Сравнительный аналіз гематологических показників крові в хворих із гострою пневмонією і гриппом

Порівняльний аналіз гематологических показників крові в хворих із гострою пневмонією та грипом, які звернулися до приемно-диагностическое отделение.

ГБСМП під час епідемії грипу з 15 січня до 15 лютого 1999 г.

Данилова Про. Ф.

Міська лікарня швидкої медичної помощи.

У приемно-диагностическом відділенні міської лікарні швидкої медичної допомоги міста Красноярська з 15 січня до 15 лютого 1999 року було зареєстровано найбільше пацієнтів, доставлених швидкої допомогою з підозрою до на гостру пневмонію. Цей період оцінювався як період епідемії грипу. Усього дітей було доставлено 262 людини від 15 до 93 років. На діаграмі 1 показано тенденція збільшення чисельності хворих в дітей віком із 45 до 75 лет.

Діаграма № 1. Кількість звернень хворих на підозрою на пневмонію по віком під час епідемії грипу з 15 січня до 15 лютого 1999 года.

Така обертаність, мабуть пов’язані з найбільшої осложненностью і вагою захворювання в людей середнього та похилого возраста.

Для диференціальної діагностики гострої пневмонії і грипу в приемнодіагностичному відділенні лікарні проводилися всі необхідні обстеження відповідно до медико-экономическим стандартам.

Одним із найвагоміших методів діагностики були рентгенологічний і клинико-гематологический методи исследования.

При клінічно схожою картині вперше 2−3 дня з початку захворювання, що характеризуються гострим початком, лихоманкою, загальної інтоксикацією і поразкою респіраторного тракту, рентгенологічне дослідження підтвердило у 116 які поступили хворих початкову стадію гострої пневмонии.

Діаграма 2 показує вікової ценз хворих пневмонией.

Діаграма № 2. Кількість хворих на виявленої пневмонією по віком під час епідемії грипу з 15 січня до 15 февраля.

1999 года.

Як і попередньої діаграмі пік хворих посідає вікову групу від 65 до 75 років. Молодих людей віком від 15 до 25 років зверталися реже.

Іншим 146 пацієнтам з 162 які звернулися, виставлено діагноз грип. Частина госпіталізована до інфекційного відділення ГБСМП, частина відправлено на амбулаторне лікування, залежно стану пациента.

У діаграмі 3 видно, що хворих грипом було у молодому дітей віком із 15 до 25 років і знов-таки на зрілому і похилому віці от55 до 85 років. Що, мабуть. пояснюється великий контагеозностью у молодому похилому віці й зниженням імунних властивостей організму у похилому і старческом.

Діаграма № 3. Кількість хворих грипом по віком під час епідемії грипу з 15 січня до 15 лютого 1999 года.

Крім рентгенологічного обстеження всім котрі вступили хворим обов’язково вироблялося гематологічне дослідження крові. Оцінювалися показники гемоглобіну, кількість лейкоцитів. ШОЕ, найбільш важких хворих — кількість еритроцитів і тромбоцитів. Проводився підрахунок лейкограммы.

Під час написання цієї статті зроблена велику роботу з статистичної обробці всіх гематологических показників крові при пневмонії і грип, враховуючи підлогу хворих. Були отримані середні значення всіх показників, помилка середнього розміру, розраховані среднеквадратические відхилення і коефіцієнти вариаций.

У таблицях 1 і 2 представлені дані гематологічного дослідження в хворих (жінок і чоловіків) з підтвердженим діагнозом гострої пневмонии.

Таблиця № 1. Статистичні дані гематологических показників крові в хворих пневмонією (жінки) під час епідемії грипу з 15 січня до 15 лютого 1999 года.

Таблиця № 2. Статистичні дані гематологических показників крові в хворих пневмонією (чоловіки) під час епідемії грипу з 15 січня до 15 лютого 1999 года.

Як очевидно з таблиць середні значення показників гемоглобіну (121 г/л в жінок і 132 г/л чоловіки) у початковій стадії знижено до нижньої межі середньостатистичних норм. Варіювання ж значень гемоглобіну досить значну (від 9 до 13%), може бути пов’язано із тяжкістю захворювання і гнобленням эритроцитарного паростка крови.

Середні значення кількості лейкоцитів в чоловіків і в жінок щодо невисокі (8,5×10(9) в жінок і 9,3 — чоловіки (відмінності недостовірні з імовірністю 0,95). Коефіцієнт варіації дуже великі, як у разі з гемоглобіном, що пояснює різну міру роботи імунної системи в хворих при даному захворюванні. Щодо невисокі середні показники кількості лейкоцитів характеризують зниження роботи імунної системи в багатьох хворих, мабуть що з зниженням рівня життя, зниженим харчуванням, стресами, віковими особливостями чи з певними особливостями инфекта.

Середні показники ШОЕ в хворих з пневмонією досить високі - 39,9 2,2 мм в жінок і 43,1 1,8 мм чоловіки (відмінності недостовірні з ймовірністю 0,95). Прискорений ШОЕ притаманно захворювання і залежить від білкового зсуву у крові - збільшення змісту фібриногену, альфа 2-макроглобулина і гаптоглобина, гамма-глобулинов. Прискорення ШОЕ свідчить про тяжкість заболевания.

Коли дивитися на середні показники значень різних популяцій лейкоцитів в лейкоцитарной формулі крові в хворих пневмонією, можна побачити, що під час появи та розвитку клінічної картини захворювання (під час обращаемости хворого на стаціонар) спостерігається зрушення показників иммунограммы — збільшується відносна кількість нейтрофилов з допомогою підвищення абсолютного їх кількості та зниження кількості лімфоцитів і еозинофілів (див. табл. 1 і 2). З’явився зрушення ядерної формули вліво в результаті збільшення кількості палочкоядерных нейтрофилов (14,6 1,4 у жінок Сінгапуру й 15,0 1,3% чоловіки). Коефіцієнти варіації дуже серйозні, що характеризує тяжкість інфекційного процесу в різних хворих. Зрушення до миелоцитов й поява плазматичних клітин, які продукують антитіла, з’являється тільки в незначної кількості хворих, що свідчить про стадії захворювання й неповної силі імунної системи найбільш важко заболевших.

Отже, якщо резюмувати вищевикладене, що стосується хворих гострої пневмонією, можна зрозуміти, що з зверненні хворих на стаціонар на 2−3 день з початку захворювання, тобто. на стадії розвитку клінічної картини крові хворих спостерігається незначний лейкоцитоз, зниження гемоглобіну, значне прискорення ШОЕ, нейтрофиллез з палочкоядерным зрушенням, в важких випадках до миелоцитов, відносна лимфопения, відзначаються різні дегенеративні зміни нейтрофилов і моноцитів (вакуолизация і токсигенная зернистость нейтрофилов).По розгорнутому аналізу крові, взятому хворому на час вступу у стаціонар вже можна будувати висновки про силі чи кволість імунної системи в організмі, прогнозувати розвиток і тяжкість заболевания.

Таблиця № 3. Статистичні дані гематологических показників крові в хворих грипом (жінки) під час епідемії грипу з 15 січня до 15 лютого 1999 года.

Таблиця № 4. Статистичні дані гематологических показників крові в хворих грипом (чоловіки) під час епідемії грипу з 15 січня до 15 лютого 1999 года.

У таблицях 3 і 4 представлені дані гематологических досліджень у хворих грипом (під час епідемії грипу 1999 года).

Середні значення гемоглобіну 132 1,49 г/л в жінок і 141 2,06 г/л у чоловіків (коефіцієнти варіації від 7−10%) — не більше середньостатистичних норм, Кількість лейкоцитів від 7,5 0,49 в жінок і 7,9 0,38 чоловіки — незначно підвищено, якщо врахувати норми сибірського регіону 3−6 тис. Середній показник ШОЕ 24,8 1,75 мм в жінок і 27,5 2,35 мм чоловіки щодо підвищено. У лейкоцитарной формулі проявляється тенденція до палочкоядерному зрушенню нейтрофильной популяції лейкоцитів (від 9,5 0,85% у жінок Сінгапуру й 9,6 0,4% чоловіки, причому коефіцієнт варіації дуже великі. Середні значення лімфоцитів знижено і варіюють від 52 до 56%. Середнє кількість еозинофілів в чоловіків і в жінок на межах нормы.

Порівнюючи з літературними даними і досвідченими спостереженнями лабораторні показники крові при грип (лейкопенія, нейтропения, відносний лимфоцитоз, незначна ШОЕ) і оцінюючи гематологічні показники в хворих грипом 1999 року, під час епідемії грипом, можна укласти, що передвиборне збільшення середнього кількості лейкоцитів крові, нейтрофиллез з палочкоядерным зрушенням, відносна лимфопения, прискорена ШОЕ не притаманні захворювання і може розцінюватися як ускладнений варіант протягом захворювання грипом чи модификационном зміні вірусу грипу 1999 року з відповідним дією його за імунну систему організму, що її відповідної реакцией.

Представлена картина крові в хворих грипом 1999 року, практично спостерігається вперше (може бути недостовірним, т.к. оцінюється суто практичним досвідом та спостереженнями, але з підтверджена статистично). Здається цікавим необхідним для клінічної діагностики подальші дослідження гематологических показників в хворих грипом під час епідемії у наступні годы.

1. Дослідження системи крові у клінічній практиці. Під редакцією Г. И. Козинца і В. А. Макарова., Триада-Х., Москва, 1977 р. 2. Довідник практичного лікаря, тому 1., изд. 4., под ред. академіка АМН СРСР А. И. Воробьева., Москва, «Медицина », 1992 р. 3. Клінічний діагноз — лабораторні основи. Під ред. В. В. Меньшикова., Виду «Лабинформ » ., Москва., 1997 р. 4. Основи иммунопатологии. У. Т. Довгих; Медична книга; вид. НГМА, 1998 р. ———————————- [pic].

[pic].

[pic].