Аудит

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Аудит (реферат, курсова, диплом, контрольна)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАИНЫ.

ІНСТИТУТ МУНІЦИПАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ І БИЗНЕСА.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР.

КАФЕДРА БУХГАЛТЕРСЬКОГО УЧЕТА І АУДИТА.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни «АУДИТ».

Сдал:

Студент 4-го курса.

Спеціальність «Економіка предприятия».

Цеков К.

___________________________.

Принял:

___________________________.

р. Чернігів, 2002 г.

1. АУДИТ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 3 2. АУДИТ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА. 8 2.1. Аудит розрахунків із постачальниками, покупцями і замовниками, дебіторами і кредиторами. 8 2.2. Облік розрахунків. 9 2.3. Облік і аудит розрахунків із підзвітними особами. 9.

Литература

… 11.

1. АУДИТ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ПРЕДПРИЯТИЯ.

Перевірка аудитором бухгалтерського, внутрішньогосподарського (управлінського) і статистичного обліку суб'єктів підприємницької діяльності передбачена Закон України «Про аудиторську діяльність». До них належать комерційних банків, фонди, біржі, компанії, нашого суспільства та інші суб'єктів господарювання, незалежно від форм власності і виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, крім установ і закупівельних організацій бюджетних і нових невеликих за обсягом суб'єктів господарювання, певних законодавством. З іншого боку, аудит перевіряє діяльність холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших посередників (рука і пише — пірамід), емітентів цінних паперів, державних підприємства про здачі у найм цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змін форм власності, при піднятті питання про визначення неплатоспроможності чи банкротства.

Аудитор передусім контролює свій відбиток у обліку капіталу, використовуваного на предприятии.

У разі багатоукладної економіки складі власного капіталу суб'єкта підприємництва обліку виділяються статутний, додатковий і резервний капітали, нерозподілена прибуток та інші резервы.

У бухгалтерський облік відбивається величина статутного капіталу, зареєстрована засновницьких документах як сукупність вкладів (часткою, акцій за номінальну вартість, пайових внесків) засновників (учасників) предприятия.

Статутний капітал та фактична заборгованість засновників (учасників) за депозитними вкладами (внескам) статутний капітал враховуються і відбивається у звітності отдельно.

Державні і муніципальні унітарні підприємства замість статутного капіталу обліку відбивають статутного фонду, сформований відповідно до законодательством.

Кошти від дооцінки внеоборотных активів підприємства, яка ввозяться відповідність до правовими актами, безплатно отримані цінності й інші аналогічні кошти позначаються на обліку і звітності як додатковий капитал.

Створений відповідно до законодавства резервний капітал для покриття невиробничих витрат і збитків, а як і виплат доходів (дивідендів) учасникам у разі відсутності чи недостатності прибутку звітного роки цього відбивається у обліку і звітності отдельно.

Підприємство може створювати резерви сумнівних боргів за розрахунками з інші суб'єкти господарювання та громадянами за продукцію, товари, роботи і з зарахуванням суми резервів на фінансові результати предприятия.

Сумнівними боргами визнається дебіторська заборгованість суб'єкта, не погашена у найкоротші терміни, встановлені договором, і забезпечена відповідними гарантиями.

Резерв сумнівних боргів створюється виходячи з результатів проведеної наприкінці року інвентаризації дебіторську заборгованість підприємства. Величина резерву визначається в кожному сумнівному боргу в залежність від фінансового становища (платоспроможності) боржника з оцінкою ймовірності погашення боргу в цілому або частково. Якщо кінця року, наступного у рік освіти резерву сумнівних боргів, цей резерв не буде використано у частині, то невитрачені суми додаються до прибутку відповідного года.

З метою рівномірного включення наступних витрат у витрати виробництва чи звернення звітний період підприємство може створювати резерви: на оплату відпусток працівників, на виплату щорічного винагороди за вислугу років, на ремонт основних засобів, для виробничих витрат за підготовчі роботи у зв’язки України із сезонним характером виробництва, наступний ремонт предметів прокату, на виплату винагород за підсумками роботи щороку і іншу мету, передбачених законодавством та інші нормативними актами.

Необхідність аудиторської перевірки обумовлюється тим, що достовірним джерелом інформації про господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерського облік і звітність, якими обчислюються платежів до державні та місцевих бюджетів. Встановлюється достовірність звітності, наданої у різні органи господарського й управління, а як і терміни її складання. Особливою перевірці підлягає використання даних облік і звітність в маркетингу, управлінні предприятием.

Методичні прийоми узагальнення та її реалізації результатів аудиту застосовуються для комплексної оцінки організації та методології бухгалтерського обліку для підприємства, його достовірності, взаимосоответствия аналітичного і синтетичного обліку, Головною книжки, балансу і за інший звітності про фінансово-господарську діяльність підприємства. З іншого боку, аудит в цій стадії встановлює, чи тотожні показники статистичного, внутрішньогосподарського (управлінського) і бухгалтерського обліку між собой.

Практика показує, що нерідко графіки документообігу порушуються для підприємства. Це спричиняє з того що який завжди своєчасно перевіряються дані складського обліку товарів хороших і матеріалів з бухгалтерським урахуванням, а виявлені розбіжності усуваються із запізненням, тобто. облік не сприяє схоронності цінностей і раціональному їх использованию.

Первинні документи слід складати в останній момент здійснення господарських операцій, а коли це пояснити неможливо — одразу після їх окончания.

Достовірність первинних документів встановлюється різними прийомами контролю (за формою і змісту, зустрічної перевіркою документів, взаємним контролем операцій, аналітичної і логічного проверкой).

Аудитор перевіряє, наскільки доцільно застосовувати той чи інший форму організації обліку (централізовану, децентралізовану), чи вона конкретним умов праці предприятия.

Особливо відповідальної роботою аудитора є перевірка достовірності бухгалтерської звітності підприємства. Аудитор у своїй керується Положенням про організацію бухгалтерського облік і звітність України, а як і Інструкцією про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності, затвердженої Мінфіном Украины.

Підприємство становить місячну, квартальну і річну бухгалтерську звітність, у якій відбиваються все активи і пасиви, наявні в собственника.

При формуванні облікової політика підприємці можуть вибирати для застосування в обліку виробничих запасів, товарів такі методи (стандарти): по середньої собівартості; за собівартістю перших за часом закупівель (ФИФО); за собівартістю останніх за часом закупівель (ЛИФО).

По середньої собівартості виробничі запаси, товари в обліку оцінюються за затратами з їхньої виробництво чи приобретение.

Оцінка запасів методом ФИФО полягає в допущенні, що матеріальні ресурси використовують у протягом звітний період в послідовності закупівлі їх, тобто. ресурси, що надійшли перші виробництво (в торгівлю — на продаж), повинні оцінюватися за собівартістю перших у часі закупівель з урахуванням вартості цінностей, узвичаєних облік в початку місяці. При застосуванні цієї методики оцінка матеріальних ресурсів, що у запасі (складі) наприкінці звітний період, проходить за фактичної собівартості останніх за часом закупівель, а собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) включається вартість зроблених раніше за часом закупок.

Метод ЛИФО полягає в протилежному методу ФИФО допущенні, тобто. ресурси, що надійшли перші виробництво (продаж), оцінюються по собівартості останніх по послідовності часу на їхнє закупівель. При застосуванні цього оцінка матеріальних ресурсів, що у запасі (складі) наприкінці звітний період, проходить за фактичної собівартості зроблених раніше за часом закупівель, а собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) включається вартість пізніших за часом закупок.

Аудитор, перевіряючи достовірність відображення в звітності залишків товаротих матеріальних цінностей наприкінці звітний період, встановлює, наскільки для підприємства дотримуються обраної облікової политики.

Аудитор, використовуючи нормативні акти, перевіряє правильність оцінки статей бухгалтерського балансу і за фінансової звітності. Капітальні і фінансові вкладення він перевіряє щодо обгрунтованості витрат, які у балансі. До складу капітальних вкладень входять видатки будівельно-монтажні роботи, придбання обладнання, інструментів, і інші капітальні праці та витрати. Фінансові вкладення підприємства (придбання цінних паперів, облігацій, внесок у статутні фонди інших підприємств) оцінюють у балансі по фактичним видатках. Значимість цих витрат та його фінансування аудитор перевіряє за даними рахунків «Капітальні вкладення», «Довгострокові кредити банків», «Довгострокові позички» і т.д.

Основні кошти підприємства — це сукупність матеріальноречовинних цінностей, які у натуральному вигляді протягом багато часу як у сфері матеріального виробництва, і у невиробничій сфері. Аудитор перевіряє правильність відображення в балансі (ф. № 1) і звіті про финансово-имущественном стані підприємства (ф. № 3) за даними рахунки «Основні средства».

Нематеріальні активи перевіряються аудитором за даними однойменного рахунки бухгалтерського учета.

Сировину, основні допоміжні матеріали, паливо, куплені напівфабрикати і комплектуючі вироби, запчастини, тару — відбивають у обліку з фактичну вартість. Давальницька сировину відбивають за балансом по цінами, зазначених у договорі. Зазначені цінності аудитор перевіряє за даними рахунків бухгалтерського обліку «Матеріали», «МБП», «Товари», «Готова продукція» і др.

Розрахунки з дебіторами і кредиторам, постачальниками, покупцями і підрядчиками та інші розрахункові відносини у бухгалтерський облік і звітності відбивають у сумах, сверенных взаємно і оформлених відповідними актами. Аудитор перевіряє їх достовірність за даними рахунків бухгалтерського обліку «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», «Розрахунки за претензіями», «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» і др.

Курсові різниці за операціями у міністерствах закордонних валютах визначаються як різницю між оцінкою валютних активів і пасивів на дату відображення в бухгалтерський облік на дату фактичного здійснення розрахунку (надходження чи сплати коштів) за курсом Нацбанку України та позначаються на прибутках і збитках отдельно.

Прибуток (збиток) від продукції, робіт, послуг і товарів окреслюється різницю між виручкою від (без акцизу, ПДВ, витрати звернення, видатки виробництво). Торгівля — сума націнок і надбавок, знижок. Аудитор перевіряє правильність відображення прибутку (збитку) у балансі (ф. № 1) і південь від подружжю про фінансові результати та його використанні (ф. № 2) за даними аналітичних і синтетичних регістрів на рахунку «Прибули і збитки», Головною книжки, рішень зборів засновників і др.

Усі статті балансу повинні підтверджуватися матеріалами інвентаризації, що здійснюється не раніше жовтня цього року, тому аудитор перевіряє правильність їх оформлення і відображення на рахунках бухгалтерського обліку. За результатами такої перевірки аудитор може зробити висновок про достовірності даних бухгалтерського облік і звітність на предприятии.

Аудитор встановлює, чи є бухгалтерії розподіл обов’язків між окремими працівниками та структурними підрозділами бухгалтерії. Аудитор як і визначає відповідність фактичного наявності працівників обліку штатної чисельності, укомплектованість і плинність працівників обліку, дотримання трудовий дисциплины.

Аудитор як і з’ясовує, ознайомлені робітники бухгалтерського обліку з усіма ділянками роботи з обліку діяльності предприятия.

Аудитор перевіряє графіки надання звітності, пояснювальній записки і річного звіту, а як і для підприємства виконуються зауваження податкових служб, фінансових органів, банків за поточною і періодичної звітності. Аудитор вивчає все зауваження до поточної і річний звітності, котра надходить на підприємство від місцевих фінансових органів, податкових служб, з’ясовує, що зроблено керівником підприємства усунення недоліків, і поліпшення ФХД.

Для впевненості у правильності складанні бухгалтерського балансу (ф. № 1), звіту про фінансові результати та його використанні (ф. № 2) і звіту про финансово-имущественном стані підприємства (ф. № 3) аудитору необхідно перевірити взаємну узгодженість показників фінансової отчетности.

Потому, як аудитор перевірив взаємну узгодженість показників фінансової звітності підприємства за контрольований рік події і виявив певний відхилення, він, разом із головний бухгалтер підприємства встановлює їх причини. Якщо потрібне, до звітності керівництвом підприємства вносяться необхідні корективи. Переконавшись у достовірності фінансової звітності, складеної за даними бухобліку, підтвердженого первинної документацією про госпдіяльності підприємства, аудитор обгрунтований підтвердити правильність її составления.

2. АУДИТ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ПРЕДПРИЯТИЯ.

2.1. Аудит розрахунків із постачальниками, покупцями і замовниками, дебіторами і кредиторами.

Одне з найважливіших моментів, які характеризують фінансове стан підприємства, є стан розрахунків із дебіторами і кредиторами.

Розрахунки між контрагентами здійснюються через установи банків шляхом безготівкового розрахунку, міні майна (бартер), погашення боргових обязательств.

Основними завданнями аудиту розрахунків являются:

1) встановлення реальності дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженности;

2) перевірка наявності прострочений дебіторській та внутрішньої кредиторської задолженности;

3) встановлення дебіторської та кредиторської заборгованості, через яку пройшов термін позивний давности;

4) перевірка списання заборгованості, термін позивний давності, через яку прошел;

5) перевірка правильності обліку дебіторської та кредиторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації і деяких видів реализации;

6) перевірка правильності й обгрунтованості списання задолженности.

Джерелами інформації для поведінки аудиту розрахунків постачальниками, покупцями з замовниками, дебіторами і кредиторам являются:

1. Регістр синтетичного обліку, і звітність (баланс (ф. № 1), Головна книга).

2. Регістр синтетичного і аналітичного обліку розрахунків (журналиордера №№ 6,11,8,7; відомості №№ 16,15 і др.).

3. Первинні документи з обліку розрахунків (накладні, рахунків-фактури, договори та др.).

Нормативна база:

1. Становище «Про організацію бухгалтерського обліку звітності в.

Україні", затверджене Постановою КМУ від 03/04/1993 р. № 250.

2. «Вказівки про організацію бухгалтерського обліку України», затверджені наказом Мінфіну від 07/05/1993 р. № 25.

3. Інструкція «Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товаро-материальных цінностей, коштів, документів і майже розрахунків», затверджена наказом Мінфіну від 11/08/94 р. № 69.

4. закон України «Про оподаткування доходів підприємств», от.

28/12/94 р. № 334/94-ВР.

5. закон України «Про внесення зміни й доповнення до Закону Украины.

«Про оподаткування доходів підприємств» від 22/05/97 р. № 283/97;

ВР.

6. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість, затверджене наказом Мінфіну України від 08/10/99 р. № 237.

7. Становище (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Мінфіну України від 31/01/2000г. № 20.

2.2. Облік расчетов.

Для обліку бухгалтерських розрахунків після 01/01/2000 р. використовують такі бухгалтерські рахунки: Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». У цьому рахунку ведеться облік розрахунків із постачальниками і підрядчиками за отримані товаро-материальные цінності, використані у роботі та послуги. по дебету сч. № 63 відбивається погашення, списання заборгованості за одержані від постачальників і підрядників товаро-материальных цінностей, прийнятих робіт, послуг, по кредиту — заборгованість підприємства. Рахунок 63 має такі субрахунка: 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; 632 «Розрахунки з іншими поставщиками».

1. Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», який має такі субсчета:

— 361 «Розрахунки з вітчизняними поставщиками»;

— 362 «Розрахунки з іншими поставщиками».

По дебиту рахунок, а 36 відбивається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт також із кредиту — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства, до каси, решта видів расчетов.

Аудит розрахунків проводиться на кілька этапов.

У першому етапі встановити, чи зазначена в балансі заборгованість просроченной.

З другого краю етапі розглядається дебіторська йди кредиторська заборгованість, термін дії якої прошел.

Термін дії погоджується з 71 ст. Цивільного кодека України становить 3 года.

Після цього перевіряється правильність списання підприємством дебіторської заборгованості, термін давності якої прошел.

2.3. Облік і аудит розрахунків із підзвітними лицами.

Підприємство веде розрахунок зі своїми працівниками, що є у обліковій складі за сумами, виданими підзвіт на службові відрядження, потокові потреби, закупівлю сільськогосподарської продукції і на ін. выдчача коштів виробляється у відповідність до становищем про ведення касових операцій на народному господарстві Украины.

Нормативні документи, які регламентують облік розрахунків із підзвітними лицами.

1. Інструкція про службові відрядження до межах України та біля країн СНД, затверджена наказом Мінфіну України от.

15/05/95 р. № 80.

2. Інструкція «Про порядок ведення касових операцій на народному народному господарстві України», затверджена постановою Нацбанку України от.

02/02/1995 р. № 21.

3. «Норми відрахування витрат за відрядження до межах України та зарубіжних країн», затверджені постановою КМУ від 05/01/98 р. № 10.

4. Закон «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22/05/97 г.

5. Наказ ДПАУ «Про твердження форми свідоцтва про відрядження» від 28/07/97 р. № 260.

6. «Інструкція про службові відрядження до межах України та зарубіжних країн», затверджена наказом Мінфіну від 13/03/98 р. № 59.

Облік розрахунків із підзвітними особами. Для обліку розрахунків із працівниками за сумами, виданими підзвіт до 01/01/2000 р., використовувався рахунок 71 «Розрахунок з підзвітними особами». Після 01/01/2000 р. для обліку розрахунків із підзвітними особами використовується субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Сальдо субрахунка 372 може бути як дебетовим, і кредитовим. Регистром для обліку розрахунків із підзвітними особами є журнал-ордер № 7. Він є комбінованим регістром, який містить у собі аналітичний і синтетичний облік з лінійної формою записи.

Аудитор починає перевіряти розрахунки з підзвітними особами з вивчення операція підприємства, що з видачею грошей подотчет.

Важливе місце під час проведення аудиту розрахунків із підзвітними особами належить перевірці цільового призначення і правомірності витрат ними отриманих сум. Ця перевірка здійснюється шляхом порівняння сум авансового звіту за видами видач з документами, які підтверджують фактичне надходження цих цінностей складу. У зв’язку з запровадженням касових операцій на ході аудиту слід звернути увагу перевірці своєчасності звіту про використання засобів і поверненню сум невикористаного аванса.

Аудит витрат за відрядження предусматривает:

1) перевірку фактичного час перебування у відрядженні визначення правильності розрахунку сум добових. Час встановлюється по оцінкам в посвідченнях на відрядження про день прибуття цього разу місце відрядження і відбуття з місця командировки.

2) перевірку витрат, а проїзд до місця відрядження й у напрямку. Правомірність відрахування працівникові вищевказаних витрат перевіряється шляхом порівняння оцінок в посвідченні на відрядження з датами, зазначеними в проїзних квитках і документах на оплату проживания.

Аудитор обов’язково має встановити зв’язок як обгрунтовують документів щодо відрядження провідною діяльністю підприємства (запрошень, договорів, контрактов).

Останнім етапом аудиту розрахунків із підзвітними особами є перевірка достовірності записів, пов’язаних з обліком підзвітних сум. Вона встановлюється шляхом порівняння записів в журналі-ордері № 7 з авансовими звітами і касовими документами. Дані журналу-ордера № 7 повинні сходитися з цими Головною тогочасні книги й балансу предприятия.

Методика проведення аудиту розрахунків із постачальниками, покупцями і замовниками, дебіторами і кредиторами.

ЛИТЕРАТУРА

1. Давидов Г. М. Аудит: Навчальний посібник. — До.: Суспільство «Знання», КОО 2001 р. 2. Белуха Н. Т. Аудит: Підручник. — До.: «Знання», КОО 2000 р. 3. Додаток до тижневику «Бізнес» — «Бухгалтерія» — 2000;2001 год.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою