Теорія держави й права (Шпаргалка)

|Б-1 |Б-2 |Б-3 | |1. Поняття й визначення |1. Принцип поділу |Правове гос-во і гражд-е | |правового д-ви. |влади. Інститути держ. |суспільство. | |Гос-во (respublica) Цицерон|власти форм-ся на осн. |Гос-во (respublica) Цицерон| |опр-ет як усе, надбання |разд-я влади — стр-ро |опр-ет як усе, надбання | |народу (res populi). Один |утворить і ф-циональн. |народу (res populi). Один | |з пр-ков правового д-ви |принципу раціон. орг-и і |з пр-ков правового д-ви | |- верховенство з-на (ніхто |контролю. Це давній |- верховенство з-на (ніхто | |не освоб-ся від подчин-я |принцип. Власті дел. на |не освоб-ся від подчин-я | |з-ну). Також повна |представить. (з-нодат.), |з-ну). Також повна | |гарантир-ность і |виконає. і судебн. Мех-м |гарантир-ность і | |непорушність права і свободи |стримування і противаг — |непорушність права і свободи | |громадян, і навіть устан-е і |кажд. з влади має |громадян, і навіть устан-е і | |поддерж-е принципу взаимной|мн-во возм-тей |поддерж-е принципу взаємної| |ответств-ти гр-на і гос-ва.|взаимоконтролировать і |ответств-ти гр-на і д-ви.| |Як гр-не несуть отв-ть |огранич. ін. друга. |Як гр-не несуть отв-ть | |перед гос-вом, і гос-во| |перед гос-вом, і гос-во| |буд. нести отв-ть перед |2. Правоотношение: поняття |буд. нести отв-ть перед | |гр-ном. Головний пр-к прав. |й ті види. По самому загальному |гр-ном. Головний пр-к прав. | |д-ви — ідея народного |поняттю правоотн-е — будь-яке |д-ви — ідея народного | |суверенітету, також — |обществен. отн-е в кіт |суверенітету, також — | |принцип розділ. влади (на|стороны пов’язані між собой|принцип розділ. влади (на| |с-ме стримування і противовесов|взаимными юридич правами і |с-ме стримування і противаг| |- кажд. з влади має |обязанн-ми, охоронюваними |- кажд. з влади має | |мн-во возм-тей |державою і рег-мые |мн-во возм-тей | |взаимоконтролировать і |нормами права. Структура |взаимоконтролировать і | |огранич. ін. друга). Також |правоотнош має 4 |огранич. ін. друга). Також | |одне із пр-ков — наявність |составл-их: суб'єкт, |одне із пр-ков — наявність | |розвиненого гражд. суспільства; |об'єкт, право і |розвиненого гражд. суспільства; | |созд-е інститутів політ. |обов'язок. Вона має |созд-е інститутів політ. | |демократії, препятств. |складний склад. Необх. |демократії, препятств. | |сосред-ю влади у руках |наявність S-тов правоотн-й, |сосред-ю влади у руках | |однієї особи чи органу; |сод-е. Сод-е має юр. |однієї особи чи органу; | |верховенство і правове д-е|сост-щую — S-тивн. права |верховенство і правове д-е| |конституц. з-на, устан-е в |(похідні від О-тивных; |конституц. з-на, устан-е в | |з-не і проведення насправді |після низки юр. д-й над |з-не і проведення насправді | |суверен-ти держ. влади; |О-тивными; вони |суверен-ти держ. влади; | |піднесення суду як одного |конкретніше О-вных) і |піднесення суду як одного | |з ср-в обесп-я правової |обяз-ти. |з ср-в обесп-я правової | |гос-венности; соотв-е з-нов|S-тивное право: 1. право |гос-венности; соотв-е з-нов| |права й правова орг-я с-мы|д-вовать опр. чином |права й правова орг-я с-мы| |держ. влади. |2.право вимагати опр. |держ. влади. | | |повед-я від зобов’язаного особи | | |2. Монархія — це такий |3.право звернутися за |2. Матеріальне і процес-ое| |форма правління, при |захистом. Юр. обяз-ть: |право. Розподіл правових | |якої верховна влада |1.обяз-ть д-вовать |явищ (галузей права, | |здійснюється одноосібно и|устан-ным обр. 2.обяз. |норм, правовідносин) на | |переходить, зазвичай, по |зазнати нежелат. |матеріальні і | |спадщині. Основними |наслідки (понести |процесуальні - це | |ознаками класичної |ответств-ть за неправомерн.|внутренняя, спеціальна | |монархічній форми |д-я). Содерж-е правоотн-я =|проблема юриспруденції. До | |управління є: |активна д-ть + юр. обяз-ть|материальным регулятивним | |існування одноосібного |+ S-тивное право. |нормам відносять ті | |глави держави полягає, |Має рацію. отн-я класс-ся: 1. по |правові норми, які | |котрий має своєї властью|отраслям права (гос-венное,|непосредственно регулюють | |довічно (цар, король, |…) 2. на охоронить. і |різні соціальні сфери,| |імператор, шах); |заборонить. (база — мат. |формуючи позитивне | |спадковий порядок |право) 3.регулятивное. Або |поведінка їх учасників. | |наступності верховної |1.абсолютные (опр-ны обидві |Матеріальними будуть й ті | |влади; представництво |боку правоотн-й) |охоронні норми, | |держави монарха по |2.относит. (жодна зі сторін |що забезпечують | |своєму розсуду; |не опр.). |дію матеріальних | |юридична |Правосуб'єктність — |регулятивних нормнорми | |безвідповідальність монарха.|способн-ть фіз. чи юр. лиц|уголовного права зі своєї | |Монархія виникла |бути S-тами правоотн-й. Для|природе є | |умовах рабовладельческого|этого вони д.б.: |охоронними і навіть | |суспільства. При феодалізмі |а)правоспособны (але з |кримінально-правові норми — | |вона почала основний формою |искл-ями для некіт. фіз. |матеріальні. До | |державного правления.|лиц, наприклад, ембріонів) |матеріальним слід | |У буржуазному ж суспільстві |б)деесп-ть (в рез-те своїх |вважати і ті процедурні | |збереглися лише |д-й приобр-ть правничий та |норми, які | |традиційні, а основному |обяз-ти). Можлива (для |регламентують порядок | |формальні риси |фізосіб) частич. деесп-ть |реалізації матеріальних | |монархічного управління. |(віком 14,15,16 років) |регулятивних норм. Усі | |Натомість монархія |чи огранич. (внаслідок |процесуальні явища — | |ділиться на: абсолютну |суду). Для юр. осіб деесп-ть|процедурные. Процедуру- | |(таку форму правлен, при |м.б.: а) уставная (відповідно до |порядок здійснення тієї | |якій влада повністю |своїм статутом чи полож-ю).|или інший юридичної | |належить одній особі), |б)нормативная (огранич. |діяльності. Процедури справ| |конституційна |з-ном). О-ты правоотн-й — |на: правотворческие і | |(обмежена) влада |усе те, з приводу чого |правореализующие. | |обмежена представительным|возн. правоотн-я, тобто. все |Правореализующие процедури | |органом. Огранич монарх |мат. і немат. блага. |бувають матеріальні і | |ділиться на дуалістичну | |процесуальні. | |(держ влада носить |3. Право і релігія. Религия|Процессуальная процедура — | |двоїстий характер) і |- світогляд і |це порядок реалізації | |парламентарну (править |світовідчуття, і навіть |матеріальних охоронних | |формир-ся з представить |відповідну поведінку и|норм (інакше — | |певних партій |специфічні дії, |санкцій). Відповідно, | |отримали більшість на |засновані на вірі в |норми, які регламентують | |виборах). |існування бога чи |процедуру реалізації | | |богів, сверхъестественного.|санкций, є | |3. Публічне і приватне |Маркс стверджував, що |процесуальними. Кордон | |право. Для розподілу права на|"религия зникатиме в |між матеріальним і | |приватне та публічне |тій мірі, як і буде |процесуальним у системі | |необхідний характер правовых|развиваться соціалізм". |права проходить і в середині | |взаимоотн-ий між |Проте «історія показывает,|процедурной сфери (між | |індивідуумом і |що це державне |нормами матеріальної | |гос.организ-ми структурами |руйнація релігії |процедури і процесуальними| |суспільства. Якщо обличчя явл. |неодмінно веде засобою |нормами), і з кінця | |незалежним суб'єктом права|нравственную деградацію |процесуальних і | |- таке приватне. Если|общества і не |матеріальних охоронних | |суб'єкт постає як часть|приносит користі права й |норм (між нормами | |соціального цілого — таке |правовому порядку, бо, в |кримінального процесу саме і | |право публічне. До частному|конечном рахунку, право і |нормами кримінального права). | |праву відносять галузі, |релігія покликані закріплювати| | |кіт покликані забезпечити |і можу твердити моральні |3. Нормативно-правовий акт | |інтереси приватних осіб |цінності, у тому основа їх |- це официальн акт | |(гражд, банківське, страх, |взаємодії». За підсумками |правотворчества у якому | |патентне). До публичн праву|религиозных уявлень |містяться норми права. | |відносять галузі государств,|складываются релігійні |Складається внаслідок | |администр, кримінального прав |норми як із |правотв-ой деят-ти госуд-ва| | |різновидів соціальних |чи всенародним | | |норм. Характер |голосуванням (референдум). | | |взаємодії норм права и|НПА классиф по различн | | |релігійних норм у системі |підставах: юридичної | | |соціальної регуляції того |силі (закони та подзак-ые); | | |чи іншого суспільства |обсягу і характерові дії| | |визначається зв’язком |(загального, огранич, | | |правових і соціальних релігійних норм|исключит); по суб'єктам їх | | |з мораллю і зв’язком права з |які видають (законод, исполн, | | |державою. Правові і |судебн). | | |релігійні норми можуть | | | |збігатися з погляду | | | |свого | | | |морально-нравственного | | | |змісту. Наприклад, серед| | | |заповідей Нагірній | | | |проповіді Христа — «не | | | |вбий» і «не вкради». | | | | | | | | | | |Б-4 |Б-5 |Б-6 | |1. Предмет ТгиП-основные |1. Поняття держави. |1. ТГиП в с-ме товариств. | |загальні закономірності |Гос-во — то окрема орг-я |наук. ТГиП — одне з | |возникн-я, функц-ия і |публічної, політичної |базових наукових дисциплін | |розвитку государ. і право. |влади господств. класу |юр. профілю. Термін | |У самій ТГиП 2 боку: |(соц. групи, блоку клас. |"теорія" в дано. сл. означ. | |гос-во право, кіт. не |сил, всього народу), |узагальнену назву цілого | |сущ. ін. без друга. Сущ. |располаг. спец. апаратом |низки отдельн. теорій, кіт. | |неск. підходів до изуч-ю |упр-я і принужд-я, которая,|предст. собою конструкції | |предмета: 1. гос-во — |представляючи общ-во, осущ-ет|идей, кіт. спираються на | |творець права, але очевидно, |у цим общ-вом, |различ. даних про Р і П. | |що це завжди так, |обесп-ет її інтеграцію і |ТГиП — це систематизир-е | |гос-во буд. відкривати право |має суверенітетом. |знання про Р і П і про їхніх | |действит-ти. 2. либеральная|Гос-во керує общ-вом, |взаємозв'язку, представл. і | |концепція (право склад-ся в|осущ. політ. владу у |визнані различ. наук. | |общ-ве): право — продукт |масшт. країни. Для |школами. | |жизнед-ти общ-ва, рез-т |цього ісп. держ. |ТгиП явл общетеоретич-й по | |конфлікт інтересів людей. |апарат, для сод-я кіт. |відношення до іншим юрид | |Основа права склад-ся в |збирають податки. Необходимо|наукам; узагальнює дані і | |процесі отнош-й людей, а |наявність 3 составл-их: |висновки юрид наук з метою | |гос-во лише санкціонує |сукупність людей-народ; |більш глубогих теоретич | |пр-ла чи стереотипи |панівна з них |узагальнень; досліджує | |поведінки у тій чи іншій |влада; територія як |основні закономірності | |ситуації. Тоді |межа дії цієї |розвитку госуд і право в | |держава, у разі |влади. |цілому; виробляє загальні | |порушення може примушувати | |поняття куди | |порушника до соверш-ю |2. Предмет і метод |спираються ін юрид науки. | |некіт. дій. Зараз |правового регулирования-это| | |прийнято придерж-ся 1-го |найбільш істот підстави |2. Право і мораль. Мораль | |підходу. |для розподілу системи права |опред-ся ніж формою общ-го | |Методологія ТГиП.- |на галузі. П- те на |свідомості, відбиває | |застосований. совокупн. |що впливає право |соціальну действит. як| |определ-ых теоретичних |галузі |специфич. історично | |принципів, логич прийомів і |(товариств відносини). М- это|обусловл. поглядів на | |способів исслед-я основних |способи впливу отрасли|добре і зло, які | |загальних закономер-ей возникн |права на міра види общ |закреп-ся у свідомості людей | |та розвитку госуд.-правовых |зношений. М. залежить від |як принципів, норм, | |явищ. Для пізнання і |взаємного становища |ідеалів, покликаних | |пояснення основних |учасників правовідносин |регулювати поведінка | |закономерн |(рівності сторін, |людей цілях збереження та | |государ.-правовых явищ |обязывающ, запрещающ.) |розвитку суспільства як | |широко використовують | |цілого. Право і мораль — | |логічні прийоми: аналіз, |3. Історична школа |основні соціальні | |синтез, індукція, дедукція |права. Предст цієї школи |регулятори поведінки | |і гіпотеза. |расматр право як выражение|человека. Вони мають спільні | |Уся совок-ть методів м.б. |волі народу від |риси, розбіжності й | |розбита на 3 грн.: |влади держави. Тобто. |взаємодіють друг з | |I.Общефилософский (те |законодавець фіксував |іншому. Загальні риси: а) | |що диалектич. Логіка |лише те що вони склалося |належать до соціальним | |II.Общенауч. методи, з |як право в результ историч|нормам й володіють загальним | |кіт. самий застосовуваний — |розвитку (мову не виник из|свойством нормативності; б)| |1)Теория с-м чи с-мный |договору ЄС і не дано від Бога а|являются основними | |аналіз. III.Колич. методи |розвивається саме по собі). |регуляторами поведінки; в) | |(з пом. ЕОМ) — возм-ть |Німець юристи: Густав Гуго, |мають спільну мету — | |автоматич. пошуку |Карл Савиньи, Фрідріх |регулювання поведінки | |нормативних актів, а |Пухта. Іст шк сильно |людей; р) базуються на | |згодом автомоделир-е |преувелич місце обычия в |справедливості як у | |юр. норм. |системі правового регулиров|высшем моральному | |Через війну збирання, |товариств зношений, ставлячи його |принципі; буд) виступають | |обробки, вивчення і |із закону, заперечила |мірою свободи індивіда, | |перевірки фактич матер наука|законодат шлях зміни |визначають її межі. | |виявляє эфективность |існуючого права. |Відмінності: 1. Мораль | |государ управ-ия і | |формується раніше права, 2.| |правового регулиров, | |У межах одного країни, | |виробляє конкретні | |одного суспільства" може | |рекоменд з їхньої соверш-ию. | |існувати одна | | | |правова система. Мораль ж| |2. Державні режими | |у сенсі різнорідна. | |може бути демократичними| |3. Норми моралі формуються| |і антиде-мократическими | |як нормативне вираз | |(тоталітарні, | |сформованих у цій | |авторитарні, расистські). | |соціальному середовищі, суспільстві | |тому основним критерієм | |поглядів, поглядів на | |класифікації держав з| |добро і зло, | |даному ознакою є | |справедливості, честі, | |демократизм форм і методів | |борг. 4. Мораль живе у | |здійснення | |суспільній думці, | |структурі державної влади. | |що формою | |Режим визначає характер | |її існування. 5. Не | |структурі державної влади — | |збігаються предмети | |це співвідношення держави| |регулювання норм правничий та | |й особистості; | |норм морали.Т.е. вони мають| |антидемократичний режим | |загальний предмет регулювання| |характеризується повним | |це і є соціальні сфери, | |(тотальним) контролем | |регульовані лише| |держави з усіх | |правом або тільки мораллю. | |сферами життя | |6. З погляду | |: економікою, політикою, | |внутрішньої організації та | |ідеологією, соціальним, | |чи інша моральна система,| |культурним і національним | |будучи щодо | |будовою; йому властиво | |цілісним нормативним | |огосударвстление всіх | |освітою, не має | |громадських організацій | |такий логічно стрункої і | |(профспілок, молодіжних, | |досить жорстка | |спортивних та інших.); особистість| |структурою як система | |в антидемократическом | |права. 7. Право і мораль | |державі фактично | |різняться із засобів і | |позбавлена будь-яких | |методам забезпечення | |суб'єктивних прав, хоча | |реалізації своїх норм. Якщо| |формально можуть | |право, як відомо, | |проголошуватися навіть у | |забезпечується можливістю| |конституціях; реально | |государственно-принудительн| |діє примат | |ой реалізації, то норми | |держави право, що| |моралі гарантуються силою | |є наслідком | |суспільної думки. Право| |сваволі, порушенням | |і мораль взаємодіють. | |законності, ліквідації | |Право є формою | |правових почав у | |здійснення | |життя; | |пануючій моралі. | |усеохоплююча | | | |мілітаризація громадської | |3. Суб'єкти правовідносини-| |життя; ігнорують інтереси | |це суб'єкт права, який | |державних | |реалізував свою | |утворень, особливо | |правосуб'єктність і став | |національних меншин; не| |учасником конкретного | |враховує особливостей | |правового відносини. | |релігійні переконання | |Суб'єкти права, поруч із | |населення. | |нормами правничий та | | | |юридичними фактами, | |3. Право — с-ма общеобязат.| |є жодну з | |норм, які з’явились у | |передумов виникнення і| |общ-венной практиці, | |існування | |санкц-нных гос-вом і | |правовідносин. По видам | |що спираються у своїй | |суб'єктів права (отже, і| |реал-ции на возм-ть | |суб'єктів правовідносин) | |принужд-я із боку | |можна розділити на: а) | |д-ви. | |фізичних осіб; б) | |Походження права. | |організації; в) общественные| |Правила поведінки действ-ие| |освіти (народи, | |в родової громаді, племені | |нації). фізичні особи — | |(норми звичаїв правило | |це громадяни, іноземці, | |працю, полювання, риболовлю, побут, | |особи без громадянств, особи з| |семейн зношений.) Висловлювали | |подвійним громадянством. До | |інтереси всіх членів роду. | |організаціям ставляться: а) | |Члени роду був | |сама держава; б) | |разгр-ий правий і обяз-ей. Їх| |державні | |исполн обеспеч-сь звичкою| |організації; в) | |дотримуватися вкорінені | |недержавні | |правила. При переході від | |організації. Серед | |первоб.-общ. до государст. | |державних організацій| |организ-ии звичаї | |можна назвати | |превращ-ся в норми і | |державні органи — | |охороняються гос-ом, | |державні | |администр рішення з | |організації, які мають | |конкретних справ яким | |владними повноваженнями. | |надається обязат-ая юридич | |юридичних осіб, які | |сила, видання гос-ом | |мають | |нормативних актів содер-их | |правосуб'єктністю, | |норми права. | |необхідної їм до участі | | | |у цивільному | | | |(майновому) обороті. | |Б-7 |Б-8 |Б-9 | |1. Теорії походження |1. Функції д-ви. Ф-ции |1. Влада та її види. | |госуд-ва. Єдиної думки на|гос-ва — осн. напр-я його |Особливості держ. влади. | |ці гроші немає. Але першими |д-ти, обусл. його сущ-тью і |В у найзагальнішому вигляді | |гос.-прав. с-мами були |сод-ем, і навіть що стоять |є | |рабовлад. с-мы Др. Греції, |проти нього у тому чи іншому |здатність якогось | |Риму, Єгипту. На тер. РФ, |етапі її разв-я цілями, |суб'єкта підкоряти собі | |PL, D ніколи рабства не |завданнями та її соц. |волю і поведінку іншого | |було, першим тут возн. |назн-ем. Сущ. мн-во |суб'єкта у | |феод. Р і П. Є ідея |критеріїв класс-ции ф-ций |власні інтереси чи| |божественного возн-я Р і П |д-ви в зависнув. від: |інтересах інших. | |(религиозн. — з-ны шариата,|а)продолж-ти їх сущ-я і |Ознаки в: 1. В є | |Мойсея). Але держ. орг-я |д-ти (const, притаманний. гос-ву|явл. соціальне, тобто. | |приходять зміну |всіх етапах його д-ти і |громадське. 2. В явл. | |родоплеменной, а право — на|врем.) б) от їх соц. |атрибутам (невід'ємним | |зміну звичаям. Сущ. |значимості (выр. інтереси |компонентом) суспільства до | |Естественно-правовая |правлячих верств або тільки |всі етапи його розвитку. | |теорія, нерідко зв. |М). в) от сфер їх прилож-я и|3. В може існувати й | |"договірної" чи теорією |осущ-я (політ., ек., соц.) |функц-ть лише рамках | |договірного происх-я Р і П.|г)от форми їх реал-ции |громадського відносини, | |Гос-во у ній — рез-т |(правотворческие, |тобто. таке ставлення, кіт.| |объед-я людей на дог. |правоохр.). Також м. |між людьми. 4.| |основі (добровол.). Однією |провести класс-ю на осн. |Осущ-ие влади завжди | |з распр. у країнах явл. |террит. масштабу, в lim |є | |Теорія насильства, Главн. |кіт. вони реал-ся (в федер. |интеллектуально-волевой | |причина возн-я Р і П тут |гос-ве, унітарній чи |процес. 5. Общ-ые отнош, в| |- над соц.-эк. разв-и |конфедерації). |рамках кіт є і | |общ-ва і возн-и класів, а |Останніми роками осущ. |реалізується В, явл-ся | |в завоюванні, насильство, |класс-я ф-ций д-ви на |разновидн общ. отнош і | |поневоленні одних племен |осн. принципу раздел-я |мають назва | |ін. Матеріалістична |влади. У соотв-и з цим |властеотношений. 6. Важн. | |(класова) теоріяР є |ф-ции: з-нодательные, |ознакою влади є | |продукт непримерим-ти |управленч. в судові. Але |те, що вона завжди | |класових противор. |ф-ции д-ви м. |виходить з силі. Види | |Органічна теор-общество |підрозділити й у зависнув. від |влади: а) владу у | |і гос-во предст-ют собою |обусл-ти «природою будь-якого |масштабі всього суспільства; б)| |єдиний організм состоящ з |общ-ва». У соотв-и з цим |влада всередині одного чи | |людей, подібно як человеч |критерієм ф-ции подразд-ся |іншого колективу | |орган складається з клітин. |на: 1) ф-ции гос-в |(організації); в) владу у | |Психологич теория-Г |експлуататорських типів |відношенні між двома | |виникла результ |(доминир. роль ф-ций |індивідами. В можна | |психологич потребн людей |прямого подавл-я экспл-щим |поділити на | |жити у рамках организ-го |класом М.) 2) ф-ции гос-в |політичну та | |суспільства. |демокр. типу (второстеп. |неполітичну. В м.б. | | |знач-е ф-ции прямого |демократичною чи | |2. Право і економіка. У |придушення) 3) ф-ции, |недемократичної. До особливим| |цьому випадку під Еге |які з природи |властивостями держ. влади| |слід розуміти |будь-якого общ-ва — обесп-е і |віднести след-ие: Гос. власть| |певну соц-ую сферу, |поддерж-е естеств. усл-й |публічна. Гос. власть | |саме — діалектичне |життя общ-ва. Також внешние|суверенна, що означає її | |поєднання соц-х відносин и|ф-ции д-ви (рішення |незалежність зовні і | |соціальної діяльності, |м/нар. завдань). Головне ж |верховенство у країні.| |що з виробництвом, |ф-ция і чітку мету нормального |Гос.власть універсальна: | |обміном і розподілом |д-ви — охорона інтересів |вона поширює свою | |матеріальних благ. |чола, захист його прав. |силу всю територію і| |Визначальну роль сфері Еге| |усе населення країни. | |грають відносини |2. Наступність і |Гос.власть діє | |власності. Еге як |відновлення у праві. |постійно зростає і безупинно. | |явище базисного порядку | | | |має що б значение|3. Правомірне поведінка. |2. Право і дружина політика. У | |стосовно П як до |Правомірне варіант |сучасне значення | |частини надбудови. Базис |поведінкиякий, перебуваючи |політику узагальненому вигляді| |суспільства, по-перше, |общ. необхідним, |можна з’ясувати, як | |обумовлює необходимость|желательным чи соціально |соціальної сфери, у якій| |правового регул-ия в целом,|допустимым, осущ-ся в |зіштовхуються, борються, | |по-друге, визначає той |відповідність до правовими |реалізуються інтереси | |чи іншого тип П, в-третьих,|предписаниями (теж не виходить |(передусім | |визначає конкретні черты|за рамки дозволеного |економічні, | |П тій чи іншій країни у |законом) і поддерж-ся |матеріальні) великих | |даний ист-ий період. Маркс|возможностью гос-ой защиты.|социальных груп: класів; | |зазначав, що «П будь-коли |ПрП, як і неправ-ое має |народів; національних, | |може бути вищим, ніж Еге |дві сторони — об'єктивну и|религиозных, | |лад і обумовлене ним |суб'єктивну. О-ную сторону|профессиональных співтовариств | |культурний розвиток |ПрП можна рассматр на |і др. социальных спільностей. | |общества».В умовах |основі ж елементів |Політика і виник як | |ринкової Еге і початку |(категорій), як і О-ную |явл. разом із соціальною | |ринку відзначають такі |бік протиправного |диференціацією суспільства, | |напрямку використання |поведінки. Йдеться |розшаруванням його за великі | |правової формиа) |поведінці, певному |соціальні групи, | |визначення цілей эк-го |результаті як причинної |які мають своїми особливими | |розвитку; б) закріплення |зв'язок між ними, тільки в |інтересами. Гос-во | |рівноправності всіх форм |ПрП усе йде зі знаком |є найбільш| |собств; в) визначення |плюс. S-ная сторона ПрП, |потужний, найбільш | |кола суб'єктів ринкових |як і S-ная сторона ПрпрП, |досконалий інструмент | |відносин; р) витіснення |характ-ся |реалізації полит-их | |порочних коштів ведення |интеллектуально-волевым |інтересів, тому серед | |господарства і комерції; буд) |ставленням суб'єкта до |суб'єктів політики йде | |продумана податкова |своєму діянню та її |стала боротьба за | |політика; ж) встановлення |наслідків. Але якщо |володіння важелями | |юрид-их санкцій за эк-ие |для S-ной боку |гос.власти, за наближення | |правонар-я. Т.а. |правонар-ия характерно |до неї. Політика м.б. і | |співвідношення і взаємозв'язку П|специфическое |антидержавної | |і Еге визначаються необх-ю: |интеллектуально-волевое |(терористичні | |а) створення правовими |стан правопорушника, |організації та т. п.). | |засобами умов |іменоване виною. |Однак у кожному разі вона | |розвитку рын. |Види: 1) ПрП, у якому |стосується держави, | |Еге; б) забезпечення |суб'єкт усвідомлює |зачіпає інтереси. | |справедливого распред. |необхідність вимог |Право має | |доходів між різними |правових норм. 2) субъект |природу, бо за своєю сутністю | |верствами суспільства через |підкоряє свою поведінку |є нормативної формою| |систему податків, гос-ый |правовим розпорядженням лише |узгодження воль і | |бюджет, спеціальні соц. |через ту причину, що «так |інтересів великих | |пр-мы. Відповідно до Конст. РФ |роблять все». 3) суб'єкт |соціальних груп. Проте | |(ст. 8) у Росії гарант-ся |виконує і дотримується |право може бути формою | |єдність эк-го |правові вимоги під |вислови й осущ-ия | |простору, вільне |загрозою заходів |політики лише до того часу, | |переміщення товарів, послуг |державного |поки ця політика | |і финанс. коштів, |примусу або вже в |будується на вихідних | |підтримка конкуренції, |результат їхньої застосування. |засадах правничий та | |свобода эк-ой деят-ти, а |Механізм формування ПрП |справедливості, тобто. до тих| |також визнаються, й |взаємозв'язок 3-х підсистем -|пір, поки право | |захищаються так само |юридичного |використовується гос-ом в | |приватна, гос-ая, муниц. і |(спец.-юридич.), |відповідність до його | |якихось інших форм власності. |психологічного і |природою. | | |соціального механізму. | | |3. Правонар-е — | |3. Правопорушення: поняття,| |противоправн., товариств. | |ознаки, види. | |небезпечне діяння | |Правопорушення явл основним| |дієздатного особи. Обязат.| |виглядом неправомірного | |эл-т — S-т, наділений | |поведінки. Правопорушення | |право і деесп-тью. Для | |притаманні сл-ие ознаки: 1) | |визнання недеесп-ти мало | |Прш — це діяння; 2)| |обліку в психдиспансері, | |Прш — це діяння, яке | |обязат. обслед-е спец. | |небезпечний суспільства, | |комісією. S-тивная сторона| |завдає їй шкоди. 3) Прш — | |правонар-я — психич. отн-е | |це діяння протиправне, | |чол. до свого діянню. Воно | |тобто. таке діяння | |може выр-ся различ. | |вчинення кіт. правом | |ступенями провини: 1) прямой | |заборонено у тому чи іншого | |умисел (свідомо) | |формі. 4) Прш — це | |2)косвенный умисел (знає, | |діяння винна. Прш — це | |але наруш-е з-на — побічний | |общ.-опасное протиправне| |ефект його д-ти) | |винна діяння. Прш | |3)преступная | |заведено поділяти за рівнем | |самовпевненість (коли чол | |общ-ой небезпеки на | |знає, що порушує з-н | |злочини і провини. | |і м. виникнути | |Провини, своєю чергою, | |обществ.-опасные | |ділять на адміністративні, | |наслідки; Ех — п’яний за| |цивільні - і | |кермом) 4) небреж-ть (коли | |дисциплінарні. | |людина не знав, що | |Злочини — найбільш | |порушує закону або що | |небезпечні суспільства | |будуть суспільно-небезпечні | |правопорушення. Чинний| |наслідки, але мав | |Кримінальним кодексом Російської| |б знати). О-тивная сторона| |Федерації (ст. 14) дає | |правонар-я — товариств. | |таке визначення | |небезпечні наслідки | |злочину: «винне | |протиправних д-й. О-т | |досконале суспільно | |правонар-й — ті О-ты права,| |небезпечне діяння, заборонене| |кіт. захищені з-ном. | |справжнім Кодексом під | |Види правонар-й розділ. | |загрозою покарання». | |1)по галузям з-нод-ва 2) по| | | |ступеня товариств. небезпеки:| | | |провини і економічні злочини. | | |.

|Б-10 |Б-11 |Б-12 | |1. Типологія |1. Держава і экономика.|1. Геополітичні чинники | |государств.Формационный і | |у розвитку д-ви. | |цивілізаційний підхід. | | | |Типологія є вчення про |2. Об'єктивне право- |2. Норма правничий та стаття | |типах держав. Тип |представл собою |норм.-правов. акта. Способи| |держави оцінювати на |сукупність правових норм,|изложения норм права. | |підставі, який |визначальних содерж-ие прав|Норма права-общеобязат. | |економічний базис це |і обяз-ей персонально не |повед-е, слож-ся в товариств.| |гос-во захищає і интересам|определенного кола |практиці (в рез-те | |якого господств-го класу |суб'єктів. Вони |многократной повторюваності | |воно служить. У основі |утримуватися розпорядження, |цього отн-я) санкционир. | |формаційного підходу лежит|относящиеся до безлічі |гос-вом і опир-ся на | |поняття |осіб, находящ-ся у сфері |возм-ть принужд-я зі | |"суспільно-економічна |дії правової норми. |боку д-ви. Має рацію. норми| |формація", яка призвана|Субъективное право- є |клас-ся: 1) По функцій кіт| |характеризувати тип |індивідуалізоване |виконую норми: а) | |суспільства на єдності його |право. У ньому загальні юридич |регулятивн; | |базису і надбудови. Цей |правничий та обов’язки |б)охранительные. 2) По | |підхід розроблений у межах |стають принадлеж-ью |ступеня обязат-ти: | |марксистської теорії. |конкретних осіб і такою |а)императивные | |Розрізняють 3 типу |чином переводять в |(обов'язкові) | |эксплуат-го панування: |площину правовідносин. |б)диспозитивные (кілька | |рабовл, феодальн, буржуазн | |варіантів, і м. вибрати) | |і історичний тип |3. Прогалини у праві і |в)рекомендательные. 3) По | |соціаліст госуд-ва. У |методи їхнього поповнення. |сод-ю правомочності гаразд: | |основі цивілізаційного |Прогалину в позитивному праві -|а)нормы, сод. заборони | |підходу лежить поняття |коли немає з-на, ні |б)обязывающие в) управомач. | |"цивілізація". Цивил-ый |подз-ного. акта, ні обычая,|4) За рівнем | |підхід орієнтовано |ні прецеденту. Прогалину в ін |визначеності: а) абс. | |пізнання минулого через |то, можливо заповнений только|определенные норми | |діяльність людини: |створенням новий норм ін. |(формулир. пр-ло, усл-е його| |трудову, політичну, |Отже, осн ср-во |д-я і санкцію з исчерпыв. | |социальную-во всім |усунення прогалинце |повнотою); б) относит. | |різноманітті общест-ых |правотворч. Але можливе |опр-нные (допуск. возм-ть | |связей.Человек стоїть у |реш юр до видання пр|вар-тов з урахуванням конкр. | |центрі як знана творча |норм: вдаються до юр |обставин); | |особистість, ніж як |аналогії. Юр аналогія — |в)альтернативные | |знеособлений індивід. У |дозвіл випадку |(предусматр-ет кілька | |типології держави |що у сфері ін |варіантів). 5) По колу | |треба враховувати як |регулювання, шляхом |осіб: а) общие; | |цивілізаційний підхід, так|применения ін норми, |б)специальные. | |і формаційний. |правило подібні по хар-у |Факультативні норми — | | |отнош (аналогія закону), |позвол. при опр. усл-ях | |2. Демократичний режим. |чи основі спільних почав |полишати главн. вар-та | |Демократичний режим |зак-ва (аналогія |повед-я, обираючи запасний. | |складається у правових |права).Т.о., различ: АЗ і |Рекомендаційна норма — з| |державах. Вони |АП. АЗ примен, коли |неск. вар-тов повед-я | |характеризуються методами |необхідно вирішити конкр |рекоменд. один. Є норми | |існування влади, |юр справа, коли отсутс норма|основные (вихідні) і | |які реально |права, положення дані общ |похідні (детализ-щие); | |забезпечують вільне |отнош, проте його можна відшукати |посаду. і тимчасові. Особлива | |розвиток особистості, |норми, регулювання подібні |група — заохочувальні. | |фактичну захищеність ее|отнош. АП — прийняття |Серед регулятивних і | |прав, інтересів. Конкретно |рішення з конкр справі на |охоронних виділ. | |режим демократичної |основі общ принципів ін. |специализир.: дефинитивные | |влади виявляється у |при АП відсутня аналог |(сод. определ-я юридич. | |следую-щем: режим |норма, тому виникає |понять); нормы-принципы; | |представляє свободу |необхідність обращ до общ |оперативні (замова. на | |особистості економічної |принципам ін Тут |скасування актів, їх распр-е на| |сфері, що становить |може бути скоріш про |нові отн-я), колізійні | |основу матеріального |самостоят джерелі права -|(позвол. вирішувати залежить від сл. | |добробуту суспільства; |принципах ін. Застосовуючи |конфлікту норм). | |реальна гарантированность |аналогію, необхідно |Стаття НПА- це форма | |права і свободи громадян, їх |розрізняти правоустан юр |висловлювання, спосіб викладу| |можливість висловлювати |діяльність (сост в вуст пр|правовой норми. Способи | |власну думку про |і обяз сторін) і правоохран|изложения: а) прямий (в ст.| |політики держави, |юр деят (швидкість заходи юр |НПА содерж все 3 елемента | |активної участі в |ответств). У правоуст деят,|правовой нормы-гипотеза, | |культурних, наукових закладів та |особливо у сфери приватного |диспозиція, санкція); б) | |інших |права, без аналогії |отсылочный (є посилання| |організаціях; створює |обійтися неможливо, і це |до ін. статтям); | |ефективну систему прямого|даже законодавчо |в)бланкетный (в ст. НПА | |впливу населення |закріплено. Аналогія |содерж лише відповідальність| |країни на характер |застосовується, як ін, в |порушення определ-ых | |структурі державної влади; в |рамках 1 галузі права. |правил, самих правив у них | |демократичному государстве|межотраслевая аналогія |не содер-ся). | |особистість захищена від |назыв «субсидиарной». суть:| | |сваволі, беззаконня так |за відсутності у цій |3. Правовий нігілізм. | |як його права перебувають под|отрасли права необхідних |Правовий нігілізм | |постійної охороною |юр підстав щодо применения|представляет собою | |правосуддя; владу у |аналогії закону чи права к|непризнание права як | |однаковою мірою |випадку, можливо звернення |соціальної цінності й | |забезпечує інтереси |до норм та принципами ін |проявляється у | |більшості, й меншини; |галузі права. |негативно-отрицательном | |основним принципом | |ставлення до праву, законам,| |діяльності | |правопорядку, в невірства в | |демократичного | |необхідність права, його | |держави є | |можливості, громадську | |плюралізм; державний | |корисність. форми правового| |режим виходить з | |нігілізму: а) навмисне | |законах, що відбивають | |порушення законів та інших | |об'єктивні потреби | |нормативно-правових актів; | |розвитку особи і | |б) масове недотримання і | |суспільства. | |невиконання юридичних | | | |розпоряджень; до видання | |3. Реалізація права. | |суперечливих правових | |Поняття і форми. | |актів; р) підміна | |Право — с-ма общеобязат. | |законності | |норм, які з’явились у | |доцільністю; буд) | |общ-венной практиці, | |конфронтація | |санкц-нных гос-вом і | |представницьких і | |що спираються у своїй | |виконавчих структур; е)| |реал-ции на возм-ть | |порушення правами людини; | |принужд-я із боку | |Правовий нігілізм — це | |д-ви. Реализ норм права- | |патологія правового | |втілення їх розпоряджень в| |свідомості, обумовлена | |поведінка людей. Форми | |певним станом | |права: здійснення | |суспільства. Тому шляху | |(використання) права, тобто.| |боротьби з нею мали бути зацікавленими | |реалізації можливостей; | |різноманітні. | |виконання обяз-ей | | | |(вчинення розпоряджень | | | |норм права); дотримання | | | |обяз-ей (воздерж від | | | |заборонених дій); | | | |застосування права. | | | |Способи реал-ции права, | | | |властиві гр-нам і юр. | | | |особам: заборони (реал-ся | | | |способом соблюд-я — не | | | |треб. ніяких активн. д-й),| | | |обяз-ти (реал-ся способом | | | |исполн-я — треб. активн. | | | |участі), є спосіб, кіт.| | | |осущ. спец. уполномоч. | | | |гос-вом органами — це | | | |примен-е права (вкл. у собі| | | |неск. етапів, фікс. в | | | |процессуальн. нормах). | | | | | | | |Б-14 |Б-15 |Б-16 | |1. Форма д-ви — це |1. Республіка — це такая|1. Функції д-ви. Ф-ции | |складне товариств. явище, |форма правління, при |д-ви — осн. напр-я його | |вкл. у собі 3 взаимосвяз. |якої верховна влада |д-ти, обусл. його сущ-тью і | |эл-та: I. форму правління |здійснюється виборними |сод-ем, і навіть що стоять | |II.форму держ. устр-ва |органами, избираемыми |проти нього у тому чи іншому | |III.форму держ. режиму. |населенням у сумі певний |етапі її разв-я цілями, | |Форми правління- |термін. Спільними ознаками |завданнями та її соц. | |1)монархические |респ. форми прав-я явл.: |назн-ем. Сущ. мн-во | |(одноосібні, |существ-ие единолич і |критеріїв класс-ции ф-ций | |наследств.):а)абс. |коллег-го глави д-ви; |д-ви в зависнув. від: | |б)огранич. (парламентарн., |виборність визначений |а)продолж-ти їх сущ-я і | |конституцион.) в) дуалистич.|срок глави д-ви та інших |д-ти (const, притаманний. гос-ву| |г)теократич. |верховних органів гос-ой |всіх етапах його д-ти і | |2)республиканские |в.; осущ-ие держ. в. не по|врем.) б) от їх соц. | |(колегіальні, виборні): |своєму велінням, а, по |значимості (выр. інтереси | |а)парламентские |дорученням народу; юридич. |правлячих верств або тільки | |б)президентские. |ответ-ть глави д-ви в |М). в) от сфер їх прилож-я і| |Форми держ. устр-ва- це |випадках, передбачених |осущ-я (політ., ек., соц.) | |нац. і адм.-терр. будова |законом; обязат-ть рішень |г)от форми їх реал-ции | |д-ви, кіт. розкриває |верховної гос-ой в. |(правотворческие, | |хар-р взаимоотн-й м. його |Основні разновид-ти |правоохр.). Також м. | |сост. частинами, м. |респ-го правлен: 1) Афинск. |провести класс-ю на осн. | |центральн. та місцевими |демокр-ая респ. (5−4 ст |террит. масштабу, в lim | |органами держ. упр-я, |д.н.э., вищий орган |кіт. вони реал-ся (в федер. | |влади.: а) унитарное |народне збори); |гос-ве, унітарній чи | |(незбиране держ. образ-е, |2)Спартан. аристокр.респ. |конфедерації). | |сост. з адм.-тер. ед-ц, |(5−4 ст д.н.э. законод. |Останніми роками осущ. | |кіт. подчин-ся центр. |Вл.-совет старійшин); |класс-я ф-ций д-ви на | |органів державної влади і признаками|3)Римская аристокр.респ. |осн. принципу раздел-я | |держ. незав-ти не облад.) |(5−2 ст д.н.э. верховн. В |влади. У соотв-и з цим | |б)федеративн. (добровольн. |- сенат, призначуваний |ф-ции: з-нодательные, | |объед-е раніше самост. держ. |народн. собр-ем); |управленч. в судові. Але | |утворень за одну союзне |4)Парламентская респ. |ф-ции д-ви м. | |гос-во в) конфедерация |(верховн. В. принадл. |підрозділити й у зависнув. від | |(тимчасовий юр. союз |парламенту, гол. д-ви |обусл-ти «природою будь-якого | |суверенних гос-в для |обирається парлам-ом); |общ-ва». У соотв-и з цим | |обесп-я загальних їх интересов.|5)Президентск. респ. (в |критерієм ф-ции подразд-ся | |Не имет своїх загальних з-нод.,|руках през-та повноваження |на: 1) ф-ции гос-в | |виконає. і судебн. органов|гл. д-ви і гол. |експлуататорських типів | |на відміну фед-ции). |правит-ва). |(доминир. роль ф-ций | |Фор держ. режимів- совок-ть | |прямого подавл-я экспл-щим | |засобів і методів осущ-я |2. Правотворчество. Під |класом М.) 2) ф-ции гос-в | |влади гос-вом.: |"правотворчеством" понимают|демокр. типу (второстеп. | |а)антидемокр. режими |деят-ть управомо-ченных |знач-е ф-ции прямого | |(тоталітарні, |органів д-ви з видання, |придушення) 3) ф-ции, | |авторитарні, расистські) |переробки й скасування |які з природи | |б)демокр. |норм.-правовых актів у |будь-якого общ-ва — обесп-е і | | |єдності зі своїм змістом -|поддерж-е естеств. усл-й | |2. Соціальні норми- це |юрид-ми нормами. Принципи |життя общ-ва. Також зовнішні| |правила регулюючі |правотворчества: а) |ф-ции д-ви (рішення | |поведінка покупців, безліч |демократизм; б) законность; |м/нар. завдань). Головне ж | |діяльність організацій |в)гуманизм; р) науковість; |ф-ция і чітку мету нормального | |життя. Соц. н |буд) професіоналізм; е) |д-ви — охорона інтересів | |бувають след-их видів: |плановість Стадії |чола, захист його прав. | |1)нормы права (правила |законодавчої процедури: | | |повед устанвл і охран-ся |1. Стадія законодавчої |2. Форми права. Під формами| |госуд-ом); 2) нормы моралі |ініціативи, тобто. |права (джерелами) права | |(уявлення людей про |офіційного внесення |розуміють способи | |добро і зло); 3) нормы |законопроекту у вищий |закріплення і висловлення | |обществ-ых орг-ий (правила|представительный орган |правових норм. Історично | |устанавл-ые самими орг-ми);|страны. 2. Стадія |першої формою права явл-ся | |4)нормы звичаїв (правила |обговорення законопроекту. |правової звичай — | |поведінки ввійшли до |3. Стадія прийняття |санкціонований | |звичку людей); 5) нормы |законопроекту 4. Стадія |державою. | |традицій (стабільні |офіційного опублікування |Державне | |правил поведінки |закону. Юридична техника|санкционирование звичаю | |определ-ой сфери |- це сукупність приемов,|производ двома шляхами: | |жизнедеят-ти людини); |правил, коштів розробки |а) шляхом свідчення про звичай| |6)нормы ритуалів (правила |так і оформлення |в нормативно-правовому акті | |поведінки у |нормативно-правових і |б) використанням звичаю в | |скоєнні обрядів). |індивідуальних юридичних |ролі нормативної основи| |При певобытном суспільстві в |актів, що забезпечують їхню |судового вирішення. Другий | |родової громаді, племені |досконалість. Повинна |вид джерел права — | |діяли правила |забезпечувати: а) логическую|судебный прецедент. З | |поведінки (норми звичаїв |послідовність |допомогою прецедентів суди | |наказ працю, полювання, |викладу; б) відсутність |офіційно закріплюють вже | |риболовлю, побут, семейн |протиріч усередині |фактично сформовані в | |зношений.) Чимало понять з обычаев|нормативного акту й в целом|обществе норми. Прецеденти | |явл. та аналогічних норм моралі, |у системі законодательства;|устанавливаются вищими | |релігії, регулювали |в) компактність |судовими інстанціями. У | |відправлення обрядів. |нормативного матеріалу; р) |сфері управлінської | |Висловлювали інтереси всіх |зрозумілість і доступність языка|деятельности держави | |членів роду. Члени роду |закону; буд) точність і |джерелом права то, можливо| |був разгр-ий правий і |визначеність формулировок|административный прецедент.| |обяз-ей. Їх исполн |і термінів, вживаних в|Суд прецедент — це рішення| |обеспеч-сь звичкою |законодавстві. |судового чи | |дотримуватися вкорінені | |адміністративного органу, | |правила. |3. Система правами людини. |яке послужило зразком | | |Права чола — хіба що соц. |під час розгляду подібного | |3. Правова культура. |цінність, якщо вони обесп. |справи і став юридичним | |Правова культура — це |усл-ями життя і |правилом. Третім виглядом | |стан правосвідомості, |гарантир-ны. Роль д-ви |джерел норм права можна| |законності, досконалості |тут — сама істот. Быть|назвать нормативно-правової| |законодавства і |членом общ-ва — отже |договір. | |юридичної практики, тобто. |співвідносити за свої вчинки, |Нормативно-правовим | |свого роду «юридичне |д-я з його інтересами ін. людей.|договором виступає | |багатство» суспільства. |Права і свободи не м.б. |угоду суб'єктів права,| |Різновиду проявів |абсолютн., вони теж мають |яке містить нові | |правової культури: правовые|естеств. рамки, кіт. опр-ет|юридические правила. | |ідеї, правові норми і |гос-во від імені народу. |Четвертим (і найважливішим) | |інститути, правові |Гос-во у процесі осущ-я |джерелом права є | |вчинки, правові |права і свободи кожним |нормативно-правової акт. У | |установи. Ці прояви |індивідом явл-ся |ролі джерела права | |правової культури являются,|примирителем эгоистич. |може бути юридична| |сутнісно, і сферами її |інтересів птд. членів |доктрина (правові теорії, | |дії. Оцінюючи уровня|общ-ва, протиріч |вчення на право). Багато | |ін. культ оцінюєтьсяа) |приватного, индив. і спільного, |країнах, як | |рівень суспільного телебачення і |ісп. у своїй прав. ср-ва. |континентального, і | |індивідуального | |загального права, джерелом | |правосвідомості, зокрема |Категорія соц. свободи м. |норм є спільні | |рівень розвитку |рассм-ся лише у парі з |принципи права. | |юридичної науку й |кат. соц. відповідальності. | | |юридичної освіти; |Це общепризн. |3. Правова реформа в | |б) рівень законності; в) |м/нар.-правовая (м/нар. |сучасної Росії. | |рівень досконалості |білль з прав чола) і | | |законодавства; р) |внутригос. практика. | | |рівень досконалості |Конст-я РФ в дано. сл. | | |юридичної практики, |допускає возм-ть огранич-я| | |передусім практики |права і свободи чола, але | | |судової, тобто. стан |лише у тій мірі, в кіт. | | |правосуддя у суспільстві. |це необх. з метою захисту | | |Дані рівні можна |конституц. ладу, і навіть | | |розцінювати як елементи |"нравств-ти, здоров’я, | | |правової культуры. По видам |з-нных правий і з-нных | | |правову культуру можна |інтересів ін. людей | | |розділити, на правову |Реал-ция і эфф-ть норм про | | |культуру суспільства взагалі и|правах і свободи чола і | | |правову культуру индивида.|гр-на у кожному гос-ве зависнув.| | | |багатьох ф-ров: 1) степень | | | |демокр-ти владних | | | |інститутів д-ви 2) полит.,| | | |культурн. і. традиції | | | |3)сост-е эк-ки 4) нравств. | | | |атмосфера і рівень | | | |згоди у общ-ве 5) сост-е | | | |з-нности та правопорядку. | | |Б-17 |Б-18 |Б-19 | |1. Форма державного |1. Державний аппарат-|1. Держава і | |устрою. Форма д-ви — |це система спец-ых органов|бюрократия. | |цей складний кризовий товариств. |та шкільних установ, у вигляді | | |явище, вкл. у собі 3 |яких осуществл-ся |2. Поняття і структура | |взаимосвяз. эл-та: I. форму |госуд-ое управління |норми права. Норма | |правління II. форму держ. |суспільством, і захист його |права-общеобязат. повед-е, | |устр-ва III. форму держ. |основних інтересів. Держ. |слож-ся в товариств. практиці| |режиму. |органи — найважливіші і |(в рез-те многократной | |ФорГосУстр — це нац. і |невід'ємні частини держ. |повторюваності цього отн-я) | |адм.-терр. будова гос-ва,|аппарата. Держ. органи |санкционир. гос-вом і | |кіт. розкриває хар-р |облад. специф. ознаками: |опир-ся на возм-ть | |взаимоотн-й м. його сост. |а)форм-ся волею д-ви і |принужд-я із боку | |частинами, м. центральн. і |осущ. свої ф-ции від імені |д-ви. | |місцеві органи держ. |д-ви б) вып. кожен строго|Структура НП. Вирізняють три| |упр-я, влади.: а) унитарное|опр., устан. в з-нодат. |елемента, які мають | |(незбиране держ. образ-е, |порядку види й форми д-ти |назви «гіпотези», | |сост. з адм.-тер. ед-ц, |в)наличие в кожного держ. |"диспозиції" і «санкції». | |кіт. подчин-ся центр. |органу репетування. закрепл. орг. |Гіпотезою називають ті частини| |органів державної влади і признаками|стр-ры тощо. г) наделение |норми, яка визначає на| |держ. незав-ти не облад. |повноваженнями гос.-властного|условия вступу норми в | |Має єдине законод-во, |хар-ра. (це найбільш |дію (дає опис | |конст-я, гражд-во ,єдині |істот. пр-к) — видання |юридичних фактів). | |органи виконавчої влади). |норм. актів, примен. заходів |Диспозиція — це «не та частина | |б)федеративн. (добровольн. |возд-я. |норми, яка визначає на| |объед-е раніше самост. держ. |Будучи сост. частинами одного|содержание самого правила | |утворень за одну союзне |й того держ. апарату, |поведінки, цебто в | |гос-во, терр-рия сост. з |органи будь-якого д-ви отлич.|юридические правничий та | |тер-рий птд. S-тов, кіт. м.|др. від друга пор-ком своего|обязанности, що охоплюють | |мати свої конст-и, органи |образ-я, видами вып-мой ими|субъектов». Санкція — та | |влади, але верховна власть|гос. д-ти, хар-ром і V-мом |частина норми, яка | |- федеральн.). |компетенції, особ-тями |свідчить про заходи правового| |в)конфедерация (тимчасовий |исполн-я покладених на них|принуждения, такі за | |юр. союз суверенних гос-в |повноважень, формами і |порушення диспозиції. | |для обесп-я загальних їх |методами осущ-я ними держ. |Має рацію. норми клас-ся: 1) По | |інтересів. Не имет своїх |ф-ций. |функцій кіт виконую | |загальних з-нод., виконає. і | |норми: а) регулятивн; | |судебн. органів на відміну |2. Нормативистская теорія |б)охранительные. 2) По | |від фед-ции). |права. (Кельзен, Штаммлер -|ступеня обязат-ти: | | |основоположники) — в |а)императивные | |2. Основні риси |розвитку права він бачить |(обов'язкові) | |естеств.-правовой теорії. |розвиток самого суспільства. |б)диспозитивные (кілька | |Естественно-правовая |Право- ієрархія норм, |варіантів, і м. вибрати) | |теорія, виникла XVIII |нормативний регулятор |в)рекомендательные. 3) По | |столітті. Його розвитком |громадських відносин. Оно|сод-ю правомочності гаразд: | |займалися: Локк, Руссо, |не мислиме без государства,|а)нормы, сод. заборони | |Радищев. Вони думали, що |а гос-во немислимо без |б)обязывающие в) управомач. | |кожна людина народжується з |права. |4) За рівнем | |деяким набором | |визначеності: а) абс. | |природничих і |3. Законність і |певних норм | |невідчужуваних прав (все |правопорядок. З-сть — |(формулир. пр-ло, усл-е його| |рівні, під собою підстави, |конституц. принцип точного |д-я і санкцію з исчерпыв. | |вільний розвиток, працю), |і неухильного собл-я з-на |повнотою); б) относит. | |потім у результаті каких-то|всеми суб'єктами права: |опр-нные (допуск. возм-ть | |конфліктів виникла |гр-нами, должн. особами, |вар-тов з урахуванням конкр. | |потреба у механізмі |держслужбовцями і гос-вом. Она|обстоятельств); | |цих прав (так |має неск. рівнів: |в)альтернативные | |як і все згодні, що |1)гр-не та його объед-я |(предусматр-ет кілька | |"мої права закінчуються там, |2)з-нность в д-ти держ. |варіантів). 5) По колу | |де починається свобода |апарату 3) з-ность в д-ти |осіб: а) общие; | |іншого"). Для дотримання |самого д-ви (потрібно |б)специальные. | |цих прав нас і довелося |відрізняти з-ть від |Факультативні норми — | |віддати частина їх |директив-ти, кіт. м. |позвол. при опр. усл-ях | |державі. |суперечити з-ну). |полишати главн. вар-та | | |Сущ. неск. видів |повед-я, обираючи запасний. | |3. Юридичні факти і що їх |директив-ти: |Рекомендаційна норма — з| |классиф-ия. Юр. факти — |1)хоризматическая — соотв-е|неск. вар-тов повед-я | |факти реальної действит-ти,|д-й потр-тям, цілям, |рекоменд. один. Є норми | |з кіт. з-датель пов’язує |інтересам общ-ва |основні (вихідні) і | |возн-е, изм-е чи прекр-е |2)традиционная 3) идеологич.|производные (детализ-щие); | |правоотн-й. Це конкретні |- якщо з-н суперечить |посаду. і тимчасові. Особлива | |життєві обстоят-ва |иделогии общ-ва (в нас у |група — заохочувальні. | |що призводять норму права в |країні склад-ся |Серед регулятивних і | |дію. Вони бувають |директивн-ть д-й |охоронних виділ. | |прості складні. Види ю. |президента). |специализир.: дефинитивные | |ф.: 1) події (не зависнув. |Принцип законності (закони |(сод. определ-я юридич. | |від волі чи свідомості |повинні прагнути бути правомірні): |понять); нормы-принципы; | |уч-ков, наприклад, |1)Одинак. розуміння з-нов |оперативні (замова. на | |землетрус) 2) действия |2)Необх-ть наявності і собл-я|отмену актів, їх распр-е на| |(правомерн. чи |процесуальних норм, |нові отн-я), колізійні | |неправомірні). Дії |обесп-щих захист з-нных |(позвол. вирішувати залежить від сл. | |діляться на юрид. акт і |прав S-та 3) Обесп-е |конфлікту норм). | |юрид. вчинок. |правосуддя. | | |Юр. акт — д-е, кіт. |Правопорядок — частина |3. Правосвідомість: поняття, | |спочатку має на меті |товариств. пор-ка, сформ-ся |структура і різноманітні види. | |породити правові отн-я |на осн. собл-я принципів |Правосозн-е — явл-е | |(заяву на ЗАГС). Юр. |з-нности. Він зависнув. від |ідеальне, непоср-но не | |вчинок — не переслідує |д-ви, д-ти органів прокуратури та |бачимо. Воно предст. | |подібну мету. Сущ. |должн. осіб. |собою сферу чи область | |предпол-мые юр.ф. — | |свідомості, отраж. правову | |презумпції: 1. опровержимые | |действит-ть у вигляді юр. | |(невинності) | |знань і оціночних отн-й до | |2.неопровержимые (знання | |права й про практику його | |з-на). | |реал-ции, соц.-прав. | | | |установок і ціннісних | | | |орієнтацій, рег-щих повед-е| | | |(д-ть) людей юр-ки | | | |значимих ситуаціях. | | | |Правосвідомість гр-н — | | | |совок-ть знань, | | | |уявлень, оцінок, | | | |отн-я до сущ-щей прав. | | | |действит-ти. За глибиною | | | |оцінки є разновид-ти | | | |правосозн-я: 1) бытовое | | | |(кожен у побуті сталк-ся з | | | |к-либо прав. нормами). | | | |2)проф. (їм облад. | | | |юристи-практики у тому | | | |сфері, в кіт. працюють. | | | |3)теоретич. (наукове) — то,| | | |чому ми заним-ся навчанні. | | | |По спільності: 1) индив. | | | |2)групповое. | | | |3)общественное. Индив. | | | |тісно связ. з товариств., | | | |групове — у своїй групі.| | | |Різні соц. групи мають у своєму | | | |осн. различ. правосозн-е. | | | | | | | | |.

|Б-20 |Б-21 |Б-22 | |1. Держава й великі партії в |1. Держава й власну церкву. |1. Держава і як особистість. | |політ. системі. Пол. Ппро | | | |про, метою кіт явл участь в|2. Система права. Поняття |2. Поняття права. | |політ життя общ, в |"с-ма" означ., що |Право — с-ма общеобязат. | |організації та осуществлении|предст. собою якесь |норм, які з’явились у | |держ влади за допомогою |цілісне образ-е, сост. из|общ-венной практиці, | |впливу формування |мн-ва эл-тов, нах-ся м. |санкц-нных гос-вом і | |політ волі громадян, участия|собой в опр. зв’язку |що спираються у своїй | |у виборах й агентської діяльності |(соподчин-и, коорд-ции, |реал-ции на возм-ть | |органів держ влади. Види п.|ф-циональн. завис-ти і |принужд-я із боку | |п.: (до) общерос (|т.д.). Єдність с-мы права |д-ви. Реализ норм права- | |більш ніж половині суб |- специфич. св-во права, |втілення їх розпоряджень в| |РФ, щонайменше 10 у кожному |обусл. єдністю цілей і |поведінка людей. Форми | |чи имеющ підтримку більш |завдань прав. рег-я, |права: здійснення | |ніж 5% виборців), |єдністю прав. принципів, |(використання) права, тобто.| |межрегион (щонайменше ніж на|опр-щих сущ-ть права, |реалізації можливостей; | |території 2 суб РФ), |єдністю с-мы рег-мых |виконання обяз-ей | |регіон (у межах |отн-й. Будучи внутрішньо |(вчинення розпоряджень | |суб РФ), класові |єдиним нормативним обр-ем, |норм права); дотримання | |(кр-янские, робочі, |право подраздел-ся на опр. |обяз-ей (воздерж від | |предпринимательские), национ|части — галузі й |заборонених дій); | |ально-религиозные (партія |інститути, кажд. з кіт. |застосування права. | |ісламського відродження, |вип. самост. роль мех-ме |Способи реал-ции права, | |союз російського |возд-я права на повед-е і |властиві гр-нам і юр. | |народа), проблемные (|д-ть людей-индивидов та його |особам: заборони (реал-ся | |екологічна, партія |орг-ций. С-ма носить |способом соблюд-я — не | |земельної р-мы), гротескные|О-тивный хар-р і обусл-на |треб. ніяких активн. д-й),| |(партія любителів пива), по|спецификой рег-мых отн-й. |обяз-ти (реал-ся способом | |в держ справах (|Отже, с-ма права — це |исполн-я — треб. активн. | |парламентські, правлячі). В|О-тивно сущ-щее внутр. |участі), є спосіб, кіт.| |рамках політ системи партии|строение права, його |осущ. спец. уполномоч. | |образ партійну систему- |подразд-е на галузі, |гос-вом органами — це | |сукупну зв’язок партій, |підгалузі й інститути. |примен-е права (вкл. у собі| |які у відповідність |Эл-ты с-мы права: |неск. етапів, фікс. в | |відносини із своїми програмами, |1).Институт права — це |процессуальн. нормах). | |статутами, борються за держ |эл-т с-мы права, предст. |1)Теологич. теорія. Якесь | |влада. Посилюючись, партії |совок-тью прав. норм, |первосущ-во, створивши чола, | |сприяють демократизации|рег-щих однородн. групу |наказала йому до-те набір | |общ-ва піднімають політ |товариств. отн-й. Правовий |правил (у християн — 10 | |активность.В країнах із |інститут предст. собою |заповідей) | |демократичної політ |обособл. блок галузі |2)Нормотивистская (Ганс | |системою визнається політ |права, кот-му властиві: |Хельбр — основопол-к) — | |розмаїття, їм |а)однор-ть фактич. сод-я |предпол., що сущ-ет якась | |надається право |(кажд. інститут предназн. |осн. норма, кіт. дана кажд.| |формування высш органів |для рег-я самост., относ-но|чел щодо його ощущ-я, соц. | |держ шляхом своїх |обособл. групи отн-й або |активні люди і форм-ют, | |прибічників у парламент или|отд. вчинків, д-й людей) |відповідно до своїх ощущ-ям, | |уряд. 2 виду |б)юр. єдність прав. норм |конституц. право (-другий | |партійних систем: |в)нормативн. обособл-ть |рівень норм), потім | |багатопартійні і основанные|г)полнота рег-мых отн-й. По|избранные народом з-датели,| |на монополії правлячої |своєму сод-ю інститути |з їхньої основі форм-ют | |партії. Партійне держ: |права бувають прості і |текущиее з-нод-во, а судді | |керівники органів |сложн. 1-вкл. у собі юр. |і адміністратори | |управління призначаються по |норми галузі права, |приспосабл. його до | |партійності; |2-вкл. совок-ть норм, вход.|реальн-ти. 3) Теория | |функционорует одна |у складі различ. галузей, |природний. (возрожд.) | |панівна пратия; її |але рег. взаимосвяз., |права. Возн. в у вісімнадцятому сторіччі. | |ідеологія стає держ |родинний. отн-я (інститут |Його разв-ем займалися: | |ідеологією; зрощування |собств-ти). Також виділ. |Копс, Руссо, Радищев. Вони | |партії і держ апарату; |мат. і процесуальні |полаг., що кажд. чол | |керівник партії |інститути, охоронить. і |народжується з некіт. набором | |фактично глава держ; |регулятивн. тощо. |естеств. і неотчужд. прав | |тоталітарна політ система.|2)Отрасль права — головний |(усі рівні), потім у рез-те| | |эл-т с-мы права — объед-ет |до-те конфліктів возн. | | |взаимосвяз. м. собою |необх-ть в мех-ме реал-ции | | |інститути права. ВП — це |цих 3) Маркс. теорія. Право| |2. Психологічна теорія |розподілена по прав. |- воля господств. класу, | |права. Значне |інститутам совок-ть юр. |наділений. до форми з-на і | |подія. дана теорія |норм, рег-щих особливу, |опир-ся на принужд-е зі | |отримало початку 20 в. |кач-венно своеобразн. обл. |стор. д-ви | |(праці російського вченого |отн-й (имущ., працю., | | |Л.И. Петражицкого і |сімейних тощо.) |3. Суб'єкт права- це | |закордон. автори Дьюм, | |окремі індивіди чи | |Мэрилл, Росс). Основне |3. Підстави юридичної |організації, кіт. в | |трактування цієї теорії- |відповідальності. Юр. |відповідно до норм | |людські вчинки могут|отв-сть — важлива міра |права явл. носіями | |бути вільними і |захисту національних інтересів линости, |субъект-ых правий і | |пов'язаними. Людина |й держави. |обов'язків. Міра участі | |переживає за свої вчинки, а|Проявляется як |суб'єктів в правових | |норми як заборони і веления|применения до правонар-лю |відносинах определ-ся їх | |явл. відбитком цих |заходів гос-го примусу. |правоспособ-тью і | |переживань. Тобто. |Осн-ем її возн-я явл. |дееспособ-тью. Прсп.- | |існує справжнє право,|правонар-е із його |закрепл-ая в законодат-ве | |кіт. є |эл-тами (якщо поведінка |способ-ть суб'єкта мати | |психолог-ое переживання |особи не підпадає під |юрид. правничий та нести юрид. | |людей про їхні права і |ознаки правонар-ия, те й |обов'язки (начин-ся з | |обяз-ях, й офіційне |немає юрид ответств-ти). |народженням і | |право — сукупність норм. |Включає принаймні 2 |закінчується смертю). | | |боку: госуд-во і |Деесп.- визнана | |3. Юридична |правонар-ль. |нормами об'єктивного права | |відповідальність. Юр. |Види юридичної |способ-ть суб'єктів | |отв-сть — важлива міра |відповідальності: |самостоят-но своїми | |захисту національних інтересів линости, |1)имущественная — у межах |усвідомленими діями | |й держави. |працю. і гражд. з-нод-ва: |набувати юридич. правничий та| |Виявляється як |а)ограниченная — усім |обов'язки. Деесп. подр-ся| |застосування до правонар-лю |раб-ков б) полная — обязат. |але загальну економічну та спеціальну | |заходів гос-го примусу. |збіг долж-ти в |(спец. распростр-ся лише | |Осн-ем її возн-я явл. |наказі з фактич. долж-тью |на определый вид угод). | |правонар-е із його |та наявність договору полной|Содержание і обсяг деесп. | |эл-тами (якщо поведінка |мат. ответств-ти |залежить: а) от віку; | |особи не підпадає під |2)административная: |б)от стану здоров’я. | |ознаки правонар-ия, те й |а)штрафы б) изъятие имущ-ва,|Деесп. поділяється на | |немає юрид ответств-ти). |поср-вом кіт. скоєно |повну і огранич-ую. | |Включає принаймні 2 |правонар-е в) конфискация | | |боку: госуд-во і |имущ-ва, поср-вом кіт. | | |правонар-ль. |скоєно правонар-е | | |Види юридичної |г)отстранение від долж-ти | | |відповідальності: |(до 6 місяців) д) адм. арешт| | |1)имущественная — у межах |(до 15 діб) | | |працю. і гражд. з-нод-ва: |3)дисциплинарн. (в соотв-и | | |а)ограниченная — усім |з пр-лами внутр. працю. | | |раб-ков б) полная — обязат. |розпорядку): а) выговор | | |збіг долж-ти в |б)пониж-е на посаді | | |наказі з фактич. долж-тью |в)увольнение 4) уголовная | | |та наявність договору полной|(только до фіз. конкретних особах і | | |мат. ответств-ти |лише у судебн. порядку на| | |2)административная: |осн. кримінального процесу саме): | | |а)штрафы б) изъятие имущ-ва,|а)штрафы б) исправит. роботи| | |поср-вом кіт. скоєно |в)лишение свободи | | |правонар-е в) конфискация |Мета всіх видів юридичної| | |имущ-ва, поср-вом кіт. |відповідальності: | | |скоєно правонар-е |а)восстановление | | |г)отстранение від долж-ти |порушеного права | | |(до 6 місяців) д) адм. арест|б)возмещение заподіяної | | |(до 15 діб) |шкоди в) частное | | |3)дисциплинарн. (в соотв-и |попередження (превенция) | | |з пр-лами внутр. працю. |й загальне. | | |розпорядку): а) выговор |Провина- це психічне | | |б)пониж-е на посаді |ставлення правонаруш-ля до | | |в)увольнение 4) уголовная |свему протиправному | | |(лише у фіз. конкретних особах і |поведінці. Разл-ют 2 форми | | |лише у судебн. порядку на|вины: умисел і неостор-ть. | | |осн. кримінального процесу саме): |Наміробличчя передбачає і | | |а)штрафы б) исправит. работы|желает наступу шкідливих | | |в)лишение свободи |послед-ий своєї поведінки.| | |Мета всіх видів юридической|Неост-ть: а) самонадеян-ть | | |відповідальності: |(обличчя передбачає можливість| | |а)восстановление |наступл шкідливих послед-ий, | | |порушеного права |але розраховує на возм-ть | | |б)возмещение заподіяної |їх уникнути; б) небрежность | | |шкоди в) частное |(обличчя не передбачає, але | | |попередження (превенция) |може це має їх | | |і несе спільний. |предвидить). | | | | | | | | | | | | | | |Б-23 |Б-24 |Б-25 | |1. Право у системі |1. Соціологічна школа |1. Типологія правових | |соціальних норм. Социальные|права- одна з головних |систем. Поняття «с-ма» | |норми- це правила |направл-ий правознавства 20 |означ., що предст. | |регулюючі поведінка |в. (засновник теорії |собою якесь цілісне | |покупців, безліч діяльність |Ерліх). Центром вивчення |образ-е, сост. з мн-ва | |організацій громадської |даної школи явл. «живе |эл-тов, нах-ся м. собою у | |життя. Соц. н бувають след-их|право», тобто. система |опр. зв’язку (соподчин-и, | |видів: 1) нормы права |правоотн-ий поведінки людей|коорд-ции, ф-циональн. | |(правила повед устанвл і |у сфері права. Ідеї даної |завис-ти тощо.). Єдність | |охран-ся госуд-ом); 2) нормы|теории чітко висловлюють |с-мы права — специфич. | |моралі (уявлення людей|сущность правового д-ви, |св-во права, обусл. | |про добро і зло); 3) нормы |у якому саме госуд-во и|единством цілей і завдань | |обществ-ых орг-ий (правила|его громадяни мають |прав. рег-я, єдністю | |устанавл-ые самими орг-ми);|подчиняться правовим |прав. принципів, опр-щих | |4)нормы звичаїв (правила |розпорядженням у сфері |сущ-ть права, єдністю | |поведінки ввійшли до |загального добра. |с-мы рег-мых отн-й. Будучи | |звичку людей); 5) нормы | |внутрішньо єдиним | |традицій (стабільні |2. Дія норм.-правовых |нормативним обр-ем, право | |правил поведінки |актів у часі, |подраздел-ся на опр. частини | |определ-ой сфери |просторі і з колу |- галузі й інститути, | |жизнедеят-ти людини); |осіб. |кажд. з кіт. вип. самост. | |6)нормы ритуалів (правила |Дія у часі і з |роль мех-ме возд-я права | |поведінки у |моменту складення; б) зі |на повед-е і д-ть | |скоєнні обрядів). |часу, вказаної у самом|людей-индивидов та його | | |нормативному акті чи |орг-ций. С-ма носить | | |спеціальному акті про введении|О-тивный хар-р і обусл-на | |2. Порядок опублик-ия і |в його. в) по |специфікою рег-мых отн-й. | |вступл. з норм.-прав. |закінченні нормативно |Отже, с-ма права — це | |актів. Офіційне |за встановлений термін зі дня|О-тивно сущ-щее внутр. | |опублікування |їх опублікування. Втрата |будова права, його | |нормативно-правового акта- |юридичної сили: а) |подразд-е на галузі, | |заключна стадія |закінчення терміну, заздалегідь |підгалузі й інститути. | |правотворческой процедури. |встановленого у самому |Право ділиться на приватне і | |1. ФКЗ, ФЗ підлягають |нормативному акті; б) прямой|публичное. До приватному праву| |офіційному опублікуванню |офіційного скасування |ставляться галузі права | |протягом 7 днів після дня |чинного |кіт. забезпечують інтереси | |їх підписання Президентом |нормативно-правового акта; |приватних осіб (граж., банк., | |РФ. Акти палат ФедСобр |в) заміни одного |стах., патент.) До | |публікуються пізніше 10 |нормативно-правового акта |публічному праву относ-ся | |днів після дня їх принятия.|другим актом. Закон |галузі госуд-го, | |2. Офіційним |зворотної дії немає. |администр. і уголовн. | |опублікуванням ФКЗи ФЗ, |Нормативно-правовий акт |права. | |акта палати ФедСоб |знаходить зворотний силу: а) | | |вважається перша публикация|если вказівку цього |2. Систематизація | |його повного тексту в |є у самому акті; б) |норм.-правовых актів. | |"Російської газеті" чи |коли він усуває чи |Систематиз. норм-пр актів | |Зборах законодавства |пом'якшує кримінальну і |- це деят-ть по упорядоч і| |РФ. 3. ФКЗ, ФЗ направляются|административную |соверш зак-ва, привед їх у| |для офіційного |відповідальність. Исключения|опред с-му шляхом | |опублікування Президентом |то, можливо- «переживання |складання од норм-пр | |РФ. Акти палат ФедСоб |закону», коли закон, |актів чи його збірок. | |направляються для |втратив юридичну |розрізняють 3: інкорпорацію, | |офіційного опублікування |силу, зі спеціального |кодифікацію і консолідацію.| |головою |вказівкою новим законом |Інкорпорація — форма | |відповідної палати чи |може й далі |систем, при кіт происх | |його заступник. 4. ФКЗ, |регулювання деяких |об'єднання разл НА в | |ФЗ, акти палат ФедСоб |питань. У просторі а)|сборники, розташування в| |набирають сили |поширюватися протягом усього |розглянути порядку. | |одночасно на |територію держави; б) |Кодифікація — форма систем,| |теренах Російської |діяти тільки |при кіт происх корінна | |Федерації після закінчення 10 |якийсь точно определенной|переработка норм матеріалу,| |днів після дня їх |частини країни; в) |объед їх у нові, од, | |офіційного опубликования,|предназначаться для |внутр систематизир НПА. При| |якщо самими законами чи |дії поза |кодиф змінюється содерж НА.| |актами палат не встановлено |держави, хоча у |У отл від инкорп кодиф | |інший порядок вступу |відповідності до принципів |проводиться компет держ | |в силу. 5. ФКЗ, ФЗ, акт |державного |органом, вона має офиц | |палати ФедСоб, куди |суверенітету загальне правило |хар. Кодифікація — особливий, | |внесли зміни чи |таке, що того или|специф вид правотворч, | |доповнення, то, можливо |іншої держави действуют|проводимой із єдиною метою | |повторно офіційно |тільки його території. |досконалостей чинного | |опубліковано у повному |Дія |зак-ва шляхом видання | |обсязі. |нормативно-правового акта |зведених НПА. Консолідація -| | |із широкого кола осібвін |форма систем, при кіт НПА | |3. Зміст |поширюється усім |дораб, дополн і объед в новий| |правовідносини. |осіб, що є на |НПА. Мета: усунення | |Правоотношениеохоронюване |його дії і |повторів, протиріч, | |державою вольове |що його адресатами. |сокращ кількості НА, для | |громадське ставлення, |Винятки: а) іноземні |зручності перебування і | |учасники якого пов’язані |громадяни й обличчя без |користування. Цей вид — | |взаємними юридичними |громадянства неможливо знайти |щось середнє між инкорп | |правами і обов’язками. |суб'єктами низки |і кодиф. Систематиз НПА | |Поняття «правоотношение» |правовідносин б) |спрямована або на | |є одним із важнейших|иностранные громадяни, |досконалостей содерж ін норм | |категорій загальної теорії |наділені дипломатическим,|(внутр систем), або на | |права. Ознаки |не несуть кримінальної і |досконалостей розташування | |правовідносини: 1. |адміністративної |норм матеріалу (зовнішня). | |Правоотношение — це |відповідальності по |Инкорплише внеш | |ставлення громадське, то |російському |системат; кодифікаціяі | |є ставлення між |законодавству; в) |внеш, і внутр; консолид — | |людьми. 2. Правовідносини |деякі |передусім внеш, й у | |перебувають у нерозривному |нормативно-правові акти РФ|небол ступеня — внутр. | |зв'язки Польщі з юридичними |поширюють своє | | |нормами, котрі виступають |дію і громадян |3. Застосування права. Акти | |нормативної базою їх |Росії, що є |застосування. Правозастосування| |виникнення 3. Учасники |її межами (дк, кк). |- особлива форма реалізації | |правовідносини пов’язані |Коло осіб, у яких |права. Правозастосування | |взаємними юридичними |поширює своє |потрібно на тому випадку, | |правами і обов’язками 4. |той чи іншого |коли юридична норма не | |У цілому нині правовідносин |нормативно-правової акт, |може бути без | |властиво таке качество,|может визначатися також по|властного сприяння | |як визначеність, |ознакою статі, віком |органів держави. Це | |индивидуализированность. 5.|(несовершеннолетние), по |випадки: а) коли необхідно| |Правові відносини носять |професійної |офіційно встановити | |вольовий характер. |приналежності (наприклад, |юридично значимі | |По-перше, вони пов’язані з |військовослужбовці), по |обставини (визнання | |державної волею, |стану здоров’я |громадянина у судовому | |що у праві; |(інваліди) та інших. |порядку мертвим чи | |по-друге — з | |безвісно відсутнім); | |індивідуальної волею 6. | |б) коли диспозиція норми | |Правовідносини охороняються |3. Тлумачення права: |взагалі реалізується без | |гос-ом. Ссостав |поняття, способи, види. |індивідуального | |правовідносини: а) |Тлумачення норм права- це |государственно-властного | |суб'єктів (учасників) |деят-ть компетентних |веління (декларація про пенсію); | |правовідносини; б) |органів госуд-ва, |в) коли йдеться про | |суб'єктивні юридичні |громадських организ-ий і |реалізації санкції. | |правничий та обов’язки в) |окремих особистостей по |Ознаки правозастосування: | |фактичне правомірне |усвідомлення ним |1) особливий суб'єкт — | |поведінка, яким |дійсного змісту |спеціально уповноважений | |реалізуються правничий та |норм. Толков-ие має дві |державний орган | |обов'язки; По галузевої |напрями: з’ясування і |(посадова особа). 2) | |приналежності можна |роз'яснення. Види |має | |розрізняти |роз'яснення: По |государственно-властный | |державно-правові, |субъектам-а)официальное |характер ", 3) є | |адміністративно-правові, |(що йде від |діяльністю винесення | |цивільно-правові та інших. В|уполномоченного органу, |индивидуально-конкретных | |залежність від їх |має юрид. обязат-ую силу |розпоряджень ", 4) виступає | |функціонального призначення |всім); б) неофициальное |формою управлінської | |- регулятивні і |(від осіб не имеющ. те що |діяльності держави; | |охоронні. За рівнем |повноважень); |5) ввозяться | |індивідуалізації |в)доктринальное (наукові і |певних процедурних | |розмежовують |практич. работн., |формах: порядок застосування | |відносні, у яких |компетентн. гос-ые |права регламентований | |поіменно визначено все |діячі); г) обыденное (від |спеціальними (процедурними)| |учасники правовідносини, и|лиц які мають профес. |юридичними нормами. 6) | |абсолютні, у яких |подгот-ки). За обсягом- |є складний,| |індивідуалізована лише |а)нормативное (разъясн. |стадийный процес ", 7) має| |один бік — |зміст норм регулир-их |творчий характер ", 8) | |управомоченный (наприклад, |определ-ые товариств. |результати правозастосування | |правоотношение |відносини у вигляді |оформляються індивідуальним | |власності). |постанов, наказів); |юридичним актом — актом | |Правовідносини ділять на |б)казуальное (разъясн. |застосування права. Три | |матеріальні і |сенс норми права по |стадії: 1) встановлення | |процесуальні, приватні та |конкретн. випадку, справі). |фактичних обставин | |публічні. |Прийоми розмов: |справи; 2) формування | | |граматический, |юридичної основи справи; 3)| | |систематичний, |вирішення. Як | | |историко-политич. |додаткової стадії може| | | |виступити | | | |государственно-принудительн| | | |на реалізація | | | |правоприменительного акта. | | | |За результатами | | | |правозастосування виноситься | | | |акт застосування права | | | |-офіційний акт-документ | | | |компетентного органу, | | | |у якому індивідуальне | | | |государственно-властное | | | |веління щодо застосування | | | |права. Усі правові акти | | | |справ на великі групи -| | | |нормативні і | | | |індивідуальні. Серед інших | | | |індивідуальних актів | | | |(наприклад, угод на | | | |цивільному праві) | | | |правозастосовний акт | | | |відрізняє | | | |государственно-властный | | | |характер. Правозастосування | | | |буває два види — | | | |позитивне і | | | |юрисдикционное. Позитивне | | | |правозастосування — те, | | | |яку здійснювався не | | | |щодо правопорушення, а| | | |як обов’язкова умова | | | |нормальної реалізації | | | |деяких регулятивних | | | |норм. Юрисдикционное | | | |правозастосування — це | | | |застосування санкцій (тобто| | | |охоронних норм) в | | | |разі порушення диспозицій| | | |(регулятивних норм). | | | | |.