Оценка підвищити рівень конкурентоспроможності розроблюваної техніки та її економічну ефективність

Оценка підвищити рівень конкурентоспроможності розроблюваної техніки та її економічну ефективність

С.В. Моїсєєв, Т. В. Мухортина.

1. Показники оцінки конкурентоспроможності розроблюваної техніки.

Оценка конкурентоспроможності розроблюваної техніки виробляється шляхом зіставлення її технічних, качественно-эксплуатационных, економічних, эстетико-эргономических та інших параметрів з параметрами базової техніки (чи техники-эталона) Различают дві основні методу оцінки конкурентоспроможності нової техніки — диференціальний і комплексный.

Дифференциальный метод дозволяє лише на констатацію факту конкурентоспроможності розроблюваної техніки або наявність в неї недоліків проти технікою — еталоном. Він можна використовувати всіх етапах життєвого циклу розроблюваної техніки, особливо в її порівнянні з гіпотетичним (ймовірним, можливим) зразком. Але він не враховує впливу переваги споживача нової техніки вагомість кожного з його параметров.

Дифференциальный метод оцінки конкурентоспроможності, грунтується на зіставленні одиничних параметрів розроблюваної і базової техніки. Через війну оцінки встановлюється: досягнуть чи рівень параметрів базової техніки; за якими параметрами не досягнуть; які з параметрів найсильніше від базовых.

Если за базу оцінки приймається величина певного параметра, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності (qi) нової техніки слід по формуле:

(i=1,2,3,…, n), (1).

где,.

— величина i-го параметра розроблюваної техники;

— величина i-го параметра базової техники;

n — кількість аналізованих функционально-технических параметрів.

При оцінці по нормативним параметрами одиничний показник конкурентоспроможності розроблюваної техніки може приймати тільки два значення: 1 чи 0. Якщо величина аналізованого параметра відповідає обов’язкової нормі чи вимозі стандарту, — показник становить 1; якщо величина параметра техніки в норму чи вимоги стандарту, не вкладається, то показник її конкурентоспроможності дорівнює 0.

Если значення параметрів базової техніки встановлено нормативно-технічної документацією, спеціальними умовами, замовленнями чи договорами, розрахункові значення показника конкурентоспроможності приймаються не більше, рівних одиниці чи перевищують ее.

Если за базу оцінки прийнято зразок певної техніки, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності буде проходить за формулі (1) або за формулою (2):

(i=1,2,3,…, n), (2).

где,.

, — одиничний показник конкурентоспроможності по i-ому технічному параметру;

— величина i-го параметра для розроблюваної техники;

— величина i-го параметра для вироби прийнятого за зразок.

Из формул (1) і (2) вибирається та, якими можна визначити зростання одиничного показника конкурентоспроможності (наприклад, за найважливішим параметром типу продуктивності будь-якої техніки — формула (1), а, по параметрами, підвищення якості яких характеризується зменшенням абсолютної їхнього показника (типу шумів на вході приймального устрою) — формула (2)).

Эстетико-экономические параметри немає фізичної заходи (наприклад, комфортність, зовнішній вигляд, сучасність),. Кількісні характеристики таких параметрів встановлюються експертними методами в баллах.

В на відміну від диференціального методу комплексний метод оцінки конкурентоспроможності полягає в застосуванні групових, інтегральних, змішаних показників чи зіставленні показників питомих корисних ефектів розроблюваної техніки і техники-эталона.

Расчет групового показника конкурентоспроможності по нормативним параметрами (Jтп) проводиться у разі формуле:

, (3).

где,.

qнi — одиничний показник конкурентоспроможності по i-му нормативному параметру; вираховується за формулою (1);

n — число нормативних параметрів.

Если хоча один із одиничних показників нульовий (тобто. розроблювана техніка по якомусь параметру відповідає обов’язкової нормі), то груповий показник також нульовий, що свідчить про не конкурентоспроможності даної техніки проти техникой-эталоном.

Расчет групового показника конкурентоспроможності за технічними параметрами Jтп (крім нормативних) проводиться у разі формуле:

, (4).

где,.

Jтп — груповий показник конкурентоспроможності з технічних параметрам;

qi — одиничний показник конкурентоспроможності по i-му технічному параметру, розраховується за формулам (1,2,3,4);

— вагомість i-го параметра загалом наборі з n технічних параметрів, характеризуючих потребность;

n — число параметрів.

Полученный груповий показник конкурентоспроможності Jтп характеризує ступінь відповідності розроблюваної існуючої потреби з усього набору технічних параметрів: що вищий, тим повнішим задовольняються запити споживачів техники.

2. Визначення економічну ефективність підвищення їх конкурентоздатності розроблюваної техніки.

При вирішенні цього завдання обов’язково потрібно порівнянні альтернативні варіанти техніки розглядати за дотримання умов його порівнянності. При відмінності порівнюваних варіантів через сукупність «n» параметрів розраховується загальний коефіцієнт приведення до тотожному ефекту. Таким коефіцієнтом при наближеному розрахунку ефективності розроблюваної техніки міг стати коефіцієнт технічного уровня.

= * , (5).

где,.

— значимість i-го функционально-технического параметра для аналізованого виду техніки, визначається експертним методом, а = 1.0.

При цьому способі відмінність параметрів порівнюваних альтернативних варіантів техніки знаходить своє вираження в расчетах:

дополнительных витрат у виробництві;

годовых експлуатаційних витрат;

дополнительных капвкладень споживача базового варіанта техніки.

В разі, якщо розроблювана техніка є комплектующей для техніки більш високого рівня ієрархії, то технічний її J/ту може бути пов’язане з часткою впливу кінцевий результат функціонування останньої через коефіцієнт Кв, величина якого коливається не більше Кв<1. Для радіоелектронної авіаційної техніки цей коефіцієнт може бути прийнятий приблизно розмірі Кв=0,150,25.

Таким чином, з урахуванням відзначеного, Jту розраховуватиметься по формуле:

= (1+Кв) (6).

Расчет групового показника з економічних параметрами виготовляють основі визначення повних витрат споживача (Зп) для закупівлі і експлуатацію розробленої техники.

Полные витрати споживача визначаються по формуле:

, (7).

где, Зе — одноразові видатки придбання розробленої техники;

— середні сумарні витрати споживача на експлуатацію зазначеної техніки, які стосуються i-му року її эксплуатации;

Т — термін їхньої служби продукции;

i-тый рік експлуатації.

В своє чергу розраховується по формуле:

, (8).

— середньорічні експлуатаційні витрати з j-ой статье;

n — кількість статей експлуатаційних витрат.

В витратах споживача розроблюваної техніки враховуються всі витрати з експлуатації за весь нормативний термін її служби: витрати на зарплаті обслуговуючого персоналу, матеріальні витрати, амортизаційні й інші расходы.

Расчет групового показника з економічних параметрами (Jэп) проводиться у разі формуле:

, (9).

где,.

— повні витрати споживача по технике-эталону.

— повні витрати споживача по розроблюваної техніці.

В зв’язку з, що експлуатаційні витрати виробляються протягом кількох років, вони би мало бути наведено до розрахунковому року з допомогою коефіцієнта приведення (ni). Звідси формулі (9) мають бути скоректовані: ( — на , — на і ) і ( — на ).

Поэтому повні витрати споживача приймуть вид:

, (10);

= + , (11).

а груповий показник з економічних параметрами (Jэп) запишеться наступним образом:

, (12).

Величина терміну служби для виробів промислового призначення приймається рівної амортизационному періоду. Для техніки споживчого призначення оцінка терміну служби проводиться з урахуванням даних про фактичних термінах служби аналогічних виробів, і навіть швидкості морального старіння техніки даного вида.

Расчет інтегрального показника конкурентоспроможності аналізованої техніки по відношення до технике-эталону (КСП?) проводиться у разі формуле:

, (13).

При КПС?>1 розроблювана техніка конкурентоспособна.

Данный показник КСП? відбиває різницю між порівнюєш технікою в споживчому эффекте.

Если аналіз проходить за кільком зразкам, інтегральним показником конкурентоспроможності розроблюваної техніки по обраної групі аналогів (КСП?ср) то, можливо розрахований як сума середньозважених показників в кожному окремому зразком техники:

, (14).

где, КСПi — показник конкурентоспроможності іго зразка техники;

Ri — вагомість i-го зразка групи аналогів (визначається за аналогією з );

N — кількість аналогів.

Оценка економічну ефективність підвищення їх конкурентоздатності розроблюваної техніки може визначатися аналогічно ефективності техніки як такий. Один з наближених методів оцінки може базуватися, наприклад, на ефект від виробництва чи експлуатації порівнюваних варіантів техники-аналогов чи сумарною величині зазначених эффектов.

Расчеты зазначених ефектів дозволяють встановити шкалу вартості умовної одиниці підвищення їх конкурентоздатності. Практичне застосування цієї шкали дає можливість здійснювати керований процес підвищення їх конкурентоздатності розробки нової техники.

Оптимальные шляху підвищення їх конкурентоздатності розроблюваної техніки забезпечують найбільш раціональне цільове використання інвестиційних ресурсів, здійснення заходів із оптимізації витрат під час створення нової техніки і створюють умови для ефективного функціонування цивілізованого рынка.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.