Социологические ідеї Томаса Мора

ПЛАН.

Гуманістичний ідеал справедливого, безкласового суспільства на «Утопії «Томаса Мора.

Соціальний критицизм і антиіндивідуалізм Мора.

Фізичний і розумову працю в Утопии.

Моральність і релігія в Утопии.

Значення «Утопії «.

Томас Мор (1478 — 1535) походив із заможній семьи.

лондонських бюргерів. Вирізнявся рідкісної начитаністю в грецьких и.

латинських авторів, як й у біблійних текстах і произведениях.

батьків християнської церкви. Різнобічний письменник, Мор не.

цуралося політичної діяльності - він був кілька днів и.

членом англійського парламенту, і шефом Лондона, выполняя.

дипломатичні поручения.

Добре знаючи соціальну й моральну життя своєї родины,.

англійський гуманіст перейнявся співчуття бідуванням її народных.

мас. Ці його настрої й одержали себе у знаменитом.

творі з довгою заголовком на кшталт на той час — «Весьма.

корисна, як і цікава, воістину золота книжка о.

найкращому устрої держави й про новий острові Утопія… " .

Вона стала видана при найближчому участі Еразма Роттердамского,.

близького друга, присвятив йому свою «Похвалу дурості «,.

закінчену у домі Мора, в 1616 р. й одразу придбала большую.

популярність у гуманістичних кругах.

Розповідь у ній тягнеться з імені вигаданого автором.

мандрівника Рафаїла Готлодея, що повідомило книге.

додатковий літературний успіх у епоху географічних открытий.

і подорожей. Саме такою країною і було оголошено тут Утопия.

— грецьке слово, освічене Мором і воно означало буквально.

" місце, якого немає «(він перекладав назва цієї країни как.

" Нигдея ", Nusguama).

Книжка і двох частин. Друга, велика їх и.

написана спочатку, викладає утопийский спосіб життя, у те время.

як перша частина, написана після Другої, дає колись всего.

вельми критична опис сучасної Англии.

Надалі Мор став найближчим співробітником короля.

Генріха VШ, котрий у своїх політичних розрахунках оказывал.

відоме заступництво гуманістам, застосовуючи їх літературні и.

політичні таланти. Мор отримав лицарське звання, был.

головою палати громад, а 1629 р. зайняв высший.

державний, ставши лордом-канцлером Англії. Проте доля его.

різко змінилася, коли Генріх VШ вирішив стати на шлях церковной.

реформи, щоб заволодіти багатствами католицькій Церкві в.

Англії. Мор тримався за ідею духовного единства.

христианско-католического світу і він противником такий церковной.

реформи, яка один вероисповедный догматизм заміняла другим,.

так само нетерпимим. Відмовившись присягнути королю як новому.

главі церкви, лорд-канцлер в 1632 р. залишив свою посаду, але был.

звинувачений у державну зраду за наказом короля укладено в.

Тауер. Три року король милостиво дозволив відрубати ему.

голову (початковий вирок припускав більш мучительную.

казнь).

Гуманістичне світогляд автора «Утопії «привело его.

на висновках великою соціальною гостроти та значущості, особливо в.

першій частині цього твори. Проникливість автора отнюдь.

обмежувалося констатацією жахливою картини социальных.

лих, підкресливши наприкінці свого твору, що при.

уважному спостереженні життя як Англії, а й «всех.

держав ", де вони є «нічого, крім некоего.

змови багатих, під виглядом й під ім'ям держави думающих.

про своє вигоди " .

Вже ці глибокі констатації підказали Мору основное.

напрям проектів і мрій у другій частині «Утопії «.

Численні дослідники цього твору констатували не.

тільки прямі, а й непрямі посилання тексти й ідеї Библии.

(передусім євангельські), особливо ж античних и.

ранньохристиянських авторів. З усіх творів, котрі справили на.

Мора найбільше вплив, виділяється платоновское.

" Держава ". Багато гуманісти, починаючи з Еразма, бачили в.

" Утопії «довгоочікувану суперницю цього найбільшого творения.

політичної думки, твори, яка була до того що времени.

майже два тысячелетия.

Якщо майже саму характерну, визначальну черту.

соціально-філософської доктрини, що лежить основу «Утопії «,.

становить антииндивидуалистическая трактування громадської жизни,.

мислимої в ідеальній державі. Послідовний же.

антиіндивідуалізм із необхідністю вимагає скасування частной.

власності. Максимальне рівність у розмірі власності и.

супутнього їм рівняння в споживанні - нерідкісне требование.

народно-оппозиционных рухів у епоху середньовіччя, получавших.

зазвичай релігійне обгрунтування. Елементи її є і в Мора как.

активного прибічника «християнського гуманізму », взывавшего к.

початкового християнству з його ідеалами всечеловеческого.

равенства.

Мор був переконаний, що «від правителя, що з какого-нибудь.

невичерпного джерела, поширюється все народ все.

добре й люте ". Таким напівлегендарним правителем і він Утоп,.

колись завоював уявлюваний і заложивший.

політичні, соціальні й моральні підвалини заснованої їм Утопии.

У утопічному державі якийсь значної цінності немає у.

усіх її жителів. Її виправдатись нібито відсутністю особливості підкреслено тем,.

що немає грошей, котрі грають жодної ролі у його экономической.

життя. Золото (як і срібло) утопийцы не використовували у быту,.

навіть прикрас. Понад те, саме з цих металів здесь.

виготовлялися нічні горщики та інші судини для нечистот, а если.

і робилися кільця й ланцюги, то тут для здобуття права надіти їх як более.

лихоліття і болісні пута за тими, хто зганьбив себя.

якимось злочином і став у результаті його рабом. Так.

великий гуманіст висловив своє нехіть до зростання роли.

золота, ролі грошей, приносивших незліченну зло вже у ту эпоху.

Єдине вживання золота, без чого неспроможна обойтись.

утопийское держава, — це її застосування в зовнішніх сношениях.

і більше під час війн, які утопийцы змушені вести с.

сусідніми державами і народами, котрі живуть звичайній жизнью.

Проте відсутність приватної власності і попросити грошей не могло.

стати наслідком простого морально-юридического законодательства,.

восходившего до мудрому і доброго Утопу. Вони могли розвинутися лишь.

внаслідок загального участі утопийцев у трудовій деятельности.

Розуміння необхідності організації як неодмінного условия,.

якого неможлива ніяка реалізація прагнень к.

рівності, і робить Мора першим представником утопического.

комунізму, т.к. відсутність приватної власності і всеобщее.

що у праці роблять утопічне суспільство соціально однородным.

У «Утопії «насамперед йдеться про фізичному труде,.

що цілком природно для даної епохи. Мор підкреслює необходимость.

праці ремісників і хліборобів не для життя кожної держави и.

водночас свідчить про звичайне відсутність у государственных.

керівників піклування про тих, хто виконує різні разновидности.

такої праці, не відчуваючи до них жодного інтересу вследствии.

втрати вони за віковим та інших причин здатність до трудовой.

діяльності. Великий гуманіст, належав до заможним и.

навіть правлячим класам переходив на позиції трудящих классов.

Праця в Утопії виступає у двох звичайних у той эпоху.

різновидів — ремісничої і переробка сільськогосподарської. Участь как.

У першій, і у другому обов’язково всім без исключения.

утопийцев. Вона стала не лише життєвої, а й моральной.

необхідністю. Цей вільний працю, суворо обмежений только.

шістьма годинами дуже производителен.

Істотна сторона утопічної життя — наявність здесь.

рабів, у яких зазвичай перетворюються тяжкі злочинці. Эта.

соціальна категорія невідомої чисельності приречена самые.

лихоліття і неприємні роботи. Наявність цієї категорії вносит.

значну поправку в безкласовість утопийского общества.

Життя ж самих утопийцев побудовано принципах республиканской.

демократії, таємного голосування, виборності всього начальства и.

т.п.

Загальний і вільний працю виробляє тут таке обилие.

продуктів і речей, що й виявляється предосить для.

задоволення потреб всіх утопийцев. У тому числі немає ни.

бідних, ні багатих, ні тим паче жебраків, оскільки у умовах, когда.

" все належить всім ", «хоча хто має там нічого немає, все,.

проте вже, багаті «.

Розумовий праця викладачів у ролі професійного не грає в.

Утопії головній ролі. У утопії справою читання і вивчення книг.

займається невеличка категорія найобдарованіших утопийцев в.

протилежність багатьом державам, де «ще й зараз наукам.

присвячують себе опецьки і ломаки, а чудово обдаровані умы.

пропадають в задоволеннях «- явний антифеодальний випад. Именно.

з цього ученого категорії, вільна від фізичного труда,.

обираються різні посадові особи, включно з головою государства,.

і навіть священики. Але вони жорстко не протистоять основной.

масі утопийцев. Будучи позбавлені «тілесного рабства », в.

принципі кожен утопиец може сягнути «духовної волі народів і.

освіти ", освоюючи різні науки. З цією метою в.

досвітні годинник навіть влаштовуються спеціальні читання. Тем.

самим і для будь-яким утопийцем відкривається можливість, что.

ми називаємо всебічним розвитком личности.

А от яку б роль життя утопийцев ні відігравало собственно.

інтелектуальне початок, моральний бік їхнього життя більш важна.

Автор «Утопії «вважає, що справедливість — «найголовніша опора.

держави ". Тут неодноразово підкреслюється, що человек.

є найвищу цінність, яку можна подменить.

ніяким золотом. Але що стосується розуміння щастя жителями.

Евтопии (тобто. Країни блаженства — друге назва Утопії), то.

маємо вимальовується вже поширений тогда.

гуманістичний ідеал антиаскетизма, прагнення до наслаждению,.

задоволення на кшталт епікуреїзму. Серед задоволень перше место.

належить здоров’ю, якому шкодить псевдосвященный аскетизм с.

його постами та інші атрибутами. Радості їжі пиття повинні быть.

дуже поміркованими, орієнтованими насамперед человеческое.

здоровье.

Утопийцев відрізняє принципове миролюбство. Самі вони по.

власної ініціативи будь-коли вдаються до війни, але ведуть ее.

з величезною самовідданістю, коли він їм нав’язана чи когда.

їм мусять іти назустріч проханням тієї чи іншої народа,.

свергающего укрепившуюся вони тиранию.

Утопічна життя підпорядковується й не так юридическим,.

скільки етичним законам. Писаний законів вони мають дуже мало, и.

вони настільки прості, кожен легко знається на них.

Багато законів не треба для народу, яка має «все законы.

видаються лише тим, щоб нагадати кожному його борг " .

Проблема моралі невіддільні від проблеми релігії. У духе.

гуманістичного просвітництва Мор розрізняє справжню религию.

і марновірство, якого багато хто утопийцы сприймають як религию.

Зміст утопийской релігії зводиться до переконання в.

існуванні єдиного божественного существа.

(«батька »), розлитого в усьому світу і період від времени.

нагадує про себе у вигляді чудес,.

незрозумілих з допомогою природи й які свідчать о.

божественному проведенні. Справжня релігія неможлива і веры.

в безсмертя індивідуальної душі, як й у загробне воздаяние. В.

Утопії існує повна віротерпимість, й у вільний мыслить.

бога відповідно до своїми поняттями. Ідея віри вимагає такого.

розмаїття, якби були дотримані ті загальних положень, без.

яких вона невозможна.

Про глибину гуманістичної ідеї веротерпимости.

свідчить і те, що вона поширюється навіть у атеїстів ;

тих, хто в общерелигиозные становища. У дусі своєї эпохи.

Мор вважає таких людей аморальними, але утопийцы, яким чуждо.

всяке вдавання і брехня, не змушують їх приховувати свои.

погляди, не піддають їх покаранню, хоч і забороняють виступати с.

ними перед толпой.

Головні ревнителі релігію у Утопії - виборні священники.

Вони явно протипоставлено безлічі тодішніх служителів церкви,.

бо їх головна особливість — виняткове благочестие,.

бездоганна мораль. Навчаючи дітей і юнацтво, вони ставят.

останню вища їхня інтелектуального розвитку. Ці жерці морали.

користуються серед утопийцев найбільшим авторитетом порівняно со.

іншими посадовими лицами.

" Утопія «справила дуже значний вплив на.

різних філософів і літераторів епохи Возрождения.

Слово «утопія «стало загальним і означає усе те, о.

чим можна помріяти і навіть порозмірковувати, що при более.

глибокому міркуванні виявляється теоретично неспроможним и.

практично несбыточным.

У історії нашого суспільства та суспільной думці утопія нередко.

служила формою висловлювання революційної ідеології. Багато основные.

принципи визвольного руху трудящих, моральні и.

законодавчих норм, системи педагогіки та утворення были.

вперше сформульовані в «Утопії «.

Утопія не втратила своєї роль ролі специфического.

жанру літератури. Позитивне значення утопії в современную.

епоху проявляється у двох напрямах: вона позволяет.

передбачати ймовірне віддалене майбутнє, яке сприймається данном.

рівні пізнання може бути науково передбачено в конкретных.

деталях, і може також застерігати від деяких отрицательных.

соціальних наслідків людської діяльності. Ці формы.

утопії стимулювали світовий розвиток в соціології методів нормативного.

прогнозування і сценаріїв з єдиною метою аналізу та оценки.

бажаності і ймовірності гаданого розвитку событий.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРЫ:

1. Мор Т. Утопія. — М., 1978.

2. Осиновский І.Н. Томас Мор: Утопічний комунізм, гуманизм.

Реформація.- М., 1978.

3. Соколов В. В. Європейська філософія ХV — ХVП століть.- М., 1984.

4. Філософський енциклопедичний словник. — М., 1983.