Сюжет та iсторiя створення роману Панаса Мирного Хiба ревуть волі, як ясла повнi?

Реферат.

По темі: «Сюжет та історія створення роману Панаса Мирного.

" Хіба ревуть волі, як ясла повні? ««.

Ліцей «Інтелект «.

10 — В.

Міхальов Максим.

16 Жовтня 1997 г.

" ХІБА РЕВУТЬ ВОЛІ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ «.

Історія створення роману. У 1872 р. Панас Мирний виїхав у службових справах із Полтави до Гадяча, де у свій годину навчався й працював у повітовому суді. По дорозі візник розповів йому цікаву історію про місцевого розбійника Василя Гнидку, якого недавно відправили на каторгу. Частка сільського чесного парубка, що стає на хибний шлях, зацікавила молодого письменника, й він написавши нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого «(1872), який 1874 р. було б надруковано у львівському журналі «Щоправда ». Однак письменник на цьому не заспокоївся, він задумався над причинами, котрі призвели Гиндку до розбійництва, написавши художній твір про «безталанну дитину свого віку «й назвавши його «Чіпка «(1872). Рукопмс повісті прочитавши Іван Білик (старшого брата письменника Іван Рудченко, відомий літератор, фольклорист, критик) й порадив соціальне вмотивувати його вчинки. Поради були слушними, й брати прийнялися за поширення й удосконалення твору; було б здійснеале кілька редакцій й 1875 р. под назвою «Хіба ревуть волі, як ясла повні? «подано до цензури. Однак роман не був надрукований у зв «язку із опублікуванням Емського акта (1876) про повну заборону друкування творів російською мовою. Тоді письменник переславши роман у Женеву до дядько Лесі Українки М. Драгоманова, де за його сприянням у 1880 р. твір було б надруковано. До революції роман друкувався у Львові (1887) й в Києві (1903, 1905), але й в Києві - под назвою «Пропаща сила ». Тема. Сюжет. Особливості композиції. Роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть волі, як ясла повні? «багатоплановій. У ньому відображено життя українського селянства протягом кількох поколінь-від заселення південних степів й закріпачення сіл до реформи 1861 р. й введення пореформених порядків. Найбільше ж уваги автори приділили висвітленню передреформеного періоду, самого процесу розкріпачення селян й введенню земських порядків у стране. Письменники переконливо показали, що селяни були обдурені, що реформа також не принесла справжньої волі, її було б здійснено в інтересах поміщиків та капіталістів. Це і привело народні маси до шукання виходу із нестерпного стану, викликало стихійний протест, який вилився в численні повстання проти безправ «я й нового гноблення. Роман складається із чотирьох великих частин, кожна із які поділяється на розділи, їхні у творі тридцять. Кожна частина й трояндділ мають свій зміст й композиційну завершеність. У першій частиниані йдеться про дитячі й юнацькі рокта головного героя Чіпки, у другій подано історію села Пісок за півтораста років, третя продовжує розповідь про тяжку частку селянського бунтаря, а остання знайомить читача із його трагедійним кінцем. Події в романі розгортаються кількома сюжетними лініями: життя, боротьба й шукання соціальної справедливості Чіпки; життєвий шлях Максима Ґудзя, змалювання його морального занепаду: зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської реформи й народних рухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Пісок. Важлиничи є також менші сюжетні лінії: історія династії панів Польських. життєвий іплях товариша Чіпки Грицька, матері Чіпки Мотрі, дружини Галі. Полії в романі відбуваються над хронологічній, а логічнопсихологічній послідовності. З головним героєм твору ми знайомимоси, коли ранньою весною він, сільський парубок, іде оглядати свою ниву, де зустрічається із «польовою царівною «-дівчиною Галею, а потім йде розповідь про його дитячі рокта, працю за подпасича й ті, як він стає господарем. Про дідів й батьків Чіпки й Максима йдеться над першій, а другій частині. Крім того, у творі багато спогадів й згадок персонажів, вставних епізодів, пейзажів, описів, масових сцен, розповідей, котрі поширюють панораму зображення сслиііськиго життя, дають соціально-психологічну мотивацію вчинкам персонажів, їхнього поведінці. Екскурс у минуле у частиніані роману, зрозуміла річ, гальмує розвиток основних подій, дуже поширює експозицію, однак дає багатющий матеріал для характеристики головних персонажів, можливість авторам відобразити шппконвічну боротьбу народних мас за волю, за людські права. Перший серйозний конфлікт Чіпки із місцевою владою — це епізод, коли у нього відбирають землю, якою його матір наділила громада. Це і становить зав «язку твору. Молодий дбайливий господар шукає справедливості, сподівається знайти захист у суді, але й скрізь кругова порука й кривда, що і приводити його до стихійного бунтарства. Талановитий юнак боляче сприймає грабіжницький характер розкріпачення й сміливо захищає кріпаків под годину бунту. Щоб помститися кривдникам, він стає на шлях розбою, «рівняє бідних із багатими ». Алі сильна натура не може відразу впасти. До чесного життя повертається Чіпка после одруження із Галею. Односельці обирають його членом земської управи, він хоче бути корисною для громади людиною. Однак для повітових земських діячів він виявився небезпечним, й його незаконно виключають з земства через «неблагонадійність ». «як сто зміїв разом ужалило його серце «-таким порівнянням підкреслюються переживання Чіпки. Боротьба із земським панством й губернськими чиновниками «за правду «є кульмінацією в творі. Перемагають хитрі й подступні вороги. Чіпка знову стає на хибний шлях розбійництва, сходиться із злочинним товариством; життя зробило його жорстоким. Арешт й заслання Чіпки до Сибіру, трагічна зазагибель Галі-його дружини-така розв «язка твору. як бачимо, композиція роману складна, кожна складова частина ЇЇ підпорядкована розкриттю причин, чому кращі люди із народу стають злодіями, розбійниками, власне «пропащою силою » .