Уплата мінімального податку при застосуванні УСН

Уплата мінімального податку при застосуванні УСН

Материал підготовлений групою консультантов-методологов ЗАТ «BKR-Интерком-Аудит «.

Порядок обчислення мінімального налога

Согласно пункту 6 статті 346.18 таки Податкового кодексу Російської Федерації (далі НК РФ) платник податків, який застосовує як об'єкт оподаткування доходи, зменшені на величину витрат, сплачує мінімальний податок. Інакше кажучи мати справу з сплатою мінімального податку можуть лише платники податків, котрі вибрали об'єктом оподаткування доходи, зменшені на величину витрат.

Обратите увагу!

Изменение, внесена абзацом 4 пункту 8 ст. ст. 1 Федерального закону № 101-ФЗ від 21 липня 2005 року, вносить ясність до пункту 6 статті 346.18 НК РФ. З 2006 року за УСН мінімальний податок однозначно обчислюється за податковий період, тобто календарний рік.

Чтобы дізнатися, мінімальний чи єдиний податок, обчислений з податкової бази, має сплатити платник податків, слід визначити:

1) розмір доходу, одержаному під рік;

2) суму єдиного податку, обчислену з податкової бази завершенні року;

3) суму мінімального податку, помноживши розмір отриманого доходу на ставку мінімального податку.

Затем потрібно порівняти суму мінімального податку суму єдиного податку, исчисленного з податкової бази:

если сума мінімального податку більше — до бюджету перераховується мінімальний податок;

если навпаки — до бюджету перераховується сума єдиного налога.

В листі ФНП від 21 лютого 2005 року № 22−2-14/224@ «Про порядок застосування спрощеної системи оподаткування «зазначено, що з платників податків із сплаті податку обов’язок виникає в тому разі, якщо за підсумками зазначеного податкового періоду обчислена ними на загальному порядку сума єдиного податку виявиться менше исчисленной ними суми мінімального податку або відсутня податкову базу (отримані збитки).

Сумма мінімального податку обчислюється у розмірі 1 відсотка податкової бази, якої є доходи (визначаються відповідності до статті 346.15 НК РФ).

Введение

мінімального податку викликає кілька запитань і сумнівів у тому, є він додатковим платежем, чи це лише форма єдиного податку при УСН. З одного боку мінімальний податок — це мінімальна сума єдиного податку, яку потрібно заплатити у разі, якщо обчислений податок менше 1 відсотка суми отриманих прибутків. Це додатковий платіж, який сплачується при виникненні таких обставин. Такий висновок випливає з те, що даний платіж не зараховується має значення майбутніх платежів з єдиним податком, а відмінність між сумою мінімального податку і сумою єдиного податку то, можливо враховано у складі витрат наступних податкових періодів. З іншого боку мінімальний податок не додатковим податком крім єдиного податку при УСН, а, по суті, лише його формою.

Точку із цього питання поставив Мінфін Російської Федерації у листі від 29 грудня 2004 року № 03−03−02−04/1/110: мінімальний податок не додатковим податком крім єдиного податку, а, по суті є лише формою єдиного податку. У цьому, як Мінфін, у разі виникнення у платників податків обов’язки зі сплати мінімального податку за підсумками податкового періоду, суми раніше сплачені ними останні звітні періоди квартальних авансових платежів єдиного податку підлягають поверненню цим платникам податків, або заліку має значення майбутніх їм авансових платежів з єдиним податком за такі звітні періоди, чи з узгодження з територіальними органами федерального казначейства заліку має значення майбутніх платежів мінімального податку порядку, передбаченому статтею 78 НК РФ. Аналогічна позиція висловлена у листі Мінфіну Російської Федерації від 28 березня 2005 року № 03−03−02−04/1/92.

Пример 1.

Налогоплательщик при застосуванні УСН обрав як об'єкт оподаткування доходи, зменшені на величину витрат. За підсумками року платником податків отримані доходи — у сумі 350 000 рублів, і навіть здійснено видатки на суму 340 000 рублів.

Сумма єдиного податку при УСН становитиме:

(350 000 — 340 000) x 15 / 100 = 1500 рублів.

Сумма мінімального податку становитиме:

350 000×1 / 100 = 3500 рублів.

Учитывая, сума исчисленного загалом порядку єдиного податку при УСН виявилася нижчою за суми исчисленного мінімального податку, платник податків здійснює сплату мінімального податку сумі 3 500 рублів.

Окончание прикладу.

Пример 2.

Налогоплательщик при застосуванні УСН обрав як об'єкт оподаткування доходи, зменшені на величину витрат. Платником Податків за результатами року отримані доходи — у сумі 300 000 рублів, і навіть здійснено видатки на суму 370 000 рублів.

Таким чином, за підсумками податкового періоду платником податків отримані збитки у сумі 70 000 рублів (300 000 — 370 000).

Налоговая база для обчислення єдиного податку при УСН у разі відсутня.

В цьому разі платник податків зобов’язаний обчислити і сплатити мінімальний податок.

Сумма мінімального податку такому разі:

300 000×1 / 100 = 3 000 рублів.

Окончание прикладу.

В пункті 6 статті 346.18 НК РФ сказано:

" Платник податків проти неї у наступні податкові періоди включити суму різниці між сумою сплаченого мінімального податку і сумою податку, исчисленной загалом порядку, в витрати при обчисленні податкової бази, зокрема збільшити суму збитків, які можна перенесені майбутнє яких у відповідності до положень пункту 7 цієї статті «.

Налогоплательщикам треба бути уважними: направити цю суму на витрати можна лише наступному податковому періоді. За наявності збитків зазначена різниця збільшує суму збитків, які можна перенесені майбутнє яких у відповідність до положеннями пункту 7 статті 346.18 НК РФ.

Пример 3.

Налогоплательщик при застосуванні УСН обрав як об'єкт оподаткування доходи, зменшені на величину витрат. Платником Податків за підсумками 2005 року отримані доходи — у сумі 450 000 рублів, витрати за зазначений податковий період склали 430 000 рублів.

Сумма єдиного податку при УСН протягом року становила:

(450 000 — 430 000) x 15 / 100 = 3 000 рублів.

Сумма мінімального податку протягом року становила:

450 000×1 / 100 = 4 500 рублів.

Учитывая, сума исчисленного мінімального податку перевищує суму исчисленного загалом порядку єдиного податку при УСН, платником податків здійснена сплата мінімального податку сумі 4 500 рублів.

Разница між сумою сплаченого мінімального податку і сумою єдиного податку при УСН, исчисленного загалом порядку, становила 1500 рублів (4500 — 3000). Ця сума різниці підлягає включенню у витрати, учитываемые при обчисленні податкової бази з податку за рік.

Окончание прикладу.

Пример 4.

Налогоплательщик при застосуванні УСН обрав як об'єкт оподаткування доходи, зменшені на величину витрат. Платником Податків за результатами року отримані доходи — у сумі 450 000 рублів, витрати за зазначений податковий період склали 475 000 рублів.

Таким чином, протягом року платником податків отримані збитки у сумі 25 000 рублів (450 000 — 475 000).

Налоговая база для обчислення єдиного податку при УСН у разі відсутня.

Сумма що підлягає сплаті мінімального податку дорівнює:

450 000×1 / 100 = 4 500 рублів.

В через брак податкової бази щодо обчислення єдиного податку сума різниці між сплаченої сумою мінімального податку і сумою исчисленного загалом порядку єдиного податку дорівнює 4500 рублів (4500 — 0).

Данная сума різниці підлягає включенню сумою збитків, які ми такі податкові періоди, гаразд, передбаченому пунктом 7 статті 346.18 НК РФ.

Окончание прикладу.

Сроки сплати мінімального налога

По підсумкам кожного звітний період платники податків обчислюють суму квартального авансовий платіж з податку з урахуванням раніше сплачених сум квартальних авансових платежів з податку. Відповідно до зміною, внесених абзацом п’ятим пункту 8 ст. ст. 1 Федерального Закону від 21 липня 2005 року № 101-ФЗ, мінімальний податок при УСН сплачується у разі, якщо на податковий період сума исчисленного загалом порядку податку менше суми исчисленного мінімального податку.

Отметим, щодо внесення змін до статті 346.18 НК РФ, у платників податків виникав питання: у тому, мінімальний податок необхідно сплачувати після закінчення кварталу або за завершенні року, тепер Закон № 101-ФЗ вніс ясність.

Срок сплати мінімального податку за підсумками податкового періоду хоча б, як і термін сплати єдиного податку за підсумками податкового періоду. Відповідно до пунктом 7 статті 346.21 НК РФ і підпунктами 1 і 2 статті 346.23 НК РФ податок, підлягає сплаті після закінчення податкового періоду, сплачується:

налогоплательщиками-организациями пізніше 31 березня року, наступного за завершеним податковим періодом;

налогоплательщиками — індивідуальними підприємцями пізніше 30 квітня року, наступного за завершеним податковим периодом.

Как було вказано вище, платник податків проти неї у наступні податкові періоди включити суму різниці між сумою сплаченого мінімального податку і сумою податку, исчисленной загалом порядку, у видатки при обчисленні податкової бази, в тому числі збільшити суму збитків, які можна перенесені майбутнє. Отже, зазначені різниці включаються лише за обчисленні податкової бази підсумкам наступних податкових періодів і главою 26.2 НК РФ не передбачено права включати ці витрати за будь-якої звітний період протягом цих наступних податкових періодів.

Итак, якщо за підсумками податкового періоду сума мінімального податку вийшла більше суми єдиного податку, то бюджет платник податків має сплатити мінімальний податок. Хіба приміром із перерахованими у протягом року авансовими платежами по єдиним податком? У єдиного податку і мінімального податку при спрощеної системи оподаткування різні коди бюджетної класифікації, якщо вони розподіляються органами казначейства з різних рівням бюджетною системою і з різним нормативам відрахувань.

До 2005 року прибутки від сплати мінімального податку відповідності до статті 48 Бюджетного кодексу Російської Федерації (далі БК РФ) розподілялися органами федерального казначейства за рівнями бюджетною системою РФ за такими нормативам відрахувань:

1) до бюджету Пенсійного фонду РФ — 60%;

2) до бюджету Федерального фонду обов’язкового соціального страхування — 2 відсотка;

3) до бюджетів територіальних фондів обов’язкового соціального страхування — 18%;

4) до бюджету Фонду соціального страхування РФ — 20%.

Но відповідно до статті 1 Федерального закону від 20 серпня 2004 року № 120-ФЗ «Про внесенні змін у Бюджетного кодексу Російської Федерації у частині регулювання міжбюджетних відносин «(далі Закон № 120-ФЗ) з початку 2005 року стаття 48 БК РФ втратила силу.

В відповідності до статті 146 БК РФ, введеної Законом № 120-ФЗ, прибутки від мінімального податку зв’язки й з застосуванням УСН підлягають зарахуванню:

1) до бюджету Пенсійного фонду РФ — за нормативом 60%;

2) до бюджету Федерального фонду обов’язкового соціального страхування — по нормативу 2 відсотка;

3) до бюджетів територіальних фондів обов’язкового соціального страхування — по нормативу 18%;

4) до бюджету Фонду соціального страхування РФ — за нормативом 20%.

Минфин Російської Федерації в Листі від 15 липня 2004 року № 03−03−05/2/50 «Про мінімальному податок при спрощену систему оподаткування «дає роз’яснення, у разі виникнення у платників податків обов’язки по сплаті мінімального податку за підсумками податкового періоду суми раніше сплачених ними квартальних авансових платежів єдиного податку підлягають за узгодженням із територіальними органами федерального казначейства заліку має значення майбутніх платежів мінімального податку порядку, передбаченому статтею 78 НК РФ. За статтею 78 НК РФ, сума зайве сплаченого податку підлягає заліку в рахунок майбутніх платежів з цьому або іншими податках, погашення недоїмки або поверненню платникові податків. У цьому залік суми зайве сплаченого податку рахунок майбутніх платежів складає підставі письмової заяви платника податків у вирішенні податкового органу. Таке рішення виноситься при умови, що ця сума направляють у хоча б бюджет (позабюджетний фонд), в який була сплачену сума податку. Повернення суми зайве сплаченого податку виробляється рахунок коштів бюджету (позабюджетного фонду), куди відбулася переплату, впродовж місяці від дня звернення повернення. Отже, у платників податків є можливість зарахувати перелічені до бюджету авансових платежів з податку має значення майбутніх податкові платежі.

Кроме цього у Листі Мінфіну Російської Федерації від 28 березня 2005 року № 03−03−02−04/1/92 також повідомляється:

" в разі у платників податків обов’язки зі сплати мінімального податку за підсумками податкового періоду суми раніше сплачені ними останні звітні періоди квартальних авансових платежів з єдиним податком підлягають поверненню цим платникам податків, або заліку має значення майбутніх їм авансових платежів з єдиним податком за такі звітні періоди, чи з узгодження з територіальними органами Федерального казначейства — заліку має значення майбутніх платежів мінімального податку порядку, передбаченому ст. 78 Кодексу " .

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.