Продкомісар. 
Шолохов М.А

Продкомиссар. Шолохов М.А..

Приехавший продкомиссар призначив Бодягина окружним комісаром, доручив йому зібрати 150 тисяч пудів хліба і низки дав місяць терміну. Злісних приховувачів зерна наказав розстрілювати, оскільки зерно необхідно армії й центру.

По телеграфним стовпах полетіло страшне слово «продрозверстка». Козаки вирішили задарма хліб не віддавати. Вони закопували їх у ями сотнями, тисячами пудів. Бодягин їздив довкола, доки приїхав до свою станицю, у був років.

Игнашка Бодягин згадав, як чотирнадцятирічним хлопчиною з батьком і працівником косив сіно. За зламані вила батько вдарив працівника. Игнашка назвав батька «наволоччю» це. Батько збив Игнашку з ніг, испоров до крові чересседельником. Ввечері батько вирізав вишневий милиця, вручив синові та відправив його «у світі розуму набиратися». Наказав додому не повертатися.

Бодягин кинув погляд батькове палісадник. Він знав, що старий все багатіє, одружився вдруге по смерті дружини, син кудись пропав.

— У цілому він «докладну хозяин»,—добавил співрозмовник Бодягина.

Утром голова ревтрибуналу повідомив, що лише двоє куркулів агітували козаків не здавати хліб, бити червоноармійців. Голова сказав, що «влаштує показовий суд шльопне обох».

Двоих куркулів засудили розстріляти. У одному із засуджених Бодягин дізнався батька й попросив конвоїра привезти укладеного щодо нього. Старий дізнався сина, очі його блиснули і загасли. Син розуміє, що із батьком ні про що говорити. Старий скаржиться, що його розстрілюють через те, що ні пускає грабувати власний комору. «Грабуйте, ваша сила», — приречено говорить він про. Син звинувачує його, що батько «перший наймитів все життя смоктав», але старий заперечує, кажучи, що з ранку до ночі. Батько обриває зв’язок з-поміж них: «Ти мені син, я не батько». Він кричить, що хоче дожити доти, коли козаки розправляться із червоними, і особисто з сина «душу вийме».

Сын присутній при розстріл батька, навіть каже: «Не серчай, батя…».

По телеграфу передали, що у Хопре повстання — джгут виконкоми, вбивають співробітників. Бодягин і комендант трибуналу залишилися здати хліб на ссыпной пункт. У станицю нагрянули повсталі. Вони спробували захопити Бодягина і Тесленко. У яру Бодягин підібрав мерзнучого сироту, він притиснув мальчонку до тілу, прикрив кожушком, той став відігріватися. Тесленко крізь ріжучий вітер кричав, щоб Бодягин кинув мальчонку, бо їх наганяють козаки. Чоловіки зрозуміли, що він дітися від погоні. Тоді Бодягин прив’язав хлопчиська до сідла, наказав йому міцно триматися за гриву і ударом шашки погнав коня проти, українець свистом гнав коней далі. Сухим виразним залпом зустріли вони «вынырнувшие з-під гори папахи…».

Убитые Бодягин і Тесленко дні лежали у казахському степу порубані, обсипані ячменем. Степові птахи клювали їх трупи.

1925 р.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.