Кабардино-Балкарський державний університет

Підстава Кабардино-Балкарского Державного педагогічного інституту та її становление.

(1932 — 1941 гг.).

Вища ж освіта в Кабардино-Балкарії, як в більшості національних районів нашої країни, є дітищем Великого жовтня, результатом проведення життя ленінської національної політики Комуністичної партії Радянського Союза.

Кабарда і Балкария в дореволюційному минулому входили до самих відсталих національних околиць старої Росії. Тут, сутнісно, був промислових підприємств, отже, покоління і робітництва. Сільське господарство також були примітивним. У зародковому стані перебувало і народне освіту. Грамотних серед кабардинців налічувалося лише 1,9%, серед балкарців — 0,9% У жодному кабардинському і балкарском селищі був скільки-небудь пристойною початковій школы.

Що ж до середньої й вищої освіти, його мали одиниці, та й з панівних класів. Визначним подією життя народів Кабардино-Балкарії, у розвитку їхніх соціалістичної культури було відкриття 1932 р. за рішенням уряду РРФСР Кабардино-Балкарского державного педагогічного института.

Відкриття педагогічного інституту диктувалося зростання потреби у підготовці учительських кадрів у зв’язку з запровадженням загального обов’язкового початкової освіти вже який розпочався розвитком семирічного освіти. До того ж, ні один вуз країни не готував не міг готувати вчителів кабардинського і балкарского мов і культур літератур, потреба у яких зростала з кожним роком, у в’язі з недостатнім розвитком попиту з іншою половини 20-х на кадри цього профілю виду коренізації державної машини та органів управління галузі перекладу всього діловодства на кабардинский і балкарський языки.

У умовах підготовка національних педагогічних кадрів, здійснювана переважно через Горський педагогічний інститут, котрий у р. Орджонікідзе. Вже не могла задовольняти потреби Кабардино-Балкарії враховуючи ці обставини, Кабардино-Балкарский обком партії, у кінці 1931 г. звернувся до Раднарком Російської Федерації з проханням відкрити в Нальчику самостійний педагогічний институт.

23 квітня 1932 г. бюро обкому партії обговорило питання організації педагогічного інституту та відкритті його початку, 1932/33 учбового року. Постанова бюро обкому партії передбачало у складі открываемого педвузу самостійні відділення з кабардинскому, балкарскому, російському языкам.

Було визнано необхідним розпочати будівництва навчального корпусу педінституту у районі затишшя. У цьому бюро зобов’язувало облвиконком «вивести затишшя зі складу курортній зони що з міськрадою, визначити ділянку строительства».

Підготовка на відкриття педінституту повністю завершено до 7 вересня 1932 года.

Кабардино — Балкарський Педагогічний інститут поступово ставав культурним центром республіки. Його викладачі брали активну в суспільно-політичного життя республіки надавали велику допомогу органам народної освіти, становлячи робочі програми, готуючи навчальні посібники, підручники і хрестоматії для шкіл республіки по кабардинскому і балкарскому мовам, за методикою викладання російської в національних школах. Та особливо віра великою була роль інституту, у підготовці вчителів російського, кабардинського і балкарского мов і культур літератури, математики, фізики, історії, ботаніки, зоології, хімії і географии.

На початку 40-х років Кабардино-Балкарский державний педагогічний інститут зміцнів, поповнився його профессорсковикладацький колектив, поліпшився якісний склад студентів. Останнє забезпечувалося тим, що дирекція і партійної партійній і комсомольській організацією проводила значну роботу з підготування і прийому студентов.

Відкриття Кабардино-Балкарского державного університету. У 50-ті роки Україна зробила новий великий крок у розвитку економіки та культури у вдосконаленні громадських відносин. У дивовижній країні розгорталася науково-технічна революція. У умовах зростає роль інтелігенції, фахівців різних галузей знань. Вищу школу висувається на передові рубежі боротьби нашого суспільства за технічний прогрес, і до неї пред’являються нових вимог як за кількістю і профілю фахівців, і щодо якості їхньої підготовки. Ці вимоги до вищої освіти у країні було чітко сформульовані в рішеннях ХХ з'їзду КПРС. Завдання, які було вирішити загалом країні мали пряме, хоч з своїми особливостями ставлення до вдосконаленню вищої освіти й у Кабардино-Балкарии.

Розвиток промисловості, сільського господарства та Міністерства культури КабардиноБалкарии настійно вимагало підготовки інженерів агрономів, зоотехніків, ветеринарних лікарів, будівельників високій кваліфікації. Щоб вирішити завдання, обласної комітет КПРС"), і Рада Міністрів КБАССР 21 липня 1956 г. звернулися на цк кпрс з проханням перетворити Кабардино-Балкарский педагогічний інститут державний університет, покликаний готувати необхідних республіки кадри народного хозяйства.

Керуючись інтересами розвитку народного господарства республіки, Рада Міністрів СРСР 5 квітня 1957 г. прийняв спеціальну постанову про відкриття Кабардино-Балкарского державного університету з урахуванням функціонуючого педінституту. Натомість Рада Міністрів РРФСР прийняв відповідну постанову від 24 травня 1957 г. і створюваному університету Навчальне будинок, гуртожиток і всі устаткування Нальчикского сільськогосподарського техникума.

Відповідно до наказом міністра вищого й середнього освіти СРСР У. Б. Елютина 1 вересня 1957 г. Кабардино-Балкарский державний університет запрацював у складі 4 факультетів: историкофілологічного, фізико-математичного, інженерно-будівельного і сільськогосподарського і 21 кафедри, готували як викладачів шкіл, зокрема й вчителів іноземної мов, яких державний педінститут не випускав, а й інженерів-будівельників, навчальних агрономів, в яких мали гостру потребу промисловість і сільському господарстві республики.

12 жовтня 1957 г. відбулося урочисте збори, присвячене відкриттю Кабардино-Балкарского державного університету який став великою подією історія Кабарино-Балкарии, ще однією яскравим проявом турботи партії про розвиток культури та науки її народів, торжества ленінської національної політики. Значимість події підкреслювалася і те, що КБГУ був охарактеризований першим університетом у національних автономіях Кавказу і його відкриття збіглися зі знаменною подією життя республіки святкуванням в 1957 р. 400-летие добровільного приєднання КабардиноБалкарии до Росії. На урочистому зборах з доповіддю про відкриття університету та перспективи його розвитку виступив перший його ректор Бербеков Х. М.

Відкриття КБГУ стало однією з яскравих і великих подій у розвитку світської Кабардино-Балкарії. Про це йшлося як на урочистому зборах його учасниками, а й у численних вітальних листах і телеграмах. Відкриття університету зазначалося усіма трудящими як велика національний свято, присвячений новому великому кроку у розвитку культури народів Кабардино-Балкарии.

Багато зусиль і праці у розвиток нашого вузу Абитов М. Л., Онуфрієв Р. І. Бичков Д. І., Петров У. Р., Титов Р. М., Чинихин П. А., Хейфиц Я. Н.

Чесний і сумлінну працю багатьох працівників університету різниться урядовими нагородами. Так, доцент Блаева Ф. До. нагороджено орденом Леніна, професора й доценти Балкаров До., Логінов А., Керефов До., Кудряшов М. Л.,. Савинцев П. — орденом трудового Червоного прапора нагороджений і ректор КБГУ професор Тлостанов У. К.

Х. М. Бербеков аж ніяк не рядовим людиною. Він, безумовно, особистість обладавшая сформованим світоглядом, ясністю мети у житті, чіткими ідеалами, непорушними поглядами. Він представник свого часу й, природно, знаходився під великий вплив комуністичної ідеології. На ній далеко ще не усе було негатвно. Хатута Мутович добре засвоїв, всмоктав в себе благотворний принцип необхідності служіння людини людям, обществу.

Тривале спілкування з нею переконало моїй тому, що у життя, в державної влади і суспільної діяльності першому плані стояли інтереси людей, Батьківщини, а чи не особисті. Повертаючись до образу думок Путіна, відношення до службових обов’язків, до великого колективу — викладачам, студентам. Службовцям університету, дедалі більше переконуюся у цьому, що кар'єра, посаду потрібна була йому передусім на здобуття права матимуть можливість дієво і масштабно служити людям. Оскільки за переконання, по загартуванню інтернаціоналістом, Він і в усьому виявляв це чудовий, благородне якість — и-в роботі, й у особистому житті. Разом про те Бербеков був великий патріотом своєї республіки, народів, її населяющих.

Важко сказати, що переважало у його моральному образі, у свідомості - патріотичне чи інтернаціональне. У виступах Бербекова на партійних, профспілкових, комсомольських зборах, на Вченого раді університету, в практичної діяльності червоною ниткою проходила ідея дружби народов.

Для діяльності Х. М. Бербекова як ректора характерне й очевидно: він сама і його заступники — проректори систематично відвідували заняття викладачів університету. Таку увагу як підвищувало відповідальність з якості проведених занять, стимулювало їх роботу, а й дозволяло б йому мати власну думку про рівень підготовки, професійних і особистісних якостях преподавателя.

Шанобливе ставлення підлеглих, вміння враховувати їхню думку поєднувалися у ньому з принциповістю, твердістю у відстоюванні своїх позицій. Хатута Мутович які завжди погоджувався з думкою колег, оскільки мав свою думку. Він відверто і аж висловлював своє негативне, негативне ставлення до деяких їх висловлювань. Але, як правило, це супроводжувалося відповідними обгрунтуваннями, переконливими аргументами, що дозволяло не доводити справу особистих образ, доти, щоб склалися неприязні отношения.

Природа, Всевишній, наделившие Хатуту Мутовича Бербекова великими здібностями, талантом вченого, керівника, чудового організатора, що є улюбленцем викладачів і, вчинили з них щодо недоступним і розуму, почуттями причин жорстоко. Повертаючись з туристичної поїздки навколо Європи, соковитий, енергії і задумів, у колишньому розквіті творчих здібностей, по недоладній збігом обставин не доїхавши до Москви, Бербеков помер. Ректором КБГУ він становив близько 8 років. Кожен, хто був і у ті часи в університеті, всі, хто знав їх у республіці, сприйняли смерть як важку втрату, своє особисте горе.

Після смерті Бербекова ректором КБГУ став Камбулат Наурузович Керефов — доктор сільськогосподарських наук, професор. Доти вона працювала проректором університету з наукової праці. Старшої віком першого ректора, він мав багатющий досвід дослідницької діяльності. Багато роки перебував на відповідальних керівних посадах, виконував різноманітну громадську работу.

Успішно захистивши кандидатську десертацию у Ленінграді в 1935 року, почав своє діяльність в Кабардино-Балкарской селекційної станції, міністром сільського господарства, директором Кабардино-Балкарского науково-дослідного інституту. Керефов обирався депутатом Верховного Ради СРСР, багаторазово був депутатом Верховної Ради КБАССР, 4 разу ставав заступником Голову Президії Верховної Ради нашої республики.

На момент переходу працювати в КБГУ вона вже користувався великим авторитетом в республике.

Бербекова і Керефова об'єднувало загальне прагнення перетворити молодий університет у солідний вуз з висококваліфікованим колективом професорів і викладачів. Віддані науці, вони від перших днів становлення КБГУ приділяли увагу науково-дослідної діяльності, підготовці кадров.

Керефов активно продовжив розпочату першим ректором КБГУ роботу з ростові, і розвитку університету, зміцненню його матеріально-технічної бази. За нього вуз став більш багатопрофільним: відкрилося 4 нових факультету — медичний, обліково-економічний, хіміко-біологічний, фізичного виховання. Це значно збільшило можливості з підготовки спеціалістів різних напрямів. Відкрилося підготовче відділення, створив сприятливі умови для робочої сили і сільській молоді, а як і тих, хто відслужив у війську і хотів вступити до вузу. Природно усім нових факультетах організувалися й побудувати нові кафедры.

При Камбулате Наурузовичеовиче завершилося будова великого п’ятиповерхового нового корпусу фізико-математичного факультету. Ввійшли в експлуатацію спортивний зал, нова бібліотека, читальні зали. Були побудовано університетська їдальня, студентське гуртожиток та інші объекты.

Камбулат Наурузович удостоївся почесних звань «Заслужений діяч науки РРФСР», «Заслужений діяч науки КБАССР», був почесним академіком АМАН. За плідна праця його орденом Дружби народов.

К.Н. Керефов прожив довгу, славну, насичену добрі справи життя, яку на всі сто віддав служінню людям, Родине.

На жаль природа породжує нечасто настільки обдарованих, одержимих, віддані справі, високоморальних людей. Безумовно, Камбулат Наурузович в усьому був людиною з великою буквы.

У 1957 р. Постановою Ради Міністрів СРСР з урахуванням педінституту організували Державний університет. Тут працювали лише 4 факультету — історико-філологічний, фізико-математичний, інженерно-будівельний і сільськогосподарський. Сьогодні з програмам вищого професійної освіти в університеті працюють 12 факультетів і 2 інституту — філології і соціально-гуманітарний. Послевузовское професійну освіту випускники і працівники університету одержують у аспірантурі по 67, в ординатурі - по 20, інтернатурі - по 6, в докторантурі - по 14 специальностям.

Відвідавши КБР у січні нинішнього року міністр освіти РФ Володимир Філіпов зазначив, хоч Кабардино-Балкарія і належить до багатим регіонам Росії, але з тих приємніше те, що освіту тут є пріоритетною областю. Вчасно сплачується заробітна плата педагогам, республіка першою у РФ завершила комп’ютеризацію всіх шкіл й саме у КБР було створено Росії перший університетський комплекс". До складу університету входять 6 коледжів та інститут підвищення кваліфікації вчителів. У університеті протягом останніх 5 років склалася безперервна система освіти: Загальноосвітні програми реалізуються за схемою: дитсадок — початкова школа — ліцейінтернат для обдарованих людей. Програми середнього професійного освіти — в 6 коледжах, випускники яких можуть продовжити освіту на 12 факультетах й у 2-х інститутах університетського комплекса.

Сьогодні у КБГУ функціонують Міжнародна кафедра ЮНЕСКО «Освіта і на кшталт культури світу і», міжвузівський регіональний центр міжнародного співробітництва, які входять у мережу центрів МОРФ, обсерваторія, служба метрології і стандартизації. Є свій ботанічний сад, спортивно-оздоровчий комплекс, навчально-наукова база в Приельбруссі, базу відпочинку у Чорноморському узбережжі Кавказа.

Відвідавши у вересні минулого року її Кабардино-Балкарскую Республіку Президент Росії Володимир Путін, за його словами був приємно здивований можливостями і що досягненнями університету. «Не поспішайте переймати чужій досвід, — сказав, — в Кабардино-Балкарії є своє схема освіти й цьому шляху зроблено немало».

П Л, А Н:

1.Открытие Кабардино-Балкарского державного педагогічного института.

2.Преобразование педагогічного інституту в.

КБГУ.

3.КБГУ сегодня.

Заключение

.

1. Р. Х. Мамбетов, Нальчик 1982 г.

2. Балкаров Б. Х., Лесев У. Д., Мамбетов Р. Х., Тлостанов У. К.

3. Кабардино-Балкарская правда.

МУНИЦЕПАЛЬНОЕ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ УЧРЕЖДЕНИЕ.