Характеристика ідей у Слові закон і благодаті

Характеристика ідей у «Слові закон і благодаті «.

Генезис російської політичної думки по зв’язують з появою та розвитком Давньоруської держави. У XI—XII ст. Староруське держава переживало свій культурний розквіт. Прийняття християнства і розповсюдження писемності зумовили поява різноманітних історичних і правових творів найрізноманітніших жанрів (хроніки, трактати, правові збірники тощо. буд.). Культурним підйомом зазначено князювання Ярослав Мудрий (101*—1054). Великий київський князь любив і цінував книжку («до книжок прилежа і і нощь») і сприяв поширенню книжкового освіти у своєї країни ["насіяв книжковими словесами серця вірних (православних. — М. 3.) людей"].

Активная політико-правова життя (вічові збори на містах, прийняття правового збірника — Російської Правди, стосунки з іншими) сприяла розвитку політико-правового мислення.

Первый російський політичний трактат «Слово про Закон і Благодаті» був написаний ХІ ст. київським митрополитом Иларитакому. Постать автори і своєї діяльності знаємо з скупий літописної характеристики: «Ларіон чоловік благ, книжен і постник». Починає він свій твір зі з’ясування взаим" — дії Закону Істини. Для середньовічної культури характерно вживання терміна «закон» в теологічному і юридичному значенні, оскільки закон сприймається як провідник чужій волі: Бога чи Пана (у разі государя). Істина пов’язані з досягненням християнином високого морального статусу, що з розумінням Новозаповітного вчення, і втіленням його вимог у своєму поведінці й діяльності. Той, хто відповідно до постулатам Нового Завіту, не потребує регулятивном дії законів, бо внутрішнє моральне досконалість дозволяє йому вільно реалізувати (відповідно Істині) своєї волі.

По думки Іларіона, Закон покликаний визначати зовнішні вчинки людей того щаблі їх розвитку, коли досягли ще досконалості, він дано їм утримання тільки «на приуготование Благодаті і Істини». Саме завдяки подзаконному стану людство здатне уникнути взаємного винищення, оскільки спочатку, як «поганий посудину», омивається «водоюзаконом», та був стає здатним вмістити вже «молоко Благодаті». Закон і Істина не протиставляються одна одній— навпаки, вони показані у взаємодії, причому із заданою послідовністю. Законослухняний і моральну поведінку особи у суспільстві пов’язане в Іларіона з розумінням Істини і досягненням це Благодаті як ідеалу християнина.

В поширенні морально-етичного ідеалу християнства київський митрополит вбачає шлях до вдосконаленню людства й заміни Закону (Старий Завіт) Істиною (Новий Завіт).

«Слово про Закон і Благодаті» стверджує ідею рівноправність всіх народів, які живуть землі, підкреслюючи, що час избранничества одного народу минуло. Бог робить різниці між елліном, іудеєм і будь-яким іншим народом, оскільки його вчення одно поширюється усім без винятку людей незалежно від раси, статі, віку і її соціального стану. Іларіон засуджує претензії Візантії на гегемонію в усьому християнському світі.

В «Слові…» він прагне показати міжнародне значення Руської держави як рівноправного серед інших західних і східних країн. Князь Володимир володарював над «поганий землі», а тієї, яка «відома і чутна є усіма четырьми кінці землі». Іларіон характеризує його як «единодержца всієї землі», зумів «підкорити під її окружні країни» (у разі — частини російської землі. — М. 3.). Влада великого князя міцна базується на «правді». У Ярославі Іларіон бачить наступника великих справ Святослава і поважали Володимира. Джерело верховної владі він вбачають у божественної волі, тому сам великий князь сприймається як «причастник Божественного царства», який зобов’язаний перед Богом відповідати «за працю пастви людий його», забезпечувати світ («ратні прожени, світ затвердь, країни вкороти») і хороший управління («глады угобзи… боляры умудри, гради разсечи»).

Трактат Іларіона був високо оцінено сучасниками і нащадками. Сума політико-юридичних проблем, порушених у ньому (уявлення про статус верховної влади та її носії, законності походження та її реалізації владних повноважень, моральному образі великого князя, відповідальності за управління країною, мирному курсі зовнішньої політики України), розроблялася у російській політичної літературі багато веков.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.