Учасники біржі

смотреть на реферати схожі на «Учасники біржі «.

Московський державний університет коммерции.

Челябінський институт.

Кафедра: Коммерции.

Контрольна работа.

на уроках: Біржове дело.

Виконав: студент 1 курсу з/о на.

базі вищого образования.

Митурич А.В.

Спеціальність: Економіка і управления.

на підприємствах торговли.

Перевірив: Кетова И.А.

Челябінськ 2000 г.

1. Хеджування як функція товарно-фьючерсной біржі. 2 2. Учасники біржовий торгівлі. 3 Література. 6.

Хеджування як функція товарно-фьючерсной биржи.

Хеджування — це біржове страхування від несприятливого зміни ціни, яка грунтується на різному динаміці цін реальних товарів хороших і цін ф’ючерсних контрактів цей самий товар чи ціни «фізичному» і ф’ючерсному рынках.

У політико-економічному сенсі хеджування є просто спекуляцію, тобто спосіб одержання прибутку, що грунтується не так на виробництві, але в відмінності у цінах. Хеджування це форма спекуляції на бирже.

Хеджування біржі здійснюють, зазвичай, підприємства, організації, приватні особи, які є учасниками ринку реальних товарів: виробники, переробники, торговцы.

Хеджування має на меті: компенсувати з допомогою прибутку збитки, одержані від реалізації над ринком реального товара.

У цілому нині біржова торгівля всім організацій корисною і осіб, що у цієї торгівлі, є форму комерційної діяльності, зі метою отримання найбільшої прибутку поряд з іншими існуючими формами комерції. Хеджування у зв’язку з двоїстим характером, тобто одночасної опертя ціну реального товару і ціну ф’ючерсного контракту цей самий товар, має важливе практичного значення. Воно забезпечує непряму зв’язок біржового ринку ф’ючерсних контрактів, із ринком реального товара.

Хеджування виконує функцію біржового страхування від цінових втрат над ринком реального товару і відданість забезпечує компенсацію деяких витрат, наприклад, для зберігання товарів. Техніка хеджування ось у чому. Продавець готівкового товару, прагнучи застрахуватися від можливого зниження ціни, продає біржі ф’ючерсний контракт даний товар. Така операція називається — хеджування продажем. У випадку зниження він викуповує ф’ючерсний контракт, ціна який теж впала, і навіть отримує прибуток на ф’ючерсному ринку, які мають компенсувати недоотриманий їм виручку над ринком реального товару. Розглянемо це умовному примере.

| |Ціна на |Ціна на |Виручка від | | |01.01.99, |01.03.99, |операцій, крб. | | |крб. |крб. | | |Ринок реального товару |100 |80 |80 | |Ф'ючерсний ринок |120 |100 |20 | | |(продає) |(покупает)|(120−100) | |Усього |- |- |100 |.

Продавец зрештою дістав листа від продажу товару (80 крб.) і південь від ф’ючерсного ринку (20 крб.), тобто ту суму виручки, що він розраховував отримати за станом 1 січня 1999 р. (100 руб.).

Покупець готівкового товару зацікавлений у тому, ніж потерпіти збитків від підвищення ціни товар. Тому, вважаючи, що ціни зростатимуть, він купує ф’ючерсний контракт даний товар (хеджування купівлею). У разі, якщо тенденція вгадана, покупець продає свій ф’ючерсний контракт, ціна котрого також зросла в зі зростанням ціни ринку реального товару, і тим самим компенсує свої додаткові видатки купівлі готівкового товару. Розглянемо це умовному примере.

| |Ціна на |Ціна на | | | | |01.01.99, |01.03.99, |Витрати, |Доход, крб. | | |крб. |крб. |крб. | | |1 |2 |3 |4 |5 | |Ринок реального товару |100 |120 |120 |- | |1 |2 |3 |4 |5 | |Ф'ючерсний ринок |120 |140 |- |20 (140−120) | |Усього |- |- |100 |- | | | | |(120−20) | |.

Витрати покупця над ринком реального товару склали 120 крб., завдяки одержаному прибутку від ф’ючерсної торгівлі, що становив 20 крб., не перевищив суми витрат, планованих ним стану на 1 січня 1999 р. — 100 руб.

У цьому полягає страхова функція хеджирования.

Учасники біржовий торговли.

Учасниками біржових торгів члени біржі й обличчя, які мають у відповідно до закону і правилами біржовий торгівлі право брати участь у біржових торгах.

Склад учасників біржовий торгівлі визначається залежність від виду біржі (фондова чи товарна) і прийнятими законодавчими актами.

Присутніх в біржовому залі можна умовно розділити на группы:

. Заключающие сделки,.

. Організуючі висновок біржових сделок,.

. Контролюючі хід ведення біржових торгов,.

. Стежать за веденням торга.

Операції на біржах проводять лише фахові учасники, мають чітку спеціалізацію з різного виду біржовий діяльності. Посередників в біржових операціях називають по-різному: біржові маклери, куртье, комісіонери, брокери, маркет-мейкеры, дилери. Усі вони працюють або за винагороду, виражене у відсотках чи частках відсотка від суми угоди, або на власний счет.

Склад учасників, заключающих угоди на товарних біржах, визначається правилами біржовий торгівлі, і може відрізнятися залежно від цього, який є біржа — відкритої чи закрытой.

На відкритої біржі укладати угоди приміщенні біржового справи мають право:

1. Члени біржі та його представители,.

2. Брокери, акредитовані на бирже,.

3. Постійні і разові відвідувачі, отримали декларація про що у біржових торгах.

На закритою біржі укладати угоди мають право:

1. Члени біржі та його представители,.

2. Брокери, акредитовані на бирже.

Разові й постійні відвідувачі обмежені у правах як учасники біржовий торгівлі проти членами біржі та його представителями.

По-перше, згідно з законодавством, постійному відвідувачу надається декларація про що у біржових торгах терміном трохи більше трьох лет.

По-друге, число постійних відвідувачів на повинен перевищувати 30% загального числа членів біржі. З іншого боку, постійні відвідувачі не беруть участь у формуванні статутного капіталу і потребу керувати биржей.

Якщо постійні відвідувачі мають право біржове посередництво, то разові відвідувачі його позбавлені, оскільки вони теж мають декларація про укладання угод лише з реальний товар від імені і поза свій счет.

Членами фондової біржі можуть бути будь-які професійні учасники ринку цінних паперів. Порядок вступу до члени фондової біржі та його кількість визначаються правилами фондової біржі. На відміну від товарної біржі на фондову біржу тимчасове членство, і навіть нерівноправна становище членів біржі, здавання місць у оренду й їх передача під заставу особам, не є членами даної біржі, запрещена.

Склад і кількість посередників, що у біржових торгах, схема стосунків з своїми клієнтами можуть бути різними і найчастіше залежить від рівня розвитку біржовий торгівлі, і сформованих традицій, притаманних цієї країни біржі. На біржах США торговці, діючі безпосередньо в операційному залі, діляться сталася на кілька категорій. Наприклад, на НьюЙоркської фондову біржу (НФБ) існують чотири категорії членів: комісійні брокери, фахівці, брокери торгового залу («двухдолларовые брокери»), зареєстровані трейдеры.

Комісійні брокери можуть працювати лише за дорученням клієнтів. Операції власним коштом їм запрещены.

Специалисты-дилеры працюють власним коштом і зажадав від своє ім'я. Їм заборонено виконувати брокерські функції, крім заявок інших члени биржи.

«Двухдолларовые брокери» виконують доручення комісійних брокерів, якщо де вони встигають виконувати заказы.

Зареєстровані трейдери також є дилерами, та на відміну від фахівців не визначають певні акции.

На Лондонській фондову біржу учасниками торгів являются:

1. Брокерско-дилерские фірми, основна функція яких виконання доручень клієнтів на купівлю-продаж цінних паперів й «учинення операцій на власний счет,.

2. Маркет-мейкеры це члени біржі, обязующиеся котирувати певні цінні папери протягом робочого дня.

Брокеры-дилеры є посередниками між маркет-мейкерами по гилтам.

У Росії її основними учасниками торгів на фондову біржу є брокери і дилери. Їхню діяльність регламентується Федеральної комісією по ринку цінних паперів. Характер й ті види робіт, виконуваних брокери і дилерами, залежить від наявності лицензии.

Федеральна комісія з ринку цінних паперів виділяє три виду брокерської і двоє виду дилерської деятельности.

Брокерська діяльність може быть:

1. По здійсненню операцій із цінними паперами крім операцій із державними цінними паперами, цінними паперами субъектов.

Російської Федерації і муніципальних утворень. Заборонено працювати з засобами фізичних лиц,.

2. По здійсненню операцій із цінними паперами крім операцій із державними цінними паперами, цінними паперами субъектов.

Російської Федерації і муніципальних утворень. Дозволено оперування засобами фізичних лиц,.

3. По здійсненню операцій із державними цінними паперами, цінними паперами суб'єктів Російської Федерації і муніципальних образований.

Дилерська діяльність може быть:

1. По проведенню операцій із цінними паперами, окрім державних цінних паперів суб'єктів Російської Федерації і муніципальних образований,.

2. По здійсненню операцій із державними цінними паперами, цінними паперами суб'єктів Російської Федерації і муніципальних образований.

Брокерська і дилерська робота можна проводити спільно за умови наявності ліцензій за проведення відповідних видів деятельности.

Така жорстка регламентація діяльності з операцій із цінними паперами покликана забезпечити сумлінне та кваліфіковане виконання доручень клієнтів, виключити випадки зловживання під час використання коштів клієнтів. Так, брокерську ліцензію на право роботи з засобами фізичних осіб можна отримати роботу лише з завершені два роки роботи з фондовому ринку з ліцензією, дає право працювати з не державними цінними паперами. Одержання ліцензії на право здійснення тій чи іншій з перелічених видів діяльності на фондовий ринок зумовлено ФКЦБ виконанням низки требований.

Фінансові вимоги до величині власного капіталу, мінімальна сума якого має бути, у межах від 50 до 450 тис. ЕКЮ залежно від виду здійснюваної деятельности.

У штаті юридичної особи, ведучого брокерську чи дилерську діяльність, має перебувати атестовані фахівці, і навіть юристконтролер, виняткової компетенцією якого є здійснення контролю над відповідністю брокерської і дилерської діяльності вимогам законодавства. Робота на фондовий ринок без відповідної ліцензії категорично заборонена. За порушення цієї вимоги передбачається кримінальної відповідальності до позбавлення волі строком до 3 років. Другу групу, організуючу висновок біржових угод, представляють, колись всього, співробітники біржі, працюють у залі. Вони вже утворюють необхідні умови учасникам торгів з метою угод. До них относятся:

— Маклери, провідні біржовий торг,.

— Оператори, тобто помічники маклера, якими укладання угод у своїй кругу,.

— Співробітники розрахункової групи відділу організації біржових торгів, які допомагають брокерам оформити заключну сделку,.

— Працівники відділу експертизи біржі, організуючі проведення експертизи товарів, виставлених на торг, і мають необхідну консультацію учасникам торгов,.

— Працівники юридичного відділу біржі, консультирующие під час оформлення заключних операцій та складанні біржових договоров.

Групу, контролюючу хід ведення торгу, становлять Державний комісар й Росії представники біржі. Державний комісар біржі здійснює безпосередній контролю над дотриманням законодавства біржею і біржовими посередниками. Тому мають право:

1. Може Бути на біржових торгах,.

2. Участь у зборах членів біржі й у зборах членів секцій біржі з правом дорадчого голоса,.

3. Знайомитися з туристичною інформацією про діяльність біржі, зокрема всі протоколи зборів і засідань органів управління біржі і рішення, зокрема конфіденційного характеру, а именно:

— Вносити пропозиції з робити уявлення керівництву биржи,.

— Вносити пропозиції в Комісію з товарним биржам.

Крім Державного комісара хід біржового торгу можуть контролювати члени біржового комітету, члени Ревізійної комісії, старший маклер і начальника відділу організації торгів биржи.

Групу, наблюдающую за веденням біржового торгу, займають звані гості. До їх складу включаються представники преси (постійно акредитовані біржі чи разові), і навіть разові відвідувачі, не отримали права на укладання угоди, але повинні право дати необхідне вказівку брокеру, виконує їх поручения.

Права й обов’язки учасників біржовий торгівлі визначаються внутрибиржевыми нормативними документами, передусім статутом біржі, Правилами біржовий торгівлі, що розробляються з урахуванням Законів Російської Федерації «Про товарній біржі і біржову торгівлю» і «Про ринок цінних бумаг».

Біржове справа: Підручник. Під ред. В. А. Галанова, А.І. Басова. — М.: Фінанси і статистика, 1998. — 304 с.