Объем і змістом понятий

Введение

_____________________________________________________3.

1.Понятие ніж формою мышления_____________________________4.

1.1. Загальна характеристика поняття. Властивості й признаки_______4.

1.2. Логічні прийоми освіти понятий_________________6.

2.Понятие і слово_________________________________________9.

3.Содержание тож обсяг понятий______________________________11.

Заключение

____________________________________________________13.

Список використаної литературы_________________________.

«…Уживайте із користю время:

Навчатися треба по системе.

Спочатку хочу Вам позичає вменить.

На курси логіки ходить.

Ваш розум, не зачепила доныне,.

Там привчать до дисциплине,.

Щоб взяв він направленья ось,.

Не розбрідаючись і так і вкось".

В.Гете «Фауст» год. I «Ночь».

Логіка, одне з найдавніших наук, виникла проблемному полі філософії більш 2300 років як розв’язано, й у працях давньогрецького філософа Аристотеля вперше показала, як має відбуватися мислення, щоб було досягнуто істина, з якими правилами мислення у своїй повинна підпорядкуватися основне завдання, що стоїть перед студентами щодо курсу логіки, навчитися свідомо застосовувати податкові закони і форми мислення, засвоїти основні засади правильного логічного мислення — визначеність, послідовність, доказовість; придбати навички та вміння, потребують точності мислення, обгрунтованості і переконливості выводов.

Логіка (від грецького слова logos — «думку», «слово», «розум», «закономірність») — наука про мисленні. Однак у відмінність з інших наук, які вивчають мислення людини, наприклад фізіології вищої нервової діяльності чи психології, логіка вивчає мислення як пізнання. Однією форму мислення є понят.

1. Поняття ніж формою мышления.

1.1. Загальна характеристика поняття. Властивості й признаки.

Поняття — це форма мислення, відбиває предмети у тому істотних признаках.

Ознакою предмета називається, те, що предмети подібні друг з одним чи вони друг від друга отличаются.

Будь-які властивості, риси, стан предмета, які, однак, характеризують предмет, виділяють його, допомагають розпізнати серед інших предметів, становлять його ознаки. Ознаками може бути як властивості, належать предмета; відсутнє властивість (риса, состояние) так ж розглядається як його ознака: Наприклад, відсутність квитка у пасажира чи зброї в злочинця. Ознакою безгоспного майна і те, що його немає собственникаили власник не известен.

Будь-який предмет має безліч різноманітних признаков. Одни їх характеризують окремий предмет і є поодинокими, інші належать певної групи предметів і є спільними. Так, кожна людина має ознаки. Дехто з яких (наприклад, риси обличчя, телосложение, походка, жестикуляція, міміка, звані особливі прикмети, помітні ознаки) належать лише цій людині й відрізняють його з інших людей. Інші (професія, національність, соціальна приналежність тощо.) є спільними для певної групи людей;наконец, є ознаки, загальні всім людей. Вони притаманні кожній людині разом із тим відрізняють його з інших живих істот. До них належать здатність створювати знаряддя праці, спроможність до абстрактного мислення і членороздільної речи.

Крім одиничних (індивідуальних) і спільних признаковлогика виділяє ознаки суттєві і существенные.

Ознаки, необхідно належать предмета, які виражають його сутність, називають суттєвими. Ознаки, які можуть опинитися належати, але можуть і належати предмета і який не висловлюють його сутності, називаються несущественными.

Істотні ознаки може бути загальними і поодинокими. Поняття, відбивають безліч предметів включають загальні суттєві ознаки. Наприклад, загальні ознаки людини (здатність створювати знаряддя праці та інших.) є суттєвими. Поняття, що відбиває один предмет (наприклад, «Аристотель»), поруч із загальними суттєвими ознаками (людина, давньогрецький філософ) включає поодинокі ознаки (засновник логіки, автор «Аналітики»), без якої відрізнити Аристотеля з інших покупців, безліч філософів Стародавню Грецію невозможно.

Поняття якісно відрізняється від форм почуттєвого пізнання: відчуттів, сприйняттів і представлений, существующих у людини як наглядныхобразов окремих предметів чи його властивостей. Не можемо, наприклад, уявити, а танемо більш сприйняти будинок взагалі. Сприйняття чи уявлення — це чувственно-наглядный образ, будь-якого конкретного будинку, наприклад храм Василя Блаженного на Червоній площі. Поняття позбавлене наочності. Поняття «будинок» характеризується відсутністю одиничних ознак окремих будинків, у ньому відбиваються ознаки, необхідно належать будь-якій з неї і є загальними всім будівель, виділені на відвідин, навчання, роботи чи жилья.

Поняття ніж формою мислення відбиває предмети та його сукупності в абстрактної, обобщеннойформе виходячи з їх істотних признаков.

Поняття — одну з основних форм наукового познания. Формируя поняття, наука відбиває них студійовані нею предметы, явления, процеси. Наприклад, економічна теорія сформувала такі поняття, як «товар», «капітал», «вартість»; правові науки — поняття «злочин», «наказание»,"вина", «умисел», «правоздатність» та інших.

Відбиваючи істотне, поняття не містять всього багатства індивідуальних ознак предметів й у сенсі вони біднішими форм почуттєвого пізнання — сприйняттів і уявлень. Разом про те, відволікаючись від несуттєвого, случайного, они дозволяють глибше поринути у дійсність, відобразити її з більшою повнотою, потім нездатна чуттєве познание.

1.2. Логічні прийоми освіти понятий.

Для освіти поняття необхідно выделитьсущественные ознаки предмета, застосувавши із метою ряд логічних прийомів: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення. Ці прийоми широко використовують у пізнанні. Важливу роль вони відіграють в формированиипонятий, заснованому на виявленні істотних признаков.

Щоб скласти поняття про об'єкт, потрібно порівняти даний предмет коїться з іншими предметами, знайти признакисходства й гендерні відмінності. Логічний прийом, який встановлює подібність чи відмінність предметів, называетсясравнением.

Виділення ознак пов’язані з уявним розчленуванням предмета на складові його частину, боку, елементи. Мисленне розчленовування предмета на частини называетсяанализом.

Виділення з допомогою аналізу ознак дозволяє відрізнити суттєві ознаки від не существенныхи відволіктися, абстрагуватися від них. Мысленноевыделение ознак одного предмети й відволікання від інших ознак називається абстрагированием.

Елементи, боку, ознаки предмета, виділені, спомощью аналізу, би мало бути з'єднані, у єдиний целое. Это досягається з допомогою прийому, протилежного аналізу, — синтезу, це мисленне з'єднання частин предмета, розчленованого анализом.

Ознаки досліджуваних предметів поширюються на все подібні предмети. Ця операція здійснюється путемобобщения — прийому, з допомогою якого окремі предмети з урахуванням властивих їм однакових свойствобъединяются до груп однорідних предметів. Завдяки узагальнення суттєві ознаки, виявлені в окремих предметів, розглядаються як ознаки всіх навчальних предметів, яких застосовно дане понятие.

Отже, встановлюючи подібність (чи различие) между предметами (порівняння), розчленовуючи подібні предмети на елементи (аналіз), виділяючи суттєві ознаки і відволікаючись від несуттєвих (абстрагування), поєднуючи суттєві ознаки (синтез) і поширюючи їх у все однорідні предмети (узагальнення), ми створюємо жодну з основних форм мислення — понятия.

2. Поняття і слово.

Поняття нерозривно пов’язане з основний мовної одиницею — словом. Поняття виражаються і закріплюються за тими словами і словосполученнях, без яких не можна ні формування понять, ні оперування ими.

Єдність поняття і вислів значить їх повного збіги. У різних національних мовами те й теж поняття виражається різними словами. Та й у однією мовою словом, і поняття нерідко не збігаються. Багато слова мають не одне, а кілька значень. Наприклад, слово російської «зв'язка» вживається в значеннях:

1. кілька однорідних предметів, пов’язаних разом («зв'язка книг»),.

2. сухожилля, з'єднуюче частини скелета чи органу тіла («м'язові связки»).

3. елемент судження, зв’язуючий суб'єкт і предикат чи прості судження.

Кілька значень має слово «закон «, «суб'єкт «, «край «і др.

У кожному мові існують омоніми і синонимы.

Омоніми (від грецьк. homos — «однаковий» і onyma — «ім'я») -писав, збіжні звучанням, однакові формою, але які виражають різні поняття (наприклад, коса — це сплетені разом пасма волосся, і що йде берега вузька смужка землі, і стінобитні пристосування для обрізання трави, злаків тощо.; нота — графічне зображення музичного звуку і дипломатичну звернення однієї держави до іншого; висновок — судження, отримане логічним шляхом з посилок, і стан особи, позбавленого свободи, і частина, кінець чого — либо).

Синонімами (від грецьк. synonymus — «однойменний») називаються слова, близькі чи тотожні за своїм значенням, які виражають те й теж поняття, але різні друг від друга оттенкамизначений чи стилістичній забарвленням. Наприклад, «батьківщина» і «батьківщину», «юридична наука», «правознавство» и"юриспруденция", «договір», «угоду» і «контракт» і многиедругие.

Багатозначності слів (полісемія), слова — омоніми і синоніми нерідко проводять до змішання, отже, до помилок в міркуваннях. Тому необхідно точно встановити значення російських слів, про те, щоб вживати в суворо певному смысле.

У різних галузях науку й техніки вырабатываетсяспециальная термінологія — система термінів, вживаних у сфері знань.

Термін — це слово чи словосполучення, що означає суворо визначений поняття і що характеризується однозначністю, по крайнього заходу, не більше даної науки чи спорідненої групи наук. Важливе значення розробки та уточненню термінології надається правовими науками, які, зазвичай, дають роз’яснення термінів, вживаних у сфері права. Наприклад, в Кримінально — процесуальному кодексі роз’ясняються терміни (найменування): «суд», «суд першої інстанції», «касаційна інстанція», «надзорнаяинстанция», «суддя», «прокурор», «слідчий», «законні представники» та інших.

Ці й подібні роз’яснення дозволяють однозначно застосовувати правові термины.

3. Зміст тож обсяг понятия.

До поняття називається сукупність істотних ознак предмета, яка мислиться у цьому понятті. Наприклад, змістом поняття «злочин» є сукупність істотних ознак злочину: суспільно небезпечний характер діяння, протиправність, винність, наказуемость.

Безліч предметів, яке мислиться в понятті, називається обсягом поняття «сукупність предметів». Обсяг поняття «злочин» охоплює всі злочини (посадові, військові, господарські), оскільки вони теж мають загальні суттєві признаки.

Логіка оперує також поняттями «клас» («безліч»), «підклас» («підмножина безлічі») і «елемент класса».

Класом, чи безліччю, називається певна сукупність предметів, мають деякі загальні ознаки. Такі, наприклад, класи (безлічі) ВНЗ, студентів, юридичних законів, злочинів тощо. З вивчення певного класу предметів формується поняття звідси класі. Так, на основі вивчення класу (безлічі) юридичних законів утворюється поняття юридичного закона.

Клас (безліч) може охоплювати у собі підклас, чи підмножина. Наприклад, клас студентів включає у собі підклас студентів юридичних вузів, клас злочинів — підклас посадових преступлений.

Ставлення між класом (безліччю) і подклассом (підмножиною) виражається з допомогою знака ?: А? У. Цей вислів читається: А є подклассом У. Так, якщо, А — слідчі, а У — юристи, то, А подклассом класу В.

Класи (безлічі) складаються з елементів. Елемент класу це предмет, входить у даний клас. Так, елементами безлічі ВНЗ будуть Балашихинский інститут бізнесу, правничий та інформаційних технологій, Білгородська технологічна академія та т. д.

Ставлення елемента класу виражається з допомогою знака ?: А? У (А є елементом класу В).

Якщо, наприклад, А — юрист Іванов, а У — юристи, то, А елементом класу В.

Розрізняють універсальний клас, одиничний клас" і нульової, чи порожній, класс.

Клас, що з всіх елементів досліджуваній галузі, називається універсальним класом (наприклад, клас планет Сонячної системи). Якщо клас складається з одного елемента, це буде одиничний клас (наприклад, планета Юпітер); нарешті, клас, який містить одного елемента, називається нульовим (порожнім) класом. Порожніми класами є, наприклад, вічний двигун, круглий квадрат, русалка, щезник та інших. Кількість елементів порожнього класу одно нулю.

Зміст тож обсяг поняття тісно пов’язані один з одним. Ця зв’язок виявляється у законі зворотного відносини між обсягом і змістом поняття, яким установлено, що передвиборне збільшення змісту поняття веде до утворення поняття із меншим обсягом і навпаки. Наприклад, збільшуючи зміст поняття «Поет» шляхом поповнення істотного ознаки «сучасний» час торкнутися поняттю «сучасний поет», що має менший обсяг. Збільшуючи поняття «підручник з теорії держави й права», переходимо до поняття «підручник», має менше зміст, бо вона не включає у собі ознаки, що характеризують підручник з теорії держави й права.

Схоже ставлення між обсягом і змістом має місце у поняттях «злочин» і «господарське злочин» (перше поняття ширше за обсягом, але вже змісту), «генерального прокурора» і «прокурор», де перше поняття вже з обсягу, але ширше по содержанию.

Закон зворотного відносини між обсягом і змістом поняття є основою логічних операций.

Заключение

.

Сутність як сукупність всіх внутрішніх, необхідних властивостей і зв’язків предмета, узятих у їхньому природному взаємозалежності, відбивається у наукових поняттях, створених з урахуванням всебічного дослідження предмети й проникнення його внутрішню природу з допомогою наукових методів пізнання. Терміни природної мови, що входять до склад пропозицій мають найважливіші характеристики: значення сенс. Значення терміна — це предмет, знаком якого цей термін є. Сенс терміна — це про його значення, яку містить термін чи яка пов’язують із ним. У повсякденному життя люди й не дуже замислюється сенсі термінів. Областю, де важлива чітка термінологія, є юриспруденція. Тут слід знати, підпадають чи вчинки під той чи інший статтю закону. Від цього залежить доля життя й людини. Розуміти термін — отже, знати, які саме предмети підпадає під нього, тобто за кожному учиненому на предмета вміти вирішувати питання, чи можна даний предмет позначити даним терміном. Аби однозначності, з терміном з'єднують зазвичай особливу думку, у якій таки розкривається його розуміння. Ця думка називається понятием.

Список використаної литературы.

у контрольній роботу з дисципліни «Логіка».

на задану тему «Обсяг і змістом понятий».

1. В.І. Кирилов, А. А. Старченка Логіка: Підручник для юридичних факультетів та інститутів. — М.: Юристъ, 1996. — 256 с.

2. У. Ф. Барков Логіка: Підручник для вузів. — М.: 1997. — 236 с.

3. У. А. Бочаров, У. І. Маркин Основи логіки: Підручник. — М.: ИНФРА-М, 2002. — 296 з.