Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Взаимосвязь соціальной роботи із іншими науками

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Наприклад, основна навичка спеціаліста соціальної сфери — це уміння спілкуватися, що припускає уміння так розмовляти із чоловіком, що має ту чи іншу проблему, щоб він зміг розкритися, довіритися й відчути собі у безпеці. Зібравши інформацію й проаналізувавши її, соціальний працівник намічає далі план дій для рішення проблеми. Знання соціології, особливо прикладний, корисно для соціальної роботи… Читати ще >

Взаимосвязь соціальной роботи із іншими науками (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Мв Наукма.

Реферат на тему:

Роль фундаментальних наук у підготовці спеціаліста соціальної работи.

Реферат написано матом, якщо чесно… Содержание нормальное,.

Оформлення ужасное…

План.

План.

Предмова.

Взаємозв'язок соціальної роботи із іншими науками 7.

Соціальна робота й філософія.

Соціальна робота й історія.

Соціальна робота й психологія.

Соціальна робота й валеологія 16.

Висновки.

Література.

Передмова.

Порівняно зі своїми столітніми сестрами англійкою Social.

Work, німкенею Sozial Arbeit та француженкою Travalle Social,.

Українська Соціальна Робота, що не налічує і десяти років, справді робить лише Перші кроки. На теренах, де багато десятиліть володарювали Соціальний Захист та Соціальне Забезпечення, вона намагається знаті своє місце.

Першим й найзначнішим кроком Української Соціальної Роботи стало тих, що.

Вона зацікавила своїм змістом, теоріями, методами як міністерських Чиновників І викладачів вищих та середніх навчальних закладів, то й практичних працівників, котрі безпосередньо надають соціальні послуги клієнтам. Якщо 1994;го році майже не зустрічалося працівників соціальної сфери, котрі б не робили здивованого вигляду, дізнавшись про нову спеціальність, ті в.

1999 році можна почути із вуст офіційних осіб думку про тих, що наявність достатньої кількості добрі підготовлених працівників допоможе розв «язати більшість проблем українського суспільства.

Без застережень можна стверджувати, що в Україні відбувається своєрідній бум Соціальної Роботи. Створено десятки тисяч робочих місць, де мають працювати соціальні працівники різних рівнів підготовки, відкрито понад два десятки кафедр, факультетів, відділень, котрі готують соціальних працівників. Щороку виникають усі нові й масштабніші проекти як для впровадження нових підходів до розв «язання соціальних проблем із використанням теорій й методів соціальної роботи, то й для підготовки та перепідготовки соціальних працівників. Найбільшу активність виявляють у цьому процесі Міністерство роботи та соціальної політики України, а також.

Державний комітет у справах сім «ї та молоді, значних зусиль по впровадженню нової спеціальності докладають Міністерство внутрішніх справ та Міністерство оборони України. Нажаль, потенційно найбільший, як свідчить світовий досвід, замовник на працівників соціальної роботи — Міністерство охорони здоровий «я — ще лише починає придивлятись до нової спеціальності.

Іншим важливим кроком можна вважати розпочатий, хоч й не завершень, процес самоусвідомлення молодої української Соціальної.

Роботи, що поширюється в двох напрямах. З одному боці, це створення професійних про «єднань. До Української асоціації соціальних педагогів та соціальних працівників, Яка працює уже майже 10 років й є членом міжнародних організацій, додаються Ліга соціальних працівників та Асоціація шкіл соціальної роботи. Окремий соціальний працівник чи установа тепер матимуть можливість вибору професійної спілки, до якої смороду хотіли б належати. Ще попереду дискусії про тих, чи варто матір декілька всеукраїнських організацій, чи краще про «єднати зусилля, як це роблять відповідні європейські та всесвітні асоціації, алі в будь-якому разі тієї факт, що професіонали про «єднуються й формалізують свої організації, свідчить про їхню зрілість й бажання існувати в Україні на рівні із іншими професійними спільнотами.

Спеціалісти, що займаються соціальним захистом, соціальною допомогою, соціальною політикою, соціологією, прикладною психологією, лікарі й медичні сестри, вчителі й працівники пенітенціарних закладів із повним правом говорять про тих, що смороду займаються соціальною роботою як одним із аспектів своєї діяльності. І проти цого важко заперечувати. Алі Соціальна Робота саме і покликана знайти спільне, що роблять представники перелічених досить далеких одна від одної професій, осмислити Цю діяльність, створити загальні, універсальні концепції цієї діяльності й зробити її ефективнішою.

Якщо визначити, що соціальна робота — це система теоретичних знань й заснована ними практика, котра має на меті забезпечення соціальної справедливості шляхом наснаження й підтримки найменш захищених верств суспільства та протидії чинникам соціального виключення, більшість представників суміжних дисциплін погодяться, по-перше, що жодна із їхнього перед собою таких завдань й, подругу, що дисципліна, котра ставити собі за такі заподіяння, вкрай необхідна в українському сьогоденні.

Взаємозв «язок соціальної роботи із іншими науками.

Соціологія вивчає сус-пільство, поводження й переконання специфічних груп — сімей, дітей, чоловіків, жінок, обличчя девіантної поводження, похилого віку і ін. Пізнання в області соціології дозволяють соціальному робітнику досліджувати соціальні проблеми, опановувати інтерперсональными навиками й технологіями.

Наприклад, основна навичка спеціаліста соціальної сфери — це уміння спілкуватися, що припускає уміння так розмовляти із чоловіком, що має ту чи іншу проблему, щоб він зміг розкритися, довіритися й відчути собі у безпеці. Зібравши інформацію й проаналізувавши її, соціальний працівник намічає далі план дій для рішення проблеми. Знання соціології, особливо прикладний, корисно для соціальної роботи, але й не підмінює її. Тому змішання двох Цих збагнути в повсякденній свідомості населення неправомірно.

Крім соціології соціальні працівники використовують дані інших дисциплін, наприклад психології. Ця дисципліна тісно зв «язана з соціальною роботою. Психологи вивчають індивідів й намагаються зрозуміти механізми їхнього розвитку, важливі фактори, що впливають на психіку й поводження людини, а також психологію колективів.

Для із «ясування розходжень між соціальною роботою й психологією доцільно використовувати визначення першої як професії, зв «язаної із відносинами між людьми й їхні оточенням. З цого визначення випливає, що соціальні працівники повинні використовувати знання й соціології, й психології, щоб оцінити проблеми клієнтів й здійснити плани необхідного втручання. При цьому соціальні працівники не можуть зосередитися лише на індивіді, як Це роблять психологи, чи на соціальному оточенні, як соціологи. Вони вивчають різні аспекти того і іншого кола проблем, сприяють виробленню конструктивного їхнього рішення. Суміжної для соціальної роботи є й психіатрія. Яка зосереджується на вивченні паталогій внутрішнього світу людини.

Соціальна робота також взаємозалежна з соціальною екологією.

Подвійне фокусування її й на людині, й на навколишнім середовищі, а ще ширше — людині й природі, — обумовлює її Екологічну сутність. Вона дозволяє визначити моделі відносин між людиною й природою. Для цого необхідно знання не лише уже згаданих соціології й психології, але й й біології. Остання допомагає зрозуміти, як функціонує людський організм, який містить репродуктивні процеси й вплив генетики на поведінку й сприйняття.

Наступна область, зв «язана з соціальною роботою,-це запитання урбанізації. Якщо фахівець, що знає особливості функціонування міста й роль міського озброєння, включається в процес дозволу проблем клієнта, осередком змін є не індивід, а широка система.

Соціальна робота й філософія.

У процесі вивчення філософії варто прагнути до вироблення здатності інтегрувати теоретичні здібності й практичні знання, здобувати й критично використовувати інформацію, проникати в зміст робіт класиків філософії, зіставляти ідеї стародавніх мислителів із реальними проблемами сьогоднішнього дня.

Філософія — це методологія наукового пізнання, наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства, людини. До філосовских дисциплін відносять логіку, естетику, етику і ін.

Будучи системою наукових знань, соціальна робота складається із двох наукових розділів: теоретикометодологічного й прикладного.

Соціальний працівник у своїй діяльності має справу із людиною, взаєминами між особистістю й колективом, між соціальними групами.

Уся його діяльність спрямована на удосконалювання людських відносин, на проведення в життя ідеалів гуманізму. Саме через розвиток ідеї гуманізму розглядається зв «язок соціальної роботи із філосовскою проблематикою.

Гуманістична ідея про людину як найбільшу цінність й вищу мітку, сформульована ще античними філософами, потім розвивалася в.

Середні століття і у Новий годину широке поширення як у росіянки, то й в закордонної Сучасної соціальної філософії.

А Демокрит, Платон, Аристотель, М. Квинтилиан, Т. Мор,.

Т.Кампанелла, .Я. А. Коменский, Дж. Локк, Ж. Ж. Руссо, И. Песталоцци, Р.

Оуен, До. Маркс, Ф. Енгельс, А. Дистверг, П. Наторп, Дж. Дьюи, Г.

Плеханов, В. Ленін, П. Сорокін, Н. Бердяєв, П. Лесгафт, П. Каптерев,.

Н.Пирогов, К. Ушинський й багато інших філософів до наший й нашої ери зараховуються сегодні до засновниками психології, педагогіки, права, економіки й, втому числі, соціальної роботи.

Апарат філософії соціальної роботи містить універсальні категорії Культури й форми мислення: людина, культура, соціум, воля, гуманізм, конфлікт, соціальний годину й простір, суспільна діяльність, ситуація, життя, смерть, суб «єкт й про «єкт, спосіб життя, картина світу, душа, соціальна екологія й т.п.

Соціальна робота і історія.

У 60-і-70-і рокта ХХ століття намітилася тенденція зближення історії із іншими суспільними науками — педагогікою, психологією, соціологією, демографією, антропологією. Результатом цого стала поява так називаної соціальної історичної науки. (С.И.Григор «єв).

Соціальна історія в додатку до соціальної роботи може трактуватися як:

1. Історія суспільства в цілому. Соціальна робота в цьому випадку розглядається в контексті історичного розвитку, виникнення й зміни формацій, цивілізацій, епох, подій, державних устроїв, систем життєзабезпечення;

2. історія конфронтації цивілізацій: китайської, індійської, мусульманської, західний, виниклих навколо конфуціанства, індуїзму, магометанства, християнства. Соціальна робота в цьому випадку розглядається як могутній засіб підтримки балансу сил цивілізацій;

3. історія розвитку соціальної структури суспільства, еволюції, зародження, розквіту й зникнення, трансформації різних соціальних шарів, суспільних груп, етносів, націй. Соціальна робота представляється у межах такого підходу более різноманітно, бо в суспільстві по різних підставах виділяються найрізноманітніші шари, котрі відрізняються за рівнем добробуту, здоровий «ю, місцеві проживання і ін.;

4. історія розвитку соціально-побутової сфери суспільства, системи закладів соціального обслуговування, способів й можливостей задоволення соціально-побутових потреб населення. Найчастіше така позиція аргументується тім, що в суспільстві існує відносно самостійна соціальна сфера, що має свою логіку розвитку, свою логіку розвитку, свою історію, хоча й є елементом, под структурою суспільства в цілому;

5. історія бідності й багатства, історія підтримки бідних, ображених долею. Такий підхід широко розповсюджений у закордонних вищих навчальних заставах, що готують соціальних працівників. Щоправда, він досить часто доповнюється проблематикою економічної історії суспільства. Таким чином, соціальна історія фактично представляється як соціально-економічна історія;

6. історія соціальних інститутів, що забезпечують життєстійкість суспільства як системи, цілого, що розвивається, його організацію: охорони здоровий «я, утворення, науки, родини, засобів масової інформації, трудової асоціації, транспорту, церкви і ін.Такий підхід дозволяє саму соціальну роботу розглядати як самостіний суспільний інститут, що грає специфічну роль, який еволюнизирує разом з суспільством й людиною;

Соціальна робота й психологія.

З поняттям «психологія» ми зіштовхуємося досить часто. Як система життєвих явищ психологія знайома кожній людині. Вона представлена йому у виді власних відчуттів, образів, явищ пам «яті, мислення, мови, волі, уяви, емоцій, почуттів й багато чого іншого.

Основні психічні явища ми безпосередньо можемо знайти лише у собі й побічно спостерігати в інших людей. Кожна людина — психолог у якомусь змісті цого слова. Не вивчаючи ще науки, ми із дитинства вживаємо слова «пам «ять», «у нього такий характер», «чуйний»,.

«неуважний», уміємо визначати настрій близьких нам людей по зовнішніх ознаках: жестам, вираженню обличчя й чудово користаємося цими знаннями в процесі спілкування.

Психологія — це наука про закономірності розвитку й функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Психіка.

— внутрішній суб «єктивний світло особистості, що виникає в процесі активної взаємодії людини із навколишнім зовнішнім світом, у процесі відображення цого світу у виді образів, думок, почуттів й вчинків.

Інакше кажучи, поводження людини завжди обумовлене дією про «єктивного світу. Відбиваючи зовнішній світло, людина не лише пізнає закони розвитку природи й суспільства, але й й робить ними визначений вплив, щоб пристосувати навколишній світло до найкращого задоволення своїх матеріальних й духовних потреб .

Народження психології як самостійної дисципліни, її покликання й частка нерозривно зв «язані із виникненням «соціального» як особливого простору мислення й реальності. Психологія як наука розвивалася паралельно із такими поняттями, як «суспільна діяльність», «добробут», «соціальна робота», «соціальні служби» й т.д.

Психологічні знання є базовою основою професійного навчання соціальній роботі.

Соціальна робота й валеологія.

Високий рівень професіоналізму соціального працівника, міцне здоровий «я, сімейне щастя, творче довголіття — основні стрижні життєвого успіху фахівця.

Тільки здорова людина із гарним самопочуттям, оптимізмом, психологічною стійкістю, високою розумовою й фізичною працездатністю здатний активно жити, успішно переборювати професійні й побутові труднощі. І справжня краса людини — це фізична досконалість, інтелект й здоровий «я.

Якщо врахувати, що функціональні можливості організму людини й його стійкість до несприятливим чинникам зовнішнього середовища в плині всього життя змінюються, ті можна говорити про стан здоровий «я як про динамічний процес, що також чи поліпшується погіршується, тобто про чи ослаблення зміцненні здоровий «зробив у залежності від віку, підлоги, професійної діяльності, середовища перебування. Здоровий «я людини в першу чергу залежить від факторів, його визначальних. Якщо зобразити їхнього схематично, то смердоті являють собою схему із трьох понять:

1. біологічні можливості людини;

2. соціальне середовище;

3. природно-кліматичні умови.

Головним питанням здоров’я людини є здоровий образ життя, який займає приблизно 50−55% всієї ваги факторів, котрі і будують здоров'є населення.

У соціальной роботі використовуються методи валеології, самим розвинутим серед які є аутогенне тренування, яку спроможнє знімати нервово-м'зові напруги, зв’язані із перебудоваю нервового релюгування.

Висновки.

Взагалі Соціальна робота має зв’язок збагатьма іншими науками крім Філософії, історії, валеології, психології та медичної науки.

як уже було б зазначено, соціальна робота — це система теоретичних знань й заснована ними практика, котра має на меті забезпечення соціальної справедливості шляхом наснаження й підтримки найменш захищених верств суспільства та протидії чинникам соціального виключення. Тому фундаментальні науки виграють значну роль у підготовці фахівця із соціальної роботи.

Наприклад, якщо соціальний робітник не знається на психології, йому якщо дуже важко спілкуватися із людиною, якої він зобов’заний допомогти. Алі ж як можна допомогати людині, якщо не знаєш, як до неї підступитися. До кожної людини є особливий індивідуальний підхід. Якщо особа не знає його, вона не спроможня допогати іншим, а тому й бути соціальним робітником також не може.

Якщо людина займається милосердям, необхідно щоб вон знала медичну науку. Соціальний робітник винен вміти надавати першу допомогу.

Соціальний працевник, як й кожна інша людина, громодянин своєї держави, зобов’язаний знаті історію свого народу і, звісно, розумітися на засадах соціальної історії.

Філософія тісно пов’язана із соціальною роботою. Соціальний працівник у своїй діяльності має справу із людиною, взаєминами між особистістю й колективом, між соціальними групами. Уся його діяльність спрямована на удосконалення людських відносин, на проведення в життя ідеалів гуманізму. Саме через розвиток ідеї гуманізму розглядається зв «язок соціальної роботи із філосовскою проблематикою.

Валеологія також має велике значення для соціального працівника. Адже пілкуватися про людей так саме важливо, як підгримувати нашу природу бездоганно чистою.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою