Піо Бароха-і-Нессі. 
Червона зоря

Пио Бароха-и-Несси. Червона заря

Действие роману відбувається у двадцяті роки.

На окраїнною вулиці Мадрида, до котрої я прилягають кілька міських кладовищ, живуть Мануель Алькасар з овдовілої сестрою Игнасией і поселившаяся вони Сальвадора з малолітнім братиком Енріке. Мануель працює складачем у друкарні, Сальвадора вранці працює на майстерні готового дитячого сукні, а ввечері дає уроки рукоділля, Игнасия господарює і фабрикує. У першому поверсі вдома поміщається цирюльня горбаня Ребольедо і майстерня сини, електромеханіка Перико. Сусіди дружать і частенько збираються разом витрачати час на карти. Зазвичай до ним приєднується приятель Ребольедо-отца старий Кануто, колишній ветеринар і мізантроп. Життя цих двох сімейств та взимку й влітку протікає тихо і мирно, без особливої радості, а й без печалей.

Однажды до будинку приходить стрункий, блідий, довговолосий робітник у чорному з собакою. Це Хуан, брат Мануеля, з яким не бачився п’ятнадцять років. Він розповідає у тому, що випало йому. Семінарію покинув і пристав до трупі бродячих комедіантів, потім познайомився з художником, і на пару реставрували картини церкви. Надголодь жив і живопису в Барселоні, почав працювати ліпленням. Статуетки охоче купували, вдалося зібрати трохи грошей. Тоді він виїхав у Париж, де продовжив навчання, працював у ювелірної майстерні, виготовляючи різного роду дрібнички, брелоки і каблучки. На що відкривалася виставку Хуан представив свої твори, їх помітили, стали надходити замовлення, з’явився певний статок. Тепер він повернувся там. Адреса брата дізнався випадково від англійця Роберта Гэстинга, населення готелі «Париж». Хуан просить Сальвадору позувати йому для скульптурного портрета, відразу ж зазначає неординарність її личности.

После низки сеансів і багатьох пошуків Хуана нарешті вдається схопити потрібне вираз, обличчя Сальвадоры здається за одну і те час і смеющимся, і засмученим. Він радить братові не зволікати й одружитися на Сальвадорі, це рідкісна і гідна дівчина. Такого ж думки дотримується і Перико. Проте Мануель в нерішучості: схоже, в нього у душі нічого немає, крім почуття подяки, якби не Сальвадора, і вела він життя босяка, котре промишляє що й ніж придется.

На художню виставку Хуан надає скульптурну групу «Бунтарі», статуетку старьевщицы і погруддя Сальвадоры. Його роботи викликають жваві чутки, починають надходити замовлення. Але журі присуджує йому лише третю премію, вони заздалегідь все розписано. Хуан обурений і навіть має намір відмовитися і зажадав від медалі, і південь від грошової нагороди, але брат вмовляє її не особливо гарячкувати. Він мріє орендувати друкарню і давно потребує грошах. Чи не з нутру Хуана прагнення Мануеля стати власником, але вона має потужну підтримку з особі обох жінок. Щоб відкрити справа, бракує солідної суми, і Мануель займає відсутні гроші в Роберта, запросивши їх у компаньоны.

Устройство друкарні видається дуже заморочливою справою, від поневірянь і перевтоми Мануель занедужує. Сальвадора дбайливо його доглядає, і дедалі частіше подумує він над одруженням. Тимчасово хвороби Мануель доручає займатися друкарнею своєму стародавньому приятелю складачу Хесусу, який поселяється у нього на доме.

Как-то Хуан разом із художником-декоратором, з яким познайомився на виставці, заходить в таверну під вивіскою «Зоря». Його нова приятель співпрацює в анархістської газеті під псевдонімом Либертарий, та молодик знаходять у ньому одного й однодумця. Таверна здається обом дуже підхожим місцем для собра ний, і з неділях тут починають відбуватися зустрічі учасників анархістського гуртка, отримує назва «Червона зоря». Його організатором і душею стає Хуан. Серед члени групи Ребольедо, Хесус, Кануто, Либертарий, студент Сесар Мальдонадо, баск Субименди, робочий Мадридець, француз Карути, російський єврей Офкин, чоботар Кулька, гравер Скопос. З цікавості захаживает сюди і Мануель. Збираються тут сперечаються, обговорюють, обмінюються літературою общесоциологического й революційної характеру. Виявляються розбіжності, зіштовхуються думки. Анархізм, що воліє сповідувати Хуан, носить піднесений, гуманітарний характер. Хуан майже не читав з анархічних книжок, його улюблені письменники — Толстой і Ібсен. Анархізм Либертария, який проголошує бунт індивіда до держави, є вираженням войовничого індивідуалізму. Для Мальдонадо, сина лакея, анархізм виникає з ураженого самолюбства і постає способом помститися суспільству, презирающему його з низька походження. Анархізм безпринципний втілюють Мадридець, Хесус і Кануто, котрі проповідують руйнація заради разрушения.

У Мануеля багато у друкарні, за пияцтво він мусить звільнити Хесуса, але той залишається жити в нього на будинку і, ледарюючи цілими днями, навдивовижу, вічно при деньгах.

Роберт, котрий завдавав Мануэлю замовлення, радить другу ставитися до анархістським ідеям як до занять спортом не надто захоплюватися. Разом із жалем констатує, що Мануель міг би багато чого домогтися у житті, але з натурі не боєць, слабохарактерний і безвладний. Мануель наймає метранпажа Пепе Иоралеса, соціаліста по переконанням, і тепер часто сперечаються переваги і недоліках соціалістичної і анархістської доктрин.

Мануэль все відкладає пояснення з Сальвадорой, йому здається, що дівчина закохана в брата, і тоді іншого нічого іншого, як поїхати і пустити собі кулю прямо. Домашні виявляють, що Хесус ночами займається крадіжками на цвинтарях. Разом з спільниками, серед яких і було поважний сеньйор Кануто, він тягне звідти мармурові плити, залізні ланцюга, металеві ручки, розп’яття і канделябри, що і збувається старьевщикам. Проте, коли поліція входить у слід зграї, Хесус і сеньйор Кануто встигають виїхати до Танжер.

Хуан довгий час не з’являється у домі Мануеля, той дізнається, що брат хворий, в нього не те з легенями. Мануель розшукує Хуана в зубожілій готелі і перевозить себе. Завдяки хорошому догляду Хуан невдовзі постає на ноги.

Мануэль дедалі більше критично належить до анархістської доктрині, все-таки він буржуа, йому за душі лад і дисципліна. А підкладати бомби взагалі варварство, вважає і нізащо не погоджується з Либертарием, яка стверджує, що у терор держави слід відповідати лише терором. Під час хвороби Хуан не перестає вести активну діяльність, він займається питаннями пропаганди, веде велику листування. Прекрасний ідеаліст, він відвідує нетрі, безнадійно намагаючись відшукати «золото людської душі» серед озлоблених, зіпсованих міських покидьків. На анархістському мітингу на театрі він мовить полум’яну промову про людську гідність, звільнення людської личности.

Хуана з товаришами запрошують в багатий будинок, господар якого має намір видавати журнал радикального напряму, і пропонує співробітництво. Проте розмови присутніх тут інтелігентів нічим іншим, як демагогічна балаканина, вони прагнуть досягненню егоїстичних цілей й те водночас бояться розгніваній народної стихії. Спільного мови знайти удается.

Приближается день коронації короля Альфонса Тринадцятого. У гуртку «Червона зоря» з’являється Сільвіо Фернандес Трасканехо з пропозицією брати участь у змові. Либертарий, размежевавшийся з групою, попереджає Мануеля: Хуан довірливий, його хочуть вплутати на якусь історію, напевно це підступи поліції, розкриття змови було їй дуже кстати.

Хуан спричиняє будинок що прибув із Парижа Пассалакву. Гість поводиться підозріло, вночі, таємно від Хуана, Мануель і Сальвадора оглядають його речі й знаходять у валізі бомбу, яку Перико вдається знешкодити, креслення вибухових пристроїв, нелегальну літературу. Усі компрометує господарі старанно знищують. Коли вранці поліція заявляється робити обшук, воно нічого вдасться знайти. Мануель вражений: як могла безмежно добрий, такий гуманний Хуан брати участь у такому злочинницькому злочині? Ніщо неспроможна виправдати масового вбивства. «Всі шляхи, усі засоби годяться, аби вони призводили до пристрасно очікуваної революції», — заперечує Хуан. Трасканехо викрито, він провокатор, діючий за вказівкою полиции.

Дела у друкарні виходять гаразд, як хотілося б, вона може розрахуватися з боргом, доповідає Мануель приїжджому з Англії Роберту. Але компаньйон вирішив вийти із справи і залишити друга повним власником друкарні, він вручає йому запродажну запис. Роберт радить Мануэлю відкинути анархістські ідеї, він — прибічник освіченого деспотизму, не вірить у демократію, розглядаючи її лише як основу побудови суспільства, але з його цель.

Мануэль і Сальвадора нарешті одружуються. Напередодні дня коронації Хуан зникає з дому. Подейкують, що на шляху прямування процесії здійснять замах. Занепокоєний Мануель обходить заповнені народом вулиці пошуках брата, але особливих подій немає. Тільки сеньйор Кануто, осыпающий образами солдатів та національний прапор, потрапляє під шабельні удари. Мануель на руках виносить знесиленого брата з політичного натовпу, яку тіснять полицейские.

Несколько днів Хуан перебуває у напівнепритомному стані, він навідріз відмовляється висповідатися запрошеному Игнасией священику. Поліція є з ордером на арешт, але ще помер. Охоронці закону наполегливо рекомендують провести похорон без демонстрації. Біля будинку збирається велика натовп, труну накривають червоним знаменем.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.