Как підготувати фахівця: деякі, основні принципи навчання студентів

Как підготувати фахівця: деякі, основні принципи навчання студентів

В.Тарасов, доктора медичних наук, професор, зав. кафедрою «Захист і дії населення надзвичайні ситуації», МДУ їм Ломоносова, ОБЖ № 9 2004 г.

В системі підготовки студентів до дій за умов природних, техногенних і соціальних надзвичайних ситуацій центральне його місце займає викладач. У його завдання входять озброєння учнів комплексом знань, навичок і умінь, передбачених програмою навчання, і навіть здійснення психологічної підготовки до діяльність у умовах різноманітних НС. Навчання притаманні свої, специфічні психолого-педагогічні закономірності. Знання їх допомагає викладачеві правильно визначати необхідні шляху й кошти на студентів, недопущення механічного підходи до навчально-виховної работе.

В педагогічному плані навчання — це двусторонне активний процес взаємопов'язаної діяльності викладачів і. Функції викладачів тут багатогранні. Вони організують навчальну діяльність у студентів і керують нею, в систематичному вигляді викладають навчальний матеріал і показують найбільш доцільні прийоми роботи. Викладачі розвивають студентам інтерес і інші позитивні мотиви вчення, формують вони потребу народу і звичку самостійно здобувати знання, навички, вміння й удосконалювати своє майстерність, перевіряють підготовленість учнів до самостійної діяльності, оцінюючи їх знання, навички, вміння та професійні качества.

Решая ці завдання, викладач постає як організатор навчальної діяльності студентів. Він впливає ними словом, показом, прикладом, ставленням. Сила його впливу зростає, тоді як ідейно-політичному, моральному і военно-научном відносинах викладач служить зразком для учнів. Під впливом внутрішніх спонукань і впливів викладача студенти включаються в активну навчальну роботу: читають, пишуть, слухають, спостерігають, обговорюють ці запитання, проводять дослідження, виконують практичні дії, аналізують діяти і т.д. У процесі цього опановують відповідними знания-ми, навичками і вміннями. Одночасно вони розвивається мислення, загартовуються воля і характеру, формуються моральна, і эмоциальноволевая стійкість, психологічна готовність до роботи у надзвичайних ситуациях.

Взаимодействие між навчальними і обучаемыми, взаємини з-поміж них є центральним пунктом будь-якого навчання. В усіх випадках навчання виявляється ефективним, коли впливу викладача на учнів відповідають пізнавальним можливостям і характерові діяльності. Така зв’язок (необхідна, стала, двостороння), розкриває суттєві відносини процесу навчання, є його найважливішої закономірністю. Вона висловлює спрямованість зусиль який навчає і учнів, характер їхньої спільної діяльності. Викладач ж спрямовує діяльність учнів, керує нею, враховуючи у своїй завдання й зміст навчання, пізнавальні можливості, і навіть мотиви і характеру роботи студентов.

Установление відповідності у діяльності викладача і учнів — одне з найважчих педагогічних завдань. Педагогічний процес піддається постійної зміни, тому може мати повній відповідності. Але відповідність як тенденція, як спрямованість у роботі який навчає і обучаемого цілком достижимо.

Важную роль навчанні студентів грає моделювання реальних умов, використання електронних коштів рішення поставлених задач.

Современный процес навчання спеціалісти кафедри характеризується насиченістю його технічними засобами, що підвищують наочність навчання, дозволяють передати студентам повну і точну інформацію, розвивати і підтримувати вони активність і самостійність, здійснювати контроль і самоконтроль, підвищують інтерес студентів до занять, допомагають конкретніше сприймати изучаемый матеріал, дозволяють створити різноманітні навчальні ситуації, знижувати утомление.

Вместе про те насиченість процесу навчання технічними засобами видозмінює діяльність викладача і учнів. Студенти під час занять відчувають у собі вплив техніки, від якої залежать характер, структура і ритм діяльності учнів. Змінюються мислення, емоційне тло, наст-рой і поведінка студентів. По-цьому викладачі кафедри, враховуючи психологічні процеси студентам під час роботи з матеріальної частиною, уловлюють найменші відхилення від норми у системі «людина — машина» і вживають заходів їхнього устранения.

Большое увагу до кафедрах має приділятися безперервному розвитку й удосконаленню процесу навчання; обучаемые послідовно просуваються від незнання до знання, від невміння уміння, від простого вміння до майстерності. Так, студентам читаються лекцій з тем програми, де вони отримують певні теоретичні знання, та був поглиблюють в процесі самостійної підготовки. У результаті лабораторних робіт студенти набувають практичні навички, вдосконалюють свої вміння до меж майстерності. Разом з цим вдосконалюються знання і набутий методичне майстерність викладача. Програма підготовки студентів всім однакова, а рівень підготовки кожного їх є неоднаковим. Тому оптимальним варіантом навчання буде таке, коли програма змінюється паралельно ходу засвоєння материала.

При вихованні і навчанні студентів треба враховувати, кожному періоду життя, кожному віку людини притаманні свої особливості духовного й фізичного розвитку, психічного складу. Завдання педагога: пізнати психічний склад особистості студента, виявити ті психічні, спільні риси, що відбивають психологію групи, розкрити її індивідуальні особливості. Успіх щодо навчання може бути досягнуто лише за розумінні викладачем інтересів і цілей, що ставить собі молодь, її прагнень, під час обліку особливостей духовного й фізичного розвитку, психічного складу, властивих молодим людям.

Студенты — це молодики від 17−18 до 23−25 років. Цей вік посідає особливе місце в життя. Організм молодої людини вважається фізично зрілим, у цей пери-од закінчується структурне формування всього нервової системи та органів почуттів. Функціональні фізіологічні процеси в корі мозку дуже інтенсивні, взаємодія процесів порушення та гальмування складається у певну індивідуальну систему. Усе це обумовлює складну психологічну структуру студента, його активну мислительну, емоційну і во-левую деятельность.

В той час процеси порушення з інтенсивності біохімічних і фізіологічних процесів в організмі, і навіть недостатності життєвого досвіду ще переважають над процесами гальмування. Психічний склад людей такого віку складний і суперечливий. Це призводить до того що, поведінка молоді який завжди буває послідовним. У одних умовах вони виявляють високу зрілість, дисциплінованість, а інших — порушують елементарні норми поведінки. Ці особливості, як фізіологічні, і психологічні, педагогові треба вловити і использовать.

Важной особливістю будь-якого колективу, зокрема і студентського, є взаємовплив. Перебуваючи постійно у тісному контакті, студенти доповнюють друг друга найкращим, що є у кожному їх. У колективі найповніше складається думку про людину, про його якостях, народжуються прихильність друг до друга, згуртованість, групові настрої і почуття, внутріколективні традиції. Якщо колективі переважає емоційний підйом, панує ділове настрій, сформована і підтримується высокоидейное громадське думка, можна виявити його висока згуртованість, дисципліна. Коли ж у колективі виникають конфлікти, беруть гору негативні групові настрої, то, на успіх у його діяльності розраховувати не можна. Ступінь позитивної дії колективу на особистість, його згуртованість великою мірою залежить від правильного розуміння викладачами суті різних процесів і явищ, виникаючих всередині колективу. Формування колективу є процессом.

В вихованні цих якостей першорядну роль грає викладач. Від його кваліфікації значною мірою залежить стан всього навчально-виховного процесу. Високий рівень організації навчання дітей і виховання студентів забезпечується педагогами, які мають високої культурою, глибоко знають свій предмет і добре знають зі суміжними областями науки, практично розуміються на питаннях загальної економічної й особливо студентської психології, досконало володіють методами викладання й воспитания.

Задача викладача не тільки в озброєнні студентів певної системою знань, навичок, спеціальних умінь, а й у будь-якому розвиток їхніх розумових наснаги в реалізації формування спільних інтелектуальних умінь: самостійно добувати нові знання, вирішувати нестандартні завдання, знаходити оригінальні способи рішень, раціонально працювати з різними джерелами информации.

Большое значення в викладанні має педагогічне майстерність. Авторитет викладача може бути високим, але потрібно завоювати затятим, наполегливим працею. Ми знаємо, що галузеву науку не-прерывно розвивається, щодня з’являється щось нове. Потік інформації такий високий, що й спеціальні інститути інформації не встигають її переробити, донести її до читача. У цьому вся потоці необхідно віднайти потрібне, ознайомитися з нове і привносити це нове в лекції. Це постійного пошуку, безперервного творчого труда.

В навчально-виховному процесі велике значення набуває активність студента, його самостійна робота. Знання, підлягають засвоєнню, не можуть бути передано у готовому вигляді, шляхом простого повідомлення чи показу. Вони можуть бути засвоєно лише результаті виконання певної системи дій. Прослухавши лекцію пасивно, студент невдовзі багато забуває, а що він активно працює, то знання засвоюються міцніше, глубже.

Практика педагогічної роботи показує, що йде швидше, і ефективніше, якщо студент виявляє інтерес до досліджуваному предмета; навчання понад ефективно, якщо форми придбання знань і навиків такі, що праці може бути перенесені до умов реальному житті, на яку вони призначені. Іншими словами, краще засвоюється те що треба в практичної деятельности.

Обучение йде швидше, якщо студент довідається результат кожного відповіді негайно, а як іспитах, тобто. важливе значення мають поточний контроль знань, впровадження контролюючих машин, методів тестів, рішення летючок. Систематичний контролю над підготовленістю студентів до занять, і навіть перевірка правильності і повноти засвоєння матеріалу, поруч із удосконаленням методики доведення інформації, важко переоцінити. Без такого контролю дуже складно домогтися, щоб усе студенти працювали над навчальним матеріалом активно і постійно. Регулярний контроль з оцінкою знань дає можливість підбивати результати роботи як студентів, а й викладачів. Контролюючи і оцінюючи знання студентів, викладач отримує дані, які дозволяють йому аналізувати й удосконалювати методику і якість навчання.

1. Цьому може допомогти створення проблемних ситуацій, що спонукає який навчає мислити. І іспит має йти не так на рівні пам’яті, але в рівні понимания.

2. Важливим елементом школи є ретельна загальна і безпосередня підготовка до проведення занятий.

3. Сучасна система навчання має поєднувати всі види навчання при превалюючою, визначальної ролі самостійної роботи. Якщо слухач не хоче, то викладач ніяк не сприятиме засвоєнню материала.

4. З сказаного, слід вимагати від студента й не так запам’ятовувати, скільки думати. Необходжено навчити його вибрати з потоку інформації те, що йому нужно.

Рассмотрев вище деякі, основні принципи навчання, у фіналі слід зазначити, що, використовуючи рекомендації, розроблені сучасної педагогікою, ми можемо більш ефективно готувати кваліфікованих фахівців із захист населення в різних надзвичайних ситуациях.

Перед вищими навчальними закладами стоять відповідальні завдання подальшому вдосконаленню навчання і виховання фахівців, поліпшити якість підготовки кадрів відповідно до сучасними вимогами науково-технічного прогресу і здобутками науки. Виконання це завдання сприяють вдосконалення навчальних планів і програм, підвищення якості всіх видів занять, широке застосування технічних засобів навчання і здобуття информации.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.