Проблемы гуманізму в сучасного російського світі початку й її майбутнє

Проблемы гуманізму в сучасного російського світі початку й його будущее

Алешин Сергій Аркадьевич МГИЭМ (ТУ) Россия зараз переживає нелегкі часи. Нова політична й економічна ситуації не годі було й зашкодити культурі. Кардинальним чином змінилися її взаємини з владою. Зник загальний стрижень культурному житті - централізована систему управління і єдина культурна політика. Визначення шляхів подальшого культурного розвитку став справою самого нашого суспільства та предметом розбіжностей. Відсутність об'єднавчої соціокультурної ідеї, й відступ суспільства від ідей гуманізму сприяли глибокої кризи, у якому опинилася російська культура до початку ХХІ сторіччя. Вибір теми справжнього доповіді продиктований гострою життєвою необхідністю обговорення даної проблемы.

Гуманизм традиційно окреслюється система поглядів, визнають цінність людини як особистості, право волю, щастя та розвитку, і що оголошують нормою відносин для людей принципи рівності і людяності. Батьківщиною гуманізму в підручниках нічого й енциклопедіях оголошується Західна Європа, яке коріння у світової історії простежуються ще від часів античности.

Среди цінностей традиційної російської культури важливе місце займали цінності гуманізму (добро, справедливість, некорисливість, пошук правди — що відбилося у російському фольклорі, російської класичній літературі, обществено-политической мысли).

В справжнє час ідеї гуманізму впродовж останніх 15 років відчули нашій країні певний криза. Гуманізму протипоставили ідеї власництва і самодостатності (культ грошей) Як ідеалу росіянам було запропоновано «self-made man» — людина, який зробив себе сама і нужденний у жодній зовнішньої підтримці. Ідеї справедливості і рівності - основа гуманізму — втратили колишню привабливість і сьогодні навіть входять у програмні документи більшості російських партії й уряду Росії. Наше суспільство поступово початок перетворюватися на нуклеарное, коли окремі його члени стали замикатися у рамках будинки і власної семьи.

Весьма активно гуманістичні традиції російського суспільства розхитує ксенофобія, зміцненню якої сприяє діяльність багатьох вітчизняних коштів масової інформації. Недовіра до «інородців» і страх вихідців із Кавказу чи країн Середню Азію в багатьох росіян (по крайнього заходу, москвичів) перейшли у ненависть до величезним соціальним групам. Після вибухів у Москві восени 1999 року місто перебував одразу на порозі погромів, жертвами яких могли стати як чеченці, а й мусульмани взагалі. Аналітичні статті, присвячені проясненню миротворчої сутності ісламу чи доводять, що зовсім в повному обсязі жителі Кавказу невіддільні від терактів, залишилися більшістю обивателів непоміченими, тоді як націоналістичні передачі по телебаченню були доступні всем.

Такой шлях розвитку неминуче веде суспільство, у глухий кут. У Європі та це вже після Другої світової війни. Європа була вражена Голокостом і вбивствами циган в гітлерівській Німеччині. У після гучних акцій протесту чорношкірого населення в 1950—1960;е роки офіційна ідеологія «melting-pot» (плавильного горщика, в якому всі що у країні народи переплавляються на єдину націю американців) замінили на ідеологію «salad-bowl» (салатниці, де всі народи об'єднують у однієї країни, але кожен зберігає самобутність). Російське суспільство має звернутися до цього досвіду і від сліпого копіювання вже застарілих західних образцов.

Способствовать цьому покликане, насамперед, глибше та детальне вивчення культури. Ідеї гуманізму практично ніде не сформульовані чітко, але самому духові справедливості і рівності проникнута практично вся російська література. Великі традиції гуманізму у живопису (особливо у роботах передвижників, центром увагу яких став пересічна людина) та музики (як і народних піснях, і у класиці - починаючи з опери «Іван Сусанін» М.И. Глінки). Вивчення історії Батьківщини дозволяє кожному побачити позитивну роль, що у ній зіграли представники найрізноманітніших націй, а ідея консолідації всіх станів і соціальних груп яскраво проявилася у важкі моменти російської історії - такі, як Смута чи Велика Вітчизняна війна. Важливу функцію у розповсюдженні цих ідей можуть зіграти засоби інформації, проте закони ринку часто диктують зовсім іншого редакційну політику. Більше повне вивчення інших культур дозволить росіянину зрозуміти представника іншої нації, раси, яке сповідує іншу религию.

Многое для збереження гуманістичних традицій російського суспільства" може зробити держава. Безкоштовні освіту й медицина перешкоджають розпаду російського суспільства до стану і майнових групи, їх збереження має залишатися як пріоритетне завдання, хоча й відповідає вимогам ринкової економіки. Продумана податкова політика та уважне ставлення до працівникам бюджетної сфери дозволять скоротити став колосальним розрив у прибутках між представників різних соціальних груп. Зміцненню ідеї справедливості повинна сприяти активна боротьби з коррупцией.

Но навіть у іншому разі російське суспільство навряд чи чекає остаточний розпад по національному чи становому ознакою. Культура і системи освіти виступають як чинник, цементуючого соціум. Більшість звичайних росіян ідеї цінності людського життя, справедливості і рівності є невідчужуваними. Ще перебувають люди, які подають збідненим і стыдящие скинхэдов. Чи живі традиції російського меценатства — навіть Якщо ця доброчинність і не цілком безкорислива, як, наприклад, заснована Б. Березовським премія «Тріумф» чи видані ученим гранти. Вчителі російських шкіл й викладачі вузів несуть важливу культурну місію. Для остаточного вибавлення від ідеї гуманізму у російському суспільстві має змінитися не одне покоління. Такий сценарій, мій погляд, нездійсненний у Росії. Традиційні підвалини суспільства, складаний століттями архетип російської культури вдасться уничтожить!