Синтоїзм

Синтоизм.

Релігія, поширене у Японії. У основі сінтоїзму лежить культ божеств природи й предків. Вище божество — Аматэрасу1, її нащадок — Дзимму2. З 1868 по 1945 синтоїзм був державної релігією Японії. Термін «Синто «означає «Шлях богів ». Основи синтоїзму закладено у міфології синтоизма.

Міфологія синтоизма.

Відповідно до синтоистической міфологічної історії, п’ять божеств спонтанно творяться з хаосу. Через війну кількох злягань на світ Идзанаки3 (Тот-кто-приглашает) та її сестра Идзанами4 (Тачто-приглашает), які опускаються в солону морську воду на плавающем небесному мосту і аналітиків створюють перший острів. Через війну кількох злягань Идзанаки і Идзанами породжують спочатку потвору Хируко5, та був Японські острови Фіджі і кількох Ками6. Невдовзі Ками вогню вбиває мати, обпаливши їй лоно вогнем. Идзанаки відрубує винуватцю голову, і з льющейся на грішну землю крові виникаємо багато інших Ками. У пошуках сестри Идзанаки вирушає до підземне царство мертвих, проте Идзанами США відпускати до царства живих, вона встигла відчути пекельної їжі. Идзанами сподівається допоможе Ками місця, але ставить умова, що Идзанаки ні приходити з ним вночі. Идзанаки порушує обіцянку і зі бачить, що Идзанами перетворилася на що розкладається труп. Идзанаки переслідують спочатку вісім Жахливих Відьом Країни Ночі, та був сама Идзанами у супроводі восьми Ками грому і понад півтора тисяч Воїнов Країни Ночі. Идзанаки перегороджує шлях погоні скелею, розділивши цим два царства, і по обидва боки скелі промовляються слова розлуки. Идзанами обіцяє щоночі забирати себе тисячу живих істот, а Идзанаки — створювати нові півтори тисячі, щоб світ не виявився пустелею. Здійснивши очисний обряд після дотику із смертю, Идзанаки породжує вище божество — богиню Сонця Аматерасу і хитрого бога Сусаноо.

Ідеологія синтоизма.

У древньому синто основу вірувань лежить шанування Ками — всюдисущих проявів всього священного. Спочатку Ками або не мали святилищ, і це присвячувалися лише обряди, переважно сезонні. А до того періоду і формування синтоїстській космогонії, що включає або третичное розподіл світу на небо, землі і підземне царство мертвих, або двоичное — на землі і «вічний світ » .

Домінуюче становище у синтоизме займають очисні обряди (хараи)7, сутність яких залежить від певних формах утримання, які передують важливим церемоніям і супроводжують менструації і смерть. Спочатку обряди дотримувалися усіма віруючими, тільки після реформи Мейдзі (1868 рік) обряди стали прерогативою синтоистского священнослужителя.

Поява святилищ пов’язані винятково з Ками. По синтоистским поданням, храм — цю пам’ятку, де живе Ками, і повинен бути пов’язаний з певним ділянкою ландшафту. Якщо ні природного оточення, храм повинен мати символічний ландшафт. Храм є просте дерев’яне спорудження, іноді прикрашене елементами китайської архітектури. За традицією, кожні 20 років храм необхідно оновлювати. Символічне значення Ками у храмі зазвичай представлено його емблемою чи (під впливом буддизму), статуеткою. У синтоистов є уявлення у тому, що Ками може бути небезпечними й у певні моменти часу на їхнє потрібно вмиротворити. І тому служить ряд обрядів, приміром, синко8 і дзитинсай. Сукупність синтоїстських обрядів називається мацури. За традиції, у кожному японському будинку є камидана (алтарь), в середині якого розміщається мініатюрний храм. Найдавнішим джерелом національних японських традицій є книга «Кодзікі «(«Записки про справи давнини »), що була записана по розпорядженню імператриці Гэммэй офіцером Воно Ясумаро близько 712 року в основі сказань. У «Кодзікі «викладається історія Японії від створення світу до 628 года.

Історія синтоизма.

Якщо спочатку кожна група населення мала власне Ками, то після створення імперії відбувається експансія імператорського Ками — богині Сонця Аматерасу. У VII столітті під впливом китайської політичною системою, головне управління у справах Ками прагне виявити всіх Ками імперії про те, щоб побудувати їм храми та обіцяє надати призначені почесті. До X віці японська імперія підтримує існування понад три тисячі храмів Ками. Після проникнення Японію буддизму і визнання його влястями в VIII столітті відбувається часткове змішання двох культів. Під час сегунату Камакура (1185−1333) з’являються нові течії Тэндай Синто і тантрический синтоїзм Сингон.

У століття виникло протягом, яка прагнула до очищенню сінтоїзму від буддійського впливу. Під упливом цього течії виникають нові школи — Ватараи Синто і Есида Синто. У період Едо (1603−1867) відбувається злиття синтоїзму з конфуціанством і створення школи Суйка Синто. У цей самий період державної релігією Японії визнається синтоистский буддизм.

У XVII столітті Мотоори Норинага вирішив відновити синто в первинному вигляді й розкритикував злиття з буддизмом і конфуціанством. Під упливом ідей Мотоори наприкінці XVIII виникає школа Фукко Синто. У період Мейдзи (після 1868 року) пройшла релігійна реформа, внаслідок якої синтоїзм розділився чотирма типу: Косицу (імператорський синто), Дзинздзя (Дзингу) (храмовий синто), Кеха (сектантський синто), Минкан (народний синто). Відтоді і по 1945 року храмовий синтоїзм стає державної релігією Японии.

Примечания.

1,2 Аматэрасу-омиками — богиня сонця, вище божество в синтоизме. Культ Аматерасу розвився після створення японської імперії і оголошення Аматерасу імператорським Ками. Нащадок Аматерасу — Дзимму. Емблема Аматерасу — зеркало.

3,4Идзанаки — одне з перших божеств японській синтоизме. При зляганні зі свого сестрою Идзанами вони роблять помилку, у яких світ з’являється Хируко (П'явка). Через війну наступних злягань Идзанами і Идзанаки породжують Японські острови Фіджі і кількох Ками. Після смерті Идзанами і безуспішною спроби її порятунку з Царства мертвих Идзанаки проходить очисний обряд і породжує вище синтоистское божество — богиню Сонця Аматерасу і хитрого бога Сусаноо.

5Хируко — японській синтоизме одне з перших божеств, син Идзанаки і Идзанами.

6Ками — божество в сінтоїстському пантеоні. Існує незліченну кількість Ками. Перші Ками були породженням Идзанаки і Идзанами. Наступні незліченні покоління Ками заповнюють тимчасової проміжок, що відокремлює початкових божеств людей. Мешканці Кюсю, наявного країни Ямато, стануть згодом першими імператорами Японії. Вище Ками синтоистского пантеону — богиня Сонця Аматэрасу.

7Хараи — очисні обряди в синтоизме, що перебувають у певних формах утримання, які передують важливим церемоніям і супроводжують менструації і смерть. Спочатку обряди дотримувалися усіма віруючими, але після реформи Мейдзі (1868 рік) обряди стали прерогативою синтоистского священнослужителя. Обряд у тому, що священнослужитель робить очищення у вигляді спеціальної палички хараигуси. Після цього подносятся у дарунок паростки священного дерева сакаки — символу врожаю. Основна частина церемонії - це підношення. Ритуал супроводжується музикою, танцями і молитвами (норито), зверненими до Ками.

8Синко — Священний обряд в синтоизме, що полягає в шествовании процесії по житловому кварталу з емблемою Ками.

Мотоори Норинага (1730−1801) — японський філолог і мовознавець. Становив коментар до «Кодзікі «. Ідеалізував державний лад древньої Японії. Виступаючи проти сегунату, закликав відродити культ імператора і відновити синтоїзм в початкової чистоті. Під упливом ідей Мотоори в кінці XVIII століття сформувалась школа сінтоїзму «Фукко Синто » .

Школи й низхідні течії в Синтоизме.

Тэндай Синто — одна з течій синтоїзму. Сформувалося під впливом який проник до Японії буддизму під час сегунату Камакура (1185−1333).

Сингон — тантрическое вчення, одна з течій сінтоїзму. Сформувалося під впливом який проник до Японії буддизму під час сегунату Камакура (1185- 1333).

Ватараи Синто — одне з шкіл сінтоїзму. Сформувалося внаслідок прагнення до очищенню синтоїзму тяжіння буддизма.

Есида Синто — одне з шкіл сінтоїзму. Сформувалося внаслідок прагнення до очищенню синтоїзму тяжіння буддизма.

Суйка Синто — одне з шкіл синтоїзму. Сформувалося внаслідок злиття синтоїзму з проникла до Японії від Китаю конфуціанством за доби Едо (1603- 1867).

Фукко Синто — одне з шкіл синтоїзму. Сформувалася наприкінці XVIII століття під впливом ідей Мотоори Ногинага відновлення синтоїзму в початкової чистоті. У кінцевому підсумку Фукко сприйняла теологію єзуїтів і католицьке поняття Троицы.

Косицу (Імператорський синто) — одне з шкіл синтоїзму. Сформувалася у ХІХ столітті після реформи Мейдзі. Залишаючись приватним ритуалом, Косицу тим щонайменше надавав значний вплив на Дзиндзя — офіційну релігію Японии.

Дзиндзя (Дзингу, Храмовий синто) — одне з шкіл сінтоїзму. Сформувалася в ХІХ столітті після реформи Мейдзі. З 1868 по 1945 рік Дзиндзя був офіційної релігією Японії. Храмовий синтоїзм був у віданні особливої асоціації «Дзиндзя хонте » .

Кеха (Сектантський синто) — одне з шкіл синтоїзму. Сформувалася у ХІХ столітті після реформи Мэйдзи.

Минкан (Народний синто) — одне з шкіл сінтоїзму. Сформувалася XIX століття після реформи Мэйдзи.