Методы соціально-економічного прогнозування

Методы соціально-економічного прогнозирования

Курсовую роботу виконав Назаренко Денис.

В справжнє час жодна сфера життя суспільства неспроможна уникнути прогнозів як засобу пізнання майбутнього. Особливо важливого значення мають прогнози соціально-економічного розвитку суспільства, обгрунтування основних напрямів економічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень. Соціально-економічний прогнозування одна із вирішальних наукових чинників формування стратегії і тактики громадського развития.

Актуальность цієї теми як і умовах розвиненої ринкової економіки, і перехідною економіки залежить від того, що справжній рівень прогнозування процесів громадського розвитку зумовлює ефективність планування та управління економікою й участі іншими сферами.

Целью даної курсової роботи є підставою розгляд методологією й методик розробки соціально економічних прогнозів визначення сутності, областей застосування і найефективніших методів прогнозування. І тому вирішити такі: визначити сутність методів соціально-економічного прогнозування й галузі їх застосування під час вивчення теоретико-методологических основ методології прогнозування, дати характеристику методів соціально-економічного прогнозування в економічно розвинених країнах і виявити особливості їх застосування у сучасній Украине.

В процесі написання даної курсової роботи було використані підручники під редакцією В.О. Мосіна, К. Л. Трисеева, У. Цыгичко, В. В. Денискина, і навіть науковими статтями по досліджуваної проблеми на періодичних виданнях «США: економіка політика ідеологія», «Світова економіка і безкоштовні міжнародні відносини», «Проблеми прогнозування», «Російський економічний журнал», «Проблеми прогнозування», «Російський економічний журнал», «Економіка України», «Вісник МГУ».

Теоретико-методологические основи методів соціально-економічного прогнозирования.

Социально-экономическое передбачення основних напрямів у суспільному розвиткові передбачає використання спеціальних обчислювальних і логічних прийомів, дозволяють визначити параметри функціонування окремих елементів продуктивних сил у тому взаємозв'язок харчування та взаємозалежності. Систематизоване науково обгрунтоване прогнозування розвитку соціально-економічних процесів з урахуванням спеціалізованих здійснюється з першого половини 1950;х років, хоча деякі методики прогнозування були відомий і раніше. До них належать: логічний аналіз політики та аналогія, екстраполяція тенденцій, опитування думки фахівців і ученых.

В розвитку методології прогнозування соціально-економічних процесів великій ролі зіграли на наукові розробки вітчизняних і зарубіжних провідних вчених О. Г. Аганбегяна, І.В. Бестужева-Лады, Л. Клейна, У. Гольдберга. У працях цих учених розглядається значення, суть і функції прогнозування, його роль і у системі планування, досліджуються питання методологією й організації економічного прогнозування, демонструються особливості наукового прогнозування. Розвиток робіт, висвітлюють питання прогнозування, здійснюються за таким основним напрямам: поглиблення теоретичних і прикладних розробок кількох груп методик, відповідальних вимогам різних об'єктів і різноманітних видів робіт з прогнозуванню, розробка та реалізація практично спеціальних засобів і процедур використання різних методичних прийомів під час конкретного прогнозного дослідження, пошуку шляхів та способів алгоритмізації методик прогнозування і реалізація його з використанням ЕОМ. [4, з. 41].

Под методами прогнозування слід розуміти сукупність прийомів та способів мислення, дозволяють з урахуванням аналізу ретроспективних даних, екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) зв’язків об'єкта прогнозування, і навіть їх до рамках аналізованого явища чи процесу вивести судження певної достовірності щодо його (об'єкта) розвитку. [16, з. 29].

По оцінкам вітчизняних і зарубіжних учених, нині налічується понад двадцять методів прогнозування, проте число базових значно менше (15−20). Чимало з цих методів ставляться швидше окремим прийомів і процедурам, враховує нюанси об'єкта прогнозування. Інші є набір окремих прийомів, від базових чи друг від друга кількістю приватних прийомів і послідовністю їх применения.

В існуючих джерелах представлені різні класифікаційні принципи методів прогнозування. Однією з найважливіших класифікаційних ознак методів прогнозування є ступінь формалізації, що досить повно охоплює прогностичні методи. Другим класифікаційним ознакою можна назвати загальний принцип дії методів прогнозування, третім — спосіб отримання прогнозної інформації. На рис. 1.1 представлена класифікаційна схема методів прогнозування. [10, з. 31].

Как свідчить схема, представлена на рис. 1.1, за рівнем формалізації (по першому класифікаційного ознакою) методи економічного прогнозування можна розділити на інтуїтивні і формалізовані. Інтуїтивні методи прогнозування використовують у тому випадку, коли неможливо врахувати вплив багатьох чинників через значної складності об'єкта прогнозування. У цьому вся разі використовуються оцінки експертів. У цьому розрізняють індивідуальні і колективні експертні оценки.

В склад індивідуальних експертні оцінки входять: метод «інтерв'ю», у якому здійснюється безпосередній контакт експерта з фахівцями за схемою «питання — відповідь», аналітичний метод, у якому здійснюється логічний аналіз будь-якої прогнозованою ситуації, складаються аналітичні доповідні записки, метод написання сценарію, який грунтується на визначенні логіки процесу чи явища у часі за різноманітних умов.

Методы колективних експертні оцінки містять у собі метод «комісій», «колективної генерації ідей» («мозкова атака»), метод «Дельфі», матричний метод. Ця група методів полягає в тому, що з колективному мисленні, по-перше, вище точність результату по-друге, при обробці індивідуальних незалежних оцінок, винесених експертами, по меншою мірою виникатимуть продуктивні идеи.

В групу формалізованих методів входять дві підгрупи: екстраполяції і моделювання. До першої підгрупі ставляться методи: найменших квадратів, експоненційного згладжування, що ковзають середніх. До другої - структурне, мережне і матричне моделирование.

Рассмотренные класи інтуїтивних і формалізованих методів схожі за складом з експертними і фактографическими методами. Фактографічні методи засновані на фактично наявну інформацію об'єкт прогнозування та її минулому розвитку, експертні базуються на інформації, отриманої за оцінками специалистов-экспертов.