Становление та розвитку національного азербайджанського театру

Становление та розвитку національного азербайджанського театра.

Более ніж вікова історія азербайджанського драматичного театру — це славний шлях становлення та розвитку самобутнього національного мистецтва, має багатющі та яскраві традиції. На протяг всієї історії азербайджанський театр був вплавлен у долі національної інтелігенції та всього народу. У колиски азербайджанського театру стояли його видатні представники — письменник і філософ М. Ф. Ахундов, письменник Н. Б. Везиров, видавець першої газети на азербайджанському мові, чудовий громадський діяч Р. Меликов-Зардаби. 10 березня 1873 року був показаний перший спектакль на азербайджанському мові - «Візир Ленкоранского ханства «М. Ф. Ахундова.

В початку ХХ століття у театральній русі Азербайджану виділялися актори і діячі Р. Араблинский, Дж. Зейналов, М.А. Алієв, Г. К. Сарабский. Влаштовувалися інтернаціональні вечора з участю провідних митців російського, українського, азербайджанського та інших закавказьких народів. У розширенні театральної справи брали участь письменники А. Ахвердиев, Р. Махмудбеков, М. Нариманов, актори Сеид Рухулла, А. М. Шарифзаде, А. Велі, М. М. Кязымовский, М. Б. Гаджинский, Г. А. Абасов, А. Анаплы, А. Камарлинский, Р. Дараблы, Д. Багдадбеков, З. Селимбеков, М. Мурадов, А. Сухейли. З іменами Р. Араблинского і З. Рухуллы пов’язано зародження театру Татарії й у Середній Азії. У 20-ті роки у Баку з’явився театр малих форм — «Сатирагит », який згодом став Російським драматичним театром.

В 1923 року з ініціативи Шовкет Мамедовой було відкрито перший театральний технікум. Серед перших його випускників були Халима Насырова, Сара Иншатураева, Мухаммеджан Касымов, Алты Карлиев, які є згодом народними артистами СРСР. У 20-ті роки розцвів багатогранний талант драматурга Джафара Джабарлы (1899−1934). У 1930;ті роки Азербайджанський театр здійснює постановки таких творів, як шекспірівський «Макбет «(1936, режисер А.А. Турганов), «Безприданниця «(1939, режисер А. Шарифов), «У 1905 року », «Алмас », «Яшар », «Севиль », «Наречена вогню «Джафара Джабарлы, «Сиявуш », «Шейх Санан «Гусейн Джавида, «Отелло «і «Ромео і Джульєтта «У. Шекспіра, «Безвинно винні «О. Н. Островського, «Дубровський «Пушкіна та другие.

Дебютируют З. Вургун («Вагіф », «Ханлар »), М. Ібрагімов («Хаят », «Мадрид »), З. Рустам («Качах Набі «), з’являються первістки азербайджанської комедії «Весілля «і «Щасливці «З. Рахмана. У сорокові роки, роки Другої Світовий війни театр відбивав мужність і героїзм людей на фронтах й у тилу. По закінченні війни Азербайджанський театр ставить роботи нових молодих прозаїків. У 50-ті роки запам’яталися постановки п'єс «Кумедний випадок До. Гольдоні (режисер Т. Кязимов), «Шовкові сюзанне «А. Каххара (режисер А. Шарифов), «Честь «А. Ширванзаде (режисер А. Искендеров), «Васса Желєзнова «М. Горького (режисер Т. Кязимов), «Зимова казка «У. Шекспіра (режисер А. Шарифов) і ще. Плідно працює театральний художник Б. Афганлы. Дебютує молодий поет І. Сафарлы (п'єси «Очної лікар «», «Ядигяр », «Серце матері «). Освоюється драматургія Назима Хікмета (п'єси «Дивак », «Всіма забутий », «Череп »).

В кінці 50- початку 1960;х років на сцені поставлений низку інших творів як старшого, і покоління драматургів. Це «Джеваншир «і «Полум'я «Мехти Гусейна, «Аликум одружується «і «Брехня «З. Рахмана, «Бухта Ілліча «і «Віяння любові «Дж. Меджнунбекова, «За дверима «Р. Сеидбейли, «І справи «Ш. Курбанова, «Селючка «М. Ибрагимова.

В 60-ті роки, поруч із постановками оригінальних п'єс, театр посилено працює над перекладними спектаклями. Це «Марія Тюдор «У. Гюго, «Валенсианские безумці «Лопе де Веги, «Антоній і Клеопатра «У. Шекспіра (режисер Т. Кязимов), «Орманская діва «Ф. Шіллера (режисер А. Шарифов), «Учень диявола «Б. Шоу (режисер А. Кулиев) і другие.

Интересные спектаклі було поставлено і сцені театру імені Дж. Джабарлы в Гянджі. Тут йдуть п'єси класиків національної драматургії - М. Ф. Ахундова, Н. Б. Везирова, Дж. Мамедкулизаде, А. Ахвердиева, Дж. Джабарлы, п'єси «Вагіф », «Ханлар «Самед Вургуна, «Хаят », «Мехаббат «Ібрагімова, «Качах Набі «З. Рустама, «Весняні води », «У сім'ї Атаевых «І. Ефендієва, п'єси молодих драматургів Дж. Меджнунбекова, І. Сафарли, Б. Вахабзаде. Поруч із гянджинский театр вів велику роботу з освоєння перекладної драматургії: «Езоп «Р. Фигередо, «Підіть сюди «Азіза Несіна, «Хитромудра закохана «Лопе де Веги, «Злим дух «А. Ширванзаде, «Тригрошова опера «Б. Брехта і інших. Нахичеванский театр у роки особливу увагу приділяв нового прочитання азербайджанської класики й утіленню сучасної драматургії. Успішно працювали театр імені Н. Б. Везирова в Ленкорани, імені Р. Араблинского в Сумгаите, імені З. Рахмана в Шеки, імені А. Ахвердиева в Агдаме, ім. Давудовой в Мингечауре. Зазначимо постановки Азербайджанського драматичного театру — п'єси «Без тебе «Ш. Курбанова, «Тліючі вогні «М. Ібрагімова, «Зниклі щоденники », «Ти завжди зі мною », «Моя вина », «Мені важко забути «І. Ефендієва. Постановники — Т. Кязимов, А. Шарифов.

70-е роки ознаменувалися такими подіями у театрального життя, як п'єси «Хайям «Р. Джавида, «Пісня залишилася серед стосів «І. Ефендієва. З’являються імена молодих режисерів, які вдало ставлять ряд п'єс. «Майстра «Р. Стоянова (режисер Ф. Султанов), «Прокинься і співай «М. Дьярфоша (режисер Ф. Гаджиев), «Безіменна зірка «Себастіана (режисер Р. Аблудж), «Не турбуйся, мама «М. Думбадзе (режисер А. Кязимов). Старшого покоління режисерів стає блискучими інтерпретаторами класики та сучасного драматургії. «Пані міністерша «Б. Нушича, «Дон-Жуан «Мольєра, «Буря «Шекспіра (режисер Т. Кязимов), «Підступність і любов «Шіллера, «Ханума «А. Цагарели, «Легенда про кохання «М. Хікмета (режисер А. Шарифов), «Міщани «М. Горького і «Збіговисько божевільних «Дж. Мамедкулизаде (режисер М. Мамедов) зіграли більшу роль вчених покоління акторів театру. Втішною чинником стало поява на афішах театру імен молодих драматургів. П'єсами про сучасників дебютував талановитий поет Б. Вагабзаде — «Другий голос », «Після дощу », «На дорогах залишаються сліди », письменник З. Даглы виступив із п'єсами «З новосіллям «і «Тіні шепочуться », М. Хазри — з п'єсами «Не будеш горіти «і «Відлуння ». Виділяються брати Ибрагимбековы — Максуд з п'єсою «Надія «(«Мезозойська історія ») і Рустам — з п'єсою «Допит », а також письменник Анар — з п'єсою «Літні дні міста ». Йдуть п'єси Имрана Касумова «Коли починається казка », І. Ефендієва «Дивний юнак «і «Голоси, що йдуть з садів », М. Сафарли «На роздоріжжі «. Азербайджанський театр звертається творчості Дж. Джабарлы («Севиль », «Айдин »), Р. Джавида («Князь »), А. Ахвердиева («Чарівниця Пери »), письменника М. С. Ордубади (інсценівка роману «Меч і перо », режисер Т. Кязимов).

Азербайджанский театр виростив чудових акторів, діячів сцени, як-от Ульви Раджаб, Алескер Алекперов, Ісмаїл Идаятзаде, Мамедали Велиханлы, Ісмаїл Дагестанлы, Мустафа Марданов, Рза Афганлы, Ісмаїл Османлы, Мовсум Санани, Еге Садых Герайбейли, Аждар Султанов, Алі Курбанов, Казим-Зия, Сулейман Тагизаде, Рза Тахмасиб, Агададаш Курбанов, Атамоглан Рзаев, Садых Салех Багіров, Мелик Дадашев, Фатех Фатуллаев, Абас Рзаев, Мамедрза Шейхзаманов, Мамед Садыхов, Гасанага Салаев, Джаббар Алієв, Гаджимамед Кавказлы, Алі Зейналов, Гасанага Турабов, Садых Гусейнов, Каміл Кубушев, Мухтар Авшаров, Бурджали Аскеров, Лютфи Мамедбеков, Азіза Мамедова, Сона Гаджиева, Єва Оленская, Марзия Давудова, Окюма Курбанова, Барат Шекинская, Фатьма Кадри, Панфилиди Танайлиди, Гамер Топурия, Лейла Бедирбейли, Наджиба Меликова, Махлуга Садыхова, Софія Басирзаде, Аміна Нагієва, Мирвари Новрузова, Атая Алієва, Сафура Ібрагімова, Шовкет Рзаева, Окюма Касимова, Саадат Зульфигарова.

В роки у театрі працює талановита молодь: Самандар Рзаев, Гамлет Ханызаде, Гамлет Курбанов, Яшар Нурієв, Фуад Поладов, Рафик Азімов, Алиаббас Кадиров, Эльхан Агагусейн огли, Кямал Худавердиев, Акшин Велиханлы, Рамиз Меликов, Меджнун Гаджибеков, Гаджи Исмаилов, Садых Ібрагімов, Рафаель Дадашов, Шафига Мамедова, Амалія Панахова, Вефа Фатуллаева, Зернигяр Агакишиева, Аміна Бабаєва, Мехбуба Меликова, Шукуфа Юсуфова, Севиль Халилова, Бести Джафарова. З’явилися самобутні режисери: Адил Искендеров, Алескер Шарифова, Магеррам Ашумов, Мехти Мамедов, Тофік Кязимов, Алигейдар Алекперов, Шамси Бадалбейли.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.