Журналы Сумарокова середини XVIII століття
Несмотря те що що у «Працьовитої бджолі» друкувався ряд сучасних закордонних авторів, журнал все-таки залишався виданням однієї особи — саме Сумарокова і зберігає ясний слід його сильної посухи й непересічну особу. Не ставлячи собі далекосяжних художніх завдань, як і робив це у поезії і драматургії, Сумароков розвиває жанр сатиричного нарису і фейлетону, виявляючи оригінальність думки і тонку… Читати ще >
Журналы Сумарокова середини XVIII століття (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Журналы Сумарокова середини XVIII века
В 1759 року у Петербурзі з’явилося двоє приватних журналу: «Працьовита бджола «і «Пуста час, на користь вжите ». «Працьовита бджола «під керівництвом Олександра Петровича Сумарокова був відразу заявлено як опозиційний. Він був присвячений опальної Катерині Другий, і постійно критикував уряд.
Несмотря те що що у «Працьовитої бджолі» друкувався ряд сучасних закордонних авторів, журнал все-таки залишався виданням однієї особи — саме Сумарокова і зберігає ясний слід його сильної посухи й непересічну особу. Не ставлячи собі далекосяжних художніх завдань, як і робив це у поезії і драматургії, Сумароков розвиває жанр сатиричного нарису і фейлетону, виявляючи оригінальність думки і тонку спостережливість. Нотатки його — уривки гарячого монологу письменника, стурбованого долями російської літератури, театру, Росії у цілому.
Сумароков був переконаним монархістом, засуджував лише зловживання владою, вважав кріпосне право явищем буденною і необхідним. Але він затято протестував проти рабства селян, відданих під час безконтрольне володіння нерозумним і злим поміщикам. Журнал «Працьовита бджола «проіснував менше року, і наприкінці 1759 року закрили.
В тому самому 1759 р., з кінця січня, став виходити щотижневий журнал «Пуста час, на користь вжите». Його видавцями була група викладачів і випускників Сухопутного шляхетного (тобто. дворянського) кадетського корпусу о Петербурзі, тираж становив 600 примірників. Журнал виходив двох років. Перший рік у ньому писали про любов, безглуздість земному житті і т.п. У 1760 року туди прийшов Сумароков, й одразу з’явилися епіграми на взяточников-чиновников і несправедливе уряд. Але це журнал не проіснував і пора року.
Критические і сатиричні статті Сумарокова виводили влади з себе. До того Олександр Петрович із властивою йому жовчної іронією морально знищував литераторов-соперников, в такий спосіб наздоганяючи двох зайців — влада і суперників. Останній це число журналу «Пуста час, на користь вжите» вирушив у кінці грудня 1760 р. Редакція не пояснила причини припинення журналу, але, очевидно, сумароковская сатира, придавшая йому критичну забарвлення, могла погіршити ставлення придворних кіл до кадетському журналу і сприяти його окончанию.
Список литературы
Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.