Что стерпить папір

Что стерпить папір

Переход на міжнародні стандарти звітності не гарантує зростання інвестиційної привабливості

В Росії часи реальної прозорості настануть не дуже скоро. Проте сьогодні ринок Демшевського не дозволяє компаніям нахабно брехати. «Перехід на західних стандартів звітності - це як квиток на концерт. Можете отримати задоволення від музики, лише коли в них є хороший слух», — таке порівняння використовував представник компанії «ЮКОС», яка однією з перших опублікувала свою звітність по міжнародних стандартів.

Переход російської «нафтової галузі» і металургії на міжнародні стандарти звітності мало позначиться на прозорості вітчизняних компаній. Спроби подолати уроджену скритність російського бізнесу від допомогою технічних методів по меншою мірою наївні. Стійкі традиції «чорної бухгалтерії» і «творчого відносини» до податкової звітності сформувалися за цілком об'єктивних причин — так бізнес намагався захисту від державних поборів і бандитських наездов.

В залежності від значимості цих факторів для діяльності конкретного підприємства у Росії сформувалося кілька рівнів корпоративної «прозорості». По-перше, прозорість по офіційної звітності, яка відбиває реального становища справ. Прозорістю такого плану мають майже всі російські публічні компанії, котрі за законодавству зобов’язані публікувати звіти про своєї діяльності. Відкрито знехтувати цим вимогою хто б вирішується, тим більше що він зовсім необременительно. На думку консультанта BKG Profit Technology Андрія Пантелєєва, теперішньому етапі звітність російських компаній бракує довіри. Причому неважливо, що не форматі її представлено — в російському чи міжнародному. US GAAP чи IAS у принципі дають ба більше можливостей підтвердження «творчого підходу», ніж російські нормативи. Єдиний спосіб перевірити, все в дійсності виглядає бо в папері, — це безпосередні особисті контакти з працівниками компаній, які мають отчетность.

На другий щаблі прозорості (назвемо її «якісної») перебувають компанії, які готові публічно обговорювати своєї стратегії розвитку, інвестиції, рівень дохідності, але з більше. Абсолютні показники, вказаних у їх офіційної звітності, особливої достовірністю теж відрізняються. За словами начальника відділу корпоративного фінансування й інвестиційних програм фінансової компанії «Интерфин трейд» Аркадія Нестеркина. З особливою обережністю слід ставитися до звітності великих компаній, особливо сировинних. Передусім, це викликано величезною кількістю офшорних «дочок». Більшість промислових компаній хочуть приховати інформацію передусім заради скорочення податкових витрат. «Втім, були й випадки спотворення фінансової звітності заради збільшення привабливості компанії, у очах іноземних інвесторів», — розповідає Аркадій Нестеркин. Нарешті, фальсифікують чи приховують інформацію і, ніж привертати уваги потенційних скупників акций.

Третья щабель прозорості найбільш й у середнім компаніям з оборотом не вище $ 500 тис. Часто зацікавлені у залученні уваги інвесторів та його керівництво охоче ділиться інформацією щодо її розвитку, зокрема і фінансової. Через невеликого масштабу цих компаній серйозні порушення у їх фінансової звітності можуть бути встановлені досить легко. Тому компанії відверто й докладно інформують потенційних інвесторів про своє діяльності, не ризикуючи потрапити на фальсифікації.

Прозрачная вигода

Компаний з повної прозорістю у що немає. У вересні 2002 року агентство Standard & Poor «p.s опублікувало результати дослідження, присвяченого корпоративної прозорості вітчизняних компаній. У результаті дослідження було проаналізовано звітність 42 російських компаній, частку якої припадає 98% капіталізації російського ринку. З’ясувалося, що лише 26 їх використовують із інформування інвесторів фінансову звітність, складену відповідно до міжнародних стандартів (IAS чи GAAP). Найбільш прозорою галуззю Росії було визнані телекомунікації (середній показник розкриття інформації - 59%). У «особистому заліку» у перші місця вийшли МТС і «Вімм-Білль-Данн». Найбільший російський оператор мобільного зв’язку прозорий на 77%, а виробник соків і молокопродукції - на 73%. У наступного по них «ЮКОСу» цей показник становить 52%, що він відповідає середньоєвропейського рівню. У той самий час середній показник розкриття фінансової звітності російськими компаніями становив лише 33%, що дуже низькому рівні. У ще більшому секреті російські компанії зберігають лише інформацію про доходи своїх руководителей.

По думці експертів Standard & Poor «p.s, під час дослідження також встановили позитивну залежність між рівнем «відвертості» і ринковою вартістю російських компаній. Зробити такий висновок дозволило порівняння показників прозорості компаній, і коефіцієнта їхньої ринкової оцінки (P/S), підрахованого як ставлення ринкової капіталізації компанії на13 серпня 2002 року до прогнозованим продажам компанії, у 2002 року. До речі, графік, побудований на цих двох показників, дозволяє: зробити один недостатньо очевидний висновок. Якщо прийняти це до уваги лише чинник розкриття інформації, то графік то, можливо інтерпретований так: компанії, які перебувають праворуч від лінії тренду, переоцінені, інші ж, що зліва лінії тренду, недооцінені.

Конвертор звітності

Принято вважати, що метою, переслідуваній компаніями під час переходу на міжнародні стандарти фінансового обліку, є збільшення привабливості для іноземних інвесторів. За словами директора департаменту консультування BKG Profit Technology Анастасії Варечкиной, у разі діє «принцип гамбургера»: іноземець звик до якогось фінансовому стандарту, включающему cash flow, financial statement і balance sheet. Якщо такі документи відсутні або відповідають базовим вимогам, зникає навіть натяку на розуміння ситуації. Змусити інвестора є нашу фінансову «кулеб'яку» шансів мало — він продовжить шукати звичний «гамбургер». Проте можливість, що «гамбургер» цей буде приготовлений виключно за рецептом, досить низька. Достовірність підсумкових звітів (незалежно від стандарту, де вони складено) є лише частиною проблеми. Дуже залежить від того, як компанія формулює свою дисконтну політику. Залежно від неї принципів одні й самі факти господарську діяльність може бути інтерпретовані самим по-різному. Це дозволяє при консолідації даних маніпулювати показниками прибутковості чи збитковості компанії. У той самий час у будь-яких маніпуляцій є природні межі. За оцінкою Анастасії Варечкиной, при певному рівні професіоналізму фінансисти підприємств, не залучаючи особливої уваги, можуть завищувати чи занижувати річні показники у межах 30%. Та й у разі виявлення порушень наслідки для компанії ні критичними. У дивовижній країні, де ухиляння від податків — національний вид спорту, фальсифікація звітності не заподіє репутації компанії істотної шкоди. А перехід на міжнародні норми цієї проблеми не зніме, поки скоріш породжує нові проблеми, ніж вирішує старі.

Российские компанії, публікують свою звітність по міжнародних стандартів, змушені в сьогодні вести паралельно подвійний і навіть потрійний облік. Справитися з цим можуть лише деякі компанії - занадто вже це дорого і клопітно. Тому вони видають за міжнародні звіти злегка перероблені документи, складені внутрішніми вимогам. Існують навіть програми, дозволяють автоматично перетворювати російські балансові звітів у пакет фінансової звітності US GAAP чи IAS. Вочевидь, який отримав в такий спосіб результат буде звичайній профанацією. Цим частково пояснюється небажання деяких компаній оприлюднити наявні звіти по міжнародних стандартів. З 26 компаній, обстежених Standard & Poor «p.s, лише 18 наважилися пройти через «горнило» міжнародного аудита.

По словами Андрія Пантелєєва, «сором'язливість» російських компаній, котрі хочуть публікувати свої звіти, найчастіше має дві причини. По-перше, компанії іноді готують цю звітність й у рішення управлінських завдань: вона фактично ж виконує функцію «чорної бухгалтерії» підприємства. Тому її публікація стає вкрай небезпечної з погляду відносин із податкової інспекцією, конкурентами тощо. п. Інший варіант — коли розбіжності між російським балансом і звітом по GAAP мінімальні. Насправді це є першим ознакою сумнівною достовірності обох документів, а бравірувати цим ніхто, природно, не хоче.

Судьба аналітика

Аналитик виконує функції свого роду посередника між і інвестором. Власне справи, звітність потрібна саме аналітикам (окрім державні органи), котрі з її основі оцінюють інвестиційної привабливості компанії. Однак у обов’язки аналітиків інвестиційних компаній не входить перевірка достовірності звітів, з урахуванням що вони будують свій висновок. «Попри реально наявні проблеми достеменно, в принципі довіряємо звітності російських компаній, — каже старший аналітик інвестиційній компанії „Тройка-Диалог“ Каха Кикнавелидзе. — По крайнього заходу, вона дозволяє оцінити перспективи компанії, зрозуміти, у чиїх інтересах держави й наскільки ефективно менеджмент. Головне для аналітика — точно визначити тенденцію розвитку компанії, а наскільки точно вона у своїй становить свою звітність — нам це першорядний фактор».

Подавляющее більшість учасників ринку, опитаних «Ко», воліють працювати із саудівським фінансовим звітами, підготовленими за західними стандартами і завіреними аудиторами «великий четвірки». «Не аудитори, щоб перевіряти достовірність звітності, — каже аналітик ІК „Фінанс-Аналітик“ Роман Бододько. — Мені предосить наявності бренду аудитора „великий четвірки“, проверившего звітність, щоб працювати з цим звітністю далі». Проте внаслідок те, що за західними стандартами працює порівняно небагато компаній, аналітикам доводиться задовольнятися російської бухгалтерської звітністю.

Если папір фальшивка

Отчетность російських компаній може бути лише видимої частиною айсберга. Перш ніж вкладати значні кошти, будь-який інвестор досконально вивчить діяльність компанії та стане приймати рішення виходячи лише з фінансових отчетов.

После цього можна буде говорити про інвестиційній привабливості, зазначає фінансовий директор АКБ «ДИБ» Володимир Воронин.

Если інвестори, виходячи із власних внутрішніх міркувань, вважають компанію привабливою, то вони піде у неї гроші. По крайнього заходу, як було донедавна часу на багатьох ринках за словами аналітика ІК «Фінанс-Аналітик» Марини Исаханян. Головне, щоб вкладення забезпечували інвестору відповідну норму прибутку. Тож російських інвесторів фальсифікована, перекручена чи подправленная по «закону» звітність перестав бути перешкодою. Переважна більшість нерезидентів (беручи до уваги офшоров, які, власне, є російськими інвесторами), дізнавшись про розбіжності звітності і дійсних результатів діяльності, навряд чи інвестувати у таку компанію кошти.

Путевка в життя

Особую роль долі фінансових звітів російських компаній грають міжнародні аудиторські фірми. «Знак якості», отримуваний після аудиту одній з фірм «великий п’ятірки», був і є необхідною атрибутом висновку на зарубіжний ринок корпоративних паперів найбільших російських компаній. Саме KPMG, Ernst & Young, PricewaterhouseCoopers, Deloitte & Touche, і навіть безславно сгинувший Arthur Andersen допомогли протоптати доріжку на світові біржі облігаціях найбільших російських емітентів. Проте серія корпоративних скандалів, що вибухнули США, змусила по-новому подивитись тісні зв’язки вітчизняних компаній, і аудиторів. На думку фахівців Інституту корпоративного правничий та управління, очолюваного колишнім головою ФКЦБ Дмитром Васильєвим, діяльність аудиторських компаній у Росії далеко ще не бездоганна. Зробити такий висновок дозволяє аналіз звітності «Сибнафти», «ЛУКойлу», «Газпрому», «Пурнефтегаза» і МГТС. На всі ці звіти російські підрозділи аудиторських компаній «великої п’ятірки» дали позитивні укладання. Але ИКПУ із нею незгодний. Наприклад, на думку команди Васильєва, в «Газпромі» ЗАТ «ПрайсуотерхаусКуперс Аудит» (PwC) «проморгало незадовільну структуру балансу», і навіть «застосування трансфертного ціноутворення та виведення активів в значних объемах».

Впрочем, аудиторів критикують у Росії. Дані, отримані під час дослідження, проведеного американської аналітичної компанією Weiss Ratings, підтверджують, що зв’язок між позитивної оцінкою аудиторів і реальними перспективами компанії ніж умовна. Експерти Weiss Ratings проаналізували інформацію по 228 великим компаніям, який оголосив себе банкрутами після січня 2001 року й які пройшли аудиторські перевірки менш як протягом року до банкрутства. Більшість з цих компаній аудиторами були представники KPMG, Ernst & Young, PricewaterhouseCoopers, Deloitte & Touche і Arthur Andersen. Ці дані свідчать, що 42% компаній, які отримали 2000 року позитивну оцінку аудиторів, протягом наступного збанкрутували.

Золотой дощ відкладається

Качество фінансової звітності сприяє припливу інвестицій, а не вирішальним чинником їхнього залучення. Під час створення сприятливого інвестиційного клімату є речі важливіші бухобліку. Головна користь, яку можуть дати російських компаній бухгалтерські нововведення, залежить від більш ефективному управлінні. Підвищення прозорості компаній, зростання довіри до менеджменту можуть більш ефективними інструментами збільшення капіталізації, ніж залучення іноземних інвесторів з допомогою будь-яких «гамбургеров».

Список литературы

Алексей Зайком, Олексій Земцов, журнал «Компанія». Що стерпить бумага.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.