Мігель Анхель Астуріас. 
Сеньйор Президент

Мигель Анхель Астуриас. Сеньйор Президент

Действие роману відбувається у кінці другого десятиліття XX в. на одній із латиноамериканських країн.

По вечорам під затінок порталу Господнього з усіх куточків міста стікаються злиденні й каліки, звиклі проводити ніч з його холодних щаблях. Цього разу вони стають очевидцями того, як німий дурненький Пелеле у пориві дикого нападу вбиває перехожого, який чіплявся і знущався з нього. А вранці всіх їх забирають в поліцейський відділок, де розслідуються обставини нічного події, котрий постав важливим політичною справою, оскільки жертвою виявився полковник Хосе Парралес Сонриенте. Затримані повідомляють одні й самі подробиці злочину, свідками яку вони були, але з це хоче почути від нього військовий прокурор, і заарештованих б’ють і катують, домагаючись визнання, що вбивство скоїли генерал Эусебио Каналес і ліценціат Абель Карвахаль. Тільки безногий сліпець Москіт гне своє, запевняючи, що злиденні брешуть зі страху і звалюють на безневинних злочин, протягом якого відповідає один Пелеле. Ось і вмирає він під час катування, втім, його немає сили — адже Москіт сліпий. А Пелеле після скоєного біг, збожеволівши зі страху, і тепер ходить по окраїнним смітниках. Коли звістка про вбивство полковника доходить до Сеньйора Президента, той рве і метає, перепадає і наближеним, і прохачам, він з’явився приймання. Глава держави крутий характером і швидкий на розправу, все бояться і тремтять, побоюючись потрапити йому під гарячу руку, трохи що — і заб’ють з його вказівкою на смерть. Лише Мігель Кара де Анхель, який «вродливий і підступний, як сатана», й послуговується безмежним довірою Президента, спокійний і незворушним. Лукавий фаворит вміє догодити тонкої лестощами і надає масу корисних послуг своєму покровителю, що цінує його з розум і відвагу. Ось чому і цього разу в нього делікатне доручення до улюбленцю: є розпорядження про арешт Эусебио Каналеса, але зовсім зручно відправляти їх у в’язницю. Треба попередити генерала і порадити бігти сьогодні вночі, та й допомогти старому шахраю, не залучаючи у своїй уваги поліції. Розмірковуючи, як справитися з завданням, Кара де Анхель попиває пиво в зубожілому шиночку навпаки вдома генерала. Та ось із під'їзду виходить дівчина, він вискакує на вулицю і, наздогнавши, вручає їй свою візитну картку і генералу, що він терміново зв’язався з нею, оскільки його життя небезпеки. Незнайомка виявляється дочкою Каналеса — Камилой. Після повернення шиночок, Кара де Анхель повідомляє господині і її залицяльнику Луїсові Васкесу, що має намір вночі викрасти генеральську дочку, оскільки старий перешкоджає їхнього кохання і навіть пропонує Васкесу — агенту таємницею поліції — допомогти у тому дільце. Натхнений перспективою непогано заробити, Васкес під час зустрічі легковажно вибовкує свого приятеля Хенаро Родасу і про дурника Пелеле, якого вже дні розшукує поліція, і про історію з генеральською дочкою. Родас насторожується: дружина Федіна говорила, що Каміла обіцяла бути хрещеною їх сина. Жах охоплює його, коли Васкес немилосердно розстрілює подвернувшегося ним дорозі Пелеле. Після діалогу з фаворитом Президента генерал Каналес пригнічена переляканий, хоча зневажає себе за слабкодухість. Бігти — означає визнати провину, але що доцільніше наслідувати раді. Повернувшись, він присвячує дочка в розроблений план. У дві години ночі кількох людей, найнятих Кара де Анхелем, полізуть на дах будинку. Почувши шум, Каміла відкриє вікно, підніме тривогу, відволікаючи цим увагу шпиків і жандармів, а Каналес, скориставшись метушнею, сховається. Виношуючи обумовленого години на шиночку навпаки, Кара де Анхель розмірковує у тому, що ні великодушність, а підступність таїлося у пропозиції високого заступника, генерала повинні вбити, що він вийде з дому. Залишиться сподіватися, що гору здобудуть жадібність і своєкорисливість правоохоронців, залучених можливістю розграбувати багатий особняк. Мерзенно, звісно, виманювати дочка приреченого до страти, та вже боляче впала в око йому Каміла. І на що він докотився: був редактором газети, дипломатом, депутатом, алькальдом, а став ватажком зграї. Усі розгортається, як задумано. Генералу вдається безперешкодно сховатися, а Караде Анхель виносить лишившуюся почуттів дівчину, і тимчасово ховає їх у шиночку. Коли вранці Федіна вдається дізнатися, що з Камилой, вона знаходить пустій і разграбленный будинок. Як співучасницю втечі її заарештовують, але їй нічого повідомити на безперервно який повторювався питання, куди дівся генерал. Вона лише твердить, що про все дізналася чоловіка, якому про це розповів Васкес. У катівні вмирає її немовля, а вона втрачає рассудок.

В ці квітневі дні країна святкує річницю порятунку Сеньйора Президента, якого Провидіння вберегло від бомби терориста. Під час урочистого прийому лунає незрозумілий гуркіт, присутніх охоплює паніка, але можна знайти, що це упустили великий барабан, який скочується по східцях парадній драбини. Кара де Анхель вирушає до будинок брата опального генерала — Хуана Каналеса з пропозицією дати притулок племінницю, але вона поводиться як осоружний боягуз, відрікаючись від брати і засуджуючи його, він відмовляється узяти під себе піклування про Каміла, щоб уникнути порочити свою незаплямовану репутацію. Також надходять, і інші родичі генерала. Спочатку Каміла не вірить, що таке може бути, їй здається, що Кара де Анхель нахабно бреше, особливо після випадку, як господиня шиночка зізналася, що її присвячена у плани. Вже незабаром вона особисто переконується, що це неї, від України всього пережитого дівчина важко занедужує. Військовий прокурор з доносів дізнається про зустріч Кара де Анхеля з генералом напередодні його втечі і поспішає повідомити Сеньйору Президенту про зрадництві фаворита, але вона вигороджує улюбленця. Ця поліція куди годиться, замість прикінчити Каналеса під час спроби втечі, побігла грабувати його майно. Заарештовують Родаса, та був і Васкеса, якому балакучість дорого обходиться. Кара де Анхель засмучений распространившимися по місту чутками, ніби повів він вночі нещасну дівчину, притягнув в трактир і згвалтував. Адже він поводився з Камилой по-лицарськи і перестає дивуватися власному шляхетності. Скількох людей послав до страти, тепер ось рятує життя п’янице і фанфарону майору Фарфану, яку надходить донос. Тим часом генерал Каналес після багатьох пригод дістається кордону. На багато що в нього розкрилися очі, він вірою і правдою служив режиму, предающему ідеали, рідну землю, народ. Тепер же сповнений рішучості боротися за справедливість і перемогти. Ліценциат Карвахаль постає перед військовий трибунал. Чотирнадцять свідків підтверджують, що, як і генерал Каналес прикінчили нещасного полковника Парралеса. Підсудного засуджують до розстрілу. Каміла при смерті, Кара де Анхель не відступає від ліжку хворий. Ось як буває: він викрав її з єдиною метою опанувати силою, та раптом нахлинула любов, як мана. Він наполягає, щоб священик обвінчав його з умираючої. Надходить наказу з’явитися в заміську резиденцію Сеньйора Президента. Той п’яний і грубо жартує над фаворитом. Кара де Анхель прагне кинутися на господаря і розчавити мерзенний сміх у його горлі, однак тим самим слухняним, розумним псом, який задоволений своїм порцією недоїдків, задоволений інстинктом, що зберіг йому життя. За наказом Сеньйора Президента, в газетах поміщають повідомлення про одруженні його улюбленця, де він очолює список бояр, хоча насправді такого був. Потрапила це оголошення на очі генералу Каналесу, не витримало в нього серце, і помер він у чужині.— Каміла одужувала, а й начебто померла, не пішовши піти з життя. До того ж навколишнього вона належить з байдужістю, а Кара де Анхеля утримує біля себе, немов щось єдине, належало їй у цьому чужому світі. Але молодість розпочинає своє, до неї теж приходить любов. Якби не поєднав нещасний випадок, були б лишень щасливі, розмірковують дружини. Але з них збираються хмари. Кара де Анхель, начебто, як і обласканий Сеньйором Президент і навіть посланий із важливою місією у Вашингтоні. Однак у порту його укладають під варту, причому командує затриманням майор Фарфан. Кара де Анхель сподівається, що вдасться уникнути розправи, поведінка, хамський тон, суворість оперування арештантом лише маневр, адже Фарфан зобов’язаний йому життям. Але не збуваються, майор з садистським задоволенням б'є його хлистом до напівсмерті. Дарма Каміла чекає звісток чоловіка. Ніхто вона каже їй, що сталося. У неї народжується син, і оцінюється він повному усамітненні живе у маєток. У підземної одиночці мучиться в’язень, втративши облік днів, місяців і майже сходячи з розуму. Начальник таємницею поліції пише повідомлення Сеньйору Президенту, що згідно з отриманої інструкцією до в’язня камери під номером двадцять сім підсаджений сусід. Дізнавшись від цього, що може помститися чоловіку, який кинув її в напризволяще, Каміла стала коханкою Сеньйора Президента, арештант помер. А портал, де сталося вбивство Парралеса, зносять, зруйнувавши до основания.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.