляцію. 6−11 травня було проведено остання операція у цій війні - Празька, у якої була звільнена Чехословаччина. 9 травня проголошено Вдень Перемоги. 24 червня 1945 р. у Москві відбувся Парад Перемоги. У липні-серпні 1945 р. в Потсдамі було проведено конференція глав урядів СРСР, США, Великобританії, де було вирішено про демілітаризації Німеччини, про західних межах Польщі, про передачу Кенігсберга з прилеглим щодо нього районом Радянському Союзі. Перемога СРСР Великої Вітчизняної війні - великий подвиг радянського народу. Росія втратила понад двадцять мільйонів. Матеріальні збитки становив 2600 мільярдів рублів, зруйновані сотні міст, 70 тисяч сіл, близько 32 тисяч промислових підприємств. Сутичка з фашизмом переконливо показала, що подвиг в ім'я Вітчизни — це норма для воїнів і трудівників тилу. Під час війни високе військове мистецтво показали наші воєначальники: І. Х. Баграмян, А. М. Василевський, М. Ф. Ватутін, Л. М. Говірок, А. І. Єременко, Р. До. Жуков, І. З. Конєв, Р. Я. Малиновський, М. До. Рокоссовський, У. Д. Соколовський, Ф. І. Толбухін, І. Д. Черняхівський, М. Р. Кузнєцов. На радянсько-німецькому фронті було розгромлено чи захоплено 607 ворожих дивізій, тоді як англо-американські війська розгромили 176 дивізій Німеччині, й її союзників. Радянські війська знищили й більшість особового складу й військову техніку противника. Протягом років Великої Великої Вітчизняної війни у ворога діяли 6200 партизанных загонів, у яких боролися понад 1,1 мільйона чоловік, а також боролися понад 220,2 тисяч підпільників. Під час війни зробили подвиг трудівники тилу, що постачали армію всім необхідним. «Все для фронту, все для перемоги» — гасло, яким керувалися старі і підлітки, жінки, стали на місця минулих на фронт чоловіків. Нинішнього року нашій країні повсюдно організуються і проводяться заходи, повещенные 55-й річниці великої перемоги нашого народу Великої Вітчизняної війні 1941 — 1945 р. Переможців — воїнів армії й тилу з кожним роком залишається менше, час бере своє, а закони природи невблаганні. Саме тому сьогодні така важливо згадати славні справи піввікової давності та обіцяє надати увагу кожному, хто допоміг перемогти фашизмом. ———————————;

[pic].

[pic].