Азербайджанские килими і килимові вироби

Азербайджанские килими і килимові вироби

Одним з головних визначників рівня культури є ступінь розвитку декоративно-прикладного мистецтва — складової частини загальної матеріальної культури, тісно пов’язаною з економічною, культурної революції й суспільно-політичної життям народу. Вироби декоративно-прикладного мистецтва давали народу шляхом форми і орнаментації передати свої естетичні погляди, духовний світ, сформовані етнічні традиції, і навіть, залежно від рівня оволодіння майстерністю, художній смак і культурний рівень освоєння техніки виробництва. Зародженню та розвитку окремих видів ремесел сприяли такі чинники, як різноманітні форми ведення господарства, зі зміною яких деяких видів ремесел втрачали колишню значимість і забувалися народом, інші виникало і розвивалися. Наприклад, з появою та розвитком фабрично-заводської промисловості, різко упав попит на вироби таких високорозвинених свого часу традиційних видів ремесел Азербайджану як збройове, склоробне, сукняне та інші. Але є такі види ремесел, які підвладні часу, вони вічні. До до їх числа можна віднести ковроткачество.

Ковроткачество відомо давніх часу і належить до високорозвиненим видам ремесел. Археологічні пам’ятники розповідають у тому, що у Азербайджану мистецтво ковроткачества було у IX столітті до нашої ери. Про старожитність ковроткачества свідчать та пізніші письмові джерела, наприклад, праці таких давньогрецьких, римських і арабських авторів, як Геродот, Ксенофонт, Аль-Мугаддаси. Азербайджан одна із унікальних килимових регіонів світу, де вже протягом століть вироблялося й сягнуло свого досконалості мистецтво майстрів, створили кращі зразки килимів і килимових виробів, починаючи з найпростішого — паласу, і закінчуючи найвищим за складністю ворсовым килимом — халча.

Все килими і килимові вироби Азербайджану за прийнятою класифікації поділяються чотирма типа:

1. Губа-Ширван (килимові регіони — Губа, Ширван і Баку).

2. Гянджа — Казах (регіони — Гянджа і Казах).

3. Карабах (регіони — Карабах, Шуша і Джебраил).

4. Тебриз (регіони — Тебриз і Ардебиль).

В основу класифікації взято, переважно, три основних характерних чинника: орнамент, техніка виконання й вид килимової изделия.

Азербайджанское килимове мистецтво вирізняється великим розмаїттям килимових композицій, які мають сьогодні як шестисот видів. Інколи багата і складна композиція мала поширення межах однієї села, міста, чи етнічній групі, де вироблялися ці килими, і з традиції, як багатюще спадщина передавалася з покоління до покоління. Приміром, можна назвати деякі килимові композиції, названі за місцем їхні виробки — Пиребедиль, Чичи, Афурджа, Салахлы, Шихлы, або з назві етнічній групі - Сор-сор, Джек, Гриз, Гасым ушагы, Талыш, Гара-гоюнлу та інші. Особливістю азербайджанського килимової орнаменту і те, що тут використано зображення фитоморфного, зооморфного, антропоморфного (попри заборона Іслама зображувати людину) і геометричного походження, сильно стилізовані за її передачі на килимі. Якщо давні часи деякі орнаментальні зображення носили певний, ясний сенс, те з часом первісне значення зображення повністю забувалося, і цей елемент перетворювалася на художній орнамент без смислового значения.

Большая частина сюжетів азербайджанського килимової орнаменту свідчить про традиційності в загальному ремісничому виробництві Азербайджану. На численному матеріалі простежується ідентичність орнаментації по металу, дереву, тканинам, кераміки і таке інше. Приміром, основною причиною килима «Хила-бута» є орнамент «буту», встречаемый у різних виконання на виробах цього виду ремісничого виробництва. Орнаментальні мотиви в здебільшого позичалися з довколишнього природного довкілля чи предметів побуту. Встановлено, що з створенні ворсового килима «Шильян», основою орнаменту послужили бджолині стільники — символ багатства і достатка.

Азербайджанское килимове виробництво представлено різної технікою виконання. Здебільшого килими і килимові вироби діляться на великі групи: безворсові і ворсові. До безворсовым килимовими виробам ставляться: палас, килим, торбах, зили, шадде і поверни. Натомість, цю групу підрозділяється на вироби з простим переплетенням основи зовнішньої і качка — палас і килим, та складних переплетенням — торбах, зили, шадде і поверни. Найвищою складності техніка ковроткачества сягає при виготовленні ворсовых килимів. Тут використовується на цілком нову технологія — на кожні дві нитки основи накладається ворсовый вузол, що дозволяє передати на килимі численні орнаментальні зображення будь-який форми і размера. Отличительной особливістю азербайджанського ворсового килима є дуже велике щільність вузлів. Щільність килима визначається кількістю вузлів на квадратний дециметр. Залежно від району вироблення за кожен квадратний дециметр вироби доводиться від 1.600 (40×40) до 4.900 (70×70) ворсовых узлов.

В килимарстві використовують у основному сім квітів барвників пряжі з різними відтінками. Азербайджанські майстра раптом у протягом довгих століть виробили рецептуру барвників, отримуваних з оточуючої флори. Природні барвники, на відміну хімічних, не руйнують структуру вовняних волокон і надають їм блиск і соковитість фарб. Чудово оволодівши технікою килимової виробництва, азербайджанські килимарниці стали виготовляти такі складні по техніки виконання вироби, як килимовий комплект (дасть), що з великого центрального, двох бічних і самого головного килима, об'єднаних однієї композицією, молитовний килим (намазлыг), сюжетно-тематический і другие.

Ковры задовольняли як естетичним запитам народу, але його повсякденним потреб, у своїй головне призначення килима було побутовим. Його використовували у основному задля утеплення житла. Широко поширено килимові вироби, використовувані щодо різноманітних господарських і побутових потреб — мафраши, що їх у техніці безворсового ткацтва, переметні суми — хурджун, хейбе, вироби для зберігання сипучих продуктів — чувал, різні за призначенням попони — чул, надседельники — яхар усту і другие.

Сегодня кращі зразки азербайджанського килимової мистецтва представлені у найбільших музеях світу, зокрема у Музеї Вікторії та Альберта у Лондоні, що свідчить про рівні розвитку давньої і вічно молодий культури азербайджанського народа.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.