Богиня Гера

Богиня Гера Богиня Гера, дружина Зевса, покровительствує шлюбу і охороняє святість і непорушність шлюбних спілок. Після того как Геру, її братів і сестер нелюд зі своїх вуст переможений Зевсом Крон, мати Гери Рея віднесла в край землі до сивого Океану; там виховала Геру Фетіда. Гера довго жила далеко від Олімпу, у тиші і спокої. Громовержець Зевс побачив її. полюбив і викрав у Фетиды. Боги пишно справили весілля Зевса і Гери. Ирида і харити зафіксовано Геру в розкішні одягу, і її сяяла своєї величної красою серед богів Олімпу, сидячи на золотом троні поруч із Зевсом. Усі боги J підносили дари володарці Гере, а богиня Земля-Гея виростила у надрах своїх у дарунок Гере чудову яблуню із «золотими плодами. Усе природі прославляло Геру і Зевса.

Гера панує вищому олімпі. Велить він здатний як чоловік її Зевс, громами та блискавицями, за словами е покривають темні дощові хмари небо, помахом руки піднімає вона грізні бурі. Прекрасна велика Гера. З-під віденця її ниспадают хвилею чудові кучері, спокійним величчю. горять її очі. Боги шанують Геру, шанує її й чоловік, тучегонитель Зевс, і радиться із нею. Але трапляються часто й сварки між Зевсом і Герой. Часто заперечує Гера Зевсу і сперечається із ним радах богівТоді і гнівається громовержець і погрожує дружині покараннями. Замовкає Гера і стримує гнів. Вона пам’ятає, як скував її Зевс золотими ланцюгами, повісив між землею і небом, прив’язавши до її ногах дві важкі ковадла, і піддав бичеванию.

Могущественна Гера, немає богині, рівної їй за влади. Велична, у довгому розкішної одязі, витканої самої Афіною, в колісниці, запряженому двома безсмертними кіньми, з'їжджає вона із Олімпу. Пахощі розливається землею там, де проїжджає Гера. Усе живе схиляється перед ній, великої царицею Олимпа.

Часто терпить образи Гера від чоловіка свого Зевса. І так було, коли Зевс полюбив прекрасну Іо і, щоб приховати його від Гери, перетворив Іо в корову. Але цього громовержець не врятував Іо. Гера побачила білосніжну корову Іо і зажадала у Зевса, що він подарував її їй. Зевс не міг відмовити Гере. Гера ж, заволодівши Іо, віддала її під охорону стоокому Аргусу. Нещасна Іо нікому не могла повідати про свої страждання: звернена й обернена в корову, у неї позбавлена дару промови. Не знає сну Аргус стеріг Іо. Зевс бачив її страждання. Закликавши тато свого сина Гермеса, він велів йому викрасти Ио.

Быстро примчав Гермес на вершину тієї гори, де стеріг стоокий страж Іо. Він приспав своїми промовами Аргуса. Щойно сомкнулись его сто очей, вихопив Гермес свій вигнутий меч і одного ударом відрубав Аргусу голову. Іо була звільнена. Але й цього Зевс не врятував Іо від гніву Гери. Богиня наслала на нещасну Іо жахливого гедзів. Своїм жахливим жалом ґедзь гнав із країни країну знавіснілу від мук страждальницю Іо. Ніде не знаходила вона спокою. У скаженому біг мчала Іо віддаляються і далі, а ґедзь летів з ним, щохвилини утикаючи у її тіло жало, як розпечене залізо. Ось де не пробігала Мо, у які лише країнах не побувала вона! Нарешті, поїв тривалих мандрів, досягла вона у країні скіфів скелі, до котрої я був прикутий титан Прометей. Він_ передбачив нещасної, що у Єгипті позбудеться ця сума своїх мук. Помчала далі гнана оводом Іо. Багато мук перенесла вона, як досягла Єгипту. Там, на берегах благодатного Ніла, Зевс повернув їй її попередній спосіб, й маля народилося в неї син Эпаф. Він був охарактеризований першим царем Єгипту й родоначальником покоління героїв, до якого належав і величезний герой Греції Геракл.

При підготовці даної праці були використані матеріали з сайту internet.