Облік валютних операцій

МРАСТ.

Курсова работа.

на уроках: Бухгалтерський учет.

на задану тему: Облік валютних операций Работу виконав Роботу перевірив студент грн. П-406 викладач А. У. Утенков У. З. Фомина.

1.Задание.

Підприємство у своїй господарську діяльність використовує іноземну валюту: n долари США ($); n німецькі марки (DM).

За липень 1996 року враховані такі господарські операції: табл. 1.1.

|Nп/п | Зміст операції | Д | До | Сума | | | | | |рублі | | | | | |валюта | | 1 |Списана собівартість відвантаженої продукції. | | | | |2 |Пред'явлені документи до оплати за відвантажену| | | | | |продукцію. | | | | |3 | | | | | |4 |Оплачені накладні витрати на експорту | | | | | |Відбито заборгованість бюджету (митниці) на | | | | | |дату уявлення для оформлення вантажний | | | | |5 |митної декларації | | | | |6 |Сплачено заборгованість бюджету | | | | |7 |Відбито курсова різниця за розрахунками з | | | | | |бюджетом | | | | | |Вступила виручка: | | | | |8 |в $ USA | | | | |9 |в DM | | | | |10 |Списується собівартість реалізованої | | | | | |продукції | | | | |11 |Відбито прибуток за експорту | | | | |12 |Депонирована частина валюти (50%) для | | | | | |обов'язкового продажу | | | | |12.1 | | | | | |13 |Оплачені комісійні банку | | | | |14 |Чи відбито карбованцевий еквівалент проданої частини | | | | |15 |валютних надходжень | | | | | |Надійшли до каси з валютного рахунки | | | | |16 |Списується вартість проданої валютної | | | | | |виручки | | | | |17 |Позначається фінансовий результат від продажу | | | | |18 |валюти | | | | | |Перераховано решта валютних надходжень| | | | |19 |сучасний рахунок | | | | |20 |Чи відбито рахунок іноземних постачальників по | | | | |21 |контрактної вартості матеріалів | | | | | |Оплачені накладні витрати з доставки | | | | | |матеріалів | | | | | |Чи відбиті заборгованості бюджету по митним | | | | | |платежах | | | | | | | | | | | |Чи відбиті витрати на заборгованості бюджету по | | | | | |ПДВ | | | | | |Погашена заборгованість бюджету | | | | | |Відбито курсова різниця за розрахунками з | | | | | |бюджетом | | | |.

Коди операцій із рахунку 52 «Валютний рахунок» табл. 1.2 |Nп/п | Показники | Код | | 1 |Залишок коштів у валютному рахунку | 00 | |2 |Надходження коштів у рахунок |01 | |3 |Витрати коштів |10 | |4 |Курсова різниця |02 | |5 |Американські долари |1 | |6 |Німецькі марки |2 |.

1.1Примечание. а) під час відкриття рахунків передбачити залишки (де можливо); б) відкрити аналітичні рахунку за рахунку 52, 50; в) під час упорядкування відомості за рахунком 52, передбачити графи «Корреспондируемый рахунок», «Код валюти», «Курс валюти», «Код операції», «Сума по дебету», «Сума по кредиту».

1.2 Замечания.

ВВЕДЕНИЕ

___________________________________________.

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ ЧАСТИНА ____________________________ ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БУХ. УЧЕТА__________________ ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ НА ВАЛЮТНОМУ СЧЕТЕ__________.

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА _________________________________ МЕТОДИКА УЧЕТА ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ_______ ОПИС КОНКРЕТНИХ ОПЕРАЦИЙ_____________.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

_________________________________________.

ЛИТЕРАТУРА

__________________________________________.

ДОДАТОК _________________________________________.

Запровадження. Основними правилами ведення та молодіжні організації бухгалтерського обліку в організаціях встановлено Положенням про бухгалтерський облік і звітності в Російської Федерації, Положенням по бухгалтерського обліку «Облікова політика підприємства», Планом рахунків бухгалтерського обліку, і деякими нормативними документами.

У Положення про бухгалтерський облік і звітності утримуватися такі основні правила ведення бухгалтерського обліку: Бухгалтерський облік майна, зобов'язань та господарських операцій здійснюється способом подвійного запису відповідно до Планом рахунків бухгалтерського обліку. Підставою для запис у дисконтних регістрах є первинні облікові документи, які мають складатися в останній момент скоєння господарських операцій або після його закінчення й містити обов’язкові реквізити .Порядок передачі первинних документів і майже строки їхньої передачі визначаються затвердженим графіком документообігу. Майно, зобов'язання й господарські операції відбиття в бухгалтерський облік і звітності підлягають оцінці в грошах шляхом підсумовування фактично вироблених витрат. Застосування інших видів оцінок допускається у разі, передбачених законодавством, Положенням чи іншими нормативними актами. Обов’язковість проведення інвентаризації майна України та фінансових зобов’язань та відображення її результати у бухгалтерському обліку. Формування облікової політики організації ввозяться відповідність до допущеннями та вимогами, встановленими Положенням по бухгалтерського обліку «Облікова політика підприємства» .

У цьому курсової роботі розглядається бухгалтерський облік валютних операцій, саме облік імпортних операцій. Імпорт є важливим деталлю економічних відносин між країнами. Йде закупівля товарів по закордонах і цим заповнюється ринок товаром, які цей момент користується попитом споживачів, а іноземний постачальник отримує додатковий ринок збуту з цього витікає такі відносини вигідні обом сторонам. Розвиток даного обліку нашій країні дуже важливо, особливо у момент становлення ринкових отношений.

Порядок обліку імпортних операцій залежить обраної форми розрахунків із іноземними постачальниками (інкасо, акредитив, рахунок та інших.), умов поставки, змісту дисконтних партій. Зміст дисконтних партій визначається виглядом товару і засобом доставки .

При імпорті сировини, продовольства та інших товарів масового виробництва морським шляхом за дисконтну одиницю приймають судно, товар, коносамент, а при залізничним транспортом — вагон, эшелон.

Якщо з умовам контракту постачальник виписує рахунок покупцю на кожну транспортну партію, облікової одиницею вважається партія, оформлена одним счетом.

Вступники імпортні товари приймають на облік за повною імпортної вартості. Вона містить у собі контрактну ціну товару і накладні витрати, оплачені в іноземній валюті (зазвичай по закордонах) й у рублях.0.

2 Теоретична часть.

2.1 Історія розвитку міжнародної учета.

Облік в народному господарстві країн СНД піддається корінний реконструкції, мету, якої - наближення до світових стандартів. До жалю, «залізну завісу», та був «берлінська стіна» собі не дозволяли радянським фахівцям своєчасно вловлювати тенденції у розвитку теорії і практики обліку в зарубежье.

Нині постає у можливо стислі терміни перебудувати облік зробивши її адекватним ринкової економіки. Доцільно узяти під озброєння усе цінне, що накопичено бухгалтерської наукою та практикою від розвинених капіталістичних держав й отримало відображення у системі національних рахунків (СНС) та Міжнародних бухгалтерських країнах (МБС). Одночасно слід проаналізувати досягнення вітчизняного обліку, відібрати перевірені часом та практикою від рішення, визначити можливості їх застосування за умов ринкового хозяйства.

Систему національних рахунків ООН, аналогічну структурою стандартної системі національних рахунків, створеної дослідницьким центром по національним рахунках при Кембриджському університеті, заснувала Організація європейського економічного співробітництва в (ОЕЭС).

Перша СНС містила рахунку обліку виробництва, споживання домашніх господарств, споживання органів загального управління, заощаджень і інвестицій, зовнішньої торгівлі. Другий перегляд СНС, розпочатий 1963 р., завершився виданням 1968;го р. варіант, розробленого з урахуванням досвіду розвитку національних рахунків в капіталістичних країнах. Він застосовується більш ніж 150 странах.

У другому варіанті запроваджено низку інших розділів і показників, істотно розширивши його аналітичні і інформаційні можливості. У тому числі слід назвати розділ, присвячений розрахунком основних показників виробництва та використання продукції порівняних цінах, і навіть показників валової продукції і проміжного споживання, національного багатства, рух позик, кредитів та інших показників, складових фінансовий потік. Особливо важливо відзначити досягнуту в СНС органічну ув’язку таблиць міжгалузевих балансів, принципи найбільш чітко сформульовані на роботах лауреати Нобелівської премії по економіки В.В. Леонтьєва. Ці рахунки, які мають макрорівень національного рахівництва, становлять за секторами народного хозяйства.

Структура СНС дозволяє вести в вартісному вираженні валовий громадський продукт, національний прибуток і їх використання, і навіть інші показники, здатні відбити серйозні зміни у ринкової экономике.

Держкомстат б. СРСР розпочав розробку СНС, адаптованої до особливостям економіки СНД. Визнано доцільним взяти в основі європейську систему інтегральних рахунків (ЕСИС). У ньому виділяють рахунки: товарів та послуг, виробництва, освіти доходів, розподілу доходів, використання доходів, капітальних видатків, фінансів (для національної економіки та решти мира).

Спільно рахунки дозволяють лиш мати інформацію про виробництві, розподілі та використання національного доходу з урахуванням фінансових результатів від зовнішньоторговельної роботи і, що дуже важливо, забезпечити порівнянність національних результатів з результатами зарубіжних стран.

Система національних рахунків стала основою розробки міжнародних бухгалтерських стандартів. Проблема їх створення виникла у зв’язку з діяльністю транснаціонального капіталу, що функціонує у країнах з різними системи обліку та вимогам до звітності. Через війну й виникають проблеми відповідності опублікованій ними інформації вимогам, що ставляться до нею країні походження в країні базування. Труднощі такої ж порядку виникають зараз у нашій країні спільних предприятиях.

У 1973 р. професійні бухгалтери Австралії, Канади, Франції, ФРН, Японії, Мексики та утворили Комітет із міжнародним бухгалтерським стандартам (КМБС). Нині у нього входять 97 бухгалтерських організації з 71 країни. Це незалежний орган, займається рішенням проблеми міжнародної системи бухгалтерського обліку. Керує діяльністю комітету правління що з постійно що працює секретаріатом, до складу якої входять представники 13-ти країн: Австралія, Данія, Італія, Канада, ФРН, Франція, Японія, Йорданія, Південну Корею, Голландія, ПАР, Великобританія, США. До чого у складі секретаріату обов’язково має входити представники трьох країн. Статут комітету передбачає представництва в правлінні до 4-ех відділу міжнародних організацій, які й є органами професійних бухгалтерів, але зацікавлені у фінансової звітності. У установчих документах комітету сформульовані основні мету його створення: розробка публікації найважливіших бухгалтерських стандартів із формування бухгалтерської звітності; сприяння широкому поширенню стандартів у світі бухгалтерського обліку; всемірна допомога для вдосконалення і гармонізації національних законодавств у сфері бухгалтерського обліку, і отчетности.

У 1977 року була створена Міжнародна федерація бухгалтерів. Її головним завданням — сприяти широкому розвитку і впливу професійних бухгалтерів через вдосконалення мережі та поширення міжнародних бухгалтерських стандартів у світовому співтоваристві. У цей час членами федерації є сто бухгалтерських організації з 77 країн, які мають професійних бухгалтерів, що працюють у торгівлі, промисловості, освіті та державному службе.

З 1972 року проблемами стандартизації бухгалтерського обліку займається ООН, а 1982 року під час ній була створена міжурядова робочу групу експертів по міжнародних стандартів облік і звітність. До групи в ролі офіційних членів входить 9 африканських держав, 7 азіатських, 3 східно-європейських, 6 латиноамериканських, і 9-те західноєвропейських держав. Цілями групи є: вивчення питань облік і звітність транснаціонального капіталу; сприяння з розробки й застосуванню національних героїв і регіональних бухгалтерських стандартів; захист інтересів країн у сфері розкриття фінансової інформації. Міжнародні бухгалтерські стандарти — це цілісна, рухлива, розвиваючись система бухгалтерського обліку, яка може застосовуватися у різних умовах. Зрозуміло, що особливо доцільним і плідним стане застосування МБС з кінця різних національних систем обліку, тобто. на багатонаціональних предприятиях.

2.2 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ НА ВАЛЮТНОМУ СЧЁТЕ.

До операцій на іноземній валюті підприємство відкриває валютний рахунок № 52, рахунок активний має 2 субсчёта; тобто. валютний рахунок у країні валютний рахунок за рубежом.

Основні засади здійснення валютних операцій, повноваження функцій органів валютного регулювання і місцевого контролю визначені у законі РФ про валютне регулювання й контролю № 36−15/1 від 9.10.92.

Операції з іноземною валютою і цінними паперами в іноземній валюті поділяються на поточні валютні операції, і валютні операції пов’язані з рухом капіталу. До поточним валютних операцій ставляться переклади до і з РФ іноземної валюти реалізації розрахунків з експорту й імпорту товарів, робіт, услуг.(Для отримання дозволу визначення вартістю умовних одиницях підприємство зобов’язане уявити такі документи: 1. Статут підприємства. 2. Свідчення реєстрацію. 3. Установчий договір завірений нотаріально. 4. Заявка щоб одержати дозволу вартості товару 5. Довідка з місцевої податкової інспекції про відсутність заборгованості до бюджету. 6. Довідка зі Світового банку про наявність валютного рахунку з указівкою її номери. 7. Згода банку на збір готівкової іноземної валюти. 8. Ксерокопія валютної ліцензії банку. Усі перелічені вище документи потрібно надати в ЦБ РФ.).

До поточним валютних операцій ставляться: 1. Отримання надання фінансових кредитів терміном трохи більше 180 днів 2. Переклади до і з неї відсотків, дивідендів та інших доходів за депозитними вкладами, кредитах банків і іншим операціям. 3. Переклади неторговельного характеру у РФ і з неї включаючи переклади сум зарплати, пенсії, аліментів та інших. аналогічні операции.

До валютних операцій що з рухом капіталу ставляться: 1. Прямі інвестиції, тобто. вкладення Статутний фонд підприємства. 2. Портфельні інвестиції, тобто. придбання цінних паперів. 3. Надання й одержання фінансових кредитів. 4. Надання й одержання відстрочки платежу терміном більш 180 днів з експорту й імпорту товарів, робіт, услуг.

Валютні операції можуть здійснювати резиденти і нерезиденти. Резиденти — це фізичні особи, мають місце проживання до і юридичні особи створені відповідно до законодавством РФ і з місцезнаходженням в РФ. Нерезидентифізичні особи, мають місце проживання за межами РФ і юридичних осіб створені відповідно до законодавством іноземної держави та місцезнаходженням поза РФ. Поточні валютні операції здійснюються резидентами без обмежень. Нерезиденти відкривають в уповноважених банках РФ рублёвые рахунки відповідно до інструкції ЦБ РФ № 16 від 16.07.93. про порядок відкриття та проведення уповноваженими банками нерезидентом у валюті РФ й у обслуговування їх експортно-імпортних операцій, і навіть утримання до їх представництв для інвестиційної діяльності. Порядок відображень в обліку операцій на валютному счёте той самий як і расчётном счёте. Про всіх скоєних операцій банк повідомляє підприємству виписці з валютного рахунку, що складається у двох валютах: в іноземній валюті й у рубльовому еквіваленті, тобто. перерахована на рублі сума іноземної валюти за курсом ЦБ РФ на день скоєння операції. Вступники на валютний рахунок кошти надходять на транзитний валютний рахунок і тільки тоді ми, після пояснення резидента джерело які поступили коштів, банк зараховує що надійшли вартість поточна валютна рахунок, і навіть здійснює обов’язкову продаж валютних коштів (50%), т.к. відповідно до нормативних документів частина вступників валютних коштів має бути продано на валютної біржі (інструкція ЦБ РФ № 7 «Про порядок обов’язкового продажу підприємствами, об'єднаннями частини валютних надходжень через уповноважені банки і проведення операцій на внутрішньому валютному ринку РФ «від 29.06.92. з змінами і доповненнями). Обов’язковою продажу підлягають 50% від цього товарів, робіт, послуг. Обов’язковий продаж виробляється підприємствами від всієї цифру іноземній валюті, від організацій, фізичних лиц.

Не підлягають обов’язковому продажу: 1. Надходження від нерезидентів як вкладів у Статутний капітал, і навіть доходи (дивіденди), одержані від участі у капіталі. 2. Надходження від продажу цінних паперів, доходы (дивиденды) по цінних паперів. 3. Надходження як привілейованих кредитів, і навіть суми, які у погашення наданих кредит, включаючи нараховані відсотки. 4. Платежі, які надійшли від посередницьких організацій, які виробляються рахунок коштів, що залишилися після обов’язкового продажу частки експортного прибутку, що надійшла на рахунок посредников.

Запровадження обов’язкового продажу валютних коштів викликала необхідність відкриття ще одного субсчёта, рахунку № 52.1- транзитний валютний рахунок). Рух валютних коштів у транзитному валютному счёте оформляються такими бухгалтерськими проводками: 1. Зарахування експортної валютних надходжень Д52.1 К46 — з урахуванням реалізації за оплатою. 2. Зарахування суми які надійшли від іноземних покупців для погашення заборгованості за реалізовану продукцію, роботи, послуги Д52.1 К62 — з урахуванням реалізації по відвантаження. 3. зарахування валютних авансів від іноземних покупців замовників Д52.1 К64. 4. Зарахування кредитів і позик від іноземних банків та партнерів Д52.1 К90,92,94,95. 5. Надходження дивідендів від участі у іноземних підприємствах чи з іноземним цінних паперів Д52.1 К80. 6. Позитивна курсова різниця по транзитного счёту Д52.1 К80,83. 7. Надходження валютних від різних дебіторів Д52.1 К76. 8. Погашення боргу вкладах зарубіжного засновника в Статутний капітал Д52.1 К75. 9. Надходження виручки за продані іноземних інвесторів акції Д52.1 К48. 10. Перерахування коштів різним кредиторам Д76 К52.1. 11. Зарахування на валютний рахунок що залишилася від незаконного продажу частини валютних коштів Д52.2 К52.1.

На поточному валютному счёте відбиваються операції пов’язані з перерахуванням у валюті. 1. Надходження Валютних кредитів із російських банків Д52.2 К90,92. 2. Позитивна курсова різниця по валютному счёту Д52.2 К80. 3. Погашення заборгованості перед іноземними постачальниками за отримані матеріали, сировину Д60 К52.2. 4. Перерахування авансів іноземним постачальникам Д61 К52.2 5. Перерахування до бюджету заборгованості валюті Д68 К52.2. 6. Перерахування дивідендів засновникам нерезидентам Д75.2 К52.2 7. Оплата послуг банку Д20,44,26 К52.2. 8. Погашення кредитів банку і позик Д90,92,94,95 К52.2. 9. Віддзеркалення негативною курсової різниці Д80,83 К52.2.

Купівля і продаж іноземної валюти для відсічі операцій в обліку регламентується поруч тих нормативних документів зокрема. письмово Міністерство фінансів України й Держподаток служби про від обліку курсових різниць при здійсненні зовнішньоекономічних операцій від 25.08.93. № 16−22−105 і інструкції Податкової інспекції по р. Москві № 2 від 31.03.94. «Про порядок обчислення та сплати збору з угод купівлі-продажу іноземної валюти скоєних біржі р. Москвы.

Фінансовий результат від продажу валюти визначається на счёте 48; по Дебету записуються суми вартості іноземної валюти за курсом ЦБ РФ на день продаж і витрати пов’язані з продажем; по Кредиту — цифру рублях отримані за продану валюту.

Купівля іноземної валюти оформляється через 76 рахунок. Зарахування приобретённой валюти визначається на 52.2 субсчёте за курсом ЦБ РФ на день зарахування т.к. іноді день зарахування і купівлі не збігаються, а необхідно визначити відмінність між курсом купівлі й курсом ЦБ РФ. Для врегулювання банк і підприємство укладають договору про наданні інформації про скоєних банком операціях. Різниця між курсом купівлі й курсом ЦБ РФ списується у разі перевищення курсу купівлі перед курсом ЦБ РФ рахунок власні кошти підприємства, і якщо ж курс ЦБ РФ виявився вище курсу купівлі різницю відносять з прибутку підприємства, Купівля валюти оформляються бухгалтерськими проводками. Перерахування коштів у купівлю валюти Д76 К51. Зарахування приобретённой валюти Д52.2 К76. Сума що перевищує курс купівлі над курсом ЦБ РФ щодня придбання валюти Д76 К81. Якщо день придбання валюти курс купівлі перевищував навпаки був нижче курсу ЦБ РФ відмінність між курсами списують на позареалізаційні доходи Д76 К80. Збір купити нарахованого скоєння угоди Д81 К76.

При продажу валюти підприємство дає доручення уповноваженому банку продати валюту, і, зазвичай продається валюта не відразу, а ще через кілька днів із цьому використовується рахунок 57 (переклади у валюті). І тому використовуються такі проводки: 1. Валюта списується з валютного рахунку Д57 К52. 2. Списання проданої валюти за курсом ЦБ РФ на день продажу К57 Д48, курсова різниця списується Д48 К80. 3. Нарахування суми збору від угод скоєних на біржах (збір утримується біржею при продажу валюти) Д81 К48. 4. Зарахування проданої валюти в рубльовому еквіваленті. 5. Прибуток від продажу валюти, тобто. курсова різниця і втрати від продажу валюти може бути зараховано або на 83 рахунок або 31-ий (витрати майбутніх періодів), де їх враховуються остаточно календарного года.

Становище № 39 ЦБ РФ від 26.04.96. № 02−94 передбачає здійснення без дозволу ЦБ РФ такі види валютних операцій: 1. Переклади іноземної валюти федеральним органів виконавчої влади зі своїми валютних рахунків, відкритих у трилітрові банки РФ, як оплата вступних і членських внесків РФ на користь відділу міжнародних організацій, учасником якого є РФ. 2. Переклади резидентами юридичними і фізичними особами іноземної валюти на користь нерезидентів — виставковців, спортивних змагань, і т.д. проведених біля іноземної держави крім витрат врахованих як капітальні вкладення відповідність до правилами бухгалтерського обліку відповідних держав. 3. Зарахування резидентами організаторами виставок за свої валютні рахунки іноземної валюти, отриманої від нерезидентів за в зазначених заходах, крім витрат врахованих як капітальні вкладення. 4. Зарахування резидентами які є комерційними організаціями в безготівковому порядку з їхньої валютні рахунки іноземної валюти, що надійшла від нерезидентів як добровільних пожертв і безоплатних пожертвувань. 5. Переклади резидентами з РФ іноземної валюти враховувати оплати страхових внесків страховикам нерезидентам незалежно від страхуемого інтересу, і навіть зарахування на валютні рахунки резидентів сум в іноземній валюті з урахуванням законодавства страхування. 6. Переклади резидентами з РФ іноземної валюти на користь нерезидентів як оплата підписок на іноземні періодичних видань. 7. Переклади резидентами з РФ іноземної валюти на користь нерезидентів як оплата навчання і лікування фізичних осіб. 8. Переклади резидентами і нерезидентами з РФ сум сплачувані за рішенням вироків, наслідуваних сум, сум отримані від реалізації спадкового майна, платежів з відшкодуванню витрат судових установ (оплата податків, зборів, мит). Зазначені перевищує суму може бути зараховано на валютний рахунок одержувача або його представника чи перекладені зі валютного рахунку одержувача або його представника. 9. Переклади нерезидентами до і резидентами з РФ іноземної валюти реалізації розрахунків з відстрочкою платежу терміном трохи більше 180 днів з експорту-імпорту повітряних, морських і річкових судів. 10. Продажа-покупка через уповноважені банки іноземної валюти жодного виду за валюту іншого виду, курс яких до карбованця встановлюється ЦБ РФ. 11. Купівля іноземної валюти через уповноважені банки на ринку РФ в безготівковому порядку рахунок коштів у рублёвых рахунках фізичними особами кредитних організацій. 12. Продаж іноземної валюти через уповноважені банки на ринку РФ фізичними особами з валютного рахунку, з обов’язковим зарахуванням отриманих рублів на рублёвые рахунки кредитних організацій. 13. Одержання повернення юридичними і фізичними особами кредитів на іноземній валюті терміном понад 180 днів від уповноважених банків. 14. Купівля резидентами за іноземної валюти у уповноважених банків векселів, випущених цими банками, і які зобов’язання виплати іноземних валют; продаж зазначених вище векселів то, можливо зроблена за рублі і за іноземної валюти. 15. Переклади з РФ іноземної валюти на користь нерезидентів (здійснюють роздрібну торгівлю, виробництво робіт, надання споживчих послуг) враховувати оплати придбаних вони товарів, робіт, послуг. 16. Повернення резидентами і нерезидентами авансових платежів з невиконаним експортно-імпортним контрактам.

Фізичні особи — резиденти РФ — можуть купувати за іноземну валюту житлові будинки, квартири, які перебувають поза РФ, і навіть інші права на зазначені майна шляхом перекладу коштів у валютні рахунки цих осіб, у уповноважені банки.

Індивідуальні особи здійснюють такі валютні операції з експорту-імпорту товарів, робіт, послуг без дозволу ЦБ РФ згідно з ув’язненими договорами: 1. Переклад резидентом в іноземній валюті з РФ, і навіть на валютний рахунок нерезидента в уповноваженому банку враховувати оплати імпортованих товарів після їх ввезення РФ незалежно від терміну минулого з митного оформлення до дати платежу. 2. Розрахунки в іноземній валюті по валютних операцій ввозяться безготівковому порядку якщо інше встановлено законодательством.

При здійсненні розрахунків по валютних операцій юридичні і фізичні особи у відповідний уповноважений банк комплект документів підтверджують, і навіть завірені у порядку копії контрактів, підтверджують факт експорту-імпорту й у платёжных дорученнях уповноважених банків обов’язково робиться посилання становище № 39.

3. ПРАКТИЧНА ЧАСТЬ.

3.1 Методика обліку валютних операций.

Валюта — національна грошова операція будь-який страны.

Валютні операції - це операції, пов’язані переходити права власності та інших прав на валютні цінності (під валютними цінностям розуміють іноземної валюти, цінні папери іноземній валюті, дорогоцінні метали і природні коштовним камінням); -операції, пов’язані з допомогою іноземної валюти як кошти платежу; -ввезення і пересилання з Росією, і навіть вивезення із Росії валютних цінностей; -здійснення міжнародних грошових переводов;

— проведення розрахунків, що з отриманням комерційного чи банківського кредиту на іноземній валюті та її погашенням, і навіть проведення операцій з купівлі і продаж валюти на ринку; Валютні операції можуть здійснювати будь-які організації. Валютні кошти зберігаються на валютному счете.

Для обліку руху засобів у іноземній валюті передбачено рахунок 52 «Валютний рахунок». До цього рахунку рекомендується відкривати субрахунка «Транзитні валютні рахунки», «Поточні валютні рахунки», «Валютні рахунки там». Аналітичний і синтетичний облік у межах субрахунків організуються по кодам валют, наприклад, долар США — 001, німецькій марці - 048 і т.д.

Облік відбивається у двох оцінках: у валюті іноземної держави та в національної валюти РФ.

По дебету рахунки 52 відбивається надходження коштів, за кредитами — списання. Суми помилково віднесені в кредит чи дебет валютних рахунку також виявлені під час перевірки виписок банку, б’ють по рахунку 63 «Розрахунки по претензиям».

Операції по валютним рахунках позначаються на бухгалтерський облік на підставі виписок банку і прикладених до них денежно-расчетных документів. З виписок з поточних валютних рахунків ведеться журнал-ордер № 2/1 — для оборотів по дебету. Використовуються також картки аналітичного обліку по найменувань валют по форме:

карточка аналітичного обліку до рахунку «52» «Валютний счет».

наименование валюти_________________ .

Сальдо початку місяці. у валюті по курсу.

табл. 3.1 |Виписка |Курс на | Обороти | |банку |дату |по дебету |за кредитами | | |скоєння | | | |((, дата) |операції |сума ін. |за курсом |сума ін. |за курсом | | | |Валюті | |Валюті | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |.

Разом за месяц:

С-до наприкінці місяці: у валюті по курсу.

Бухгалтерський облік експорту товарів, робіт, послуг, здійснюваного безпосередньо організацій (оплату виконують грошовими средствами);

[pic] -продано (реалізовано) 50(вартості що надійшла виручки; [pic]-оплачены рахунку за контрактами іноземними постачальниками; [pic] - списується собівартість відвантаженої продукції; [pic] - пред’явлені до оплати розрахункові документи через уповноважений банк з перерахунком на рублі за курсом ЦБ РФ з цього дату; [pic] - відбито заборгованість бюджету (митниці); [pic]- надходження валютного виручки з перерахунком на рублі за курсом; [pic] - відбивається прибуток за експорту; [pic] - депонується частина валютних надходжень (50() для обов’язкового продажу за курсом; [pic] - комісія посередників і партнерів банку; [pic] - відбито рублевий еквівалент проданої частини валютних надходжень (за мінусом суми комісії); [pic] - списується вартість проданої валюти з перерахунком на рублі по курсу; [pic] - відбито курсова різниця по валюті їсти дорогою; [pic] - відбивається фінансовий результат від продажу валюти; [pic]- перераховується решта валютних надходжень сучасний счет;

3.2 Расчеты.

43 — комерційні витрати 46 — реалізація 48 — реалізація інших активів 50,1 — каса в рублях 50,2 — каса у валюті 52,1 — транзитний валютний рахунок 52,2 — поточна валютна рахунок 60 — розрахунки з постачальниками 62 — розрахунки з покупцями 80,1 — прибутків і збитки експорту 80,2 — прибутків і втрати від обліку курсової різниці 68,1 — ПДВ 68,2 — експортне мито 001 — американських доларів ($ USA) 045 — німецькі марки (DM).

Курс валюти початку звітний період становив — 5100 за 1 $ USA.

— 3642 за 1 DM Початкова сальдо за рахунком 51 — 10 000 000 (крб.) Початкова сальдо за рахунком 52,2 (001) — 5000 $.

52,2 (045).

— 7140 DM.

табл. 3.2 | | Зміст операції | Д | До |німецькі| |рублі | Курс | |N | | | | |америк.|тыс. | | | | | | |марки |Долари| |$ | | | | | | | | |DM | | 1|Списана собівартість відвантаженої |45 |40 | |3883 | 20 000|5150 | | |продукції. |62 |46 |5436 |4272 | |3679 | |2 |Пред'явлені документи до оплати за | | |5979 | |22 000 |5150 | | |відвантажену продукцію. |68.2 |52.2 | |50 | |3679 | |3 |Оплачені накладні витрати на | | |70 | |260 | | |4 |експорту |43 |68.2 | |50 | |5200 | | |Відбито заборгованість бюджету | | |70 | |255 |3714 | | |(митниці) на дату уявлення для |68.2 |52.2 | |50 | | | |5 |оформлення вантажний митної |80 |68.2 |70 | |260 |5100 | |6 |декларації | | | | |5 |3642 | |7 |Сплачено заборгованість бюджету |52.1 |62 | |10 000 | | | | |Відбито курсова різниця по расчетам|52.2 |62 | | |52 000 |5200 | | |з бюджетом | | |14 000 | | |3714 | |8 |Вступила виручка: |46 |45 | |7900 |41 080 | | | |в $ USA |46 |80 |11 060 |2100 | | | |9 |в DM |57 |52.1 |2940 |5000 |10 920 |5200 | |10 |Списується собівартість | | |7000 | |26 000 |3714 | | |реалізованої продукції |48 |52.2 | |75 | | | |11 |Відбито прибуток за експорту | | |105 | |397.5 |5200 | |12 |Депонирована частина валюти (50%) для |51 |48 | |4925 | |3714 | | |обов'язкового продажу |50.2 |52.2 |6895 |1000 |26 102.| | |12.1|Оплачены комісійні банку | | |1400 | |5 |5200 | | |Чи відбито карбованцевий еквівалент проданной|48 |57 | | |5300 |3714 | |13 |частини валютних надходжень | | | | | | | | |Надійшли до каси з валютного рахунки |57 |80 | | |26 102,|5300 | |14 |Списується вартість проданої | | | | |5 |3786 | | |валютних надходжень |52.2 |52.1 | |5000 | | | |15 |Позначається фінансовий результат від | | |7000 | |102,5 |5300 | | |продажу валюти |10 |60 | |833 | |3786 | |16 |Перераховано решта валютної| | |1166 | | |5300 | | |виручки сучасний рахунок |60 |52.2 | |500 |26 000 |3786 | |17 |Чи відбито рахунок іноземних постачальників | | |700 | | | | | |по контрактної вартості матеріалів |43 |68 | |80 |4417 | | |18 |Оплачені накладні витрати на | | |112 | | | | | |доставці матеріалів |10 |68.1 | |200 |2675 | | |19 |Чи відбиті заборгованості бюджету по |68.1 |52.2 |280 |200 | | | | |митним платежах |80 |68.1 |280 | |428 |5200 | |20 |Чи відбиті витрати на заборгованості | | | | | |3714 | |21 |бюджету із ПДВ | | | | |1020 | | | |Погашена заборгованість бюджету | | | | |1080 |5300 | | |Відбито курсова різниця за розрахунками| | | | |60 |3786 | | |з бюджетом | | | | | | | | | | | | | | |5350 | | | | | | | | |3821 | | | | | | | | | | | | | | | | | |5350 | | | | | | | | |3821 | | | | | | | | | | | | | | | | | |5100 | | | | | | | | |3643 | | | | | | | | |5400 | | | | | | | | |3857 |.

Коди операцій із рахунку 52 «Валютний рахунок» табл. 3.3 |Nп/п | Показники | Код | Сума | | 1 |Залишок коштів у валютному рахунку | 00 | 5000 $ 7140| |2 |Надходження коштів у рахунок |01 |DM | |3 |Витрати коштів |10 |5000 $ 7140 DM| |4 |Курсова різниця |02 | | |5 |Американські долари |1 |1875 $ | |6 |Німецькі марки |2 |300 крб. | | | | |5000 $ | | | | |7140 DM |.

Пункт 3 в таблиці 3.3 є сума пунктів 3, 5, 11, 12.1, 17, 20 таблиці 3.2. картка аналітичного обліку до рахунку «52» «Валютний счет».

наименование валюти: Американські долари (Німецькі марки). код валюти: 001 (048).

Сальдо початку місяці: (001) 5000 $ USA 25 500 000 КРБ. (045) 7140 DM 25 500 000 у валюті по курсу.

табл.3.4 |Виписка |Корре| Курс на | Обороти | | |з- |дату | | |банку | | Скоєння |по дебету |за кредитами | | |понди|операции | | | | |р. | | | | |((, дата)| | $ USA |сума ін. | по |сума ін. |за курсом| | |рахунок |DM |Валюті |курсу |Валюті | | | | |код 001 |(001) | |(001) | | | | |045 |(045) | |(045) | | |01 | | 5200 | | | 50 |260 000 | |03.07.96|2 |3714 | | |70 |260 000 | | |2 |5200 |10 000 |5 200 000|50 | | |02 |1 |3714 |14 000 |0 |70 |26 000 000| |05.07.96|1 |5200 | | | | | | |2 |3714 | | |5000 |397 500 | |03 |2 |5200 | | |7000 |5 300 000 | |07.07.96|2 |3714 |5000 |2 600 000|75 | | | |1 |5300 |7000 |0 |105 |26 000 000| |04 |2 |3786 | | |1000 | | |10.07.96|2 |5300 | | |1400 |2 675 000 | | | |3786 | | | |1 080 000 | |05 | |5200 | | |5000 | | |11.07.96| |3714 | | |7000 | | | | |5200 | | |500 | | |06 | |3714 | | |700 | | |12.07.96| |5350 | | |200 | | | | |3821 | | |280 | | |07 | |5400 | | | | | |15.07.96| |3857 | | | | | | | | | | | | | |08 | | | | | | | |15.07.96| | | | | | | | | | | | | | | |09 | | | | | | | |17.07.96| | | | | | | | | | | | | | | |10 | | | | | | | |20.07.96| | | | | | |.

Разом за месяц:

15 000 21 000 78 000 000 11 875 16 625 61 972 500.

С-до наприкінці місяці: 8125 $ USA 43 875 000.

11 515 DM 44 413 355 у валюті по курсу.

Приложения: