Переход до ринкових відносин у Росії (90-ті рр. XX в.) і російський досвід західних і східних країн

Переход до ринкових відносин у Росії (90-ті рр. XX в.) і фаховий досвід західних і східних країн.

Контрольная робота студента грн. И-116а С.А. Дорофєєва.

Министерство освіти Російської Федерации Уральский державний технічний университет Краснотурьинский филиал.

Введение

В свою роботу хочу розглянути передумови що склалися на Росії кризи у кінці 80-х — початку 90-х рр., і які виникли в з нею теорії початку ринковим відносинам нашій країні у 90-ті рр. ХХ століття, і навіть порівняльний досвід початку ринковим відносинам у країнах «третьої хвилі капіталізму » .

После того хочу дійти невтішного висновку, у якому спробую встановити спільні риси гаданого розвитку Росії у майбутньому, одним із головних цілей Уряди якої перехід до ринкових відносин, і навіть, безсумнівно, які під час цьому розвиток і зростання виробництва, причому як кількісне, а й якісне, звісно ж, зростання життя населення нашої страны.

В зв’язку з, що проблему, розглянута мною, часі по сьогодні, автори використовуваної мною літератури, в основі якої становлять статті у газети, мають різний підхід до баченню виходу із нинішньої ситуації і для оцінювання дій нашого Уряди. У своїй роботі намагався дотримуватися нейтрального думки про його дії та адекватно оцінювати результаты.

Новый експромт — рынок

Двенадцатая п’ятирічка виявилася безплідною і перевершивши попередніх по марнотратства заради дутих темпів прискорення, з тріском провалилася напівдорозі. І тоді на обрії вигулькнув іще більш марнотратний експромт — радикальна економічна реформа, проведення якого почалося з 1988 року за рішенням червневого Пленуму цк кпрс 1987 года.

Эпицентром урядової програми, запропонованої 1989 року першому З'їзду народних депутатів СРСР, таки було здійснення радикальної економічної реформи. Було прийнято пакет постанов партії й уряду «Про корінний перебудові управління економікою », у тому числе:

" Про перебудові планування і підвищення ролі Держплану СРСР умовах господарювання " ,.

" Про перебудові матеріально-технічного забезпечення й агентської діяльності Госснаба СРСР умовах " ,.

" Про основних напрямах перебудови системи ціноутворення у умовах нового господарського механізму " ,.

о перебудові Держкомітету з науке, о перебудові Держкомітету з труду, о перебудові Госкомстата, всего 12 постановлений[1]. Вивчення цих документів показує, що мені йдеться лише про косметиці планової системи управління народним господарством, підвищення ролі Держплану СРСР умовах хозяйствования.

Эта «радикальна» реформа була найбільш безплідною із усіх попередніх. У ньому як не вирішені, і навіть не поставлені по науковому питання непридатності вимірників економічного розвитку і принципу визначення фонду зарплати за обсягом товарної продукції. Це викликало у себе і це надало можливість зберегти в інструкціях і методиках, які у світлі постанов, всі у старому виде.

В 1989 року ця чергова безглузда програма стала теоретичної базою для програми діяльності уряду, обраного новим парламентом. Його найближчій метою була стабілізація економіки 1990 року. Приріст товарів народного споживання був величезний — на 60 млн. рублів. Особливо великі надії покладалися на скорочення військових витрат і конверсію оборонних галузей промисловості. Робота з стабілізації економіки велася урядом дуже активно впливають, але, попри це, вона се одно приречена на невдачу, т.к. до старих абсурдам і експромтам додавалися нові. У тому числі особливо слід виділити запровадження прогресивного податку приріст фонду оплати з IV кварталу 1989 року, згідно з постановою Верховної ради СРСР, що у серпні цього року. Воно призвело до у себе катастрофічними наслідки — зростання виробництва для колективів став просто разорительным.

Таблица. Співвідношення зростання промислового виробництва та зростання цін 1990 году.