Германия. 
Зимова казка. 
Гейне Генріх

Германия. Зимова казка. Гейне Генрих

ГЕРМАНИЯ. ЗИМОВА КАЗКА Поема (1844) Дія спектаклю відбувається восени — взимку 1843 р. Це з суті, політична поема. Хоча і вона присвячена переважно поїданню омлетів з шинкою, гусаків, качок, тріски, устриць, апельсинів тощо. п. і питва рейнвейну, а також здоровому сну.

Лирический герой поета залишає веселий Парижа й улюблену дружину у тому, щоб зробити короткочасну поїздку до рідну Німеччину, через яку дуже скучив, і відвідати стару хвору мати, що її бачив вже тринадцять лет.

Ступил він у рідну землю похмурій листопадовій де й мимоволі просльозився. Він почув рідну німецьку мова. Дівчинка з арфою співала тужливу пісню про скорботній земної життя і райському блаженстві. Поет ж пропонує завести нову радісну пісню про рай землі, який і настане, адже всіх хватг хліба і низки солодкого зеленого горошку, і ще любові. Цю радісну пісня він наспівує від того, що його жили напоїв живлюще сік рідний земли.

Малютка продовжувала розспівувати фальшивим голосом проникливу пісеньку, а тим часом митники копалися у валізах поета, шукаючи там заборонену літературу. Але марно. Усю заборонену літературу вона віддає перевагу перевозити в себе у мозку. Приїде — ось і напише. Перехитрив таможенников.

Первый місто, що він відвідав, був Аахен, де у древньому соборі спочиває прах Карла Великого.

На вулицях цього міста панують сплін і хандра. Поет зустрів російських військових і гроші знайшло, що з тринадцять років вони анітрохи залишилися незмінними — самі тупі і муштровані манекени. На пошті він побачив знайомий герб з ненависним орлом. Чомусь йому не подобається орел.

Поздно ввечері поет дістався Кельна. Там він з'їв омлет з шинкою. Запив його рейнвейном. Після цього пішов блукати нічному Кельну. Він, що це місце мерзенних святош, попів, які згноїли в темницях і спалили на вогнищах колір німецької нации.

Но справа врятував Лютер, який дозволив добудувати огидний Кельнський собор, а замість цього увів у Німеччини протестантизм. До того ж поет поговорив із Рейном.

После цього він повернувся додому і чи заснув, як дитя у колисці. У Франції він частенько мріяв поспати саме у Німеччині, оскільки лише рідні німецькі постели-такие м’які, затишні, пухнасті. Вони однаково добре мріяти і спати. Він вважає, що німці, на відміну жадібних французів, росіян і англійців, властива мрійливість і наивность.

Наутро герой вирушив з Кельна в Гаґен. Поет я не встиг на диліжанс, і тому довелося скористатися поштової каретою. У Гаґен приїхали близько трьох годин, і львівський поет відразу захотів поїсти. Він з'їв свіжий салат, каштани в капусних аркушах з підливою, тріску у маслі, копчену оселедець, яйця, жирний сир, ковбасу, дроздів, гуску поросенка.

Но варто було йому виїхати з Гагена, як відразу ж потрапляє проголодался. Тут метка вестфальська дівчинка піднесла йому чашку з паруючим пуншем. Він пригадав вестфальские бенкети, свою молодість і те, як часто опинявся наприкінці свята під столом, що й проводив залишок ночи.

Тем часом карета в'їхала в Тевтобургс-кий ліс, де херусский князь Герман о 9-й р. до зв. е. розправився з римлянами. Якщо ж б не зробив, у Німеччині було б насаждены латинські звичаї. Мюнхен мав би своїх весталок, шваби називалися б квиритами, а Бирх-Пфейфер, модна акторка, пила б скипидар, подібно знатним римлянкам, які мають від прийняття цього було дуже приємний запах сечі. Поет я дуже радий, що Герман переміг римлян та всього їхнього не произошло.

В лісі карета сломалась.

Почтарь поспішив до села за підмогою, а поет залишилася сама вночі, та її оточили вовки. Вони выли.

Утром карету полагодили, і її сумно поповзла далі. У сутінки прибутку на Минден — грізну крепость.

Там поет відчула себе дуже незатишно. Капрал учинив йому допит, а всередині фортеці поетові все здавалося, що він у ув’язненні. У готелі йому вдалося навіть шматок по обід в горло не поліз. Так і ліг спати голодний. Усю ніч його переслідували кошмари. Вранці разом з полегшенням вибрався з фортеці і пішов у подальшу дорогу.

Днем він прибув до Ганновера, пообідав і пішов оглядати визначні пам’ятки. Місто виявився дуже чистеньким і прилизаним. Там є палац. У ній проживає король. По вечорам він готує клістир своїй старенькій собаке.

В сутінках поет прибув Гамбург. Прийшов себе додому. Двері йому відкрила матір та засяяла від счастья.

Она стала годувати свого синочка рибою, гусаком і апельсинами і ставити йому делікатні питання дружині, Німеччині й політиці. Поет попри всі відповідав уклончиво.

За рік до її цього Гамбург пережив велика пожежа і тепер відбудовувався. У ньому стало багатьох вулиць. Не стало вдома, у якому, зокрема, поет вперше поцілував дівчину. Не стало друкарні, де він друкував свої перші твори. Не стало ні ратуші, ні сенату, ні біржі, зате уцілів банк. Та й багато людей теж умерли.

Поэт вирушив з видавцем Кампе в погребок Лоренца, щоб покуштувати відмінних устриць й запропонувати випити рейнвейна.

Кампе — дуже хороший, на думку поета, видавець, оскільки рідкісний видавець пригощає свого автора устрицями і рейнвейном. У погребке поет напився і пішов гуляти по вулицями. Там він побачив гарну жінку з червоним носом.

Она його вітала, і поцікавився, хто він і звідки фіг його знає. Вона не відповіла, що вона — Гаммония, богиня-покровительница міста Гамбурга. Але він, їй не повірив і вирушив за нею у її мансарду. Там вони довго вели приємну розмову, богиня приготувала поетові чай з ромом. Він також, піднявши богині спідницю і поклавши руку їхньому чресла, заприсягся бути скромним й у слові й у пресі. Богиня зашарілася і понесло повну ахінею, на зразок що цензор Гофман невдовзі відріже поетові геніталії. До того ж вона обняла.

О подальших подіях тієї ночі поэтчпред-почитает бути відвертими з читачем в приватній беседе.

Слава Богу, старі ханжі гниють та поступово дохнуть. Зростає покоління нових людей зі вільним розумом і душею. Поет вважає, що молодь його зрозуміє, оскільки його серце безмірно у коханні й нехибно, як пламя.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.